Автор: Михаил Каменецкий

Кто уже что только не писал про проекты а-ля «Безопасный город». От острой критики и полного неприятия до абсолютного восхваления. Никаких результатов критики этих проектов не добились – все всё понимают, головами качают, и продолжают возводить «безопасные города». На самом деле ситуация вокруг «безопасных городов» абсурдна. Я попытаюсь подчеркнуть ее абсурдность, а вдруг что-то изменится к лучшему.

Решение любой задачи нужно начинать с, собственно, постановки задачи. Выделим основные акценты «безопасного города»:

- в первую очередь речь идет о безопасности жителей города – простых граждан,

- безопасность простых граждан предлагается обеспечить путем тотального наблюдения за действиями простых граждан в т.н. общественных местах (здания, сооружения, окружающие территории, природные объекты или пространство потенциального местонахождения людей, которые могут свободно взаимодействовать [Википедия], в том числе дворы и подъезды) и на дорогах, по которым простые граждане перемещаются на различных транспортных средствах,

- наблюдение за действиями простых граждан предлагается выполнять в специализированных центрах, куда стекается вся информация с контролируемого участка города,

- там же (в специализированном центре) собранную информацию предполагается не только наблюдать, но еще и архивировать,

- наблюдение предполагает немедленное реагирование на (предположительно) правонарушение против простых граждан путем немедленного же оповещения правоохранительных органов и координацию действий их (органов) представителей,

- использование архивных материалов наблюдения при проведении расследований правоохранительными органами.

То есть все функции «безопасного города» сводятся к наблюдению за простыми гражданами и реагированию на их действия. Причем все сводится к общественным местам и дорогам. Отсюда делаю первый вывод – безопасность «безопасного города» касается только правонарушений, совершаемых простыми гражданами и против них в общественных местах и на дорогах. Во всяком случае, пока проекты «безопасных городов» дальше не продвинулись.

Второй вывод - задача по обеспечению безопасности города ставилась настолько узко, что охватила реакции только на те угрозы, которые можно отнести к криминальным, и только к тем из них, которые можно наблюдать в общественных местах и на дорогах. Достаточно ли этого для обеспечения безопасности города и жителей города?

Автор: Михаил Каменецкий

Практически ежедневно мы сталкиваемся с ситуациями, когда провозглашаемые чиновниками всех уровней, как государственными, так и корпоративными, "беспрецедентные меры безопасности, основанные на последних технических инновациях" на деле на реальную безопасность никоим образом не влияют. И на эти меры тратятся действительно беспрецедентные бюджетные средства, не просто сравнимые, а уже и превосходящие даже программы по освоению космоса.

Но самое удивительное то, что, несмотря на очевидные для всех результаты таких "беспрецедентных мер", те же люди продолжают и продолжают принимать аналогичные решения, по сути, многократно наступая на одни и те же грабли.

За примерами далеко ходить не надо.

 

НЕбезопасность дорожного движения

Начнем с постановки задачи. Имеем большое количество автомобилей, имеем проблему – люди гибнут под колесами автомобилей и в самих автомобилях, люди не только гибнут, но и получают травмы разной степени тяжести. Причины известны? Безусловно – многочисленные нарушения правил дорожного движения и правил эксплуатации транспортных средств. Решение тоже очевидно – для уменьшения смертности и травматизма в результате дорожно-транспортных происшествий необходимо максимально уменьшить количество этих самых дорожно-транспортных происшествий.

Как эту задачу можно решить? Есть проверенный набор средств, попробуем их перечислить:

- качественное обучение правилам управления автомобилей в различных условиях (дорожных, погодных и т.п.), качественное обучение правилам дорожного движения. В этом пункте все очевидно, его эффективность очень высока, все необходимые условия для его выполнения созданы. Этот пункт у нас не выполняется.

- проведение профилактических мероприятий, оказание помощи участникам дорожного движения непосредственно на дорогах. Для выполнения этого пункта достаточно наличия дорожных патрулей (сотрудников госавтоинспекции) на дорогах в опасных и сложных участках, в сложных погодных условиях. Эффективность высокая, все необходимые условия созданы, практически не выполняется. Дорожные патрули выходят на дорогу с целью не помочь, а наказать. Водителей очень сильно удивляет, когда сотрудник автоинспекции предупреждает и помогает. И это несмотря на то, что именно организация дорожного движения, помощь его участникам и предупреждение правонарушений является первой задачей дорожного патруля.

- неотвратимость возмездия на нарушение. Водители, можете не сомневаться, Вы понесете возмездие уже за то, что сели за руль. Именно так в реальности и работает это пункт. По идее, он должен компенсировать нежелание водителя, которого научили, предупредили, и он все равно сознательно нарушил, соблюдать правила дорожного движения. Этот пункт эффективен только тогда, когда выполняются два предыдущих. На практике, систематический нарушитель откупится, а нарушивший несознательно (не разобрался в дорожной обстановке, ошибся), будет строго наказан.

- создание условий, при которых нарушение не может возникнуть или не может привести к тяжелым последствиям. Это касается оборудования и состояния дорог, знаков, разметки, развязок, и т.п. Этот пункт имеет свою специфику применения.

Можно пойти дальше - казалось бы, что может проще, чем заложить ограничение скорости движения непосредственно в автомобиль, связать его скоростные возможности с конкретным участком дороги. Но это должно быть реализовано не в отдельной стране, а во всем мире. Пока, по многим причинам, это утопия, и мы рассматривать данный метод не будем – есть возможность достичь требуемого эффекта и без этого.

Без выполнения первых двух пунктов третий (карательный) неэффективен. Он не приводит к уменьшению количества нарушений. На практике, используя только карательный метод, уменьшения числа правонарушений можно добиться только путем их игнорирования (неучета) или переквалификации (назовем по-другому, начальство похвалит).

Какие решения для повышения уровня безопасности дорожного движения принимает государственный орган, отвечающий за эту безопасность?

Первые два пункта игнорируются или декларируются только на бумаге. Четвертый формально выполняется, конечно, не без "перегибов на местах". Основное внимание уделяется исключительно карательным мерам. Почему так? Потому что это приносит доход государству в виде штрафов и сборов, и потому, что это создает условия для получения доходов "на местах". И величина этих доходов такова, что глаза на реальное количество жертв и на взаимное влияние эффективности методов обеспечения безопасности закрываются. Государству невыгодна дорожная безопасность.

Попытки решения задачи повышения безопасности с использованием только карательных мер обречены на неудачу

Как пытаются решать задачу "компетентные органы"? Цепочка проста – увеличим штрафы – будут давать взятки – будут брать взятки – а мы сделаем так, что взятки давать будет некому, поставим автоматические комплексы фиксации нарушений правил дорожного движения. Красиво, и денег (по идее, в бюджете) будет больше.

Вроде бы решение, но оно не учитывает интересы "эксплуатирующей стороны". Если все деньги пойдут в бюджет, то какой интерес работать завтра, если вчера он был? А вчера интерес был очень большим...

Проблема данного решения в том, что оно (решение) технически сложное и хорошо работает только в достаточно узких условиях. Если эксплуатирующая сторона не заинтересована в работе подобного комплекса, то вывести его из строя проще простого. И ломать не надо, достаточно вывести за пределы "нормального" диапазона условий эксплуатации. В сложной системе масса способов это сделать.

На всякий случай напомню, что карательные меры без обучения и профилактики неэффективны, поэтому попытки решения задачи повышения безопасности используя только карательные меры, обречены на неудачу изначально. Это мы можем наблюдать на примере тех мест, где такие меры используются. В задаче обеспечения безопасности дорожного движения игнорирование мер обучения и профилактики – преступление.

Но, вернемся к автоматическим комплексам. Их основная проблема в том, что они разрывают связь между деянием (непосредственно нарушением ПДД) и возмездием за него. Штраф, выписанный автоматический системой, придет гораздо позже. Он не создаст у водителя связи между осознанием желания нарушить, нарушением и наказанием. Это на уровне психологии, Можете спросить любого собаковода, и тот вам ответит, что любое наказание, спустя время от проступка, абсолютно недопустимо. Вместо воспитательного эффекта такое наказание порождает исключительно отсутствие взаимопонимания с хозяином, а то и просто растущую злобу. Мы подчиняемся тем же объективным законам живого мира, поскольку сами являемся его представителями.

Более того, отсроченное наказание не остановит само нарушение. Представьте себе неадекватного человека, мчащегося на автомобиле. Скольких человек он успеет убить, пока ему не придет штраф за превышение скорости и проезд на "красный"? И как это поможет пострадавшим? Государственный бюджет наполнит.

А как это отразится на безопасности дорожного движения? Нужны такие "комплексы"? Чтобы ответить на этот вопрос достаточно сравнить затраты на их создание с затратами на обучение и профилактику с учетом эффекта, оказываемого на уровень безопасности. Они будут нужны, когда меры обучения и профилактики заработают.

И не забудем про эксплуатацию "комплексов". Напомню, корректная работа автоматических комплексов фиксации нарушений ПДД задевает личные интересы "сотрудников" на местах. Кроме этого создает некоторые проблемы, связанные с необходимостью "решения вопросов" с зафиксированными нарушениями "важных людей". Приходится "напрягать" разработчиков задачами реализации различного рода "белых списков". А нехорошо, когда информация о подобных возможностях выходит за пределы "системы". Дестабилизировать работу системы, путем создания условий эксплуатации, выходящих за рамки требований, проще, и выгоднее.

Всегда хочется купить себе немного безопасности, неважно, что это означает

Возникает ситуация, когда неэффективные методы реализуются – повсеместно закупаются и внедряются подобные автоматизированные комплексы. После реализации создаются "нужные" условия. Через некоторое время "намучавшийся" заказчик обвиняет разработчика, поставщика, инсталлятора в нестабильности работы. Комплекс или выключается до поры до времени, или заменяется на аналогичный, но другой. Деньги текут рекой, но они же не свои, они же бюджетные, а на новом внедрении можно еще чего-нибудь "отпилить".

Где безопасность дорожного движения? Нет ее, и не будет. ГАИ, ГИБДД, госавтоинспекция, дорожная полиция – как бы это орган в нашей стране не назывался – не выполняет свои обязанности по обеспечению безопасности дорожного движения. Почему? Вопрос к высшим руководителям государства. Видимо их сложившаяся ситуация устраивает. Деньги собирают, и достаточно.

 

Безопасность на продажу

В последнее время, с подачи людей любящих и умеющих зарабатывать деньги, обеспечение безопасности превратилось в чистый бизнес. И в этом бизнесе не осталось места безопасности. Безопасность – это красивое, уместное слово, хорошо стимулирующее продажи.

Вы хотите жить безопаснее? Купите...

Ощущаете угрозу? Купите...

Безопасность, продаем безопасность оптом и в розницу, налетай, подешевело!

Это в психологии человека. Каждый хочет жить в безопасности. Дельцы "от безопасности" это хорошо поняли и научились продавать. В результате, мы получили ситуацию, при которой безопасность стала не просто товаром, а хорошим дополнением к чему годно. Всегда хочется купить себе немного безопасности, неважно, что это означает. Мы живем в безопасных городах, едим безопасную пищу, смотрим безопасные зрелища, получаем безопасные удовольствия. И продолжаем болеть, терять, погибать...

Необходимость создать у потребителя ощущение некоей угрозы без предлагаемого ему продукта – совершенно официальный и прописанный во всех учебниках по маркетингу метод продвижения товара. Но здесь он работает уже не на уровне стирального порошка или дезодоранта, а выходит, ни много - ни мало, на общенациональный уровень.

Есть в маркетинге еще такое понятие, как покупательский диссонанс. Проще – недовольство покупателя. Покупатели – мы с вами, поскольку это мы с вами платим за такую "безопасность". И очень хотелось бы, чтобы, принимающие решения о "беспрецедентных мерах", осознавали разницу возможных последствий от недовольства покупкой стирального порошка или дезодоранта и такого товара, как общественная безопасность. Безопасней точно не станет!

Общественная безопасность всегда и везде основывается не на частных технических решениях, а на гражданском согласии в обществе. На деле мы наблюдаем картину действительно беспрецедентных мер с применением всевозможных инновационных технологий, направленных на исключение такой основы, как таковой. А, разрушая фундамент, любые попытки строительства на нем теряют всяческий смысл.

Безопасность, которую нам предлагают в сегодняшнем мире – это обман, иллюзия, миф. Грандиозный тотальный обман, в котором мы являемся просто потребителями, источниками дохода. На самом деле безопасность невозможно купить, ее можно создать.

Что нам остается делать? Будем противостоять – говорить, писать, кричать, делать. Будем создавать свою безопасность своими руками, никто не сделает это за нас, мы должны начинать с себя.

«Если бы Чемпионат проводили завтра, катастрофы бы не случилось. Техническая сторона – задержания, обыск, взятие под стражу – у нас отработана хорошо. То есть, безопасность гарантировать я могу, а вот праздничное настроение – никак!»

Эти слова двухгодичной давности, сказанные в интервью Security UA тогдашним заместителем министра МВД Александром Савченко, вспомнились после окончания первого футбольного матча на обновленном НСК «Олимпийский» между сборными Украины и Германии. Действительно, настроение было далеко не праздничным и, судя, по гневным публикациям и комментариям в Интернете присутствующих на матче зрителей, - видимо, не у меня одного.

Как редактор профильного журнала по безопасности, я не мог не запечатлить происходящее на стадионе на фотокамеру. Просматривая снимки, невольно вспоминал, как два года назад Украина вынашивала, да так и не разродилась Концепцией обеспечения безопасности и правопорядка Чемпионата. И как новоизбранный Президент Украины самолично начал строить систему безопасности футбольного европейского праздника «с белого президентского листа», и как Нацагентство начало работать «в авральном порядке»…

Ниже на фото то, что теперь из этого получается.

1. Присутствие милиции в чаше стадиона

Много и на всех уровнях говорилось, что милиции не место в чаше стадиона, что своим видом правоохранители подгаживают зрителям праздничное настроение.

Чтобы понять, с каким настроением прибыли на стадион сами милиционеры, я обратился к одному из них с нехитрым вопросом:

- Извините, а тут курить можно?

- Не знаю! – последовал грубый ответ, отбивающий охоту вести дальнейшую беседу.

2. Пропускной режим

Турникеты на входе в НСК «Олимпийский» установили лишь накануне. По признанию генподрядчика (АК «Инжиниринг, см. «УП»), пуско-наладочные работы не были полностью завершены. Во время массового прохода болельщиков в последние 20-30 минут перед началом матча произошла самопроизвольная блокировка некоторых проходов. В результате несколько тысяч человек оказались прижатыми к турникетам. Никого не задавили только чудом и потому, что, пока не были открыты дополнительные ворота, многим людям хватило смекалки перелезть через забор (кстати, некоторые очевидцы уверяют, что дополнительные ворота никто не открывал, а они были сломаны под навалом толпы).

Кроме незавершенных пуско-наладочных работ, причиной такой давки могли стать отсутствие направляющих ограждений перед турникетами, а также отсутствие у зрителей навыков пользования турникетами (многочисленные попытки чтения нескольких билетов при незавершенных проходах программным образом блокируют проход, а дальнейшее «силовое» воздействие на ротор турникета системой воспринимается как «силовой взлом», что заставляет турникет «стоять насмерть»).

При таком контроле доступа, понятно, каждый мог пронести на стадион все, что угодно. И стеклянные бутылки – едва ли не самое безобидное..

3. Работа сотрудников охраны и стюардов

Сложилось впечатление, что сотрудники охраны проявляли излишнюю ретивость. Было замечено, как своими действиями они создавали искусственные «пробки» в тоннелях на входах в секторы. Зрители через эти тоннели то и дело сновали за пивом, в туалет и снова за пивом, и охрана каждый раз требовала у них показать входные билеты. При этом охранники вместе со стюардами находились в конце этого тоннеля, а не на входе, как было бы логично. В результате в тоннелях образовывалась давка.

Также было замечено, что кое-где вместе с охранниками находились люди спортивного вида без опознавательных бейджей SECURITY, которые брали на себя функции по управлению потоками людей.

В отношении стюардов – первое, что бросилось в глаза, эта их разношерстность: от юных девчат до парней и мужчин, у которых под униформой угадывалась военная (милицейская или налоговая) выправка и погоны – от курсантов до майоров и подполковников (поговаривают, при открытии стадиона в форме стюарда был замечен милицейский генеральский чин – проректор одного из ВУЗов в системе МВД).

Соответственно, класс подготовки стюардов разный. Было заметно, что молодежь в своей массе старается быть на высоте (особенно, если к ним обращаешься по-английски), в то время как стюарды постарше выполняли свою работу без особого энтузиазма.

- И сколько вам платят, если не секрет? – спросил я у стюарда лет сорока.

- 120 гривень.

- Хм, немного, я думал хотя бы гривен 300-400, как в Европе…

- На стадионе Лобановского вообще 50 грн, - последовал ответ.

Вообще, система стюардинга НСК «Олимпийский» пока что, на мой взгляд, суровой критики не заслуживает. Стюарды делают лишь свои первые шаги, настоящая профессиональная команда стюардов только формируется.

- А что будешь делать, если на тебя нападут пьяные хулиганы? – спрашиваю одного паренька.

- Сообщу старшему.

- А тот что?

- У него рация, он вызовет секьюрити.

Вызов «секьюрити» некоторым стюардам едва ли не понадобился, когда разгоряченная толпа после давки на входе ворвалась на стадион, преодолевая преграды из наскоро закрепленных металлических ограждений, отделяющих зону болельщиков из Германии.

Понятно, что вся злость вымещалась на стюардах.

Что было непонятно – так это функции живой цепи стюардов, ограждающих зону болельщиков из Германии. Я намеренно несколько раз проходил через эту живую цепь, и никто из стюардов не заинтересовался моими передвижениями. Как, собственно, никто из стюардов не сделал замечания немецкому гостю, безжалостно проверяющему ногой на прочность новенькие сидения стадиона.

4. Пути эвакуации

Что порадовало – как быстро опустел стадион после финального свистка: пути эвакуации хорошо продуманы.

Эвакуации не мешал даже лимузин, стоящий в зоне, где располагалась различная специальная техника.

Правда, это не относится к ВИП – зоне. ВИП-болельщики, которым пришлось потолпиться возле лифтов и в лестничных проходах, покидали стадион около 15-20 минут.

5. Технические недоделки

НСК «Олимпийский» таит в себе множество технических недоделок. Но больше беспокоит не это, а то, что на этом объекте с массовым пребыванием людей не функционирует целостная система противопожарной защиты. С некоторых элементов системы безопасности еще не сняты упаковочные пленки.  Становится ясно, почему НСК «Олимпийский» все еще не имеет положительного заключения органов госпожнадзора о своей готовности к эксплуатации, и почему на этой почве возникают коррупционные скандалы...

В целом, несмотря на тревожные предчувствия по поводу безопасного Евро-2012 в Украине, ситуация вселяет некоторый оптимизм. По крайне мере, заметно, что на ошибках учатся. Например, во время первого матча во Львове проблем с турникетами уже не возникало. А операционная команда НСК сейчас приобретает необходимый опыт в Голландии. Так может, еще и сходим на «Олимпийский», как на праздник?

Автор: Александр Красноперов

Около года назад журнал «Секьюрити ЮЭй» начал съемки документального фильма «Украинская индустрия безопасности: три года до 2012».

15 декабря минувшего года фильм сорвал аплодисменты участников Всеукраинского форума по вопросам обеспечения безопасности объектов инфраструктуры грядущего чемпионата, где он и был презентован. Но будет ли снято продолжение фильма? И что показывать сейчас, когда до футбольного празднества осталось два года?

 

«Бачимо, що українська індустрія безпеки за три роки до європейського чемпіонату з футболу знаходиться на структурному під’йомі. Проводяться виставки і форуми, видаються журнали, запускаються Інтернет-проекти. Лідери індустрії довели, що вони спроможні продукувати державницькі стратегії розвитку галузі і спокійно, по-діловому вести діалог з усіма опонентами. На цьому тлі організація заходів з безпеки Чемпіонату 2012 року – це – МОМЕНТ ІСТИНИ, який визначить, чи здатні держава та приватний бізнес разом створити цивілізований європейський ринок безпеки» 

---

От консолидирующей идеи – к обычной бизнес-задаче

 «Кина», в смысле - продолжения фильма, скорее всего, не будет. И не потому, что процессы подготовки чемпионата «ушли в тень» - просто нивелировалась сама идея Евро-2012 как шанса для Украины организовать свое житье-бытье в европейском стиле.

Раньше, когда в структуре секретариата Кабмина функционировало Координационное бюро во главе с И. Шевляком, в сфере безопасности наблюдались хоть какие-то попытки системных преобразований. То есть, качественное проведение чемпионата 2012 года рассматривалось не только как ЗАДАЧА, но и как ПРОЦЕСС формирования европейского рынка безопасности и создания инструментов партнерства между государственными и негосударственными субъектами безопасности.

Например, при Национальном координационном центре безопасности Евро-2012 для повышения эффективности сотрудничества бизнеса и государственных органов планировалось создать т.н. «Совет общественных экспертов». В Совет должны были войти авторитетные специалисты системообразующих предприятий, представители ведущих профессиональных общественных объединений и профильных СМИ отрасли безопасности. 

Для обеспечения необходимого уровня безопасности туристов за пределами официальных мест Евро-2012 задумывалось, что Департамент общественной безопасности МВД Украины и Департамент ГСО при МВД Украины во взаимодействии с указанным выше Советом в рамках внебюджетного финансирования начнут разрабатывать и внедрять «Концепцию обеспечения безопасности иностранных туристов». 

Также планировалось, как некую предтендерную площадку, создать в Интернете официальную «Базу предложений», которая бы содержала систематизированную информацию о компетенциях украинских и мировых компаний, желающих принять участие в обеспечении безопасности чемпионата. 

Конечно, нельзя идеализировать работу Координационного бюро И. Шевляка - иначе бы сейчас не перерабатывалась ранее одобренная Кабмином и раскритикованная УЕФА Концепция безопасности, и не всплывали бы факты разворовывании бюджетных средств на объектах Евро. Однако сомнительно, что старая команда отменила бы конкурсную систему выбора подрядчиков – скорее всего, процедура тендеров претерпела б косметические изменения, тем не менее, оставшись гласной. 

Теперь же, аргументируя это «угрозой репутации страны» и тем, что «в украинских тендерах в 99% побеждают жулики», власти вообще отменили тендеры на объектах Евро-2012. При этом на всю страну было заявлено, что решения об использовании десятков миллиардов народных гривен будет принимать эфемерный «профессиональный совет».

  Особого внимания заслуживает анти-евроинтеграционная деятельность МВД. 5 марта с.г. в первом чтении был принят законопроект № 4824 «Об охранной деятельности», призванный окончательно узаконить и – более того – расширить сферу предпринимательской активности МВД в части технических средств охраны. Чуть позже УБОП по всей Украине начал вдруг интересоваться перечнем объектов, предпочитающих платить деньги за охрану не МВД, а негосударственным охранным предприятиям (копия одного такого запроса уже «просочилась» в Интернет). Теперь министр МВД публично дискредитирует институт общественных формирований по охране общественного порядка, который пока что является «козырной картой» для частных охранных фирм, поскольку Закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» дает им реальные, а не шутовские инструменты для предупреждения и пресечения административных правонарушений и преступлений.

По сути, эти действия МВД направлены не на создание европейской СИСТЕМЫ защиты жизни и здоровья граждан, интересов общества и государства от противоправных посягательств (как это записано во многих нормативных документах), а на упрочение своего доминирования на рынке охранных услуг. А о безопасности Евро-2012 заботится лишь горстка романтиков, занимающих негенеральские должности в Департаменте общественной безопасности. 

Сказанное выше убеждает в том, что подготовка к Евро-2012 в Украине перестала быть созидающим фактором, а превратилась в решение хоть и сложной, но обычной управленческой бизнес-ЗАДАЧИ, имеющей заданные временные рамки. 

Аврал и бесконтрольность

По признанию одного из руководителей Национального агентства по подготовке к Евро-2012, вопросы безопасности чемпионата решаются у нас «в авральном порядке». Чтобы понять, к чему приводит украинский аврал, помноженный на бесконтрольность государственной машины, достаточно ознакомиться с некоторыми документами, касающимися пожарной безопасности одного знакового спортивного объекта, возведенного на востоке Украины. 

Если верить письму № 0910/02 от 14.10.2009, подписанному двумя директорами объекта - генеральным и техническим, то через несколько месяцев после сдачи сооружения имели место следующие недостатки и незаконченные работы (письмо на трех листах, цитируется выборочно.- Ред.):

---

«В помещениях дизель-генераторных установок тепловые пожарные извещатели подобраны не должным образом – установлены датчики, срабатывающие при температуре 70 ̊ С, а нормальный температурный режим работы двигателей составляет 80-90 ̊С. При работе генераторов в течение 5 минут срабатывает автоматика порошкового пожаротушения».

«Существуют трудности с эвакуацией людей в случае пожара или другой чрезвычайной ситуации:
- эвакуация с паркинга производится через двери с замками, не имеющими ручки «антипаника»;
- система разблокировки магнитных замков на воротах не сопряжена с системой автоматической пожарной сигнализации, и на данный момент не функционирует».

«На всех приемо-контрольных панелях системы автоматической пожарной сигнализации пропадают записанные ранее подписи комнат и зон дымоудаления, т.е., при сработке какого-либо датчика система должна показать его адрес, а панели выдается пустая строка».

«Согласно проекта, на систему противопожарного трубопровода должны были установить насосы мощностью 22кВт с соответствующей пусковой аппаратурой. Насосы установили мощностью 30 кВт, а пусковая аппаратура осталась прежней, т.е. аппаратура запуска насосов не соответствует мощности запускаемых двигателей».

---

Ложные сработки систем локального пожаротушения, как в случае с дизель-генераторами, на этом объекте не прекращаются и поныне. Так, 19.05.2010 г. инженерно-техническим персоналом объекта был составлен Акт о сработке системы аэрозольного пожаротушения. 

Как выяснилось, на системной плате ППК напаяны резисторы, конденсатор и проволочная перемычка (см. рис.). Чудес не бывает – или прибор в таком виде был поставлен из Европы, или же он подвергался ремонту в период монтажа или сдачи системы в эксплуатацию. Для недопущения подобных случаев в дальнейшем фирма-поставщик рекомендовала генеральному подрядчику разработать меры по предотвращению несанкционированного доступа в шкафы управления системами пожаротушения, установив, как минимум, датчики открытия шкафов с выдачей и протоколированием информационных сигналов на пожарный пост.

«Секьюрити ЮЭй» не нужно объяснять, что на таких объектах, где смонтировано около 8 тысяч пожарных извещателей, 7,5 тысяч спринклеров, 16 узлов управления и 50 километров пожарного водопровода, всегда могут быть технические «нюансы». Иногда даже - не по вине предприятий, вовлеченных в процессы проектирования, монтажа и технического обслуживания, а энергопоставляющих компаний. К сожалению, европейская электроника зачастую рассчитывается на «тепличные» условия; не выдерживая кратковременных бросков напряжения в 380 В (что для нас является будничным делом), она начинает бунтовать и выдавать ложные сигналы. 

Но в данной статье не ставится цель разобраться в истинных причинах технического несовершенства сооружения. Речь – о потенциальной угрозе жизни десятков тысяч людей! Дело в том, что полученная от разных источников информация может свидетельствовать о том, что на данном объекте с массовым пребыванием людей монтаж и программирование систем пожарной сигнализации и автоматического пожаротушения были выполнены с существенными отклонениями от первоначальных проектных решений. Ситуация на объекте настолько критическая, что, по непроверенным данным, из-за многочисленных ложных сработок и ряда других факторов во время проведения на объекте массовых мероприятий автоматика намеренно отключается.

Критичность ситуации косвенно подтвердил и технический директор объекта, когда, на вопрос «Секьюрити ЮЭй» о ложных сработках, он крайне эмоционально констатировал «утечку информации» и даже предпринял некоторые меры, чтобы эта информация не вышла за пределы редакции. 

Для оценки поступившей информации «Секьюрити ЮЭй» обратился в Украинский союз пожарной и техногенной безопасности (УСПТБ). В этой организации, уже ставшей продуктивным «коммуникационным шлюзом» с МЧС, недавно создан независимый общественный экспертный орган. По специальному запросу эксперты УСПТБ, как добрые самаритяне, могут выехать на любой объект и оценить ситуацию на месте. Это теоретически. На практике таких самаритян не очень-то жаждут приглашать в гости. Но поскольку противопожарные работы на данном объекте проводились, в том числе, и силами предприятий-членов УСПТБ, то есть надежда, что в данном случае бесплатными услугами независимых экспертов таки воспользуются.

Проект Распоряжения

 Экономическая выгода для Украины от проведения финальной части чемпионата Европы по футболу 2012 года – весьма сомнительна. Да и много ли можно заработать на ЧУЖОМ бизнес-проекте? Тех, кто об этом заявляют в голос, обвиняют едва ли не в саботаже всего сущего – мол, речь идет о престиже страны, о ее репутации, о будущих инвестициях!.. Но если даже рассматривать чемпионат как PR-акцию Украины, то ее узкофутбольная направленность таит в себе великанский риск пропустить удар по имиджу страны с любого другого направления, тем самым, обнажив полную абсурдность многомиллиардных затрат на подготовку этой акции.

Однако «Секьюрити ЮЭй» интересуют более приземленные риски, с которыми могут столкнуться болельщики и туристы - этот риск сгореть, задохнуться в дыму, быть задавленным в толпе, убитым, избитым, ограбленным, отравленным, облапошенным, изнасилованным, покалеченным… Ведь, не приведи Господь, дать Европе и всему миру усомниться в способности Украины обеспечивать безопасность своим гостям! Не будет тогда ни репутации, ни инвестиций….

А факты, подсвеченные в данной статье, как раз и вещают о том, что с такими приземленными рисками в Украине бороться должным образом или не умеют, или не хотят. Если статью покажут кому-либо из государственных топ-менеджеров, то не исключено, что на ней появится следующая резолюция:

«Проверить возможные факты злоупотреблений МВД своим доминирующим положением на рынке охранных услуг; создать комиссию для проверки противопожарного состояния всех объектов Евро-2012».

От такой резолюции, даже если ее ревностно исполнят, безопаснее в Украине не станет. Что же должно произойти, чтобы топ-менеджер отдал, например, такое Распоряжение (?):

«1. Подвергнуть ревизии законопроект № 4824 «Об охранной деятельности», как не отвечающий интересам государства и общества.

2. Ликвидировать ГСО при МВД Украины. На базе ГСО создать подразделение милиции охраны, которое будет выполнять охранные функции на особо опасных и стратегически важных государственных объектах, и государственное охранное предприятие, которые будет оказывать платные услуги населению.

3. Разработать одинаковые правила ведения охранного бизнеса для государственных и частных охранных предприятий; функции лицензирования охранной деятельности передать в Министерство юстиции.

4. Предусмотреть в бюджете страны на 2011 г. и 2012 г. средства, необходимые Держспоживстандарту Украины для разработки гармонизированных с европейскими украинских нормативных документов в области технического регулирования пожарной, техногенной и охранной безопасности. 

5. Ускорить принятие Государственной целевой социальной программы обеспечения пожарной безопасности на 2011-2015 г.г.; во взаимодействии с профессиональной общественностью разработать план мероприятий по внедрению системы экономического управления безопасностью и системы независимой оценки рисков пожаров». 

6. Ускорить разработку и принятие нормативной базы касательно саморегулирующих организаций.

Вот будет такое Распоряжение – тогда и начнутся съемки продолжения фильма об украинской индустрии безопасности. А пока что, извините, снимать нечего. 

1. Загальна інформація

15 грудня 2009 року у м. Києві відбувся Всеукраїнський форум з питань убезпечення об"єктів інфраструктури чемпіонату 2012 року з футболу. Організаторами форуму виступили: фаховий журнал української індустрії безпеки SECURITY.UA, Департамент Державної служби охорони при МВС України та Український союз виробників протипожежної продукції та послуг. Форум відбувся за підтримки Координаційного бюро з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та Національного координатора з питань безпеки та громадського порядку Савченка О.І. Партнери форуму – Українська федерація індустрії безпеки, Українська будівельна асоціація.

У роботі Форуму взяли участь 149 учасників, із яких 53 особи представляли: Верховну Раду України, Кабінет міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України (у т.ч., Департамент громадської безпеки МВС, Департамент Державної служби охорони при МВС, ГУ МВС у м. Києві, ГУ МВС у Донецькій області, ГУ МВС у Харківській області, ГУ МВС у Львівській області), Міністерство з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (у т.ч., Державний департамент пожежної безпеки, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки, Українській науково-дослідний інститут пожежної безпеки, ГУ МНС у м. Києві, ГУ МНС у Харківській області), Службу безпеки України, Міністерство у справах сім"ї, молоді та спорту, Міністерство економіки, Міністерство транспорту та зв’язку (Державна авіаційна адміністрація, Укрзалізниця), Державну митну службу, Міністерство науки та освіти, Київську, Донецьку, Львівську та Харківську міські та обласні державні адміністрації; 23 особи представляли об’єкти інфраструктури чемпіонату, що віднесені до Державної цільової програми, затвердженої постановою КМУ від 22.02.2008 року № 107; 73 особи - представляли українські та зарубіжні компанії індустрії безпеки. 

Це був першій в Україні захід, який зібрав в одному місці в один час представників центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, власників (орендарів) і технічних фахівців об’єктів інфраструктури Чемпіонату, визначених Державною цільовою програмою, затвердженою постановою КМУ від 22.02.2008 року № 107, а також представників вітчизняних підприємств, що виробляють і постачають новітні технології, продукцію в галузі безпеки, надають послуги у сфері технічних засобів охорони, пожежної та техногенної безпеки. 

В рамках програми форуму було зроблено низку ключових доповідей представників центральних органів виконавчої влади відповідно до компетенції, що містяться в положеннях Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, які набули чинності після затвердження розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1330-р. 

Також під час форуму був поширений досвід розбудови систем безпеки на інфраструктурних об’єктах Чемпіонату, які прийняті в експлуатацію; презентовані новітні технології у сфері технічних засобів охорони, забезпечення пожежної та техногенної безпеки зокрема, засоби відеоспостереження, охоронна сигналізація, охорона об’єкта по периметру, турнікети, металодетектори, засоби радіозв’язку, інтегровані системи безпеки, протипожежна автоматика, засоби пожежегасіння, пасивний протипожежний захист, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій тощо. 

Учасники форуму обговорили питання щодо створення систематизованої бази даних пропозицій українських та світових компаній з питань забезпечення безпеки об’єктів, на яких відбуватимуться заходи фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. 

У рамках форуму відбулася прес-конференція за участі журналістів 8 українських телеканалів та 12 друкованих та Інтернет-видань. Інформацію про форум було розміщено в кількох інтернет-виданнях, у т.ч., на інтернет-ресурсі Інформаційного центру «Євро-2012» Укрінформу та на офіційному сайті МВС України. 

Також в рамках форуму відбувся прем’єрний показ документального фільму: «Українська індустрія безпеки – три роки до 2012» (виробник - журнал SECURITY.UA). 

Фінансування форуму здійснювалось за рахунок коштів офіційних партнерів та спонсорів; генеральний спонсор – компанія «ІСТАГРУПП», м. Київ. 

2. Тези ключових доповідей та виступів

Олександр Савченко, Національний координатор з питань безпеки та громадського порядку під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, заступник Міністра внутрішніх справ України.

Під час проведення чемпіонату територія, якщо не України, то усіх великих міст в тому числі, столиці, усіх доріг, має бути під нашим і вашим контролем (державних та недержавних охоронних структур — прим.ред.) на 100 відсотків. Проте, ми ще не можемо сказати, яка структура за що конкретно буде відповідати. Якщо необхідно буде створити певну ініціативну групу, яка буде цим питанням займатися, ми це зробимо.

Відповідно до положень Інтегрованої концепції, відповідальність за безпеку на стадіонах лежить на власниках, орендарях, футбольних клубах та Федерації футболу України, тобто, на футбольних функціонерах. Це абсолютно аполітичний момент, максимально наближений до європейської моделі підготовки. Ось тут в силу вступаєте ви (підприємства індустрії безпеки — прим.ред.).

Нарешті виписано структуру управління заходами з безпеки. Врешті-решт, ми прийшли до рішення, що управляти процесом повинне МВС. Проте компетенція МВС не охоплює компетенції МНС чи, наприклад, Державної прикордонної служби. Тому для прийняття рішень Національному координатору необхідний статус урядового уповноваженого. 

Всі ми – як Державна служба охорони, так і недержавні охоронні підприємства, працюємо без законодавчої бази. Я думаю, що у наступному році Закон «Про охоронну діяльність» буде прийнятий. В цьому законі, напевно, буде пункт про те, що ті охоронні структури, які будуть займатися убезпеченням ЄВРО-2012, повинні мати критерії оцінки, і кадровий склад має бути відповідно атестований.

Ми визначили правовий статус стюарда і визначили міру покарання за невиконання його вимог. Наш наступний крок – це ввести як один з методів покарання правопорушників заборону на відвідування матчів на визначений судом термін. Тут треба задіяти інтелектуальне відеоспостереження для контролю за виконанням заборони. Відеоспостереження також має допомогти при застосуванні міжнародних баз правопорушників. 

Ми готуємося до того, що міліції на стадіоні, відповідно до вимог УЄФА, не повинно бути. Наше завдання – це примусити футбольні клуби звернутися до вас (підприємств індустрії безпеки). Яка буде форма нашої співпраці – ви маєте визначитись самі. Ми в це втручатися не будемо. Якщо це доречно – об’єднуйтесь в асоціацію. Проте не може бути мови про надання преференцій. У нас повинні бути чисто суспільні стосунки, які нас виведуть на позитивний результат. 

Є невизначеність з міською владою та власниками стадіонів. Навіть на нещодавно закінченому стадіоні «Металіст» у Харкові не витримано вимог до безпеки. Ми не зможемо у такому стані його прийняти – без відеокамер, без приміщення для роботи кризового штабу. 

Михайло Янковський, перший заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС України.

Для забезпечення безпеки під час Чемпіонату найперше, що нам потрібно було зробити – це забезпечити правову базу. Зараз вона вже сформована – це і прийняття відповідної Постанови Кабінету міністрів України, і угода між Федерацією футболу та нашим урядом, це і основний документ – Інтегровану концепцію. 

Інтегрована концепція визначає відповідальність сторін, задіяних у підготовці заходів з безпеки чемпіонату. В концепції прописано участь і приватних охоронних підприємств, тому сьогодні ми напрацьовуємо пропозиції та формуємо порядок взаємодії сторін, організацію забезпечення порядку, і допрацьовуємо створену правову базу. 

Віталій Грицак, начальник Департаменту Державної служби охорони при МВС України. 

Державна та недержавна охорона мають бути партнерами. Одним з напрямків нашого партнерства я вбачаю навчання стюардів. Вже є навчальні програми, затверджені Міністерством освіти. 

Людмила Какауліна, головний спеціаліст сектору з питань безпеки та медицини Координаційного бюро з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (тема доповіді: «Розмежування повноважень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та задіяних у проведенні Чемпіонату юридичних осіб, щодо забезпечення безпеки та правопорядку (в контексті положень Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1330-р).

При підготовці Інтегрованої концепції безпеки було застосовано системний підхід; система управління заходами безпеки реалізується на місцевому та національному рівнях. 

Зараз Кабінетом міністрів утворюється Національний координаційний центр з безпеки Євро-2012 як допоміжний орган уряду для забезпечення безпеки та правопорядку. 

Розроблено План реалізації Інтегрованої концепції, який резолюцією Кабміну донесено до виконавців. Розробляється ще один вагомий документ – «Порядок забезпечення безпеки та правопорядку», у якому всі кроки будуть деталізовані. Його під керівництвом Національного координатора розробляє Міністерство внутрішніх справ. Додатково він буде затверджений у Міністерстві юстиції. 

Згідно з Завданням 20 Державної цільової програми, реалізація програми професійної підготовки стюардів, інших категорій співробітників, які братимуть участь у проведенні чемпіонату, розпочнеться у 2010 році. Також ми працюємо над розробкою планів з проведення масштабних спільних навчань з упередження та ліквідації техногенних катастроф, терористичних актів, тощо. 

Ще один аспект роботи – разом з польськими колегами ми працюємо над створенням спільної Концепції забезпечення безпеки та правопорядку, та ряду інших документів. 

Анатолій Долинний, президент ВГО «Українська федерація індустрії безпеки» (тема доповіді: «Актуальні питання організації позабюджетного інвестиційного фінансування заходів безпеки під час проведення турніру УЕФА Євро-2012»). 

Наша пропозиція – подумати разом над такою постановкою цілей, яка б передбачала створення умов для інвестування в заходи безпеки під час підготовки до чемпіонату. При цьому, на наш погляд, це має стосуватись не тільки приймаючих міст, а всієї України. Ми впевнені, що це реально.

Потрібно працювати над тим, щоб до нас приїхала максимальна кількість тих туристів, які є платоспроможними та налаштовані провести тут довгий час. 

Завдання галузі безпеки – своєчасно поставити питання необхідності адекватного убезпечення туристів, де б вони не перебували, тими ресурсами і засобами, які утримуються і створюються за рахунок приватного бізнесу. Для забезпечення адекватного рівня безпеки для туристів, передбаченого положеннями Інтегрованої концепції, УФІБ пропонує розпочати роботу щодо позабюджетного інвестиційного фінансування заходів безпеки під час проведення турніру, за умови, що правила співпраці будуть зрозумілими і адекватними потенційним доходам. 

У зв’язку з цим вносимо пропозицію у форматі експертної ради, можливо, ради професійних об’єднань галузі безпеки, при Національному координаторові розпочати роботу зі створення заходів, стандартів, нормативних документів із залученням фінансових та інших ресурсів підприємств галузі безпеки. Фінансування заходів з безпеки – це справа, в першу чергу, бізнесу, який має отримати можливість інвестувати згідно з правилами, що дозволятимуть повернути кошти, вкладені у безпеку Євро-2012. 

Джим Кліфтон, президент з міжнародних проектів компанії «IMTC-MEI LLC», США. 

Наше завдання, як консультантів – це не зробити всю роботу за українську сторону, а проводити нагляд, давати поради. Ми організовуємо навчання для місцевих компаній, щоб ділитися досвідом найбільш успішних світових методів. Ми розуміємо, наскільки важливо мати прозорі методи ведення бізнесу. Фізична безпека має бути найважливішою, проте фінансова безпека для інвесторів теж важлива. 

Володимир Головач, заступник Голови Київської міської державної адміністрації. 

Питання безпеки – комплексне, тому створення комплексної системи «112» є ключовим. 

Аналізуючи вимоги УЄФА, можна прийти до висновку, що основна проблема з їх втіленням полягає у відмінності нашої правової системи від європейської. Зокрема, у нас немає закону про муніципальну міліцію, вона у нас підпорядкована МВС, і тому питання координації тут дуже складне. 

Відповідальність за безпеку та правопорядок на стадіоні та прилеглих зонах несуть власники та орендарі. Рішення про задіяння органів правопорядку приймає кризовий центр, який має очолювати мер або заступник мера. У нашій правовій системі це відображення не має. 

Сергій Сацюк, президент компанії «ІСТАГРУПП» (тема доповіді: «Особливості побудови сучасних інтегрованих систем безпеки на спортивних об"єктах. Новітні технології відеоспостереження»). 

Гостро постає питання створення локального та центрального ситуаційних центрів (у рамках програми «112»), куди буде надходити інформація з відеокамер для прийняття рішень. Відеоспостереження є основним елементом ситуаційних центрів, з новими можливостями обробки відео за багатьма критеріями (відеоаналітика, розпізнавання облич, тощо). 

У багатьох містах вже встановлено велику кількість аналогових відеокамер; доцільним буде провести інвентаризацію наявного обладнання; можливо, інтегрувати його у комплексну систему з використанням гібридних технологій. 

Доцільно оцінити необхідність та місця встановлення нових телекамер, необхідність створення додаткових мереж; на основі Інтегрованої концепції створити технічні завдання за галузями призначення та окремими службами; розробити проектну документацію, донести до практичного втілення аж до розробки вказівок для операторів про прийняття рішення на основі тієї чи іншої інформації. 

Доцільно використати досвід зарубіжних професійних об’єднань, наприклад, Британської асоціації індустрії безпеки, інтегрувати його з досвідом державних правоохоронних органів. 

Інтеграція усіх компонентів системи безпеки на стадіоні дозволяє вести облік глядачів, ідентифікувати правопорушників, обмежувати доступ до певних зон, виявляти залишені речі, попереджувати саботаж, відслідковувати стан паркувальних зон. 

Борис Платкевич, президент-голова правління ГО «Український союз виробників протипожежної продукції та послуг».

Все, що прописано в законах України, повинно втілюватися бізнесом, тобто конкретними підприємствами, які працюють у галузі пожежної та техногенної безпеки. Тому дуже важливо, що відбуваються такі заходи, на яких бізнес може вносити свої пропозиції щодо убезпечення чемпіонату. В цьому контексті дуже важлива співпраця державних органів та громадських професійних об’єднань.

Протипожежна і техногенна безпека починається з будівництва, тому дуже важливо приділяти цьому увагу на стадії проектування. Об’єкти, які будуються у зв’язку з проведенням чемпіонату, мало відрізняються від тих, які ми вводили в дію раніше – це ті ж самі стадіони, готелі, лікарні. На сьогодні наші технічні спеціалісти мають значний досвід з побудови систем і протипожежного, і техногенного захисту, і ці системи вже не перший рік експлуатуються. Тому немає питання, чи наші спеціалісти зможуть убезпечити об’єкти інфраструктури. Головне – це мати вчасно і якісно побудовані об’єкти. 

Наразі проблемне питання – це співпраця зі страховими організаціями. Проблема, насамперед, у відсутності законодавчої бази. Певні кроки у цьому напрямі робить Будівельний страховий пул спільно з МНС, УСВППП, УБА. Страхування повинне бути обов’язковим, причому і під час будівництва, і під час експлуатації будівлі. Я думаю, що відповідний законопроект найближчим часом буде розроблено. 

Олег Костенко, заступник начальника Центру забезпечення діяльності Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України (тема доповіді: «Забезпечення техногенної безпеки на об’єктах інфраструктури, які залучаються до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу»). 

Головним заходом для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру на об’єктах Євро-2012 є створення та запровадження інформаційних технологій контролю з використанням автоматизованих засобів. Зазначений захід визначено Розпорядженням Кабінету міністрів України від 11 листопада 2009 року. Цей захід передбачає впровадження систем раннього виявлення ознак надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення з подальшим підключенням цих систем на пульти централізованого нагляду МНС. Впровадження цих систем визначено Законами України «Про цивільну оборону», «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та «Про правові основи цивільного захисту». 

Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій створюються на потенційно небезпечних об’єктах незалежно від форми власності та відомчої приналежності як невід’ємна частина єдиної державної системи цивільного захисту. 

Леонід Ейдельштейн, голова правління Асоціації «Техногенна безпека і цивільний захист населення» (тема доповіді: «Модернізація систем централізованого оповіщення з урахуванням технічних вимог і рекомендацій ETSI TS 102 182, розроблених Європейським інститутом стандартизації в галузі телекомунікацій»).

Згідно з європейськими нормами, оповіщення населення у разі надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших зобов’язань влади. Апаратура, яка зараз використовується у загальнодержавних та регіональних системах оповіщення, вичерпала свій ресурс експлуатації; ремонтні комплекти використано повністю; подальше її використання ускладнене. 

Регіональні бюджети неспроможні виконати заходи, передбачені програмою модернізації систем оповіщення. Треба передбачити у державному бюджеті кошти на модернізацію систем оповіщення у містах, які приймають заходи чемпіонату 2012 року. Уже розроблено кошторисні обґрунтування для цих міст. 

Володимир Черненко, головний інспектор відділу з організації державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки МНС України (тема доповіді: «Актуальні питання забезпечення пожежної безпеки об’єктів, задіяних у проведенні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу»).

Деякі нормативно-правові акти не відповідають сучасному стану забезпечення пожежної безпеки спортивних споруд. Зокрема, у Правилах пожежної безпеки для спортивних споруд не описаний порядок організаційних заходів перед початком змагань, під час, та у разі виявлення пожеж. Також існують розбіжності з європейськими документами у тому, що стосується евакуації. МНС готує зміни до Правил та ДБН «Спортивні та культурно-оздоровчі споруди» з урахуванням нових вимог. 

У територіальних органів влади найчастіше відсутні чіткі плани щодо початку виконання проектувальних робіт для об’єктів інфраструктури. Відповідно, підрозділи МНС не можуть розробити власні плани та заходи з організації розгляду проектно-кошторисної документації та видачі дозвільних документів на будівництво. Наразі не визначено початок проектування близько 180 об"єктів. 

Значного покращення протипожежного стану потребують і більшість вже існуючих об"єктів інфраструктури, зокрема, готелі. Також необхідно приділити увагу готовності об"єктів до прийому іноземних громадян: розробка планів евакуації з текстами іноземними мовами. 

Володимир Удовиченко, головний інженер КП «Защіта», м. Донецьк (тема доповіді: «Досвід проектування та впровадження системи протипожежного захисту на стадіоні «Донбас-арена»).

Будівництво такої унікальної споруди, як «Донбас-арена», не може не бути складним. Наприклад, оригінальний проект зазнав 7 коректур, і затверджено його було лише у листопаді 2008 року. Зрозуміло, що це викликало труднощі з погодженням проекту у МНС, проте через підтримку Державного департаменту пожежної безпеки, нам вдалося зробити це вчасно. 

Найбільшим випробуванням, яке ми успішно подолали на цьому об’єкті, була система димовидалення та підпору повітря. Ні турецький генпідрядник ENKA, ні англійський проектувальник не передбачили місце знаходження для дротів системи димовидалення, і нам довелося застосовувати додаткові заходи. 

Окрім проектної документації, під час випробування системи протипожежного захисту ми разом з Департаментом пожежної безпеки МНС затвердили План установлювальних робіт, і здавали систему згідно з планом. 

У нашій нормативній системі відсутні два важливих документи – це документи про диспетчеризацію та візуалізацію пожежних систем. Це ускладнює роботу з іноземними підрядниками. 

Антоніна Філоненко, заступник головного редактора журналу SECURITY.UA (тема доповіді: «Створення систематизованої електронної бази даних пропозицій українських та світових компаній з питань забезпечення безпеки об’єктів, на яких відбуватимуться заходи фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу») 

Посадовці з різних державних інституцій, відповідальних за безпеку під час чемпіонату, отримують багато пропозицій від компаній, які бажають прийняти участь в убезпеченні заходу. Для того, щоб впорядкувати надходження пропозицій та забезпечити доступ до них для представників об’єктів інфраструктури та державних органів, доцільно створити електронну базу пропозицій.

Для того, щоб формалізувати процес внесення до бази, необхідно надати реєстру офіційного статусу, визначити правові засади його функціонування, призначити упорядника реєстру. Реєстр може стати передтендерним майданчиком, користуватися яким зможуть і держслужбовці, і представники об’єктів інфраструктури. 

3. Висновки та пропозиції 

Відповідно до положень Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1330-р учасники Всеукраїнського Форуму з питань убезпечення об"єктів інфраструктури чемпіонату 2012 року з футболу вносять наступні пропозиції: 

1. Національному координатору з питань безпеки та громадського порядку утворити при Національному координаційному центрі безпеки Євро-2012 Раду громадських експертів з метою надання консультативної допомоги суб’єктам забезпечення безпеки під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та підвищення ефективності співпраці бізнесу і державних органів, що здійснюють підготовку та проведення в Україні Чемпіонату. До складу Ради на громадських засадах залучити авторитетних фахівців системоутворюючих підприємств галузі, представників провідних професійних громадських об’єднань та профільних ЗМІ української індустрії безпеки. 

2. Звернутися до Кабінету Міністрів України доручити уповноваженим державним органам вивчити питання стосовно можливої інтеграції у єдину комплексну систему відеоспостереження з використанням гібридних технологій систем відеоспостереження, які встановлюються на стадіонах, з метою утворення як на стадіонах, так і на прилеглих територіях багатоступеневих контрольованих зон. 

3. Налагодити співпрацю з керівниками приймаючих міст з метою надання сприяння у прискоренні розбудови систем «Безпечне місто», із опрацюванням пропозицій щодо створення Комплексної системи відеоспостереження в офіційних місцях проведення Чемпіонату. 

4. Для забезпечення необхідного рівня безпеки туристів поза межами офіційних місць Євро-2012 ДГБ МВС України, ДДСО при МВС України у взаємодії із Радою громадських експертів при Національному координаційному центрі з безпеки Євро-2012 в рамках позабюджетного фінансування розпочати роботи щодо розроблення «Концепції убезпечення іноземних туристів поза межами офіційних місць під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу», яка має передбачати залучення позабюджетного інвестиційного фінансування заходів безпеки. 

5. З метою надання розпорядникам бюджетних коштів, власникам (орендарям) і технічним фахівцям об’єктів інфраструктури Чемпіонату систематизованої інформації про можливості та компетенції українських та іноземних компаній у питаннях убезпечення, створити на базі Інтернет-сайту журналу SECURITY.UA відповідну електронну базу пропозицій; запропонувати журналу SECURITY.UA разом із Координаційним бюро з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату 2012 року з футболу та Місцевим організаційним комітетом Євро-2012 в Україні опрацювати питання щодо надання зазначеній базі пропозицій офіційного статусу, визначити правові засади її функціонування та формалізувати процес внесення та супроводу інформації. 

6. Звернутися до Кабінету Міністрів України доручити уповноваженим державним органам здійснити аналіз чинного законодавства з питань ліцензування і контролю за діяльністю недержавних охоронних структур з метою підготовки відповідних змін та гармонізації його із аналогічним законодавством Республіки Польщі. 

7. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо фінансування з державного бюджету наступних невідкладних заходів: 

- створення сучасних територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення з урахуванням вимог та рекомендацій до систем оповіщення населення, що міститься в документі ETSI TS 102 182, розробленого Європейським інститутом у сфері телекомунікацій;

- обладнання оперативно-диспетчерських служб оперативно-координаційних центрів ГУ МНС України програмно-технічними засобами прийому та візуалізації тривожних сповіщень з потенційно небезпечних об"єктів та пультів пожежного спостерігання. 

8. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України на необхідність вжити заходів з метою удосконалення чинного законодавства з питань організації безпеки на об’єктах спортивної, транспортної та соціальної інфраструктури з метою запобігання терористичних актів із застосуванням хімічної, біологічної зброї, радіаційних речовин.