Автор: Олександр Краснопьоров

Масова загибель дітей на пожежі у сусідній країні викликала неабиякі дискусії. Звичайно, ситуація одразу ж переносилася на українські реалії. Одна з тез, яка найчастіше лунала: у нас це може повторитись у будь-яку хвилину, оскільки перевірки органів пожежного нагляду заборонені.

Це не зовсім так. У 2018 році ДСНС України запланувала перевірити 38 тисяч об'єктів. Проте є сумніви, що перевірки матимуть значний позитивний ефект, оскільки:

1. Завжди знайдуться інспектори, які самі або по команді згори не побачать суттєвих порушень.

2. Відповідно, знайдуться власники, які себе заспокоять наданням хабара.

3. Акт нагляду триває декілька днів, а закони фізики працюють у режимі 24/7.

4. Далеко не всі суб'єкти господарювання знайдуть зайві сотні тисяч для протипожежних заходів.

5. Невідворотність покарання у нашій країні викликає сумну посмішку.

Наведемо два показових приклади.

Приклад перший. НСК “Олімпійський”, м. Київ.

Наприкінці 2011 року на хабарі у 300 тис. грн. був спійманий пожежний інспектор “А”. Проте за 5 років після Євро-2012 за свідченнями фахівців спортивний комплекс був вкрай небезпечним. Яка ситуація там зараз — страшно уявити. При цьому, згадайте, під час відкриття стадіону там виникла пожежа. Може, це було попередженням?

Приклад другий. Готель “Одеський дворик” (Одеса, вул. Успенська, 19).

За словами одеситів, 01.11.2016 року в готелі вже була пожежа. Нещодавно пожежники, отримавши необхідні дозволи і погодження, вирішили перевірити готель. Проте рятівників до закладу не пустили. І суд, куди звернулись “надзвичайники”, встав на бік готельєрів.

Аргументи суду:

1. У 1998 року Президент Кучма своїм указом заборонив позапланові перевірки з пожежної безпеки, якщо господар уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами.

2. ДСНС взагалі не мала права звертатися до суду з позовом про допуск державного інспектора до готелю.

Ці аргументи може розбити вщент будь-який розумненький студент юридичного вишу (до речі, при тому, що договір страхування був наданий не на готель, а на ресторан).

Але попри все, пожежний інспектор до приміщень досі не потрапив. За свідченнями мешканців сусідніх домів, готель (у центрі Одеси!) опалюється за допомогою твердопаливного котлу. Зараз у пошуках власної безпеки мешканці сусідніх будинків звернулись до Громадської ради при ДСНС України. Чому? Чи не тому, що владні інституції захистити не можуть?!

Зараз в Україні діє т.з. “Стратегія реформування ДСНС на період до 2020 року”. Документ передбачає запровадження системи управління пожежною безпекою на основі європейських стандартів щодо оцінювання й аналізування ризиків. Проте, про що може йти мова, коли половина населення не може купити не те що “Мерседес”, а звичайний велосипед?!

Тобто, європейська мета є красивою, але поки що недосяжною. І адміністративні заходи з боку ДСНС навряд чи будуть достатньо ефективними.

Що ми можемо робити зараз, аби убезпечити публічні заклади з масовим перебуванням людей? Перший крок — це зробити прозорим стан пожежної безпеки знакових і критичних об'єктів — торгівельно-розважальних центрів, шкіл, нічних клубів, готелів, кінотеатрів тощо. І органи ДСНС мають зосередити зусилля не на перевірках, а на розробці і впровадженні реалістичної державної політики у сфері пожежної безпеки.

Решту має зробити суспільство.

8.10.2011 року під час урочистого відкриття на НСК «Олімпійський» сталася, хай невеличка, але пожежа. З огляду на незавершеність на той час будівництва, було очевидно, що комплексна система протипожежного захисту не функціонує. Вдаючись до метафізичного сприйняття, цю пожежу можна вважати певним знаком, попередженням для тих, хто виконує роботи протипожежного призначення, хто їх приймає, хто відповідає за пожежну безпеку спорткомплексу і хто нагорі приймає авантюрні рішення щодо заповнення небезпечного стадіону десятками тисяч людей.

Але, здається, цю пожежу ніхто з цих відповідальних осіб ні в Україні, ні в Швейцарії як попереджуючий сигнал долі не сприйняв.

Спробую це довести.

Під час проектування об’єктів будівництва визначають, так звані, протипожежні відсіки (секції). Це, образно кажучи, як у підводному човні – кожен відсік спрямований на створення перешкод поширенню небезпечних факторів стихії: у випадку з човном – це води, а на об’єкті будівництва – вогню.

Проміж відсіків встановлюються двері і ворота, які повинні мати нормативну межу вогнестійкості, щоб у разі пожежі дієво попереджати поширення вогню між приміщеннями певний заданий час – 15, 30, 60 хвилин тощо. На такому об’єкті, як НСК «Олімпійський», протипожежних дверей та воріт може бути декілька сотень – десь 700-800 одиниць, і коштувати вони всі разом можуть близько 15-20 млн. грн.

Щоб протипожежні двері виконали свою функцію, важливе все: яке у них полотно, коробка, замки, ручки, завіси і, звичайно, яким чином двері змонтовані і яка під час монтажу використовувалась монтажна піна. Це майже смішно, але буває, що, встановлюючи досить дорогі протипожежні двері, монтажна організація використовує звичайну, найдешевшу – і дуже горючу(!) – монтажну піну.

При вартості дверей та воріт у 20 млн. грн. така «економія» на піні може становити суму у декілька сотень тисяч грн. Але при пожежі двері, змонтовані таким чином, моментально випадають, і вогонь стрімко розповсюджується в інші відсіки.

Співробітникам ІБ «Сек’юріті ЮЕй», як фаховим журналістам, стало цікаво, чи не вирішив хтось з фірм-підрядників на НСК «Олімпійський» зекономити на монтажу?

З’ясувалося, що станом на кінець квітня 2012 року Державна інспекція техногенної безпеки України навіть не отримувала повідомлення про закінчення робіт з монтажу протипожежних дверей та воріт на будівництві цього славнозвісного об’єкту (лист Держтехногенбезпеки від 11.05.2012 № 36/2/3629). Тобто, інспектувати та приймати просто немає чого!!

НСК «Олімпійський», у свою чергу, якось непереконливо відмовляється задовольнити журналістський інтерес, а саме - повідомити, скільки було витрачено бюджетних коштів на роботи з монтажу дверей та воріт, і яка саме піна при цьому використовувалась (лист НСК від 17.05.2012 № 30/1197). Нібито, вони не є розпорядниками цієї публічної інформації; тоді, до речі, чому вони не спрямували запит безпосередньо генпідряднику – компанії «АК Інжинірінг»?

Таким чином, можна зробити обґрунтоване припущення, що на початку травня цього року НСК «Олімпійський» був переданий в управління УЄФА у незадовільному протипожежному стані. Принаймні, без авторітетних підписів фахівців Держтехногенбезпеки відносно якості монтажу протипожежних дверей та воріт.

Чи знають про це керівництво МНС та МОК «ЄВРО 2012 Україна»? І чи дивилися в штаб-квартирі УЄФА передбачений їхніми вимогами паспорт безпеки НСК «Олімпійський»? Може, дивились, та заради прибутку вирішили ризикнути життям вболівальників?!

«Если бы Чемпионат проводили завтра, катастрофы бы не случилось. Техническая сторона – задержания, обыск, взятие под стражу – у нас отработана хорошо. То есть, безопасность гарантировать я могу, а вот праздничное настроение – никак!»

Эти слова двухгодичной давности, сказанные в интервью Security UA тогдашним заместителем министра МВД Александром Савченко, вспомнились после окончания первого футбольного матча на обновленном НСК «Олимпийский» между сборными Украины и Германии. Действительно, настроение было далеко не праздничным и, судя, по гневным публикациям и комментариям в Интернете присутствующих на матче зрителей, - видимо, не у меня одного.

Как редактор профильного журнала по безопасности, я не мог не запечатлить происходящее на стадионе на фотокамеру. Просматривая снимки, невольно вспоминал, как два года назад Украина вынашивала, да так и не разродилась Концепцией обеспечения безопасности и правопорядка Чемпионата. И как новоизбранный Президент Украины самолично начал строить систему безопасности футбольного европейского праздника «с белого президентского листа», и как Нацагентство начало работать «в авральном порядке»…

Ниже на фото то, что теперь из этого получается.

1. Присутствие милиции в чаше стадиона

Много и на всех уровнях говорилось, что милиции не место в чаше стадиона, что своим видом правоохранители подгаживают зрителям праздничное настроение.

Чтобы понять, с каким настроением прибыли на стадион сами милиционеры, я обратился к одному из них с нехитрым вопросом:

- Извините, а тут курить можно?

- Не знаю! – последовал грубый ответ, отбивающий охоту вести дальнейшую беседу.

2. Пропускной режим

Турникеты на входе в НСК «Олимпийский» установили лишь накануне. По признанию генподрядчика (АК «Инжиниринг, см. «УП»), пуско-наладочные работы не были полностью завершены. Во время массового прохода болельщиков в последние 20-30 минут перед началом матча произошла самопроизвольная блокировка некоторых проходов. В результате несколько тысяч человек оказались прижатыми к турникетам. Никого не задавили только чудом и потому, что, пока не были открыты дополнительные ворота, многим людям хватило смекалки перелезть через забор (кстати, некоторые очевидцы уверяют, что дополнительные ворота никто не открывал, а они были сломаны под навалом толпы).

Кроме незавершенных пуско-наладочных работ, причиной такой давки могли стать отсутствие направляющих ограждений перед турникетами, а также отсутствие у зрителей навыков пользования турникетами (многочисленные попытки чтения нескольких билетов при незавершенных проходах программным образом блокируют проход, а дальнейшее «силовое» воздействие на ротор турникета системой воспринимается как «силовой взлом», что заставляет турникет «стоять насмерть»).

При таком контроле доступа, понятно, каждый мог пронести на стадион все, что угодно. И стеклянные бутылки – едва ли не самое безобидное..

3. Работа сотрудников охраны и стюардов

Сложилось впечатление, что сотрудники охраны проявляли излишнюю ретивость. Было замечено, как своими действиями они создавали искусственные «пробки» в тоннелях на входах в секторы. Зрители через эти тоннели то и дело сновали за пивом, в туалет и снова за пивом, и охрана каждый раз требовала у них показать входные билеты. При этом охранники вместе со стюардами находились в конце этого тоннеля, а не на входе, как было бы логично. В результате в тоннелях образовывалась давка.

Также было замечено, что кое-где вместе с охранниками находились люди спортивного вида без опознавательных бейджей SECURITY, которые брали на себя функции по управлению потоками людей.

В отношении стюардов – первое, что бросилось в глаза, эта их разношерстность: от юных девчат до парней и мужчин, у которых под униформой угадывалась военная (милицейская или налоговая) выправка и погоны – от курсантов до майоров и подполковников (поговаривают, при открытии стадиона в форме стюарда был замечен милицейский генеральский чин – проректор одного из ВУЗов в системе МВД).

Соответственно, класс подготовки стюардов разный. Было заметно, что молодежь в своей массе старается быть на высоте (особенно, если к ним обращаешься по-английски), в то время как стюарды постарше выполняли свою работу без особого энтузиазма.

- И сколько вам платят, если не секрет? – спросил я у стюарда лет сорока.

- 120 гривень.

- Хм, немного, я думал хотя бы гривен 300-400, как в Европе…

- На стадионе Лобановского вообще 50 грн, - последовал ответ.

Вообще, система стюардинга НСК «Олимпийский» пока что, на мой взгляд, суровой критики не заслуживает. Стюарды делают лишь свои первые шаги, настоящая профессиональная команда стюардов только формируется.

- А что будешь делать, если на тебя нападут пьяные хулиганы? – спрашиваю одного паренька.

- Сообщу старшему.

- А тот что?

- У него рация, он вызовет секьюрити.

Вызов «секьюрити» некоторым стюардам едва ли не понадобился, когда разгоряченная толпа после давки на входе ворвалась на стадион, преодолевая преграды из наскоро закрепленных металлических ограждений, отделяющих зону болельщиков из Германии.

Понятно, что вся злость вымещалась на стюардах.

Что было непонятно – так это функции живой цепи стюардов, ограждающих зону болельщиков из Германии. Я намеренно несколько раз проходил через эту живую цепь, и никто из стюардов не заинтересовался моими передвижениями. Как, собственно, никто из стюардов не сделал замечания немецкому гостю, безжалостно проверяющему ногой на прочность новенькие сидения стадиона.

4. Пути эвакуации

Что порадовало – как быстро опустел стадион после финального свистка: пути эвакуации хорошо продуманы.

Эвакуации не мешал даже лимузин, стоящий в зоне, где располагалась различная специальная техника.

Правда, это не относится к ВИП – зоне. ВИП-болельщики, которым пришлось потолпиться возле лифтов и в лестничных проходах, покидали стадион около 15-20 минут.

5. Технические недоделки

НСК «Олимпийский» таит в себе множество технических недоделок. Но больше беспокоит не это, а то, что на этом объекте с массовым пребыванием людей не функционирует целостная система противопожарной защиты. С некоторых элементов системы безопасности еще не сняты упаковочные пленки.  Становится ясно, почему НСК «Олимпийский» все еще не имеет положительного заключения органов госпожнадзора о своей готовности к эксплуатации, и почему на этой почве возникают коррупционные скандалы...

В целом, несмотря на тревожные предчувствия по поводу безопасного Евро-2012 в Украине, ситуация вселяет некоторый оптимизм. По крайне мере, заметно, что на ошибках учатся. Например, во время первого матча во Львове проблем с турникетами уже не возникало. А операционная команда НСК сейчас приобретает необходимый опыт в Голландии. Так может, еще и сходим на «Олимпийский», как на праздник?

Роботи з проектування та монтажу систем протипожежного захисту на стадіоні  НСК «Олімпійський» виконуються наступними компаніями:

Генеральний проектувальник:  GMP Generalplanungsgesellsehaft mbH;

Адаптер проекту: “Персональне творче архітектурне бюро «Ю.Серьогін»

Підрядна організація: «ІСК «Трансекспо».

Про це ІБ «Сек’юріті ЮЕй” офіційно повідомила начальник організаційного відділу комплексу Катерина Ільїних.

При цьому оголошено, що, згідно із затвердженим кошторисом, вартість протипожежних систем НСК «Олімпійський» складає 20 млн. 285 тис. 950 грн. (без ПДВ). У тому числі:

система автоматичної пожежної сигналізації – 4.235,398 тис. грн.;

система автоматизації та диспетчеризації протипожежних систем -  4.060,273 тис. грн.;

система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей – 3.146,443 тис. грн.;

система автоматичного спринклерного пожежогасіння та пожежних кранів – 7.111,893 тис. грн.;

система автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння, насосна станція -  213,049 тис. грн.;

система автоматичного газового пожежогасіння (приміщення ЦОДів та GSM-операторів) - 299,213 тис. грн.;

система автоматичного порошкового пожежогасіння - 128,44 тис. грн.;

система автоматичного пожежогасіння кухонного обладнання - 988,233 тис. грн.;

автоматичні протипожежні та протидимні штори - 103,008 тис. грн.

Посадова особа НСК «Олімпійський» запевнила, що роботи по монтажу систем виконуються відповідно графіку, затвердженого Національним агентством з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року.