Автор: Олександр Краснопьоров, Security UA

Хочеш стати приватним детективом — маєш пред'явити довідку про свої розумові здібності.

Саме цього вимагає законопроект від зе-депутатів Миколи Галушка і В'ячеслава Медяника (№ 1228-1 від 20.09.2019).

“Стаття 41. Вимоги до приватного детектива — кандидата.

1. Особа може звернутися за ліцензією, якщо:

п. 9.) володіє розумової здатністю виконувати дії, спрямовані на виконання умов договорів про надання детективних [послуг], ... підтверджений медичною довідкою”.

Але цього недостатньо: керівник райвідділу поліції (п. 8 ст. 41) за місцем проживання кандидата на свій розсуд може ще “потягнути кота за хвіст” - дати чи не дати пінкертону ліцензію.

Це лише пара зауважень до “зеленого” законопроекту, який у вже звичному “турборежимі” може бути незабаром прийнятий. У цілому цей недолугий документ цементує диктат МВС, навантажуючи детектива купою паперової роботи, дуже далекої від реального захисту законних прав та інтересів громадян.

Так, є інший проект закону, № 1228 (ініціатор А. Кожем’якін). Документ набагато кращий, але він теж “футболить” до Управління ліцензування МВС України.

Багато років спостерігаючи за роботою цього підрозділу МВС в галузі охоронної діяльності, можу впевнено заявити: ліцензування фахівців з Богомольца не захищає споживачів послуг від того сурогату, якій їм пропонується під виглядом охоронних послуг.

Впевнений, що доступ на ринок приватних безопасників — охоронців, охоронників та детективів — має здійснюватись за іншим алгоритмом. Приклад — британський орган під назвою Security Industry Authority. SIA вже майже 20 років успішно регулює індустрію приватної безпеки, будучи незалежним органом з власним бюджетом в структурі того ж міністерства внутрішніх справ.

Також заслуговує на вивчення досвід саморегулювання на певних споріднених ринках. Але цього не робиться. Чому? Чому справа з провадженням приватних детективів в Україні просувається геть паскудно?!

Відповідь на поверхні - тому що детективи отримують право збирати, фіксувати та досліджувати відомості у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві. А правоохоронцям, які за довгі роки звикли витворяти з громадянами “што хачу!”, дуже не хочеться допускати сторонніх у свій городець.

Чинні українські закони більш ретельно захищають обвинувачених, ніж потерпілих. Чи не пора виправляти ситуацію і почати забезпечувати суди належними, допустимими і достовірними доказами в інтересах законослухняних людей за допомогою приватних детективів?

Національна поліція в експериментальному режимі впроваджує інститут детективних підрозділів.

Про це 12.04.2018 р. у Києві заявив головний поліціянт Сергій Князєв.

Чиновник зазначив, що метою детективних підрозділів є підвищення ефективності досудового розслідування; про результати експерименту, на його думку, можна буде говорити під час підведення підсумків роботи 2 кварталу цього року.

Про залучення приватних детективів і запровадження приватного досудового розслідування пан Князєв промовчав.

Нагадаємо, що 01.02.2018 р. у Києві відбулося обговорення питань запровадження приватного досудового розслідування.

Автор: Александр Красноперов

16.03.2018 в Киеве состоялся Первый судебный форум. Организатором выступила Ассоциация адвокатов Украины. Ниже — тезисы, которые набросал корреспондент Security UA в ходе мероприятия.

Судебная реформа

1. Судебная реформа стартовала вместе с новыми процессуальными кодексами и выборами судей Верховного суда; говорить о результатах реформы еще рано, и существует острая необходимость в составлении «дорожной карты» - когда и что именно должно быть достигнуто.

2. Реформа уже позволила радикально обновить судейский корпус за счет адвокатов и ученых и внедрить некоторые антикоррупционные механизмы; к сожалению, многие новые судьи пока что выглядят интеллектуальной копией селфи-полицейских, находясь в состоянии послевыборной эйфории.

3. Новые процессуальные кодексы не спасают людей от чрезмерного затягивания судебных процессов (напротив, вводится т.н. «повторная апелляция»), но делают шаг вперед в вопросах обеспечения верховенства права и одинаковой судебной практики.

4. Реформу (в том числе) тормозит Конституционный суд, который не разработал новый Регламент своей работы; в результате 515 жалоб, поданных в Конституционный суд, остаются без рассмотрения.

5. Реформированию крайне мешают общественники, приходящие в суд с плакатами и «кричалками»; участники форума предлагали законодательно запретить таким образом вмешиваться в работу судов.

6. Ярое недовольство судейского корпуса вызывает статья Уголовного кодекса о вынесении заведомо неправосудного приговора, решения и пр.; дескать, правоохранительные органы склонны злоупотреблять своими возможностями по давлению на судей.

7. Многие судьи предпочли уволиться вместо того, чтобы оказаться незащищенными в случае принятия законных решений.

8. Работу значительно облегчит Единая судебная информационно-аналитическая система с обязательной регистрацией электронных адресов адвокатов, нотариусов, частных исполнителей, арбитражных управляющих, судебных экспертов, государственных органов и др., но перспективы ее внедрения выглядят туманно.

9. Судебная реформа нуждается в системной информационной поддержке, бо имидж судейского корпуса, в целом, упал ниже допустимого.

10. Адвокаты чувствуют себя незащищенными не только от внешних, но и от внутренних факторов, а именно - от самого адвокатского сообщества.

Доказательства

1. Теперь суд не собирает доказательства, а является неким независимым арбитром, оценивая доказательства, в том числе, на предмет их достоверности и достаточности (а не только в плане относимости и допустимости, как раньше).

2. Введен новых вид доказательств — т.н. «электронные доказательства» (электронные документы, веб-сайты, текстовы-мультмедиа-голосвые сообщения, метаданные, базы данных), которые подаются или в оригинале, или заверяются электронной цифровой подписью или удостоверяются в законном порядке в бумажном виде.

3. Свежая судебная практика говорит о том, что если раньше доказательства в большинстве случаев игнорировались или считались «неналежними», то теперь только считаются «неналежними»; судьи могут не брать к рассмотрению даже видео СМИ и выступления людей в стенах Верховной Рады, а не только доказательства от адвокатов.

В целом, судебная реформа дала ряд революционных нововведений — например, досудебное урегулирование споров при участии судьи, новые полномочия при работе с доказательствами, заблаговременное отправление копий доказательств другим участникам процесса. Однако, спрогнозировать судебную практику с использованием этих новелл пока что не представляется возможным. Но и не помогать судебной реформе категорически нельзя!

P.S. oт Security UA

Кстати говоря, нашелся «антигерой» наших сюжетов и публикаций в лице ПП «Сириус», который обвинил главного редактора ИБ «Секьюрити ЮЭй» в распространении недостоверной информации. Теперь у нас есть возможность изнутри посмотреть на работу судебной власти в стадии реформирования. До будущих встреч! ))

Держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень. Такий висновок зробили юристи адвокатського об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Фахівці зазначили, що ГПУ, СБУ і Нацполіція отримали від українців у 2017 році 35 615 234 572,14 грн. Проте кількість потерпілих від злочинів постійно зростає. Статистика: у минулому році зареєстровано 336 тис. злочинів проти власності (близько 1 тисячі на день!); майже половина з них — тяжкі та особливо тяжкі. Також зареєстровано 40 тис. злочинів проти життя та здоров'я. Загалом зареєстровано 523 тис. проваджень. Середня навантаженість слідчих становить близько 500 проваджень на одну особу.

Важливо! До суду доходить лише близько 5 % проваджень.

При цьому в країні, яка бореться з корупцію, зареєстровано лише 243 провадження за статтею “легалізація доходів”; з них розслідувані лише 62 випадки.

Кількість випадків, коли люди з різних мотивів відмовляються звертатись до Поліції, рахуванню не підлягає.

Згідно КПК, підозрюваний в Україні має більше прав, ніж потерпілий, який навіть не є повноцінною стороною в кримінальному провадженні.

У підсумку: у 2017 році вручено 176 тис обвинувальних актів; відповідно, “ціна” одного обвинувачення склала 201 тис. грн.!

Висновок: держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень!

Нагадаємо, що 01.02.2018 р. у Києві відбудеться круглий стіл на тему: “Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження”. Мета круглого столу: запропонувати суспільству дієві шляхи запровадження приватного досудового розслідування.

Про свою попередню участь у круглому столі зголосили низка народних депутатів України, провідних адвокатів та лідерів громадської думки, зокрема: Ігор Луценко, народний депутат; Андрій Циганков, адвокат, Олексій Арестович, вільний філософ. Також очікується участь екс-судді Конституційного суду Віктора Шішкина та радника міністра МВС Зоряна Шкіряка.

Організатори: інформаційне агентство “ІБ “Сек’юріті ЮЕй” та адвокатське об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Захід відбудеться в ІА “Українські новини”, вул. Еспланадна, 20, 1 поверх; початок — о 10.00.

Пряма трансляція круглого столу відбудеться за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=vpVtEssnGuo

Телефон з питань участі: 066 176 86 88

Акредитація ЗМІ: (+38 050) 412 48 61 або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Україна вже підходить до питання впровадження приватного досудового слідства.

Таку думку в коментарях до свого поста в Фейсбуці висловив народний депутат Віктор Чумак.

«Зміни будуть не завтра, за них ще прийдеться боротися, бо їх роблять люди. Але вони обов'язково будуть!» - зазначив пан Чумак, говорячи про зміни в українській правоохоронній системі.

Нагадаємо, що у Всеукраїнській детективній мережі вважають, що певна категорія приватних детективів в рамках розвитку Недержавної системи безпеки має стати суб’єктами досудового слідства.