Беседовал: Александр Красноперов, Security UA

Безопасники дают интервью неохотно. Не стал исключением и Александр Сингаевский, директор по безопасности АО «Укргаздобыча». Перед тем, как журналист включил диктофон, Александр Николаевич предупредил, что ограничен возложенной на него ответственностью и корпоративными правилами. Но Security UA очень хотелось заглянуть на «кухню безопасности» газового гиганта, и вот что из этого получилось.

Security UA: Со словом «Укргаздобыча» связаны надежды на энергетическую независимость страны. Соответственно, Вы, как руководитель безопасности, оперируете колоссальными рисками — как внешними, так и внутренними. Какое место в управлении рисками Вы отводите частным охранным структурам?

Александр Сингаевский: «Укргаздобыча» - это вертикально интегрированное акционерное общество с замкнутым циклом производства. Мы ведем поиск, разведку и разработку месторождений, осуществляем транспортировку, переработку углеводородного сырья и реализацию нефтепродуктов. Руководство «Укргаздобычи» уделяет много внимания приведению процессов, стандартов и методологий к лучшим современным отраслевым практикам.

На балансе нашего предприятия находится более 400 промышленных объектов, фонд скважин превышает 3 тыс. единиц, а протяжённость межпромышленных трубопроводов и шлейфов составляет более 9 тыс. км. На территории одиннадцати областей размещены различные станции, установки и агрегаты, средства коммуникации, мастерские, административные и служебные здания, складские и производственные помещения, автоколонны, стоянки, ангары и так далее. Расстояние между объектами измеряется сотнями километров. Чтобы охранять это хозяйство, круглосуточно работают около 500 постов и почти 100 автомобильных патрулей. Для оценки рисков нам приходится учитывать совокупность природных, технологических, операционных, кадровых и социальных факторов. Там, где не получается уклониться от риска, мы стараемся его минимизировать или перераспределить. Охранные фирмы нам помогают уменьшить вероятность наступления нежелательных последствий и степень влияния тех или иных рисков.

S.UA: Устраивает ли Вас качество услуг, которые оказывают охранные фирмы?

А.С.: Не хотелось бы ни критиковать, ни рекламировать те или иные фирмы. В 2019 году мы изменили подход к закупке охранных услуг. Мы разбили закупку на большее количество лотов, что позволило привлечь большее количество подрядчиков. Сегодня мы работаем с частными охранными предприятиями из Киева, Харькова, Полтавы, Одессы, Ровно и других городов. В 2020 году самые критичные объекты с точки зрения рисков планируем охранять сами, а именно, силами аффилированной структуры Группы Нафтогаз. В дальнейших планах развитие внутреннего подрядчика, тестирование новых подходов и моделей охраны.

S.UA: Какие риски чаще всего возникают во время работы сторонних фирм и внутреннего подрядчика?

А.С.: Обеспечивая безопасность такого количества объектов, мы сталкиваемся с определенными рисками как со стороны сотрудников охранных компаний, так и со стороны сотрудников нашей компании. Компания обладает всеми инструментами для учета и контроля углеводородов на всех этапах производственного процесса. Но человеческий фактор все равно присутствует.

S.UA: На многих предприятиях существуют, так называемые, допустимые потери, которые владельцы негласно включают в себестоимость продукции... У вас в компании культивируют такое понятие?

А.С.: Любая потеря – это ущерб для компании. Я не хочу говорить, что меня не интересуют мелкие потери. Наша первоочередная задача – это уменьшение количества несанкционированных вмешательств в систему. Не секрет, что такие вмешательства – а именно, несанкционированные отборы углеводородов из трубопроводов, – иногда случаются. Такие ситуации требуют тщательной технической подготовки. Это не уровень отдельно взятого охранника или сотрудника предприятия. Для предотвращения и выявления масштабных хищений мы ведем оперативную работу, которая, в том числе, позволяет проверить и наших подрядчиков.

S.UA: И что показывают такие проверки?

А.С.: Мне нужны гарантии качественной работы подрядчиков. Я не могу себе позволить оперировать понятием «доверие». Сначала мы изучаем предоставленную охранными структурами информацию, сравниваем ее с нашей оперативной информацией, затем выезжаем на объект и проводим проверку. Если картина на бумаге и «в полях» совпадает – хорошо, работаем дальше. Ежедневно анализируя оперативную информацию и имея значительный опыт, мы понимаем ситуацию на производстве. Если подрядчик показывает данные, например, про обнаруженную врезку, а после ее устранения мы не видим никаких изменений в цифрах – это повод для внеочередной проверки. То есть, мне нужен «сухой остаток» не в виде количества обнаруженных врезок, а в виде уменьшения потерь углеводородов. Суть моих требований к подрядчику сводится к тому, что, сидя в офисе в Киеве, я хочу ощущать пульс и дыхание каждого объекта, знать его специфику и все «болезни». При выезде на место диагноз, поставленный охранной фирмой, должен полностью подтверждаться.

S.UA: В случае обнаружения краж или других нарушений ответственных лиц как-то наказывают?

А.С.: К сожалению, не все дела доходят до суда, и не во всех случаях участники преступлений несут ответственность за содеянное. Но для нас важно уменьшить количество потерь, поэтому мы продолжаем вести оперативную работу «в полях». Наша основная задача – это предотвратить попытку воровства и, параллельно, проверить качество работы частных охранных фирм. И я вижу, что оперативная информация в ряде случаев не стыкуется с докладами и рапортами тех или иных подрядчиков. Таким образом у нас есть основания для принятия решений – кто добросовестный исполнитель, с кем можно работать дальше, а кто имитирует деятельность.

S.UA: В декабре этого года возникла ситуация, когда суд потребовал разорвать договоры на охрану и заблокировал проведение закупок в сфере охранных услуг. Как Вы вышли из этой ситуации?

А.С.: Мы обеспокоены ситуацией, когда блокируются торги крупнейшей газодобывающей компании страны. С начала 2019 года не прекращаются хозяйственные конфликты АО «Укргаздобычи» с ООО «Бастион-Сервис», г. Харьков. Причина в том, что харьковчане в прошлом году были включены в список недобросовестных участников. Как они считают, тендерный комитет нарушил закон. В результате определением суда «Укргаздобыче» запрещено организовывать и проводить электронные торги на закупку охранных услуг. Такая ситуация вызывает значительные риски – сотни стратегических объектов газодобывающей промышленности рискуют остаться без охраны. Сегодня мы контролируем ситуацию. Руководствуясь внутренними процедурами и регламентами, мы нашли промежуточное решение.

S.UA: Как же в будущем планируется выбирать качественных подрядчиков?

А.С.: Мы хотим на 100% контролировать ситуацию на производстве. Для этого — как я уже говорил — мы ведем постоянную оперативную работу, которая позволяет проверять деятельность подрядчиков, охраняющих наши объекты. Мы понимаем, какого уровня услуги хотим получать, поэтому, руководствуясь правилами и стандартами Группы Нафтогаз, ищем решение, которое поможет нам приобрести такие услуги.

S.UA: У компании есть такая возможность?

А.С.: У компании есть профессиональная команда, которая умеет решать непростые задачи. Мы найдем выход, не сомневайтесь. Стратегические объекты не останутся без охраны ни на день. Мы продолжим борьбу в юридической плоскости. Будем обжаловать принятые решения в кассационном порядке. Соответствующее документы уже направлены в суд.

S.UA: Не так давно я встречался с одним из руководителей «Бастион-Сервис». Мне сказали, что они сознательно отказались от прибыли в одном из объявленных вами лотов, поскольку прибыль была «зашита» в другом лоте, который они планировали выиграть.

А.С.: Для нас такой подход к формированию коммерческих предложений непонятен. Когда мы проверяем документы подрядчиков по результатам электронных торгов, мы анализируем ряд параметров. Если участник в одном из лотов предложил суму ниже себестоимости, мы не понимаем за какой ресурс в таком случае будут оказываться услуги. К счастью, «Бастион-Сервис» — не единственный подрядчик на рынке. Сейчас к нам приходят другие компании с четким понимаем рисков на наших объектах, способами минимизации таких рисков и соответствующим комплексом мероприятий. Мы разговариваем с ними на одном языке. Технологии не стоят на месте, в том числе, и в охранной сфере. Повторюсь, мы стремится к 100%-му контролю ситуации на объектах компании. Поэтому заинтересованы в решениях, которые позволят достичь этой амбициозной цели. Нам нужны современные подходы с привлечением новейших охранных технологий, которые будут работать исключительно в интересах компании.

S.UA: В самую пору спросить о Ваших планах на 2020 год. Как изменятся подходы к выбору охранных структур? К чему готовиться фирмам, готовым взять на себя ответственность за безопасность объектов «Укргаздобычи»?

А.С.: Подход простой: расскажите, как вы понимаете риски, и как их можно минимизировать? Некоторым подобный вопрос в новинку. А как же мы тогда будем говорить о каком-то комплексе мероприятий?

В 2019 году наша стратегия заключалась в том, чтобы на охрану объектов «Укргаздобычи» пришло как можно больше внешних предприятий. Как я уже говорил, мы разбили закупку на несколько лотов и начали работать с большим количеством частных компаний. Это позволило устранить зависимость от одного подрядчика.

Такое стратегическое направление, как охрана конденсатопроводов, в перспективе мы хотим отдать внутренней аффилированной структуре. Сейчас рассматриваем варианты моделей работы данной охранной структуры. Для уменьшения влияния человеческого фактора планируем попробовать комбинированный подход. Речь идет о привлечении сотрудников Полиции охраны.

S.UA: Но ведь стоимость Полиции охраны намного больше. Вы рискуете выйти за «красные линии» рентабельности охранных мероприятий.

А.С.: Да, услуги Полиции охраны дороже. Но, как я уже сказал, конденсатопровод – это стратегическое направление, и, если такая модель охраны будет эффективной и принесет должный результат, мы продолжим работу с Полицией охраны.

Вы очень правильно сказали о рентабельности охранных мероприятий. Я не могу оперировать конкретными цифрами, но этот процесс мы постоянно контролируем, взвешиваем: что теряем, сколько теряем? Выбираем оптимальный подход к обеспечению безопасности. Сегодня я целиком и полностью уверен, что мы обеспечиваем приемлемый уровень безопасности в рамках выделяемого бюджета.

S.UA: Благодарю Вас за интервью. Уверен, полученная информация будет полезна нашим читателям.

А.С.: Несомненно. Мира и безопасности в Новом году!

По теме:

«А и Б нагрелись на трубе»

«Забаганки фірми “Бастіон-Сервіс” і колапс в охороні об'єктів нафтогазової сфери»

Автор: Олександр Краснопьоров, ІБ “Сек’юріті ЮЕй”

Весняна стаття Security UA “Недобросовісна конкуренція на ринку охорони: до і під час війни” виявилася влучною настільки, що жоден її фігурант (навіть “Сіріус”) не потурбував автора позовом до суду. Сьогодні харківська охоронна фірма “Бастіон-Сервіс” надає журналістам другий шанс перевірити свою влучність. Адже все вказує на те, що “Бастіон-Сервіс” проводить шалену компанію з дискредитації свого конкурента — фірми “ВР”. Хоча достеменно не відомо, хто в цієї ситуації нападник, а хто — жертва.

До поля зору журналістів Security UA потрапила підозріла ухвала одного з районних судів м. Харкова (справа № 643/16671/19). Ухвала була складена на початку жовтня цього року і геть просякнута слизькими тезами, що можуть вказувати на її замовний характер.

Судить самі - документ розповідає про те, що ТОВ “Бастіон-Сервіс” ніби викрило групу осіб, яка за сприяння керівництва фіскалів з Полтавської і Київської областей організувало діяльність з “конвертації” безготівкових грошей в готівку. Група, за твердженням “розслідувачів”, використовувала підроблені документи АТ “Укргазвидобування” з реквізитами ТОВ “Антарес-2000” та ПП “ВР”. При цьому (увага! - і це зазначається в ухвалі) “Антарес-2000” та “ВР” у 2018 році перемогли “Бастіон-Сервіс” на торгах з річної закупівлі охоронних послуг АТ “Укргазвидобування”.

Цікаво?

Далі з ухвали суду випливає те, що у ПП “ВР” є контрагент, який серед своїх підрядників має фірми “з ознаками фіктивності”. Тому “ВР” ніяк не могло (?!) виконувати зобов'язання за договорами з “Укргазвидобування”, які раніше — нагадаємо — укладались з ТОВ “Бастіон-Сервіс”.

Хто був заявником у кримінальному провадженні при викритті цього “злочину”? Авжеж, “Бастіон-Сервіс”. Відомо, що ця фірма минулого року не лише втратила можливість заробити кілька десятків мільйонів гривень на договорах з АТ “Укргазвидобування”, але й потрапила до Реєстру недобросовісних учасників закупівель Нафтогазу. Тому логічно припустити, що харків'яни ініціювали провадження, аби помститися конкурентам та спробувати повернути втрачені позиції в охороні об'єктів газодобувної компанії.

Судячи з ухвали суду, слідчі Полтавського територіального управління Державного бюро розслідувань отримали дозвіл на проведення обшуку в київському офісі ПП “ВР”. Щоб дізнатися, чи дістались полтавські дебеерівці столиці, Security UA зателефонував фігурантам цього “бізнес-розслідування”.

Людина на ім'я Тарас, яка представилася юристом компанії “ВР”, розповіла наступне.

24 жовтня 2019 року рано вранці до будинку на вулиці Магнітогорській, 1-Б, де «ВР» орендує кілька приміщень, вдерлися автоматники у супроводі цивільних. Погрожуючи розтрощити кабінети усіх фірм-орендарів, люди, які назвалися правоохоронцями, примусили адміністрацію відкрити офіс “ВР”. Після чого візитери винесли з офісу купу документації. Зауважте - без присутності адвокатів та представників фірми, які телефоном повідомляли, що вже на під'їзді.

За словами Тараса, співробітники “ВР” після візиту “гостей” не дорахувалися багатьох папірців, у тому числі, договорів з чинними клієнтами та тендерної документації з газовиками, яка, до речі, є у відкритому доступі.

На думку юриста «ВР», обшук, як слідча дія, не мав жодного сенсу. Проте тіньові ініціатори заходу — вважає Тарас — своїх цілей досягли. А саме: залякали персонал, створили певні перешкоди у роботі, отримали інформаційний привід для подальшої дискредитації ненависних конкурентів тощо. “Вони ж чудово розуміють, що для суду їхні “бумаженції” абсолютно не придатні. Суддя з них просто глузуватиме. Але ж для чогось ці “маски-шоу” їм потрібні!” - обурився юрист.

Надалі Тарас повідомив про те, що слідчі не бажають слухати жодних процесуальних пояснень керівництва “ВР”. Мовляв, замість з'ясовування обставин “злочину” служаки почали “тролінг” клієнтів компанії. А саме: за реквізітами договорів, які були вилучені, правоохоронці надсилають листи з інформуванням про кримінальні злочини, які ніби скоїли посадовці фірми “ВР”. І, звісно, просять надіслати їм “саатвєтсвующіє дакумєнтікі” про зв'язок зі “злочинцями”. Очевидно, що клієнти після такої уваги правоохоронців багато разів подумають, чи варто їм продовжувати охоронятись “прокаженою” фірмою.

Журналісти Security UA знайшли певні підтвердження словам Тараса. Крім того, в Реєстрі судових рішень лишились сліди спроб “Бастіон-Сервісу” визнати недійсними договори між “ВР” та “Укргазвидобування”. Також Реєстр виказує безсоромне бажання правоохоронців здійснювати нові слідчі дії щодо конкурентів харків'ян.

Якщо вірити Тарасу, у “наїзді” засвітилися співробітники ГУ НП в Харківській області. Журналістська перевірка довела, що “Бастіон-Сервіс” пов'язаний з харківським, так би мовити, істеблішментом. Джерела підтверджують взаємини власників “Бастіону” з п'ятьма чинними та колишніми депутатами та ледь не з керівником Державної судової адміністрації у Харківській області.

У той же час журналісти не знайшли свідчень про участь “Бастіон-Сервісу” в якихось регіональних або загальноукраїнських професійних об'єднаннях. Натомість є інформація 2017 року про факти розтрати та привласнення грошових коштів в особливо великих розмірів посадовцями АТ “Укргазвидобування”. У справі за № 522/779/17 фігурують “Бастіон-Сервіс” та їхній “співучасник” в особі компанії “Альфа-Щит”. Може, саме тому “Бастіон-Сервіс” потрапив до “чорного списку” Нафтогазу?

Що стосується компанії “ВР”, то вона є відомим провідником прогресивних ідей охоронної спільноти, яка згуртувалася навколо Української федерації професіоналів безпеки. Один з нагальних проектів федерації — це запровадження правил професійної етики на ринку охоронних послуг. Правила передбачають утримання від недобросовісної конкуренції. На сьогоднішній день ніхто не може звинуватити “ВР” у порушенні чинних правил.

Хоча викликає неабиякий подив терпляче ставлення “ВР” до брудної активності конкурентів. Чому підприємці, наприклад, не звертаються до бізнес-омбудсмена чи засобів масової інформації? Виникає здогад, що у постраждалих є якійсь скелет у шафі, і що “ВР” взагалі не жертва, а нападник.

А, може, провідну роль тут грає якась третя сторона? Погодьтеся, в корупційній країні неважко уявити існування організованої злочинної групи, до якої входять поліціянти і приватні охоронні структури. Тоді кримінальним авторитетам дуже кортить поставити “на трубу” перевірених охоронців, які “в темі”. Тобто тих, що безперервно охороняють об'єкти “Укргазвидобування” протягом останніх 10-15 років.

Так чи інакше, маємо ситуацію, коли охоронна фірма системно “вбиває” репутацію свого конкурента із залученням “важкої артилерії” з правоохоронних і судових органів, а жертва намагається глибше зануритись у пісок, не “відкриваючи вогонь” у відповідь.

Тому Security UA, як фахове інформаційне агентство, пропонує керівництву і власникам фірм “Бастіон-Сервіс” та “ВР” свій майданчик для публічного з'ясування стосунків.

Нецікаво? Чи, може, у обох компаній дійсно є таємнощі, які страшно і соромно витягувати на світло?

Отже, хлопці, чекаємо. Дорогу до Security UA ви знаєте.

Автор: Олександр Краснопьоров, керівник Security UA

Початок розмов про патріотизм означає лише те, що хтось щось поцупив. Це давнішня прикмета. Так само, часто починають горлати про поразку в тендері, коли можливість красти незворотньо зникає.

“Укргазвидобування”. Стратегічне підприємство України, надія і гарант незалежності і перемоги. Акціонерне товариство щорічно видобуває мільярди кубів нафти і природного газу, тони газового конденсату; виробляє пропан-бутан і світлі нафтопродукти, здійснює розвідку родовищ і транспортування нафти і газу, займається реалізацією продукції через власну мережу АЗС тощо. Географія роботи — майже вся Україна.

Не дивно, що інфраструктура товариства потребує шалених витрат на охорону. Йдеться про щорічні сотні мільйонів гривень. Так, наприкінці минулого року відбувся тендер, на якому п'ять охоронних фірм виборювали охоронний бюджет “Укргазвидобування” розміром майже 290 млн. грн.

За підсумками торгів одна компанія — харківська “Бастіон-Сервіс” — потрапила до Реєстру недобросовісних учасників закупівлі. Харків'яни намагалися посперечатися з організаторами тендера у суді і навіть виграли суд першої інстанції. Проте апеляція в лютому ц.р. встановила, що місцевий суд багато чого не врахував, і “Бастіон-Сервіс” остаточно лишився ласого шматка охоронного пирога (справа № 910/17522/18).

Після судового провалу “Бастіон-Сервісу” на численних Інтернет-ресурсах з'явилися явно писані “під копірку” статті про “нечистоплотність” керівників “Укргазвидобування”. Ніби охорона стратегічних об'єктів з порушеннями закону доручається наближеним колишнім силовикам. Авторами непристойно схожих статей навперемінки зазначались “Николай Ткачук” та “Олег Бойко”. Деякі серйозні, на першій погляд, видання автора геть не згадували. Заради інтересу Security UA звернувся до редакції одного з сайтів з запитанням — хто такий “Николай Ткачук”? Відповідь прогнозовано не надійшла.

Варто зазначити, що “Бастіон-Сервіс” періодично потрапляє в об'єктиви журналістів в не найкращому світлі. Зокрема, у 2014 році компанія разом з київською фірмою “Альфа-Щит” відкусила у газовиків майже 132 млн. грн. При цьому “Бастіон-Сервіс” на той період мав на озброєнні лише 15 джипів, хоча кваліфікаційні вимоги Замовника вимагали в п'ять разів більше позашляховиків для охорони.

В публікаціях, що вказані вище, журналістів Security UA скаламутила агресивна брехливість авторів (або автора). Ніби компанії-переможці порушили вимоги щодо кількості охоронників. Дивимось на умови закупівлі. Вони містять лише кількість постів на об'єктах Замовника, а щодо чисельності персоналу охорони — жодних вимог.

Чинні державні розрахунки норм тривалості робочого часу зафіксували число 1993. Тобто, з врахуванням усіх вимог законів про працю людина має працювати в рік не більш, ніж 1993 години. Кількість годин цілодобового посту в рік становить 365 х 24=8760. Відповідно, чисельність охоронників на один цілодобовий пост 8760/1993=4,4. Щодо лоту №2, відносно якого у “літератора” виникли претензії, виставляється 71 пост. 71 х 4,4= 312,4. Це означає, що для роботи потрібно трохи більше трьохсот співробітників. Наявність даної кількості охоронників у фірми-переможця ніким не заперечується.

За версією утаємниченого автора, головним “паскудником” нафто-газового гіганту є Олександр Сінгаєвський, директор з питань безпеки. Журналісти Security UA не полінувались і вирушили на вулицю Кудрявську, де розташований офіс акціонерного товариства.

Олександр Миколайович виявися небагатослівною, конкретною і щирою людиною. Від нього журналісти дізнались, що “Бастіон-Сервіс” тимчасово опинився “поза грою”, оскільки не забезпечив пропозиції процедури закупівлі у формі електронної банківської гарантії. А саме: на документах харківської фірми була відсутня кваліфікована електронна позначка часу. Без такої позначки неможливо довести факт існування документу на певний момент часу. Якби пан Сінгаєвський “не помітив” цього порушення, йому б самому довелось відповідати перед Законом.

Директор з питань безпеки емоційно обурився відвертою брехнею “замовних писак” про нібито відсутність у переможців допуску до державної таємниці. Олександр Миколайович продемонстрував копії документів на бланках СБУ, що свідчили про провадження обраними фірмами діяльності, пов'язаною з таємницею. “Невже хтось справді вважає, що під час війни державна структура знехтує такими принциповими речами?!” - здивувався досвідчений службовець.

Security UA не має наміру ідеалізувати ані керівництво державного монополіста, ані переможців тендеру. Скоріш за все, компанії мають порушення, які є характерними для усього охоронного ринку. Це може стосуватись офіційного оформлення охоронників, виплат “у конвертах”, зберігання зброї тощо. Проте хотілось би зазначити інше.

Об'єкти “Укргазвидобування” давно і міцно обступили крадії і мародери. Навколо “труби” годуються найрізноманітніші люди і структури. Навряд чи в ЗМІ потрапляє один відсоток випадків розкрадання нафти і конденсату. При цьому крадіжки аж ніяк (!!) не можуть відбуватись без спільної участі персоналу товариства на місцях і охоронних структур. Інсайдери згадують випадок, коли рукав “врізки” від труби виходив прямо в караульне приміщення. Тому варто більш уважно придивитися до компанії “Бастіон-Сервіс”, яка разом зі своїм “постійним клієнтом” (див. скрін-шот) в особі київської фірми “Альфа-Щит” більше десяти років “сидить на трубі”.

Журналісти і медіа-детективи Security UA схиляються до думки, що насправді не “Альфа-Щит” купує послуги “Бастіон-Сервісу”, а навпаки: “Бастіон-Сервіс” на даний час є повністю підконтрольним київським колегам. Щоб отримати докази, необхідно провести повноцінне розслідування діяльності компанії “Альфа-Щит” з початку бурхливих дев'яностих. Можливо, знайдуться родинні зв'язки керівництва компанії з одним, вже покійним, міністром МВС (з таким родичем можна не охороняти, а лише приїжджати з торбою за грошима); намалюється повна картина того, як один “талановитий” співробітник “Альфа-Щит” з московським корінням став головою СБУ і, пізніше, радником Януковича, потрапивши в список сімнадцяти “апостолів” колишнього режиму. Нарешті, з'ясуються усі жертви рейдерських захоплень, до яких залучалась фірма “Альфа-Щит”.

Щодо “Укргазвидобування” важливо прослідкувати, чи не охороняють зараз співробітники “Бастіон-Сервіс” конденсато- і газопроводи, станції катодного захисту тощо, які офіційно взяла під охорону “Альфа-Щит”. І, нарешті, варто пошукати можливий кримінальний зв'язок між компанією “Альфа-Щит”, “врізками” в трубу і міліцейсько-поліцейською комерційною охороною. Принаймні, певний зв'язок між “Альфа-Щит” і арештованим, але виправданим начальником Поліції охорони генералом Будником вже простежується.

Ось до яких сумних висновків і припущень приводить аналіз медіа-активності структур, ображених на рішення тендерного комітету державного стратегічного підприємства. Спитаєте - а що ж робити? Відповідь ви знаєте: боротися!

Автор: Олександр Краснопьоров, ІБ “Сек’юріті ЮЕй”

Доки існує ринок, нікуди не зникне недобросовісна конкуренція. Це явище приймає різні форми в залежності від політичної ситуації і стану розвитку того чи іншого ринку. Security UA вирішив проаналізувати, яким чином помінялася брудна конкуренція на ринку охорони з перемогою Революції Гідності і початком військових дій на Сході України.

До 2014 року ринок структурувався. На фоні комерційної міліцейської охорони, яка традиційно порала і досі порає третину ринку, сім десятків підприємств ділили між собою близько половини об'ємів, що лишилися. Другу половину освоювали чотири тисячі фірм і фірмочек, яким не пощастило бути у першому ешелоні. При цьому на ринку чітко оформились “олігархи” - структури, що створили власні регіональні мережі і йшли у наступ по всіх напрямках: фізична і пультова охорона, реагування, розробка і виробництво технічних засобів безпеки тощо.

Недобросовісна конкуренція зразка 2005-2013 пам'ятається у масці “демпінгу”. Демпінгували “усі проти усіх”, звинувачуючи колег в цинічних антиконкурентних діях. Організовані учасники ринку — члени УФРНСБ/УФПБ — регулярно підписували джентльменські правила поведінки на ринку, але після розкішнішого чаркування і колективного співу одразу про них забували.

Вчорашні “горілчані браття”, з одного боку, підігрували один одному в тендерах, а з іншого - скажено боролися за лаштунками публічних закупок. Найчастіше все вирішував тривіальний підкуп представників замовника. Хто дасть більше — той і охороняє. На державних об'єктах розміри “відкатів” іноді складали більше половини вартості охорони, що компенсувалось кардинальним скороченням постів охорони. Керівники служб безпеки приватних банківських та торгових мереж, як правило, отримували 10 відсотків “відкату”, але регулярно змінювали підрядників, щоб отримувати свій “профіт” частіше.

Дуже розповсюдженим був, такий собі, “ляпас” конкуренту: вночі невідомі розбивали вітрину об'єкту, що охоронявся, а вранці приходили до власника: “Ти бачиш, як працює твоя охорона?! Переходь!” Якщо подібні методи ефекту не досягали, звертались до правоохоронців — хлопці, підсобіть. “Хлопці” оцінювали фінансові можливості кожного конкуренту і приходили з обушками до того, хто пропонував менше.

“Вищим пілотажем” вважалось позбавлення конкурента ліцензії на здійснення охоронної діяльності руками МВС. Проте після того, як фірма “В” за 20 тис. у.о. замовила фірму “К”, і люди з Богомольця “роботу” виконали, але суд ліцензію повернув, - цей метод втратив свою популярність.

До речі, на ті двадцять тисяч зараз певна відома особа на літеру “Р” купує ескімо на вулицях Москви.

У боротьбу з недобросовісною конкуренцією намагалися системно вв'язатися харківські активісти, проте, на жаль, чудові наміри не були до кінця реалізовані.

2014 рік. Багато охоронних фірм провели на війну своїх співробітників - добровольців і мобілізованих. Як правило, бійцям продовжували виплачувати зарплатню, а на Схід з волонтерами регулярно відправлялись продукти і амуніція. Родинам загиблих надавалася допомога...

Війна не завадила розквіту нових методів недобросовісної конкуренції, що притаманні більш розвиненим економікам. А саме: дискредитація суб'єкта господарювання в ЗМІ, порівняльна реклама, поширення інформації, що вводить в оману, добування і використання конфіденційної інформації конкурента та чужих позначень тощо.

Наприклад, після тендеру в АТ “Укргазвидобування” в ЗМІ з'явилась серія “викривальних” статей, що дискредитує переможців. Об'єктом дивних звинувачень стали компанії “ВК”, “Антарес-2000” та АБ “Легіон-Київ”. Вірогідними замовниками статей є фірми “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”. Перша виявилася “за бортом”, потрапивши до “чорного списку” замовника, а друга - в рази зменшила обсяги робіт, до яких звикла на протязі минулих років. Причиною конфлікту могли стати світоглядні і політичні розбіжності у поглядах - адже нове керівництво державного товариства позбавлялось контрагентів, наближених до найвідданіших соратників президента-втікача Януковича.

Нежартливий конфлікт виник у Київській області, де власник охоронної фірми намагався за допомогою правоохоронців прибрати з ринку свого конкурента — колишнього партнера. Незважаючи на ініційовані кримінальні провадження, обшуки, побиття охоронників, проникнення в особисті приміщення, провокації поліції з можливим арештом, партнер виявився міцнішим. Як наслідок, потік недобросовісної конкуренції зараз зупинений (назви фірм не оголошуємо, аби зайвий раз не колупати гноянку).

Щодо тендерів. Поява системи ProZorro потребувала зміни тактики з боку хитруганів. Так з'явились фейкові учасники торгів, які знижували ціну нижче мінімально можливої. А після перемоги фейкова структура відмовлялась від укладення договору на користь іншої фірми, яка, власне, створила віртуального учасника. Є припущення, що такими “фейками” є компанії “Охорона-002”, “Охорона-004” та “Охорона-006”, за якими проглядається зв'язок з фірмою “Шериф” та її фронтменом Дмитром Стрижовим. Нещодавно спотворення результатів торгів стало причиною того, що “Шериф” потрапив під санкції Антимонопольного комітету.

Пан Стрижов відмовився коментувати цей факт, зазначивши у Фейсбуці (дуже схоже, що це була публічна відповідь на публічний запит Security UA) буквально наступне: “Як я буду діяти в тій чи іншій життєвій ситуації - виключно мій вибір. І при всій повазі, звітувати з якихось питань, якщо в мене не має бажання через мої власні принципи, я не буду ні перед ким».

Щоб перевірити, чи існує зв'язок між холдингом “Шериф” та, наприклад, компанією “Охорона-002”, необхідно три рази кликнути по клавішах комп'ютеру.

1. Відкриваємо на сайті ZAKUPKI.PROM.UA сторінку тендеру в ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України” навесні 2016 року.

2. Серед учасників аукціону знаходимо фірму “Охорона-002”; відкриваємо додаток з документами фірми “Охорона-002”, які були надані учасником.

3. Бачимо вікно з переліком документів. Бінго! Серед інших файлів учасник надав статут ПП “Шериф-Захист” (файл sherif_zahist.pdf).

Ось таким чином пан Стрижов — депутат Київради, до речі, — зробив свій “вибір”. Будемо знати.

Йдемо далі.

На постмайданне конкурентне середовище впливають цікаві трансформації, які відбулись в Українській федерації професіоналів безпеки. Члени федерації одночасно вступили до організації роботодавців охоронної галузі. Таким чином, практично вся громадська робота ведеться з нового майданчику, а УФПБ зайнялась розробкою і впровадженням спільних бізнес-проектів на кшталт Національної мережі реагування. Хоча в організованих спільних діях бізнесменів недобрі антиконкурентні наміри не простежуються, частина фірм (“Явір-2000”, “Спрут”) відлучилася від Федерації. Зокрема, “Явір-2000” обвинуватив керівництво УФПБ у “неефективному використанні бюджету Федерації”. Хоча все вказує на те, що “Явір” разом з “Венбестом” просто намагався взяти під охорону 15 тисяч об'єктів “Приватбанку”, який раптово став державним. А УФПБ зайняла при цьому чітку, законодавчо обґрунтовану позицію.

Варто зазначити, що той же “Явір-2000” у грудні 2014 року проявив шалену активність у боротьбі з недобросовісною конкуренцією під час тендеру в “Укргазвидобуванні”. Тоді теж в якості сумнівних гравців фігурували знайомі читачам “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”.

Але, безумовно, самим показовим недобросовісним гравцем у царині конкуренції стало приватне підприємство “Сіріус”. Підприємство оголосило себе “лідером пультової охорони”, ще не маючи на озброєнні жодної одиниці транспорту реагування. На підтвердження свого “лідерства” співробітники “Сіріусу” позаліплювали фірмовими наліпками ледь не половину Києва. При цьому засновник фірми - журналіст інформаційного агентства “Сіріус” Ігор Ніколенко — готував численні відеосюжети, в яких нищив ділову репутацію своїх конкурентів. Від дій пана Ніколенка постраждало багато фірм, у тому числі, "Венбест", "Явір-2000", "Статус", "Віктан", "Охоронний холдинг", "КомСервіс" тощо. Учасники ринку навіть звернулись до Комісії з журналістської етики на дії “Сіріусу”. Комісія у складі поважних професіоналів оголосила колегам з “Сіріусу” попередження. Але це не зупинило гіперактивних журналістів-охоронників.

Тоді учасники ринку звернулись до суду. За позовом “КомСервісу” дії пана Ніколенка півтора року розглядались у різних судових інстанціях. Нарешті Верховний суд оголосив, що Ніколенко має публічно спростувати поширену ним недостовірну інформацію. Хоча у постанові суду був наведений конкретний текст спростування, засновник “Сіріусу” зараз вперто “вмикає дурня” і щось публічно мямлить про мізерне відшкодування частини судового збору з боку “КомСервісу”, в той час як суд й так «пожалів» його та не «нагородив» відшкодуванням моральної шкоди «КомСервісу».

Мазок до психологічного портрету зіркового недобросовісного конкурента. Одного дня пару років тому керівник “Сіріусу” звернувся до автора статті з пропозицією підготувати глянцевий відеосюжет про компанію. Звичайно, на комерційній основі. Ділок отримав відповідь, що Security UA за будь-які гроші не вводитиме в оману споживачів охоронних послуг. Після цього “Сіріус” розпочав судове переслідування інформаційного агентства, лякаючи головного редактора позовом з п'ятьма нулями. Ось як буває...

Новий і вкрай жахливий метод недобросовісної конкуренції зароджується в Одесі. Там дві невеличкі фірми з досвідом участі в рейдерських захопленнях домовились між собою і, взявши на “підкріплення” “патріотів”, почали тероризувати власників салонів ігрових автоматів, мереж аптек, МАФів тощо. Вимога “рекетирів” одна: укласти договір на надання охоронних послуг. Ситуація тим більш жахлива, що відбувається у політично нестабільному регіоні.

Таким чином, ані Революція Гідності, ані війна на Сході України ніяк не зменшили рівень недобросовісної конкуренції. Даруйте, так що ж тоді його може зменшити?!

P.S. В травні минулого року організована частина ринку запропонувала усім п'яти тисячам охоронних фірм стати підписантами так званих «Правил професійної етики суб’єктів господарювання у сфері надання послуг з охорони власності та громадян». Для того, щоб правила мали юридичну силу на рівні Антимонопольного комітету, необхідно 300 учасників. За рік свій підпис поставили керівники лише 118 компаній - трохи більше 2 % від загальної кількості гравців охоронного ринку.

Як зараз кажуть, ДУМАЙ!