Автор: Олександр Краснопьоров, ІБ “Сек’юріті ЮЕй”
Доки існує ринок, нікуди не зникне недобросовісна конкуренція. Це явище приймає різні форми в залежності від політичної ситуації і стану розвитку того чи іншого ринку. Security UA вирішив проаналізувати, яким чином помінялася брудна конкуренція на ринку охорони з перемогою Революції Гідності і початком військових дій на Сході України.
До 2014 року ринок структурувався. На фоні комерційної міліцейської охорони, яка традиційно порала і досі порає третину ринку, сім десятків підприємств ділили між собою близько половини об'ємів, що лишилися. Другу половину освоювали чотири тисячі фірм і фірмочек, яким не пощастило бути у першому ешелоні. При цьому на ринку чітко оформились “олігархи” - структури, що створили власні регіональні мережі і йшли у наступ по всіх напрямках: фізична і пультова охорона, реагування, розробка і виробництво технічних засобів безпеки тощо.
Недобросовісна конкуренція зразка 2005-2013 пам'ятається у масці “демпінгу”. Демпінгували “усі проти усіх”, звинувачуючи колег в цинічних антиконкурентних діях. Організовані учасники ринку — члени УФРНСБ/УФПБ — регулярно підписували джентльменські правила поведінки на ринку, але після розкішнішого чаркування і колективного співу одразу про них забували.
Вчорашні “горілчані браття”, з одного боку, підігрували один одному в тендерах, а з іншого - скажено боролися за лаштунками публічних закупок. Найчастіше все вирішував тривіальний підкуп представників замовника. Хто дасть більше — той і охороняє. На державних об'єктах розміри “відкатів” іноді складали більше половини вартості охорони, що компенсувалось кардинальним скороченням постів охорони. Керівники служб безпеки приватних банківських та торгових мереж, як правило, отримували 10 відсотків “відкату”, але регулярно змінювали підрядників, щоб отримувати свій “профіт” частіше.
Дуже розповсюдженим був, такий собі, “ляпас” конкуренту: вночі невідомі розбивали вітрину об'єкту, що охоронявся, а вранці приходили до власника: “Ти бачиш, як працює твоя охорона?! Переходь!” Якщо подібні методи ефекту не досягали, звертались до правоохоронців — хлопці, підсобіть. “Хлопці” оцінювали фінансові можливості кожного конкуренту і приходили з обушками до того, хто пропонував менше.
“Вищим пілотажем” вважалось позбавлення конкурента ліцензії на здійснення охоронної діяльності руками МВС. Проте після того, як фірма “В” за 20 тис. у.о. замовила фірму “К”, і люди з Богомольця “роботу” виконали, але суд ліцензію повернув, - цей метод втратив свою популярність.
До речі, на ті двадцять тисяч зараз певна відома особа на літеру “Р” купує ескімо на вулицях Москви.
У боротьбу з недобросовісною конкуренцією намагалися системно вв'язатися харківські активісти, проте, на жаль, чудові наміри не були до кінця реалізовані.
2014 рік. Багато охоронних фірм провели на війну своїх співробітників - добровольців і мобілізованих. Як правило, бійцям продовжували виплачувати зарплатню, а на Схід з волонтерами регулярно відправлялись продукти і амуніція. Родинам загиблих надавалася допомога...
Війна не завадила розквіту нових методів недобросовісної конкуренції, що притаманні більш розвиненим економікам. А саме: дискредитація суб'єкта господарювання в ЗМІ, порівняльна реклама, поширення інформації, що вводить в оману, добування і використання конфіденційної інформації конкурента та чужих позначень тощо.
Наприклад, після тендеру в АТ “Укргазвидобування” в ЗМІ з'явилась серія “викривальних” статей, що дискредитує переможців. Об'єктом дивних звинувачень стали компанії “ВК”, “Антарес-2000” та АБ “Легіон-Київ”. Вірогідними замовниками статей є фірми “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”. Перша виявилася “за бортом”, потрапивши до “чорного списку” замовника, а друга - в рази зменшила обсяги робіт, до яких звикла на протязі минулих років. Причиною конфлікту могли стати світоглядні і політичні розбіжності у поглядах - адже нове керівництво державного товариства позбавлялось контрагентів, наближених до найвідданіших соратників президента-втікача Януковича.
Нежартливий конфлікт виник у Київській області, де власник охоронної фірми намагався за допомогою правоохоронців прибрати з ринку свого конкурента — колишнього партнера. Незважаючи на ініційовані кримінальні провадження, обшуки, побиття охоронників, проникнення в особисті приміщення, провокації поліції з можливим арештом, партнер виявився міцнішим. Як наслідок, потік недобросовісної конкуренції зараз зупинений (назви фірм не оголошуємо, аби зайвий раз не колупати гноянку).
Щодо тендерів. Поява системи ProZorro потребувала зміни тактики з боку хитруганів. Так з'явились фейкові учасники торгів, які знижували ціну нижче мінімально можливої. А після перемоги фейкова структура відмовлялась від укладення договору на користь іншої фірми, яка, власне, створила віртуального учасника. Є припущення, що такими “фейками” є компанії “Охорона-002”, “Охорона-004” та “Охорона-006”, за якими проглядається зв'язок з фірмою “Шериф” та її фронтменом Дмитром Стрижовим. Нещодавно спотворення результатів торгів стало причиною того, що “Шериф” потрапив під санкції Антимонопольного комітету.
Пан Стрижов відмовився коментувати цей факт, зазначивши у Фейсбуці (дуже схоже, що це була публічна відповідь на публічний запит Security UA) буквально наступне: “Як я буду діяти в тій чи іншій життєвій ситуації - виключно мій вибір. І при всій повазі, звітувати з якихось питань, якщо в мене не має бажання через мої власні принципи, я не буду ні перед ким».
Щоб перевірити, чи існує зв'язок між холдингом “Шериф” та, наприклад, компанією “Охорона-002”, необхідно три рази кликнути по клавішах комп'ютеру.
1. Відкриваємо на сайті ZAKUPKI.PROM.UA сторінку тендеру в ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України” навесні 2016 року.
2. Серед учасників аукціону знаходимо фірму “Охорона-002”; відкриваємо додаток з документами фірми “Охорона-002”, які були надані учасником.
3. Бачимо вікно з переліком документів. Бінго! Серед інших файлів учасник надав статут ПП “Шериф-Захист” (файл sherif_zahist.pdf).
Ось таким чином пан Стрижов — депутат Київради, до речі, — зробив свій “вибір”. Будемо знати.
Йдемо далі.
На постмайданне конкурентне середовище впливають цікаві трансформації, які відбулись в Українській федерації професіоналів безпеки. Члени федерації одночасно вступили до організації роботодавців охоронної галузі. Таким чином, практично вся громадська робота ведеться з нового майданчику, а УФПБ зайнялась розробкою і впровадженням спільних бізнес-проектів на кшталт Національної мережі реагування. Хоча в організованих спільних діях бізнесменів недобрі антиконкурентні наміри не простежуються, частина фірм (“Явір-2000”, “Спрут”) відлучилася від Федерації. Зокрема, “Явір-2000” обвинуватив керівництво УФПБ у “неефективному використанні бюджету Федерації”. Хоча все вказує на те, що “Явір” разом з “Венбестом” просто намагався взяти під охорону 15 тисяч об'єктів “Приватбанку”, який раптово став державним. А УФПБ зайняла при цьому чітку, законодавчо обґрунтовану позицію.
Варто зазначити, що той же “Явір-2000” у грудні 2014 року проявив шалену активність у боротьбі з недобросовісною конкуренцією під час тендеру в “Укргазвидобуванні”. Тоді теж в якості сумнівних гравців фігурували знайомі читачам “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”.
Але, безумовно, самим показовим недобросовісним гравцем у царині конкуренції стало приватне підприємство “Сіріус”. Підприємство оголосило себе “лідером пультової охорони”, ще не маючи на озброєнні жодної одиниці транспорту реагування. На підтвердження свого “лідерства” співробітники “Сіріусу” позаліплювали фірмовими наліпками ледь не половину Києва. При цьому засновник фірми - журналіст інформаційного агентства “Сіріус” Ігор Ніколенко — готував численні відеосюжети, в яких нищив ділову репутацію своїх конкурентів. Від дій пана Ніколенка постраждало багато фірм, у тому числі, "Венбест", "Явір-2000", "Статус", "Віктан", "Охоронний холдинг", "КомСервіс" тощо. Учасники ринку навіть звернулись до Комісії з журналістської етики на дії “Сіріусу”. Комісія у складі поважних професіоналів оголосила колегам з “Сіріусу” попередження. Але це не зупинило гіперактивних журналістів-охоронників.
Тоді учасники ринку звернулись до суду. За позовом “КомСервісу” дії пана Ніколенка півтора року розглядались у різних судових інстанціях. Нарешті Верховний суд оголосив, що Ніколенко має публічно спростувати поширену ним недостовірну інформацію. Хоча у постанові суду був наведений конкретний текст спростування, засновник “Сіріусу” зараз вперто “вмикає дурня” і щось публічно мямлить про мізерне відшкодування частини судового збору з боку “КомСервісу”, в той час як суд й так «пожалів» його та не «нагородив» відшкодуванням моральної шкоди «КомСервісу».
Мазок до психологічного портрету зіркового недобросовісного конкурента. Одного дня пару років тому керівник “Сіріусу” звернувся до автора статті з пропозицією підготувати глянцевий відеосюжет про компанію. Звичайно, на комерційній основі. Ділок отримав відповідь, що Security UA за будь-які гроші не вводитиме в оману споживачів охоронних послуг. Після цього “Сіріус” розпочав судове переслідування інформаційного агентства, лякаючи головного редактора позовом з п'ятьма нулями. Ось як буває...
Новий і вкрай жахливий метод недобросовісної конкуренції зароджується в Одесі. Там дві невеличкі фірми з досвідом участі в рейдерських захопленнях домовились між собою і, взявши на “підкріплення” “патріотів”, почали тероризувати власників салонів ігрових автоматів, мереж аптек, МАФів тощо. Вимога “рекетирів” одна: укласти договір на надання охоронних послуг. Ситуація тим більш жахлива, що відбувається у політично нестабільному регіоні.
Таким чином, ані Революція Гідності, ані війна на Сході України ніяк не зменшили рівень недобросовісної конкуренції. Даруйте, так що ж тоді його може зменшити?!
P.S. В травні минулого року організована частина ринку запропонувала усім п'яти тисячам охоронних фірм стати підписантами так званих «Правил професійної етики суб’єктів господарювання у сфері надання послуг з охорони власності та громадян». Для того, щоб правила мали юридичну силу на рівні Антимонопольного комітету, необхідно 300 учасників. За рік свій підпис поставили керівники лише 118 компаній - трохи більше 2 % від загальної кількості гравців охоронного ринку.
Як зараз кажуть, ДУМАЙ!
