Аудиофайлы с записями переговоров оператора частной охранной компании с дежурным ОВД при нападении на донецкий «ПриватБанк» предназначались, как и большинство нашего контента, для специалистов, глубоко разбирающихся в отраслевых проблемах. Поэтому нас удивила скорость, с которой фразы «Нападение на банк, труп! - Ух ты! Еще раз!» разлетелись по ведущим информационным сайтам и телеканалам.

Реакция пресс-службы Донецкого ГУ МВД на своем сайте и в новостях канала TVI не удивила— она оказалась предсказуемой.

Никаких выводов в материале мы не сделали, оставив это занятие читателю. И, к сожалению, большинство полученных комментариев адресовывались дежурному, ставшему настоящим Антигероем. Но если мы и хотели кого-то увенчать этими сомнительными лаврами, то это точно был не дежурный - мы знаем, в каких далеко не райских условиях и атмосфере служат офицеры милиции. А огрехи отдельных исполнителей всегда были и будут. Поэтому мы считаем должным прояснить, почему мы обнародовали эти аудиозаписи, которые кое-кто уже назвал скандальными.

Нас, как и некоторых других журналистов, возмущает неэффективность существующего механизма  взаимодействия МВД с частными охранными компаниями.  Оба представленных диалога — это задокументированные свидетельства того, что система взаимодействия между частной охраной и милицей напрочь отсутствует. Координационный совет МВД по взаимодействию ОВД с частными охранными предприятиями, созданный приказом министра МВД, не работает.

Кто не знает, последнее заседание Совета состоялось в феврале 2011, а за год его бездеятельности появились новые ограничения для вовлечения граждан в обеспечение общественной безопасности и правопорядка. Среди них, например, прощальный "аккорд" экс-министра МВД Анатолия Могилева — приказ №787 от 27.10.2011, которым запрещено задействовать силы и средства территориальных органов внутренних дел для помощи частным субъектам охраны при осуществлении ими коммерческой деятельности. Согласитесь, прочитав такой приказ, многие дежурные начнут с большой осторожностью выслушивать обращения частных охранных фирм — еще бы, ведь это может быть истолковано как коррупционное деяние!

В то же время, если учесть, что наше МВД все еще не отказалось от "совковых" традиций по оказанию населению платных охранных услуг, то нельзя исключать, что появление указанного выше приказа является попыткой банального уничтожения конкуренции на рынке охраны.

Так при чем здесь дежурный из РУВД? Антигероя лучше искать не среди рядовых сотрудников милиции, а где-то повыше. Это те люди, которые препятствуют созданию эффективной системы взаимодействия частного и государственного секторов безопасности.

А тянется ли из Донецка кровавый след к прощальному приказу Анатолия Могилева, - каждый решит для себя сам.

Хоча діяльність новопризначених високопосадовців прийнято оцінювати у перші 100 днів на посаді, Віталій Захарченко, новий міністр МВС, встиг буквально у перші три тижні викликати занепокоєну увагу з боку охоронного ринку.

До ІБ "Сек'юріті ЮЕй" потрапила копія листа до Прем'єр-міністра Миколи Азарова, у якому пан Захарченко пропонує доповнити перелік Постанови КМУ №615 (одна згадка про який викликає обурення у керівників охоронних компаній) будівлями місцевих державних адміністрацій. Таке доповнення, на думку міністра, необхідне для посилення охоронних заходів на об'єктах регіонального значення, які, на відміну від низки об'єктів органів державної влади, що знаходяться у Києві, не охороняються УДО чи ДСО.

У листі міністр також посилається на необхідність здійснення охорони особливо важливих об'єктів права державної власності виключно державними структурами, на яку вказав Президент у своїх пропозиціях до Закону України «Про охоронну діяльність».

На думку МВС, місцеві державні адміністрації недостатньо захищені через відсутність кваліфікаційної підготовки та повноважень щодо протидії правопорушникам у персоналу приватних охоронних структур.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови «Про доповнення переліку об'єктів, що пділягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами», проект не створює корупційних ризиків та не потребує проведення консультацій з громадськістю.

Громадськості, з якою не будуть консультуватися при доповненні Переліку № 615, залишається здогадуватися, який головний мотив МВС можна прочитати між рядками листа: сумлінне виконання побажань Президента, побоювання перед протестами та пікетами, що спрямуються на місцеві держадміністрації чи просто бажання полегшити роботу своєму основному "годувальнику" —  Департаменту ДСО?

Інтерв'ю з першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимиром Олійником

5 жовтня відбулися парламентські слухання щодо концепції реформування МВС. Security UA поцікавився у Володимира Олійника, одного з ініціаторів проведення слухань, його баченням майбутньої системи внутрішніх справ України та змінами, на які може очікувати ринок охоронних послуг після реформування МВС.

Security UA: Неодноразово наголошувалося на позбавленні міністерства невластивих йому функцій. Чи потрапляє надання платних охоронних послуг до переліку функцій, невластивих МВС?

Володимир Олійник: На мій погляд, такі питання слід розглядати з точки зору загальної стратегії реформування, з більш глобальним підходом, наприклад, враховуючи європейський досвід. Про що свідчить досвід Європи? Про те, що будь-які господарські функції, пов'язані з наданням послуг, слід максимально віддавати на ринок і створювати рівні умови для всіх суб'єктів ринку. Зараз, зрозуміло, питання дозволу на використання зброї чи ціни послуг з охорони вносять свої корективи у конкуренцію на ринку охоронних послуг. На мій погляд, надання платних послуг з охорони - це дійсно невластива МВС функція. Щойно з'являється комерційна складова, вона починає розбещувати міліцію. Ця складова створює умови для реалізації приватних інтересів, які важко вирахувати, і з якими треба боротися. Ринок уже сформований, конкуренція є. Необхідно лише вирішити питання з матеріально-технічним забезпеченням, і проблема зброї не повинна нас зупиняти. Зрештою, травматична зброя не менш небезпечна у ближньому бою, ніж вогнепальна.

S.UA: Польський охоронний бізнес досить інтенсивно розвивається у сфері детективних послуг - стягнення заборгованостей, розшук осіб, розслідування у справах про ДТП, крадіжки та пожежі для страхових компаній. Чи можуть цю нішу в Україні у майбутньому зайняти охоронні компанії? Яке Ваше особисте ставлення до впровадження приватної детективної діяльності?

В.О.: Під час парламентських слухань щодо реформування МВС велася розмова, нібито цей процес вже майже почався, і в певних сферах як модель для реформування було обрано польську систему. Але насправді, чи не краще спочатку оцінити весь костюм, а потім придивлятися до гудзиків на кофтинці? Сліпе копіювання дуже небезпечне. Україна має специфіку, традиції та історію, які треба враховувати, шукаючи при цьому свій, український шлях реформування. Не варто намагатися переймати усе й одразу; наприклад, я не впевнений, що зараз позитивно буде сприйнята поява детективної діяльності. У нас є низка законів, які забороняють збирання даних про людину. У інших країнах, зокрема, Росії, є детективна діяльність; але у нас її відсутність не є катастрофою. Я не бачу державної необхідності законодавчим шляхом оформлювати детективну діяльність, на відміну, наприклад, від охоронних послуг.

Розслідування на замовлення страхових компаній може розвинутися як напрям детективної діяльності лише за умови відповідної потреби від розвиненого ринку страхування, якого поки що немає. Розшук зниклих осіб теж, на мій погляд, не варто віддавати на відкуп приватним детективним компаніям, адже за такими випадками часто стоїть злочин, і чим раніше почнеться розслідування, тим швидше буде отримано результат.

S.UA: Перша редакція проекту Закону про охоронну діяльність (реєстр.№ 4842) передбачала створення Експертної ради з питань здійснення охоронної діяльності. Проте у законопроект, підготований до другого читання, положення про створення Ради не увійшли. Чи відомо Вам про причини відмови від створення Експертної ради?

В.О.: Головне у цьому законі - те, що ми більш чітко прописали права охоронних підприємств і механізм взаємодії з міліцією. Я не бачу необхідності у законодавчому порядку закріплювати існування Експертної ради. Тоді є небезпека зарегулювати цей вид діяльності, адже, прописуючи функціонування ради у Законі, ми були б змушені встановлювати жорсткий контроль за її діяльністю, визначати її обов'язки і слідкувати за їх виконанням. До того ж, не секрет, що консультативно-дорадчі органи часто виконують функції лобіювання. Тому я, наприклад, з застереженням ставлюся до створення наглядових рад. Мають бути і інші форми громадського контролю, і не завжди сісти і побалакати - це ефективний спосіб донести свої пропозиції.

S.UA: Які найголовніші напрямки реформування Міністерства Ви можете виділити у частині забезпечення державного контролю за здійсненням заходів з охорони майна та фізичних осіб?

 В.О.: Я вважаю, що найголовнішими напрямками зараз є зниження кількості працівників ОВС до того рівня, який ми максимально зможемо утримувати, підняття престижу професії, принциповий перехід від міліції до поліції та перегляд принципів контролю за дотриманням законів, зокрема, шяхом посилення відповідальності за їх порушення. Також, на мою думку, варто проводити соціологічні дослідження на фокус-групах, щоб спрогнозувати реакцію на реформи.

Лейтенант милиции в компании с девушкой, пребывая в нетрезвом состоянии, на своем автомобиле повредил шлагбаум частного жилища а г. Киеве.

Инцидент состоялся вечером 27.10.2014 г.; об этом в сети Фейсбук сообщил бизнесмен Александр Крылов.

По словам бизнесмена, он вызвал наряд милиции по телефону «102». Прибывшие через 40 минут сотрудники милиции отказались принимать меры в отношении пьяного правоохранителя под тем предлогом, что они не являются сотрудниками ГАИ.

Сотрудники ГАИ, в свою очередь, отказались реагировать на действия коллеги, заявив, что это компетенция прибывшего наряда милиции.

"Пьяному вандалу было предложено произвести ремонт шлагбаума, который оценивался в 250 грн., но он предпочел, пребывая на морозе, 2 часа размахивать корочкой сотрудника милиции", -  отметил г-н Крылов.

Фамилия правоохранителя, повредившего частную собственность и не понесшего наказания, уточняется; охрана дома осуществлялась сотрудниками частной охранной фирмы.

Фото с сайта www.gazeta.spb.ru (к описываемому событию фото отношения не имеет)

Під час своєї останньої зустрічі у лютому 2011 року члени Виконавчого комітету Координаційної ради МВС України з взаємодії органів внутрішніх справ з охоронними підприємствами, їх об'єднаннями та службами безпеки суб'єктів господарювання домовилися зустрітися у більш широкому колі. Ця домовленість була закріплена у протоколі засідання рішенням про проведення у другому кварталі цього року розширеного засідання Виконкому.

Коли другий квартал 2011 добігав кінця, а звістки про проведення розширеного засідання так і не надійшло, Security UA, з яким Координаційна рада підписала Меморандум про інформаційну співпрацю, вирішив поцікавитися у МВС долею цього важливого заходу. Як з'ясувалося, розширене засідання вирішили у другому кварталі не проводити через організаційно-штатні зміни у Міністерстві та інші фактори.

Також МВС повідомило, що на сьогоднішній день до секретаріату Координаційної ради від членів Виконкому не надійшло жодної пропозиції щодо часу, місця та порядку проведення розширеного засідання Ради, хоча це й прямо передбачено пунктом 8.2. протоколу засідання Виконкому від 16.02.2011.

Такий стан справ може свідчити або про певну пасивність членів Виконавчого комітету, або про недовіру до Координаціної ради як інституту МВС, або про те, що ринок охоронних послуг динамічно розвивається за європейськими правилами.

Нагадаємо, членами Виконкому є:

Голова Виконкому: Віктор Ратушняк, начальник міліції громадської безпеки

Заступники голови Виконкому: Анатолій Назаренко, начальник Департаменту ДСО при МВС України, Володимир Петровський, начальник Департаменту громадської безпеки МВС, Сергій Шабовта, президент УФПБ, Георгій Тупчій, генеральний директор компанії ВЕНБЕСТ.

Члени Виконкому: Валерій Коряк, начальник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, Едуард Федосов, перший заступник начальника Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС, Тарас Проценко, голова Державного науково-дослідного інституту МВС, Олена Речкіна, заступник директора департамента ліцензування Держкомпідприємництва, Василь Крутов, голова Правління Міжнародної організації «Міжнародна антитерористична єдність», Олександр Крилач, заступник начальника ДДСО при МВС України, Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, Олена Тимошенко, ректор Інституту права та безпеки підприємництва Європейського університету, В'ячеслав Просянок, начальник підрозділу ДДСО, Юрій Попов, генеральний директор ТОВ «Січ ЛТД», Віктор Моргун, генеральний директор ТОВ «ВІК-ТАН», Олег Баран, президент УФІБ, Володимир Носач, президент УФСБ, Павло Пригунов, директор навчально-наукового інституту менеджменту безпеки університету КРОК.