право на збройний захист: нові аргументи
Понеділок, 03 червня 2019 18:43Автор: Олександр Краснопьоров, Security UA
Боротьба за забезпечення належного захисту набуває нового змісту, нових прихильників і нових аргументів. Це продемонстрував парламентський круглий стіл, який відбувся 30.05.2019 р. в Комітеті ВРУ з питань Європейської інтеграції за головуванням народного депутата Олени Сотник.
На початку круглого столу пролунала головна теза на користь впорядкування обігу зброї, а саме: неконтрольований обіг та відсутність цивілізованого правового регулювання призводять до щорічної загибелі близько 7 тисяч українців від рук злочинців; ще близько 6 тисяч отримують важкі поранення.
Не складно порахувати, що за роки незалежності кількість загиблих та постраждалих українців від озброєних співвітчизників перевищила позначку 300 000.
Увага! Триста тисяч — це люди, що не мали можливості себе захистити, бо, на відміну від нападників, озброєні не були.
Смерті та каліцтва, на переконання учасників заходу, наповнюють карму Міністерства внутрішніх справ. Традиційний фактор — корупційний спрут, що пов'язаний з видачею та продовженням дозволів, контролем поліцейських чиновників за ціноутворенням і збутом зброї та боєприпасів тощо. За корупцією прямують нагородна зброя, яка без розбору видається/продається “поважним” та грошовитим індивідам, і неспроможність правоохоронців подолати шалене зростання злочинності.
Звичайно, Поліція щось робить. І навіть вилучає на рік близько двох тисяч одиниць зброї. Проте очевидно, що при 4-5 мільйонах “стволів” у населення ця робота візьме дві тисячі років і кількацять мільярдів з державного бюджету.
Також поліціанти іноді затримують когось, хто має незареєстровану зброю. Проте відсоток злочинців, який сплачує “відпускні” у відділах поліції і судах, рахуванню не підлягає.
Разом з цим, учасники дискусії навели інші аргументи для впорядкування обороту цивільної зброї. Перший — це постійна загроза вторгнення армії сусідньої країни. Експерти визнали, що українські Збройні сили за своєю потужністю фатально відстають від колишньої метрополії, і що охолодити наміри ворога можуть лише озброєні, вмотивовані, організовані і навчені громадяни, об'єднані у підрозділи територіальної оборони. Але поміж рядків пролунало те, що політичне керівництво країни не дуже рішуче протидіє агресору, і тому за п'ять років війни ефективна територіальна оборона геть відсутня.
Ядром такої - справді народної - оборони та, водночас, дієвим інструментом захисту громадян від внутрішніх криміногенних загроз, мали б стати приватні охоронні компанії. Проте держава вперто не надає їм зброї. Чому? Учасники заходу висловили переконання, що надання зброї “приватникам” навмисно гальмують високопосадовці МВС, оскільки це призведе до втрати монополії комерційними підрозділами поліції, що надають охоронні послуги, і, як наслідок, до втрати кимось мультишаленого корупційного надприбутку.
Важливий аргумент на користь зброї для самозахисту — безпека жінок. Саме жінки найчастіше потрапляють у небезпечні ситуації, коли її честь, життя, здоров’я та власність збереже (за словами активістки жіночого руху) лише вальтер у сумочці. Сумно, але кількість одиноких жінок збільшилось за рахунок вдів загиблих військових у поточній війні з Росією. А скільки жінок наодинці чекають повернення своїх чоловіків з фронту?
Нарешті, міжнародний імідж країни, який внаслідок недолугого правового регулювання може набути грошового змісту. Справа у тому, що станом на 2017 рік судами в Україні покарано понад 52 000 людей за “незаконне” (нагадаємо, при відсутності закону) носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї. Кримінальний кодекс передбачає позбавлення волі від 3 до 7 років. Якщо кожен засуджений звернеться до Європейського суду з прав людини, то яким буде загальний розмір компенсації?!
Отже, на противагу доводів на кшталт “неначасі” та “вонинап'ютьсятаодинодногоперестріляють” з'являються нові і нові аргументи, що підкріплюються реальною турботою про людей, суспільство та державу. І той факт, що питання впорядкування цивільної зброї знаходить все більше прихильників і вже обговорюються у парламенті, багато про що говорить. Принаймні про те, що історичний поклик до самозахисту і гідного життя в українцях за сотні років нікому вбити не вдалось.
P.S. У роботі круглого столу взяли участь голова Наглядової ради ВГО “Українська асоціація власників зброї” Георгій Учайкін, адвокат ВГО “Українська асоціація власників зброї” Микола Ореховський, юрист політичної партії “Національний корпус” Віктор Шендибило, активіст жіночого руху Юлія Федосюк, голова Наглядової ради ГО “Професійне об'єднання особистих охоронців” Олег Кончаківський, голова Наглядової ради Асоціації приватних детективів України Олександр Денисенко, експерт з територіальної оборони Святослав Стеценко.
Ініціатором і модератором круглого столу виступила народний депутат України Олена Сотник.
За підсумками обговорення було прийняте рішення в термін до початку серпня ц.р. доопрацювати текст законопроекту №1135-1 і запропонувати його до 1-го читання новому складу Верховної Ради України.
Відеозапис круглого столу — за посиланням.
народна обраниця оприлюднила втрати суспільства від діяльності поліції охорони (відео)
Четвер, 30 травня 2019 23:25Поліція охорони є окремим бізнесом, від якого держава втрачає дуже багато коштів платників податків.
Про це 30.05.2019 р. у Києві під час круглого столу з питань впорядкування обороту цивільної зброї заявила народний депутат України Олена Сотник.
“Поліція охорони, якщо відкриємо їхні економічні результати .... 90 відсотків їхнього функціоналу взагалі не співпадає з тим призначенням, яке визначено в законі і підзаконних актах. Всі, хто обізнаний у цій тематиці, про це знають, але мовчать. І суспільство до кінця не розуміє, що насправді дуже багато людей — я поважаю людей, які працюють на державу — вони отримують пенсії, вони отримують соціальне забезпечення, вони отримують медичне обслуговування і так далі, будучи (показує знак “у лапках” - Ред.) “працівниками поліції”, але фактично вони є ніким іншим, як учасником окремого бізнесу, просто прикритого назвою “Поліція охорони”, - зазначила народна обраниця.
Пані Сотник висловила жаль з приводу того, що у суспільстві мало говорять про схеми за участю Поліції охорони. “Усі чомусь це бояться ось так назвати, як воно є. І держава від цього втрачає дуже багато коштів”, - підсумувала голова підкомітету з питань адаптації українського законодавства до законодавства ЄС.
Нагадаємо, що п. 2.2.1 Коаліційної угоди Верховної Ради 8-го скликання (2014 рік) передбачав ліквідацію комерційної охорони в системі МВС, проте це рішення досі не виконане.