Інтерв'ю з першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимиром Олійником

5 жовтня відбулися парламентські слухання щодо концепції реформування МВС. Security UA поцікавився у Володимира Олійника, одного з ініціаторів проведення слухань, його баченням майбутньої системи внутрішніх справ України та змінами, на які може очікувати ринок охоронних послуг після реформування МВС.

Security UA: Неодноразово наголошувалося на позбавленні міністерства невластивих йому функцій. Чи потрапляє надання платних охоронних послуг до переліку функцій, невластивих МВС?

Володимир Олійник: На мій погляд, такі питання слід розглядати з точки зору загальної стратегії реформування, з більш глобальним підходом, наприклад, враховуючи європейський досвід. Про що свідчить досвід Європи? Про те, що будь-які господарські функції, пов'язані з наданням послуг, слід максимально віддавати на ринок і створювати рівні умови для всіх суб'єктів ринку. Зараз, зрозуміло, питання дозволу на використання зброї чи ціни послуг з охорони вносять свої корективи у конкуренцію на ринку охоронних послуг. На мій погляд, надання платних послуг з охорони - це дійсно невластива МВС функція. Щойно з'являється комерційна складова, вона починає розбещувати міліцію. Ця складова створює умови для реалізації приватних інтересів, які важко вирахувати, і з якими треба боротися. Ринок уже сформований, конкуренція є. Необхідно лише вирішити питання з матеріально-технічним забезпеченням, і проблема зброї не повинна нас зупиняти. Зрештою, травматична зброя не менш небезпечна у ближньому бою, ніж вогнепальна.

S.UA: Польський охоронний бізнес досить інтенсивно розвивається у сфері детективних послуг - стягнення заборгованостей, розшук осіб, розслідування у справах про ДТП, крадіжки та пожежі для страхових компаній. Чи можуть цю нішу в Україні у майбутньому зайняти охоронні компанії? Яке Ваше особисте ставлення до впровадження приватної детективної діяльності?

В.О.: Під час парламентських слухань щодо реформування МВС велася розмова, нібито цей процес вже майже почався, і в певних сферах як модель для реформування було обрано польську систему. Але насправді, чи не краще спочатку оцінити весь костюм, а потім придивлятися до гудзиків на кофтинці? Сліпе копіювання дуже небезпечне. Україна має специфіку, традиції та історію, які треба враховувати, шукаючи при цьому свій, український шлях реформування. Не варто намагатися переймати усе й одразу; наприклад, я не впевнений, що зараз позитивно буде сприйнята поява детективної діяльності. У нас є низка законів, які забороняють збирання даних про людину. У інших країнах, зокрема, Росії, є детективна діяльність; але у нас її відсутність не є катастрофою. Я не бачу державної необхідності законодавчим шляхом оформлювати детективну діяльність, на відміну, наприклад, від охоронних послуг.

Розслідування на замовлення страхових компаній може розвинутися як напрям детективної діяльності лише за умови відповідної потреби від розвиненого ринку страхування, якого поки що немає. Розшук зниклих осіб теж, на мій погляд, не варто віддавати на відкуп приватним детективним компаніям, адже за такими випадками часто стоїть злочин, і чим раніше почнеться розслідування, тим швидше буде отримано результат.

S.UA: Перша редакція проекту Закону про охоронну діяльність (реєстр.№ 4842) передбачала створення Експертної ради з питань здійснення охоронної діяльності. Проте у законопроект, підготований до другого читання, положення про створення Ради не увійшли. Чи відомо Вам про причини відмови від створення Експертної ради?

В.О.: Головне у цьому законі - те, що ми більш чітко прописали права охоронних підприємств і механізм взаємодії з міліцією. Я не бачу необхідності у законодавчому порядку закріплювати існування Експертної ради. Тоді є небезпека зарегулювати цей вид діяльності, адже, прописуючи функціонування ради у Законі, ми були б змушені встановлювати жорсткий контроль за її діяльністю, визначати її обов'язки і слідкувати за їх виконанням. До того ж, не секрет, що консультативно-дорадчі органи часто виконують функції лобіювання. Тому я, наприклад, з застереженням ставлюся до створення наглядових рад. Мають бути і інші форми громадського контролю, і не завжди сісти і побалакати - це ефективний спосіб донести свої пропозиції.

S.UA: Які найголовніші напрямки реформування Міністерства Ви можете виділити у частині забезпечення державного контролю за здійсненням заходів з охорони майна та фізичних осіб?

 В.О.: Я вважаю, що найголовнішими напрямками зараз є зниження кількості працівників ОВС до того рівня, який ми максимально зможемо утримувати, підняття престижу професії, принциповий перехід від міліції до поліції та перегляд принципів контролю за дотриманням законів, зокрема, шяхом посилення відповідальності за їх порушення. Також, на мою думку, варто проводити соціологічні дослідження на фокус-групах, щоб спрогнозувати реакцію на реформи.