Автор: Євген Федорець

На відкритті міжнародної виставки «Зброя і безпека 2012» Міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко коментуючи трагічні події ТРЦ «Караван» у м. Києві заявив, що причиною стрілянини та смерті охоронців стала низька кваліфікація охоронців. Нібито вони припустились помилки, оскільки вимагали від затриманої особи викласти речі з карманів на стіл не обшукавши її перед цим.

Проте, реальна ситуація була дещо іншою: охоронці зупинили молодого чоловіка, який мав при собі вогнепальну зброю. Нагадаємо, що у відповідності до чинного законодавства охоронці не мають права не те що обшукувати затриманих осіб, а й затримати підозрілу особу, застосовувати до неї спеціальні засоби зв’язування, такі як наручники, застосовувати засоби активної оборони, такі як гумові кийки, та більш менш дієвий сльозогінний газ тощо. Таким чином охоронці опинились у безпорадному стані оскільки фактично не мали жодної можливості і реального права протистояти озброєному вогнепальною зброєю супротивнику до прибуття працівників МВС.

Виходить трагічна ситуація, що склалась є прогнозованим наслідком безправного становища працівників галузі охорони України, які з одного боку повинні захищати власність та громадян, а з іншого боку не мають права вживати жодних дієвих заходів для цього, тому що монополію на їх використання встановило МВС України.

Натомість ДСО при МВС України фактично займається незаконною прибутною діяльністю шляхом надання охоронних послуг, і одночасно контролює цю діяльність. Завдяки повальному зловживанню монопольним становищем та використанню адміністративного тиску діяльність міністерства набрала існуючих не регулятивних, а карально-репресивних форм.

Проте, багаторічна вдала практика державного регулювання охоронної діяльності провідних країн Європи та СНД зокрема Польщі геть інша. Там відповідальні люди переконані: правоохоронні органи повинні захищати права громадян, а не займатись бізнесом надаючи послуги з охорони населенню.

Окремої уваги заслуговує реакція ДСО при МВС України на трагедію, що сталась у Києві. Коментуючи ці трагічні події у провідних СМІ, керівники ДСО відверто рекламують свою службу та її послуги. Зазначають, що лише співробітники ДСО, атестовані працівниками міліції, з відповідним обсягом прав (на носіння та застосування зброї та спецзасобів), і не як не охоронці охоронних підприємств приватної форми власності можуть надати населенню послуги з охорони належного рівня.

Зі слів Міністра Внутрішніх справ України Віталія Захарченка випливає, що на його думку причиною трагедії є, по-перше, низький рівень підготовки охоронців; по-друге, недосконалість нормативно-правового поля.

Якщо з другим аспектом не можна не погодитись, то перше припущення викликає велике здивування.

Не зрозуміло, який рівень підготовки повинний бути у охоронців, які мають обмежене коло прав, щоб зупинити озброєного вогнепальною зброєю злочинця не маючи на це право. І де в Україні є навчальні заклади, які надають своїм випускникам необхідний для виконання подібних завдань кваліфікаційний рівень «термінаторів» та «джедаїв».

У цьому аспекті одразу пригадуються події у м. Одесі, де працівники міліції, які на словах мають спеціальну підготовку, спеціальні засоби та вогнепальну зброю продемонстрували всьому суспільству свою цілковиту безпорадність перед озброєними та навченими бандитами. Нагадаю, що тоді нажаль не обійшлось без невиправданих жертв серед правоохоронців.

Проте, оператори ринку охоронних послуг Придніпров’я, що об’єднались у однойменну організацію роботодавців охоронних підприємств все ж мають надії та сподіваються, що здоровий глузд та суспільні інтереси у «буйних головах» певних державних службовців все ж візьмуть гору над корисними, комерційними інтересами, та діяльність держави у цій царині буде відповідати принципам справедливості, виправданості та передбачуваності!