Тези виступів учасників круглого столу «Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження»,. м. Київ, 01.02.2018 р.
Віталій Коломієць, адвокат AО «Ореховський та Коломієць»
«Перед тим, як перейти до обговорення конкретних питань, хочу нагадати деякі речі, що так чи інакше стосуються теми. Всі ми знаємо, що навантаження на слідчих у судовому процесі великі і дуже важко буває довести справу до суду. На жаль, така ситуація звична для України. Разом з тим, для нас досить не просто уявити приватного слідчого, який буде втручатись у справи та вести досудове розслідування. Проте, історичний досвід показує ефективність такого підходу.
У давнину, навіть до недавнього часу, потерпілий часто сам висував і підтримував обвинувачення, бо саме він був найбільш зацікавленою особою. У США досить ефективними були «мисливці за головами» – приватні ловці порушників і втікачів. В Америці і сьогодні обвинувачення висуває і підтримує той, на кого напали. По литовським статутам, що мають пряме відношення до України, приватне обвинувачення також мало законну силу - злочинця могла зловити приватна особа. Наприклад, село мало видавати суду підозрюваного, якщо той ховався на їх території.
Зараз нові інституції, технології і напрацювання дозволяють захищати права потерпілого незалежно від держави. Більше того, обов’язок держави захищати громадянина, не може бути вищим за право людини захищати саму себе. З іншого боку, ми бачимо, як неефективно діє держава у питаннях захисту прав потерпілих. Якщо подивитись статистику минулого року по Україні, з 523 тисяч відкритих кримінальних проваджень лише у 198 тисячах випадків було вручено підозру. З 336 тис. злочинів проти власності лише 90 тисяч, тобто лише третина, отримали підозру.
Це дуже неефективне правосуддя. Є всі підстави вважати, що приватний захист, зокрема у злочинах проти власності, повинен бути набагато ефективнішим і дієвим. Тому ми повинні разом шукати шляхи запровадження цієї моделі в Україні».
Микола Ореховський, адвокат AО «Ореховський та Коломієць»
«Парадокс, але в Україні у процесі досудового розслідування потерпілий має менше прав, ніж підозрюваний. Це є нашою спільною проблемою, яка заважає проводити ефективне правосуддя, і гідно захищати права людей. А ще ми постійно стикаємось із тим, що слідчі не хочуть працювати, а прокурори чинять всілякі перепони. Разом з тим, потерпілий не може самостійно отримувати слідчу інформацію на відміну від підозрюваного. У потерпілого немає права звертатися до суду з клопотаннями, щоб отримати доступ до доказової бази - відтак потерпілий цілковито залежить від слідчого, який часто саботує свої власні обов’язки. Отже, ситуація, реалії та весь наш професійний досвід свідчить – щоб ефективно захищати права потерпілого, стороні потерпілого необхідно надати ті ж самі права, що й підозрюваному. Це означає, що у адвокатів потерпілого мають бути права самостійно збирати і долучати докази по справі, тим самим забезпечуючи ефективне досудове розслідування. Крім того, мають бути ефективні механізми скарг на дії слідчих, прокурорів та суддів, які порушують права людей і власні службові обов’язки, не кажучи вже про закон».
Сергій Кривун, заступник начальника відділу слідчого управління ГУНП у м. Києві
«Особисто я вважаю, що поліція та інші органи досудового розслідування не претендують на монополію в питаннях збираннях доказів під час досудового розслідування. Безперечно, позитивно сприймаються кроки по удосконаленню кримінального процесуального законодавства та не проти дискусії щодо впровадження механізмів приватного досудового розслідування. Відповідаючи на питання та деякі нарікання, які пролунали від колег у ході сьогоднішньої дискусії. Щодо випадків, які дійсно існують, відмови слідчими внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за деякими заявами та іншими повідомленнями, то хотів би зазначити, що потерпілий (заявник) у такому разі не позбавлений права оскаржити такі рішення до відповідних судів, які, на сьогоднішній день у 99, а можливо й більше відсотків випадків виносять ухвали, якими зобов’язують слідчих та інших службових осіб органів досудового розслідування вносити відомості до ЄРДР. Слід враховувати об’єктивну ситуацію - навантаження на одного слідчого поліції у деяких регіонах складає і 700 кримінальних проваджень і більше. Звісно, що за таких обставин, у своїй роботі слідчий приділяє більше уваги важливим, резонансним справам, тим, які знаходиться на контролі керівництва, справам, де активну позицію займає сторона потерпілого, справам у яких працюють адвокати. Чи можна покращити ситуацію на рівні виконавчої влади або внесенням змін до діючого законодавства? Діючий КПК є недосконалим, внесенням змін до закону можливо вдосконалити певні слідчі процеси, взаємодію учасників, інше. На сьогоднішній день не запущено передбачений механізм спрощеного досудового розслідування кримінальних проступків. Після того, як він запрацює, до досудового розслідування у повній мірі зможуть бути залучені оперативні співробітники, дільничні інспектори поліції, що, у свою чергу, відповідно, дозволить розвантажити слідчих, які зможуть приділити більше уваги захисту прав потерпілих, більш якісно, швидше та ефективніше розслідувати складні справи».
Олег Борійчук, заступник директора з правових питань КУА «Октава Капітал»
«Слід говорити про реформу КПК. Розпочати її потрібно із розширення прав потерпілої сторони, тому що потерпілий – найбільш вмотивована особа і буде самостійно шукати докази. Тому дуже важливо забезпечити йому законну можливість брати участь у досудовому розслідуванні. Разом з цим, треба визначити, якими повноваженнями будуть наділені приватні досудові розслідувачі. Ми знаємо можливості приватних детективів, які можуть ефективно допомагати розслідуванню і збирати докази, якщо в них будуть такі повноваження. Ця реформа дозволить значно покращити процент розкриття справ і доведення їх до суду. Вважаю, що у досудовому процесі сторона потерпілого, окрім законних прав збирати докази, повинна мати право офіційно авансувати витрати на проведення досудового розслідування, допомагати з матеріальною базою, обладнанням, тощо.
Світлана Бутенко, доцент кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Академії праці, соціальних відносин і туризму
«Головна проблема, з якою стикаються потерпілі – це спосіб застосування законів щодо захисту прав людини у судовому процесі. Авторитетні експертні дослідження за участю провідних фахівців показали, що в Україні, навіть за наявністю нового проєвропейського кодексу, основні проблеми залишаються невирішеними. Закон на папері – це одна справа, а практика застосування норм і положень закону майже не змінилась, тобто закон у більшості випадків просто не діє. Чи зможуть нові правила змінити стан речей у правосудді, і реально захистити права потерпілого на всіх етапах? Це питання складне. Тому разом із змінами до законів, треба робити реальні і рішучі кроки по захисту прав людей, щоб закони застосовувались на практиці. Інакше все це не має сенсу».
Репліка Віталія Коломійця:
«Треба врахувати, що з моменту прийняття нового КПК пройшло всього 5 років. Це дуже мало, враховуючи загальну інерцію правової галузі, українські реалії та менталітет. Якщо згадати історію, то майже завжди між прийняттям закону та його реальним застосуванням проходить певний час. В тих же США з моменту прийняття закону про скасування сегрегації до реального рівноправ’я між людьми пройшло майже століття! А приватне досудове розслідування може вже зараз надати людям правові механізми забезпечувати збір доказів та відстоювати власні права».
Станіслав Тищенко, Національна академія прокуратури України
«З власних спостережень та спілкування, можу засвідчити, що в цілому прокурори підтримують ідею приватного досудового розслідування і приватного обвинувачення.
З іншої сторони зазначу, теза про те, що слідчі і прокурори в Україні не витримують величезного навантаження справами – досить відносна. В Туреччині, наприклад, середнє завантаження прокурорів – 1000 справ, і вони не сприймають це як катастрофу.
Щоб закони та право працювали, перш за все, потрібно створити можливості для їх застосування.
З іншої сторони, люди звикли, що їх права обмежуються державними слідчими та прокурорами, коли ті приходять до них з обшуками, допитами та іншим. Чи люди у досудовому розслідуванні, взагалі, будуть сприймати приватних осіб, звичайних громадян? Сама ідея дуже гарна, але треба владнати багато спірних моментів».
Андрій Циганков, адвокат
«Люди, взагалі, не хочуть, щоб до них приходили слідчі і прокурори. Але обов’язок держави полягає в тому, щоб провести досудове розслідування належним чином. Вважаю, що приватне досудове розслідування матиме сенс, якщо воно буде повноцінною частиною державного розслідування. Щодо осіб, яким варто надати право самостійно вести досудове розслідування, то це мають бути лише адвокати та приватні детективи, і на цих двох категоріях треба зупинитись. Сторона захисту повинна мати вільний доступ до всіх матеріалів слідства, а слідчий має визначити і підтвердити, що докази, зібрані стороною потерпілого – законні, і повинні долучитись до справи. Щоб прокурор і суддя могли бачити, чи зробив слідчий свою справу належним чином.
Особисто я підтримую ідею приватного, або «платного» досудового розслідування. А ще, для стимуляції дій слідчих, можна було б подумати над відсотком преміальних коштів, які вилучаються по закону на користь потерпілого.
Що стосується іншого питання – чому не працюють закони. Закони не працюють тому, що немає персональної відповідальності у слідчого і прокурора, коли вони порушують права людей та норми КПК».
Володимир Бойко, журналіст, правозахисник
«Треба говорити не про приватне досудове розслідування, а про платне досудове розслідування - щось на кшталт платної медицини, до якої звертаються не довіряючи державним лікарям. Досвід США показує, що кримінальний процес базується на принципах приватного позову.
Зараз в Україні іде формування нової правової системи, а саме – «Феодальної правової системи». У нас «феодальний суд». Цей процес запустили Шишкін з Онопенком у 2010 році. Вони долучились до скасування інституту громадських захисників, який був елементом народовладдя у судовому процесі. Була запроваджена адвокатська монополія на захист. Це призвело до ситуації, коли багато людей не можуть найняти професійного адвоката, але й не можуть захищати самі себе, не можуть мати громадських захисників, батько не може захищати неповнолітнього сина, і т.п. Цими змінами були скасовані права потерпілого. Бо тепер потерпілий має брати кредити, або продавати майно, щоб мати можливість на більш-менш пристойний захист.
Разом з тим, слідчі не хочуть працювати, вони кажуть – давайте 1000 у.о. і ми будемо щось робити.
Так що зміниться принципового, коли буде застосоване ще й платне досудове розслідування, і я заплачу додаткові гроші адвокатам або приватним детективам?
Отже, проблема не в адвокатах, а у «феодальному суді» - у перерозподілі грошей між суддями у замовних справах.
Щоб говорити про реальний захист прав потерпілого, треба відмінити ті закони, які призвели до формування «феодального суду» і системи беззаконня, яку ми бачимо зараз. Треба скасувати адвокатську монополію на захист, і повернути систему громадських захисників».
Репліка Станіслава Тищенка: «Хочу відповісти на деякі претензії пана Бойка. Виключення з КПК положення про те, що захист можуть здійснювати громадські захисники – це була вимога Венеціанської комісії. Вони вважають, що непрофесіонали не в змозі забезпечити рівень процесу, не мають освіти і достатніх для цього навичок».
Репліка Володимира Бойка: «Більшість вимог Венеціанської комісії – це відірвані від реальних умов і справ пропозиції, які не можуть діяти в українських реаліях. Венеціанські фахівці абсолютно не в курсі, що і як тут відбувається із дотриманням прав і законів».
Сергій Волочай, психолог, експерт
«У судовому процесі, досудовому розслідуванні дуже важливо забезпечити рівність можливостей. Слабке місце – доступ до експертних інституцій, до фахівців, які мають право надавати заключення для суду. Зараз лише держава має експертні центри. І адвокат має подати слідчому клопотання, щоб той замовив ту, чи іншу експертизу. Але слідчі такі зайняті, що часто ігнорують ці клопотання.
Тому я вважаю, що потрібний інститут приватних правових і судових експертів, інакше зміни та реформи будуть неповноцінними. Наприклад, у США кожен професійний фахівець вважає за честь виступити в суді. У сторін має бути право самостійно, без участі слідчого, залучати у якості доказів по справі і свідчень в суді висновки приватних експертів. В суді має відбуватися змагальний процес».
Марія Островська, керуючий партнер АО «Партнери»
«Хочу отметить важность и актуальность поднятой сегодня темы. Не лишним будет напомнить, что среди адвокатов в последние годы много потерпевших от противоправных действий, и адвокаты часто бессильны, когда нарушают их права. Поэтому я всецело поддерживаю, на этапе досудебного расследования, предоставление равных прав адвокатам наравне со следователями и прокурорами. Это позволит системе развиваться и совершенствоваться. Возможность вести частное расследование даст потерпевшим дополнительные рычаги и возможности. Яркий пример – резонансный расстрел в Княжичах. Отец погибшего гсошника, вместе с частным детективом и журналистами, самостоятельно исследовали место происшествия и собрали множество доказательств и улик, которые упустили следователи. Но юридической силы их доказательства на данный момент не имеют. А если принять соответствующий закон, то это дело, возможно, уже давно было бы раскрыто».
Сергей Дерябин, начальник службы безопасности ТДВ «СК»Київ Ре»
«Как бывший частный детектив, отмечу полезность обсуждаемой сегодня инициативы, и скажу, что новый закон о частных детективах, который сейчас рассматривается в парламенте, в целом меня устраивает.
Если мы откажемся от частного расследования в досудебном процессе, мы не оставим потерпевшему выбора. К примеру, лично я, по долгу службы провожу частное расследование случаев продажи фальшивых страховых полисов моей СК. И хотя я собрал достаточно доказательств, возбудить дело удалось с огромным трудом».
Наталія Фещик, керівник Департаменту АО «Партнери»
«Найбільша проблема із захистом прав людини та в дотриманні законності в досудовому розслідуванні полягає у відсутності реальної індивідуальної відповідальності слідчих і прокурорів, які порушують норми закону.
Треба цілеспрямовано і акцентовано працювати в цьому напрямку. Співробітники правоохоронних органів будуть працювати більш сумлінно лише тоді, коли буде реальна загроза втратити роботу і відповідати перед законом».
Підсумовуючи результати обговорення, модератор круглого столу, головний редактор ІБ “Сек’юріті ЮЕй” Олександр Краснопьоров підкреслив ключові моменти, які пролунали під час виступів:
1. Приватне (платне) досудове розслідування має всі підстави для реалізації. Воно має діяти, як окрема частина державного досудового розслідування і доповнювати його.
2. Право вести досудове розслідування мають отримати виключно адвокати і приватні детективи.
3. Потрібно надати законне право сторонам процесу залучати до справ експертизи приватних експертів, висновки яких будуть закріплені відповідальністю перед законом.
4. Потерпілий має стати повноважною частиною судового процесу і досудового розслідування та мати рівні права із підозрюваним.
Організаторами круглого столу «Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження». виступили інформаційне агентство «ІБ «Сек`юріті ЮЕй» та адвокатське об`єднання «Ореховський та Коломієць».