Автор: Олександр Краснопьоров, Security UA

У червні ц.р. ветерани АТО під Офісом президента оголосили безстрокове голодування. Як і багато патріотично налаштованих українців, автор статті не залишився байдужим до акції ветеранів. Обурившись «продажністю суддів», які відпустили «вбивць», автор взяв відеокамеру і відправився на Банкову. Щоб інформаційно підтримати голодуючих.

Під час інтерв'ювання один з активістів мимохідь зачепив професійне самолюбство автора — мовляв, кореспондент недостатньо добре підготувався до бесіди. Прийнявши критику, присоромлений журналіст відправився до Запоріжжя та Бердянську, де в судах йшли справи про вбивство «Сармата» ...

Після відвідин кількох судових засідань був зроблений сумний висновок: таємниця загибелі бердянського активіста «Сармата» може залишитися нерозкритою.

Чому? Тому що слідство і прокуратура спрацювали геть незадовільно. На сьогодні доказів вини обвинувачуваних, які суд міг би прийняти до розгляду, практично немає. Частина доказів загадковим чином зникла. Більш того, слідчих підловили при спробі штучного створення доказів. Смішно, але поліцейські надали суду відеодоказ свого злочину: як під час обшуку вони спочатку підкинули а, потім, героїчно вилучили певну річ, що вважалася вкраденою.

У справі об’явився президент Зеленський. В один з червневих днів Володимир Олександрович вийшов до голодуючих зі словами співчуття та підтримки. Це зумовило метушню та поспіх серед правоохоронців. Система пішла в рознос, демонструючи дива фальсифікації.

Тепер по порядку. Хто ж такий «Сармат»?

Автор: Александр Красноперов, Security UA

В июне с.г. под Офисом президента объявили бессрочную голодовку ветераны АТО. Как и многие патриотично настроенные украинцы, автор статьи не остался равнодушным к акции ветеранов. Возмутившись «продажностью судей», отпустивших «убийц», автор взял видеокамеру и отправился на Банковую. Дабы информационно поддержать голодающих.

В ходе интервьюирования один из активистов походя задел профессиональное самолюбие автора — дескать, корреспондент недостаточно хорошо подготовился к беседе. Приняв критику, пристыженный журналист отправился в Запорожье и в Бердянск, где в судах слушались дела об убийстве «Сармата»…

После посещения нескольких судебных заседаний был сделан печальный вывод: тайна гибели бердянского активиста «Сармата» рискует остаться нераскрытой.

Почему? Потому что следствие и прокуратура сработали из рук вон плохо. На сегодняшний день доказательств вины обвиняемых, которые суд мог бы принять к рассмотрению, практически нет. Часть улик загадочным образом исчезла. Более того, следователей подловили при попытке «штучного створення доказів». Смешно, но полицейские предоставили суду видеодоказательство своего преступления: как во время обыска они сначала подбросили а, затем, героически изъяли некую вещь, считавшуюся украденной.

Суеты и спешки вокруг судебного разбирательства добавило участие президента Зеленского. В один из июньских дней Владимир Александрович вышел к голодающим со словами сочувствия и поддержки. После этого Система пошла вразнос, демонстрируя чудеса фальсификации.

Теперь по порядку. Кто же такой «Сармат»?