Тези виступів учасників круглого столу «Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження»,. м. Київ, 01.02.2018 р.

 

Віталій Коломієць, адвокат AО «Ореховський та Коломієць»

 «Перед тим, як перейти до обговорення конкретних питань, хочу нагадати деякі речі, що так чи інакше стосуються теми. Всі ми знаємо, що навантаження на слідчих у судовому процесі великі і дуже важко буває довести справу до суду. На жаль, така ситуація звична для України. Разом з тим, для нас досить не просто уявити приватного слідчого, який буде втручатись у справи та вести досудове розслідування. Проте, історичний досвід показує ефективність такого підходу.

У давнину, навіть до недавнього часу, потерпілий часто сам висував і підтримував обвинувачення, бо саме він був найбільш зацікавленою особою. У США досить ефективними були «мисливці за головами» – приватні ловці порушників і втікачів. В Америці і сьогодні обвинувачення висуває і підтримує той, на кого напали. По литовським статутам, що мають пряме відношення до України, приватне обвинувачення також мало законну силу - злочинця могла зловити приватна особа. Наприклад, село мало видавати суду підозрюваного, якщо той ховався на їх території.

Зараз нові інституції, технології і напрацювання дозволяють захищати права потерпілого незалежно від держави. Більше того, обов’язок держави захищати громадянина, не може бути вищим за право людини захищати саму себе. З іншого боку, ми бачимо, як неефективно діє держава у питаннях захисту прав потерпілих. Якщо подивитись статистику минулого року по Україні, з 523 тисяч відкритих кримінальних проваджень лише у 198 тисячах випадків було вручено підозру. З 336 тис. злочинів проти власності лише 90 тисяч, тобто лише третина, отримали підозру.

Це дуже неефективне правосуддя. Є всі підстави вважати, що приватний захист, зокрема у злочинах проти власності, повинен бути набагато ефективнішим і дієвим. Тому ми повинні разом шукати шляхи запровадження цієї моделі в Україні».

 

Микола Ореховський, адвокат AО «Ореховський та Коломієць»

 «Парадокс, але в Україні у процесі досудового розслідування потерпілий має менше прав, ніж підозрюваний. Це є нашою спільною проблемою, яка заважає проводити ефективне правосуддя, і гідно захищати права людей. А ще ми постійно стикаємось із тим, що слідчі не хочуть працювати, а прокурори чинять всілякі перепони. Разом з тим, потерпілий не може самостійно отримувати слідчу інформацію на відміну від підозрюваного. У потерпілого немає права звертатися до суду з клопотаннями, щоб отримати доступ до доказової бази - відтак потерпілий цілковито залежить від слідчого, який часто саботує свої власні обов’язки. Отже, ситуація, реалії та весь наш професійний досвід свідчить – щоб ефективно захищати права потерпілого, стороні потерпілого необхідно надати ті ж самі права, що й підозрюваному. Це означає, що у адвокатів потерпілого мають бути права самостійно збирати і долучати докази по справі, тим самим забезпечуючи ефективне досудове розслідування. Крім того, мають бути ефективні механізми скарг на дії слідчих, прокурорів та суддів, які порушують права людей і власні службові обов’язки, не кажучи вже про закон».

 

Сергій Кривун, заступник начальника відділу слідчого управління ГУНП у м. Києві

«Особисто я вважаю, що поліція та інші органи досудового розслідування не претендують на монополію в питаннях збираннях доказів під час досудового розслідування. Безперечно, позитивно сприймаються кроки по удосконаленню кримінального процесуального законодавства та не проти дискусії щодо впровадження механізмів приватного досудового розслідування. Відповідаючи на питання та деякі нарікання, які пролунали від колег у ході сьогоднішньої дискусії. Щодо випадків, які дійсно існують, відмови слідчими внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за деякими заявами та іншими повідомленнями, то хотів би зазначити, що потерпілий (заявник) у такому разі не позбавлений права оскаржити такі рішення до відповідних судів, які, на сьогоднішній день у 99, а можливо й більше відсотків випадків виносять ухвали, якими зобов’язують слідчих та інших службових осіб органів досудового розслідування вносити відомості до ЄРДР. Слід враховувати об’єктивну ситуацію - навантаження на одного слідчого поліції у деяких регіонах складає і 700 кримінальних проваджень і більше. Звісно, що за таких обставин, у своїй роботі слідчий приділяє більше уваги важливим, резонансним справам, тим, які знаходиться на контролі керівництва, справам, де активну позицію займає сторона потерпілого, справам у яких працюють адвокати. Чи можна покращити ситуацію на рівні виконавчої влади або внесенням змін до діючого законодавства? Діючий КПК є недосконалим, внесенням змін до закону можливо вдосконалити певні слідчі процеси, взаємодію учасників, інше. На сьогоднішній день не запущено передбачений механізм спрощеного досудового розслідування кримінальних проступків. Після того, як він запрацює, до досудового розслідування у повній мірі зможуть бути залучені оперативні співробітники, дільничні інспектори поліції, що, у свою чергу, відповідно, дозволить розвантажити слідчих, які зможуть приділити більше уваги захисту прав потерпілих, більш якісно, швидше та ефективніше розслідувати складні справи».

 

Олег Борійчук, заступник директора з правових питань КУА «Октава Капітал»

«Слід говорити про реформу КПК. Розпочати її потрібно із розширення прав потерпілої сторони, тому що потерпілий – найбільш вмотивована особа і буде самостійно шукати докази. Тому дуже важливо забезпечити йому законну можливість брати участь у досудовому розслідуванні. Разом з цим, треба визначити, якими повноваженнями будуть наділені приватні досудові розслідувачі. Ми знаємо можливості приватних детективів, які можуть ефективно допомагати розслідуванню і збирати докази, якщо в них будуть такі повноваження. Ця реформа дозволить значно покращити процент розкриття справ і доведення їх до суду. Вважаю, що у досудовому процесі сторона потерпілого, окрім законних прав збирати докази, повинна мати право офіційно авансувати витрати на проведення досудового розслідування, допомагати з матеріальною базою, обладнанням, тощо.

  

Світлана Бутенко, доцент кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Академії праці, соціальних відносин і туризму

«Головна проблема, з якою стикаються потерпілі – це спосіб застосування законів щодо захисту прав людини у судовому процесі. Авторитетні експертні дослідження за участю провідних фахівців показали, що в Україні, навіть за наявністю нового проєвропейського кодексу, основні проблеми залишаються невирішеними. Закон на папері – це одна справа, а практика застосування норм і положень закону майже не змінилась, тобто закон у більшості випадків просто не діє. Чи зможуть нові правила змінити стан речей у правосудді, і реально захистити права потерпілого на всіх етапах? Це питання складне. Тому разом із змінами до законів, треба робити реальні і рішучі кроки по захисту прав людей, щоб закони застосовувались на практиці. Інакше все це не має сенсу».

 

Репліка Віталія Коломійця:

«Треба врахувати, що з моменту прийняття нового КПК пройшло всього 5 років. Це дуже мало, враховуючи загальну інерцію правової галузі, українські реалії та менталітет. Якщо згадати історію, то майже завжди між прийняттям закону та його реальним застосуванням проходить певний час. В тих же США з моменту прийняття закону про скасування сегрегації до реального рівноправ’я між людьми пройшло майже століття! А приватне досудове розслідування може вже зараз надати людям правові механізми забезпечувати збір доказів та відстоювати власні права».

 

Станіслав Тищенко, Національна академія прокуратури України

«З власних спостережень та спілкування, можу засвідчити, що в цілому прокурори підтримують ідею приватного досудового розслідування і приватного обвинувачення.

З іншої сторони зазначу, теза про те, що слідчі і прокурори в Україні не витримують величезного навантаження справами – досить відносна. В Туреччині, наприклад, середнє завантаження прокурорів – 1000 справ, і вони не сприймають це як катастрофу.

Щоб закони та право працювали, перш за все, потрібно створити можливості для їх застосування.

З іншої сторони, люди звикли, що їх права обмежуються державними слідчими та прокурорами, коли ті приходять до них з обшуками, допитами та іншим. Чи люди у досудовому розслідуванні, взагалі, будуть сприймати приватних осіб, звичайних громадян? Сама ідея дуже гарна, але треба владнати багато спірних моментів».

 

 Андрій Циганков, адвокат

«Люди, взагалі, не хочуть, щоб до них приходили слідчі і прокурори. Але обов’язок держави полягає в тому, щоб провести досудове розслідування належним чином. Вважаю, що приватне досудове розслідування матиме сенс, якщо воно буде повноцінною частиною державного розслідування. Щодо осіб, яким варто надати право самостійно вести досудове розслідування, то це мають бути лише адвокати та приватні детективи, і на цих двох категоріях треба зупинитись. Сторона захисту повинна мати вільний доступ до всіх матеріалів слідства, а слідчий має визначити і підтвердити, що докази, зібрані стороною потерпілого – законні, і повинні долучитись до справи. Щоб прокурор і суддя могли бачити, чи зробив слідчий свою справу належним чином.

Особисто я підтримую ідею приватного, або «платного» досудового розслідування. А ще, для стимуляції дій слідчих, можна було б подумати над відсотком преміальних коштів, які вилучаються по закону на користь потерпілого.

Що стосується іншого питання – чому не працюють закони. Закони не працюють тому, що немає персональної відповідальності у слідчого і прокурора, коли вони порушують права людей та норми КПК».

 

Володимир Бойко, журналіст, правозахисник

«Треба говорити не про приватне досудове розслідування, а про платне досудове розслідування - щось на кшталт платної медицини, до якої звертаються не довіряючи державним лікарям. Досвід США показує, що кримінальний процес базується на принципах приватного позову.

Зараз в Україні іде формування нової правової системи, а саме – «Феодальної правової системи». У нас «феодальний суд». Цей процес запустили Шишкін з Онопенком у 2010 році. Вони долучились до скасування інституту громадських захисників, який був елементом народовладдя у судовому процесі. Була запроваджена адвокатська монополія на захист. Це призвело до ситуації, коли багато людей не можуть найняти професійного адвоката, але й не можуть захищати самі себе, не можуть мати громадських захисників, батько не може захищати неповнолітнього сина, і т.п. Цими змінами були скасовані права потерпілого. Бо тепер потерпілий має брати кредити, або продавати майно, щоб мати можливість на більш-менш пристойний захист.

Разом з тим, слідчі не хочуть працювати, вони кажуть – давайте 1000 у.о. і ми будемо щось робити.

Так що зміниться принципового, коли буде застосоване ще й платне досудове розслідування, і я заплачу додаткові гроші адвокатам або приватним детективам?

Отже, проблема не в адвокатах, а у «феодальному суді» - у перерозподілі грошей між суддями у замовних справах.

Щоб говорити про реальний захист прав потерпілого, треба відмінити ті закони, які призвели до формування «феодального суду» і системи беззаконня, яку ми бачимо зараз. Треба скасувати адвокатську монополію на захист, і повернути систему громадських захисників».

 

Репліка Станіслава Тищенка: «Хочу відповісти на деякі претензії пана Бойка. Виключення з КПК положення про те, що захист можуть здійснювати громадські захисники – це була вимога Венеціанської комісії. Вони вважають, що непрофесіонали не в змозі забезпечити рівень процесу, не мають освіти і достатніх для цього навичок».

 

Репліка Володимира Бойка: «Більшість вимог Венеціанської комісії – це відірвані від реальних умов і справ пропозиції, які не можуть діяти в українських реаліях. Венеціанські фахівці абсолютно не в курсі, що і як тут відбувається із дотриманням прав і законів».

 

 Сергій Волочай, психолог, експерт

«У судовому процесі, досудовому розслідуванні дуже важливо забезпечити рівність можливостей. Слабке місце – доступ до експертних інституцій, до фахівців, які мають право надавати заключення для суду. Зараз лише держава має експертні центри. І адвокат має подати слідчому клопотання, щоб той замовив ту, чи іншу експертизу. Але слідчі такі зайняті, що часто ігнорують ці клопотання.

Тому я вважаю, що потрібний інститут приватних правових і судових експертів, інакше зміни та реформи будуть неповноцінними. Наприклад, у США кожен професійний фахівець вважає за честь виступити в суді. У сторін має бути право самостійно, без участі слідчого, залучати у якості доказів по справі і свідчень в суді висновки приватних експертів. В суді має відбуватися змагальний процес».

  

Марія Островська, керуючий партнер АО «Партнери»

«Хочу отметить важность и актуальность поднятой сегодня темы. Не лишним будет напомнить, что среди адвокатов в последние годы много потерпевших от противоправных действий, и адвокаты часто бессильны, когда нарушают их права. Поэтому я всецело поддерживаю, на этапе досудебного расследования, предоставление равных прав адвокатам наравне со следователями и прокурорами. Это позволит системе развиваться и совершенствоваться. Возможность вести частное расследование даст потерпевшим дополнительные рычаги и возможности. Яркий пример – резонансный расстрел в Княжичах. Отец погибшего гсошника, вместе с частным детективом и журналистами, самостоятельно исследовали место происшествия и собрали множество доказательств и улик, которые упустили следователи. Но юридической силы их доказательства на данный момент не имеют. А если принять соответствующий закон, то это дело, возможно, уже давно было бы раскрыто».

 

Сергей Дерябин, начальник службы безопасности ТДВ «СК»Київ Ре»

«Как бывший частный детектив, отмечу полезность обсуждаемой сегодня инициативы, и скажу, что новый закон о частных детективах, который сейчас рассматривается в парламенте, в целом меня устраивает.

Если мы откажемся от частного расследования в досудебном процессе, мы не оставим потерпевшему выбора. К примеру, лично я, по долгу службы провожу частное расследование случаев продажи фальшивых страховых полисов моей СК. И хотя я собрал достаточно доказательств, возбудить дело удалось с огромным трудом».

  

Наталія Фещик, керівник Департаменту АО «Партнери»

«Найбільша проблема із захистом прав людини та в дотриманні законності в досудовому розслідуванні полягає у відсутності реальної індивідуальної відповідальності слідчих і прокурорів, які порушують норми закону.

Треба цілеспрямовано і акцентовано працювати в цьому напрямку. Співробітники правоохоронних органів будуть працювати більш сумлінно лише тоді, коли буде реальна загроза втратити роботу і відповідати перед законом».

 

Підсумовуючи результати обговорення, модератор круглого столу, головний редактор ІБ “Сек’юріті ЮЕй” Олександр Краснопьоров підкреслив ключові моменти, які пролунали під час виступів:

1. Приватне (платне) досудове розслідування має всі підстави для реалізації. Воно має діяти, як окрема частина державного досудового розслідування і доповнювати його.

2. Право вести досудове розслідування мають отримати виключно адвокати і приватні детективи.

3. Потрібно надати законне право сторонам процесу залучати до справ експертизи приватних експертів, висновки яких будуть закріплені відповідальністю перед законом.

4. Потерпілий має стати повноважною частиною судового процесу і досудового розслідування та мати рівні права із підозрюваним.

Організаторами круглого столу «Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження». виступили інформаційне агентство «ІБ «Сек`юріті ЮЕй» та адвокатське об`єднання «Ореховський та Коломієць».  

 

 

 

Держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень. Такий висновок зробили юристи адвокатського об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Фахівці зазначили, що ГПУ, СБУ і Нацполіція отримали від українців у 2017 році 35 615 234 572,14 грн. Проте кількість потерпілих від злочинів постійно зростає. Статистика: у минулому році зареєстровано 336 тис. злочинів проти власності (близько 1 тисячі на день!); майже половина з них — тяжкі та особливо тяжкі. Також зареєстровано 40 тис. злочинів проти життя та здоров'я. Загалом зареєстровано 523 тис. проваджень. Середня навантаженість слідчих становить близько 500 проваджень на одну особу.

Важливо! До суду доходить лише близько 5 % проваджень.

При цьому в країні, яка бореться з корупцію, зареєстровано лише 243 провадження за статтею “легалізація доходів”; з них розслідувані лише 62 випадки.

Кількість випадків, коли люди з різних мотивів відмовляються звертатись до Поліції, рахуванню не підлягає.

Згідно КПК, підозрюваний в Україні має більше прав, ніж потерпілий, який навіть не є повноцінною стороною в кримінальному провадженні.

У підсумку: у 2017 році вручено 176 тис обвинувальних актів; відповідно, “ціна” одного обвинувачення склала 201 тис. грн.!

Висновок: держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень!

Нагадаємо, що 01.02.2018 р. у Києві відбудеться круглий стіл на тему: “Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження”. Мета круглого столу: запропонувати суспільству дієві шляхи запровадження приватного досудового розслідування.

Про свою попередню участь у круглому столі зголосили низка народних депутатів України, провідних адвокатів та лідерів громадської думки, зокрема: Ігор Луценко, народний депутат; Андрій Циганков, адвокат, Олексій Арестович, вільний філософ. Також очікується участь екс-судді Конституційного суду Віктора Шішкина та радника міністра МВС Зоряна Шкіряка.

Організатори: інформаційне агентство “ІБ “Сек’юріті ЮЕй” та адвокатське об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Захід відбудеться в ІА “Українські новини”, вул. Еспланадна, 20, 1 поверх; початок — о 10.00.

Пряма трансляція круглого столу відбудеться за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=vpVtEssnGuo

Телефон з питань участі: 066 176 86 88

Акредитація ЗМІ: (+38 050) 412 48 61 або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

На сайті Верховної Ради України загадково зникли дані про законопроект № 2693/П, який був внесений Президентом України та зареєстрований 27.03.2013 року.

Станом на сьогодні дані про вказаний законопроект на сторінці сайту «Надходження законопроектів за період 22.03.2013 - 29.03.2013» відсутні. Сектор реєстрації законопроектів Верховної Ради з цього приводу коментарів не надає; відомо, що законопроект був направлений для розгляду в Комітет ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності.

Джерело в Адміністрації Президента повідомило ІБ «Сек’юріті ЮЕй», що даний законопроект готувався в умовах обмеженого доступу фахівців, проте наразі стикнувся із серйозним опором з боку впливових «силовиків».

Нагадаємо, що під № 2693/П був зареєстрований проект Закону України «Про недержавну (цивільну) систему безпеки», який передбачав скорочення особового складу правоохоронного та силового сектору держави на 70 % та формування в Україні європейської індустрії безпеки з передачею охоронних, детективних та деяких правоохоронних функцій приватному бізнесу.

При цьому левова частка функцій МВС, за прикладом Великої Британії, передавалась на аутсорсинг приватним компаніям, а «силовикам» взагалі заборонено заробляти гроші.

Нагадаємо також, що п. 4.3.2 діючої редакції Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» передбачає, що «…ключовими завданням політики національної безпеки України у внутрішній сфері є сприяння розвитку недержавної системи безпеки та законодавче забезпечення її діяльності».

 

 

P.S. 19.43  01.04.2013 г.

Информационная «утка» полетела к Президенту

Сегодня сразу несколько информационных агентств запустили информационную «утку», что с сайта Верховной Рады исчезла информация о мифическом законопроекте № 2693/П, который, якобы, был внесен самим Гарантом и зарегистрирован в парламенте 27.03.2013 г.

Согласитесь, интригует само название «потерявшегося» Закона – «Про недержавну (цивільну) систему безпеки». Якобы, документ предписывает 70%-ое сокращение силовиков и правоохранителей с одновременным формированием в Украине европейской индустрии безопасности. Отмечается также, что, по примеру Великобритании, львиная доля функций МВД будет передана на аутсорсинг частным охранным и детективным компаниям, а нашим силовикам вообще запретят зарабатывать деньги.

Появление такого Закона будет выглядеть логичным, если уверовать в подписанную Президентом около года назад Стратегию национальной безопасности. Вспомните – в этом концептуальном трактате прямо так и говорится о развитии негосударственной системы безопасности, как о ключевом задании внутренней политики.

В то же время появление Закона о цивильной безопасности кажется диковатым. Ведь, по сути, это означает не только финиш реформированию МВД-СБУ, но и превращение Украины в энциклопедическое «государство для людей». А много ли найдется уникумов, которые этому поверят?

Нормальные люди улыбнутся, потому что за окном не только сугробы, но и 1 апреля. Улыбнутся еще и потому, что Президент не замечен в симпатиях к информационным «уткам» - говорят, ему по душе голуби и голубки.

P.P.S. А чтобы понять, розыгрыш ли это, обратите внимание на название Комитета Верховной Ради. Нет ли ошибок в его написании?

14 декабря 2012 года в Киеве в рамках мероприятия NY Security Day 2012 состоялось открытое профессиональное ток-шоу «Что угрожает негосударственным субъектам безопасности?». Организатором мероприятия выступила медиа-группа «Секьюрити ЮЭй».

В дискуссии по вопросам оценки состояния и перспектив развития негосударственного сектора безопасности принимали участие ведущие специалисты и профессионалы рынка безопасности Украины.

Главными спикерами ток-шоу выступили Василий Крутов, Александр Музыченко, Борис Платкевич, Игорь Мисевич, Олег Западнюк и Александр Бухар.

Краткий видео отчёт 

Открыл ток-шоу вице-президент УСПП по корпоративной безопасности, Василий Крутов с темой «Негосударственная система безопасности. Что же это на самом деле такое?». В своей небольшой речи господин Крутов рассказал о первых шагах к легализации развития негосударственного сектора безопасности и о том, насколько эффективен гражданский проект «Негосударственная система безопасности предпринимательства». Тема, не первый год волнующая многих игроков рынка, вызвала ряд дискуссий и споров.

«Одно дело, когда Президент определился с вопросом места и роли негосударственной системы безопасности в составляющей национальной безопасности. Другое дело - это наполнениеэтого положения необходимым содержанием. Терять монополию над системой национальной безопасности государству на первых порах будет очень сложно. Здесь должна поработатьобщественность. Во-первых, нужно разработать общегосударственную программу обеспечения безопасности личности и предпринимательства. А, во-вторых, инициировать слушания в комитетах ВР по этому вопросу, чтобы мы могли двигаться дальше по развитию законодательного поля», - заявил господин Крутов.

Генеральный директор АБ «Тайфун», вице-президент УФПБ, Александр Музыченко продолжил ток-шоу по насущному вопросу «Состояние рынка охранных услуг». Александр Карпович затронул не только проблему «качества предоставляемых охранных услуг», но и провёл чёткую градацию понятий «демпинг» и «недобросовестная конкуренция». По словам господина Музыченко, не стоит путать эти два понятия, ведь демпинг – это ЗАКОННАЯ продажа своих услуг, которую может себе позволить только исключительно крупная, сильная компания.

«Важно, когда не только сама компания может обеспечить контроль качества, но и когда контроль качества проводится другими структурами, начиная с общественных организаций и заканчивая СМИ», - утверждает господин Музыченко.

Стоит отметить, что презентация темы «Состояние рынка охранных услуг» стала одной из самых неоднозначных, зародив множество жарких споров, в которых каждый из участников пытался, приводя реальные примеры и апеллируя цифрами, доказать своё мнение и правоту.

После короткого перерыва на кофе, во время которого гости мероприятия смогли обсудить волнующие их вопросы в неформальной, личной беседе, к микрофону был приглашен заместитель Председателя Общественного совета при Госкомпредпринимательства, президент-председатель Правления УСПТБ, Борис Платкевич с выступлением на тему: «Государственное регулирование в сфере охранной деятельности и пожарной безопасности», продолжив вопрос демпинга.

«Во многих странах есть антидемпинговое законодательство, которое просто не разрешает предоставлять услуги и продукцию ниже индикативных цен. И это правильно. Имеет ли право фирма так работать? Имеет, но при этом она обязана предоставлять качественные услуги», - сказал господин Платкевич. Далее Борис Станиславович затронул тему внедрения системы саморегулирования индустрии безопасности.

«Будучи главой комитета общественного совета по развитию саморегулирования, я общаюсь с разными профессиями, с разными видами деятельности. Проехал десять регионов за три месяца! В основном везде подтверждается, что система лицензирования у нас не сработала. Будущее только за саморегулированием», - прокомментировал Павел Михайлиди, глава комитета общественного совета по развитию саморегулирования при Госпредпринимательства.

«Я отработал практически во всех группа и комитетах, которые работали по вопросам саморегулирования и, естественно, поддерживаю это и говорю, что альтернативы саморегулированию нет. Но пока нет одной системы контроля, нельзя отменять другую», - подытожил Борис Станиславович.

С государственного регулирования ток-шоу плавно перетекло к теме: «Защита отечественного производителя». Тут главным спикером выступил генеральный директор ЧП «АРТОН», ИгорьМисевич. Своё выступление господин Мисевич начал с примера практики «АРТОН», 70% продукции которой ориентировано на экспорт. В силу этого большая часть презентации Игоря Захаровича была построена на разборе проблемы так называемого «экономического нонсенса», создаваемого государственными органами власти, когда мы на практике государством реализуется модель: «Чем больше у предприятия продукции идет на экспорт, тем ему от этого хуже». Также господин Мисевич сравнил системы сертификации в Европе и в Украине; сравнение оказалось не в пользу последней.

«В Европе принят закон, который вступает в силу 30 июня 2013 года о том, что за качество продукции отвечает, во-первых, производитель, во-вторых, - организация, выдавшая сертификат и, в-третьих, - торгующая организация любого колена», - говорит Игорь Захарович. Директор предприятия высказал убеждение, что именно многоступенчатая система ответственности, где каждый по закону отвечает за качество предлагаемого потребителю товара, может стать весомым шагом на пути к стабилизации защиты отечественного производителя.

Один из важнейших вопросов и, стоит сказать, проблем, которые существуют в современных реалиях рынка безопасности Украины – это «Каким образом местные органы власти совместно с органами МВД создают проблемы бизнеса в сфере земельных отношений?». Данный вопрос рассматривал генеральный директор охранной корпорации «СПРУТ» Александр Бухар на примере ситуации, сложившейся вокруг данной корпорации.

В течение 6 лет охранная корпорация «СПРУТ» не может ввести в эксплуатацию офисное здание корпорации в связи с тем, что ожидает, когда Киевский городской совет и Управление земельных ресурсов рассмотрит вопрос аренды земельного участка для эксплуатации и обслуживания здания. Данное здание «СПРУТ» купило в 2003 году и обратилось к руководству Киевского городского совета с просьбой предоставить указанный земельный участок в аренду на 5 лет для эксплуатации и обслуживания административного здания. Кроме этого, было предоставлено проект землеустройства и все необходимые документы в Управление земельных ресурсов. Данные проблемы возникают, по словам господина Бухара, из-за «жажды взяток».

Стоит отметить, что, несмотря на критичность ситуации, с которой столкнулась корпорация, выступление Александра Михайловича было позитивно эмоциональным, он много шутил, напоследок отметив, что «в 2015 году, когда будут выборы президента, об охранных фирмах ещё обязательно вспомнят».

Финальным выступлением стала презентация «Внутренние угрозы охранных компаний» эксперта по охране массовых мероприятий Олега Западнюка. Господин Западнюк сосредоточил внимание участников на внутренних угрозах в рамках существующего клиент-ориентированного подхода в работе охранных компаний.

Олег Богданович отметил, что клиент-ориентированная стратегия безопасности и правопорядка является инструментом стойкого повышения финансовых показателей компании. На примере подготовки к Евро-2012 он отметил низкий уровень отечественных охранных услуг в аспекте данного подхода. Но, несмотря на проблемы, по результатам Евро-2012 и коммуникаций с зарубежными коллегами была разработана своеобразная методика контроля качества охранных услуг, которая и обеспечила достаточно успешное проведение охранных мероприятий во время Евро.

«Было разработано около 7 методик, среди которых наиболее эффективной и удобной со стороны клиента является «методика охранного аудита», когда представитель или клиента или непосредственно охранной компании привлекает третью сторону, аудитора, который обеспечивает и стимулирует работу охранного персонала в соответствии с качеством того предмета, который был оговорен с клиентом», - отметил господин Западнюк.

К выступлению Олега Богдановича неожиданным образом присоединился журналист Дмитрий Федоренко (Агентство независимых журналистских расследований), предоставив занимательный фото-отчёт «ляпов» Евро-2012 со стороны охранных компаний. Господина Федоренко поддержала Елена Треммери, член Ассоциации Европейских Журналистов, отметив полную «языковую» неподготовленность охраны в процессе общения с зарубежными гостями. Но, несмотря на завязавшийся горячий спор, в преддверии праздничного банкета выступление господина Западнюка закончилось на позитивной ноте!

 

Традиционно в конце года медиа-группа «Секьюрити ЮЭй» определяет отличившихся в нескольких номинациях.

В номинации «Відкритість та щирість року» нынче 2 особы – заместитель начальника Главного контрольного управления Администрации Президента Украины Анатолий Матиос и генарльный директор ИСК «Трансэкспо» Александр Лукьянов.

Первый в своем интервью «Усі проблеми в українських головах»  очень открыто рассказал о проблемах государственного управления в сфере корпоративной и личной безопасности, а второй – о тех уроках, которые он вынес по завершению ЕВРО 2012 (статья – «Вровень с Европой»).

От имени все читателей «Секьюрити ЮЭй» - еще раз громадное спасибо интервьюируемым за доставленное интеллектуальное наслаждение!

Сама жизнь тут подсказала, что должна быть подноминация «Антивідкритість року», поскольку всегда находятся желающие в нее попасть. В этом году таковыми стали Николай Бараш, государственный уполномоченный Антимонопольного комитета Украины, который проигнорировал просьбу журнала Security UA дать интервью по проблемам нарушений действующего законодательства при проведении закупок охранных услуг за народные деньги, и Вячеслав Киба, начальник ГУ Гостехногенбезопасности в Днепропетровской области, юристы которого практически на любой информационный запрос отвечают, что не являются распорядителями запрашиваемой информации. Кстати, подходом последнего к публичной информации заинтересовался Уполномоченный Верховной Рады по правам человека – омудсмен, похоже, задался вопросом, имеют ли право органы ДИТБ сообщать информационным агентствам сведения о реальном состоянии пожарной безопасности объектов с массовым пребыванием людей.

Проблемы возникли с определением победителей в номинации «Творча знахідка року». В этой номинации «Секьюрити ЮЭй» отмечает тех, чьи нестандартные шаги в области рекламы и маркетинга поразили воображение. Единственное исключение – ход корпорации «Сириус»,  примудрившейся использовать брендированные частные автомобили таксистов в качестве авто групп мобильного реагирования - со своей, естественно, эмблемой. Однако есть сомнения, что данный факт заслуживает права попасть в номинацию, поскольку вступивший в силу Закон «Об охранной деятельности» однозначно требует, чтобы автомобили ГМР находились в собственности фирмы. Тем не менее – что по этому поводу думают читатели?

В отношении «Халепи року» журналисты «Секьюрити ЮЭй» даже и не сомневались, что в этой номинации бесспорным номинантом явится Система 112. Ее, многострадальную, строят уже около 10 лет, а в этом году под ЕВРО 2012  МЧС даже договор заключило  с Hewlett-Packard, но вскорости его рассторгло. Тем временем, на примере Донецка премьер-министр благословил развитие центров оперативного реагирования по линии МВД, и свою территориально-распределенную структуру уже строит "Скорая помощь". Видать, в розницу получается выгоднее, чем оптом. 

В общем, скоро – первый день зимы. Поэтому – с наступающим Новым годом!  А победители номинаций будут награждены в Киеве 14 декабря во время традиционной новогодней VIP-вечеринки ключевых особ негосударственной системы безопасности.