Just business?

Демпінгова обстановка дійсно настільки «ахова», що публічним «пранням брудної білизни» охоронного ринку зайнялися навіть народні обранці. Так, стенограма засідань Верховної Ради увічнила нещодавні промови парламентаріїв під час прийняття за основу чергового законопроекту «Про охоронну діяльність»:

«На сьогодні мають місце … низькоякісні послуги, що пропонуються охоронними структурами, корпоративні інтереси яких, а саме – отримання прибутку, переважають над якістю та, відповідно, інтересами кінцевого споживача». 

«Ринок охоронних послуг задихається від недобросовісної конкуренції, зокрема цінового демпінгу, але жодному контролюючому органу, на жаль, так би мовити, до цього абсолютно діла немає. Жодної приватної охоронної структури не перевірено на предмет ціноутворення на послуги охорони, а це - чималі кошти несплачених податків та обов’язкових платежів. Охоронна галузь стала тотальним корупційним інструментом відмивання грошових коштів». 

Щодо задокументованих проявів недобросовісної конкуренції, то, за свідченням Антимонопольного комітету, вони, в основному, мають вигляд дискредитації підприємства-конкурента шляхом поширення неправдивих відомостей про його діяльність, що могло б завдати шкоди діловій репутації. Наприклад, мав місце випадок розповсюдження підприємством неправдивої інформації про анулювання ліцензії у його конкурента. Цю справу розслідували органи АМКУ, зобов’язавши порушників усунути неправомірні дії. Взагалі ж, у таких випадках можуть накладатися штрафи, які можуть сягати до 5% річного обороту компанії, яка вчинила недобросовісну конкуренцію. Однак компанії, які виявляють неправомірні дії відносно себе з боку інших суб’єктів ринку, неохоче офіційно звертаються до органів АМКУ для відповідного реагування. 

  Безумовно, що стосується демпінгу, навряд чи якась компанія взагалі буде звертатися до Антимонопольного комітету. І не тільки тому, що зазвичай АМКУ не втручається у сфери, де діє малий та середній бізнес – це прерогатива Мінекономіки в особі Державної інспекції з контролю за цінами та Держкомпідприємництва. Справа у тому, що зараз ніхто не може обґрунтовано довести, що ціни і тарифи на пультову охорону є високими чи низькими, завищеними чи заниженими. Конкуренційне законодавство покладає відповідальність за доведення обґрунтованості встановлених цін саме на бізнес, а охоронний бізнес, здається, не зовсім готовий до встановлення тарифної істини. 

Хоча, певні виключення існують. Наприклад, підрозділами ДСО при МВС України досить просто і прозоро розраховується вартість години пультової охорони, виходячи із багаторічної практики та вимог податкового законодавства. На сайті www.dso.com.ua навіть працює так званий «калькулятор послуг охорони», який розраховує для власників квартир середні розцінки на придбання та встановлення охоронної сигналізації та приблизний розмір щомісячної абонентської плати (до речі, калькулятор вам «повідомить», що середній розмір щомісячної плати за охорону трьохкімнатної квартири при страховий сумі 100.000 грн. становитиме 240 грн.). Але з ДСО, як з державним оператором охоронних послуг, все зрозуміло. Не маючи чітких тарифів, у «ручному режимі» Державна служба охорони не змогла б ефективно працювати, адже під її пультовою охороною зараз перебуває близько 100 тисяч об"єктів, для чого по всій Україні задіяні майже 200 пультів централізованого спостереження та 500 груп реагування. 

Справа у тому, що розцінки ДСО з різних причин не є прийнятними для приватних структур. Дехто із активних опонентів ДСО, не вагаючись, називає їх «соціалістичними» і «неринковими». Проте, як здалося «Сек’юріті ЮЕй», керівництво Служби не проти переглянути тарифну політику, якщо хтось компетентно запропонує залучити до цієї справи відповідні державні інституції та провідні пультові компанії і, разом з останніми, шляхом узгоджених конкурентних дій запровадити чесні звичаї ведення конкуренції.

В окремих випадках, заради життя та здоров"я людини, зиском, який забезпечує суспільству економічна конкуренція, можна поступитись

А поки що вартість пультової охорони «стартує» зі 100 грн. на місяць. Великі та маленькі компанії вишукують все нові маркетингові хитрощі, щоб викликати у клієнта відчуття спокою чи, хоча б, заспокоєності. І це багатьом вдається, принаймні, до першого серйозного інциденту. «Все охранные фирмы просто зарабатывают деньги, а не охраняют!» - таке повідомлення на форумі сайта інформагентства Security залишила особа, яка зареєструвалася як інженер ПЦС однієї із приватних служб охорони… І хоча подібні узагальнені обвинувачення у журналістів особливої довіри не викликають, проте на певні роздуми такі надихають…

Нижній ціновий діапазон

Для того, щоб дати відповідь на запитання «Заробляють чи охороняють?», у першому наближенні оцінити нижній ціновий діапазон вартості послуг, а також зрозуміти ступінь готовності охоронних фірм до пошуку тарифного компромісу і подальших узгоджених дій, «Сек’юріті ЮЕй» звернувся до багатьох з них з проханням провести нескладне економічне моделювання. Зокрема, здійснити розрахунки вартості пультової охорони одного об’єкту на місяць при тому, що деяка умовна охоронна компанія обслуговує (три варіанти у динаміці) 500, 1000 та 2000 об’єктів, які рівномірно розташовані на адміністративній території м. Києва (зимовий період; типовий об’єкт – адміністративний офіс до 200 кв.м.; заданий термін реагування – 7 хвилин).

Під час розрахунків було запропоновано окремо вказати місячну вартість таких витрат, як:

1. Заробітна плата персоналу охорони (із зазначенням його чисельності).
2. Заробітна плата адміністративного персоналу.
3. Податки та інші обов’язкові відрахування.
4. Утримання транспорту реагування (із зазначенням чисельності груп та кількості співробітників охорони у кожній групі реагування).
5. Утримання офісу компанії (у т.ч. пульту централізованого спостереження).
6. Формування резервного фонду (фонду накопичення, страхового тощо).
7. Витрати на рекламу та PR.
8. Інші витрати (бажано, із зазначенням конкретних статей витрат).

Найбільш повну картину фінансових витрат до редакції направив Олег П’ятницький, директор компанії «Берег» (див. таблицю 1). За словами Олега Володимировича, під час економічного моделювання він враховував не лише законодавчу базу України, але й деякі нормативи, які використовувались або використовуються в підрозділах ДСО.

Звертаємо увагу, що це – підсумки моделювання, яке не враховує багатьох чинників – таких, як здіснення охорони лише у нічній час, одночасного пожежного спостереження, надання послуг «тривожної кнопки», моніторингу сповіщувачів витоку води і газу тощо. 

Також, і це дуже важливо (і на цьому акцентував увагу Олег Володимирович), - при охороні 500 об’єктів та використанні 5 груп реагування, час прибуття по сигналу «Тривога» в середньому буде складати біля 15 хвилин; для досягнення заданого терміну реагування – 7 хвилин - необхідно збільшити кількість груп мобільного реагування хоча б до десяти, а це відразу значно збільшить постійні витрати. Витрати також збільшаться, якщо у кожній групі реагування працюватиме не 2, а 3 співробітника охорони разом із водієм (а саме так організована робота в підрозділах ДСО).

Проте, аналізуючи розрахунки компанії «Берег», можна зробити попередній висновок, що оптимальний ціновий діапазон вартості послуг пультової охорони для зазначених вище типових об’єктів м. Києва знаходиться десь в межах 550-650 грн. на місяць. Ще на 100-150 гривень вартість можна зменшити за рахунок оптимізації витрат, наприклад, на утримання офісу, автотранспорту, на маркетингові комунікації тощо; також можна суттєво заощадити (на початку діяльності, коли кількість об’єктів, що охороняються, менш ніж 400-500), уклавши угоди на використання транспорту реагування та персоналу охорони інших компаній, що обійдеться щомісячно у 200-300 грн. Але пропонувати вартість послуг пультової охорони менш ніж 350-400 грн. на місяць для більшості компаній – це все одне, що відкрито зізнатись або у порушенні податкового законодавства, або у свідомому введенні клієнта в оману. Зрозуміло, що якість охорони у цьому випадку буде досі сумнівною, а процес відшкодування матеріальних збитків додасть клієнту зайвого головного болю.

Між іншим, за деякими оцінками, платоспроможний попит на послуги пультової охорони у м. Києві кореспондується із «психологічним бар’єром» середньостатистичного власника, і становить 100 доларів США. Звичайно, бажання на чомусь заощадити у людини нікуди не подінеш, але, на переконання успішних менеджерів з продажу, шанс отримати за місячну пультову охорону 800 гривень, навіть для оптових клієнтів, - цілком реальний, навіть в умовах кризи (а іноді і завдяки їй).

Пропонувати вартість послуг пультової охорони менш ніж 350-400 грн. для більшості компаній – це все одне, що зізнатись у свідомому введенні клієнта в оману

Тим часом, на сайтах охоронних компаній послуги з пультової охорони нерідко пропонуються, починаючи з базової відмітки саме 350-400 грн. В рамках журналістського експерименту кореспонденти «Сек’юріті ЮЕй», видаючи себе за адміністраторів офісів брендових компаній, з легкістю умовляли менеджерів закінчувати «торги» на 300 гривнях. І не тільки тому, що «адміністратори» своєю обізнаністю і знанням тонкощів охорони ставили в безвихідь «продажників», - останні просто не виявляли уміння та бажання вибороти зайву копійку. 

 
 Коментар експерта:

Богдан Якимюк, начальник відділу взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Антимонопольного комітету України: «Згідно із Конституцією України, людина, її життя, здоров"я і безпека визнаються в державі найвищою соціальною цінністю. Більше того, Конституцією України встановлено, що не допускається саме неправомірне обмеження конкуренції. Отже, в окремих випадках, заради вищих суспільних інтересів: життя і здоров"я людини, зиском, який забезпечує суспільству економічна конкуренція, можна поступитись. Хоча зрозуміло, що у такому разі обмеження конкуренції повинно бути необхідним кроком для досягнення поставленої мети – безпеки, а не будь-яких інших цілей. Але це - виключні випадки, які опрацьовуються з ретельною прискіпливістю при проведенні ґрунтовного аналізу ситуації».

5 кроків назустріч антидемпінгу

«Сек’юріті ЮЕй» не був би фаховим журналом з питань безпеки, якби просто зазначив, що «вирішувати проблеми демпінгу необхідно комплексно і системно». Політ фантазії вкотре вимагає розробити якусь концепцію, ініціювати її розгляд та отримати покарання у вигляді втілення «невтілюємих» положень у життя…

Якщо серйозно, то демпінг - дійсно цікаве явище, яке не можна побороти лише державним адмініструванням. Головне, треба мати бажання та волю самих гравців ринку. Напевно, це відбудеться, коли ринок «подорослішає» і запрацює універсальний принцип Парето, а саме: 20 % пультових компаній почнуть контролювати 80 % ринку.

Якщо раптом ринок набуде дорослих рис вже завтра (а прийняття базового Закону «Про охоронну діяльність», безумовно, сприятиме цьому процесові), то чому післязавтра не зробити, наприклад, наступне:

1. Розробити за сприянням УФПНСБ, УФІБ, УФСБ, Департаменту ДСО, Торгово-промислової палати та інших заінтересованих організацій «Правила професійної етики у конкуренції в сфері пультової охорони»; відповідно до ст. 33 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» погодити «Правила» з Антимонопольним комітетом України в установленому ним порядку. 

У подальшому, згідно законодавства, Правила професійної етики у конкуренції можуть використовуватись при укладанні договорів, розробці установчих та інших документів суб"єктів господарювання. 

Досвід АМКУ свідчить, що практика запровадження правил професійної етики в конкуренції для учасників тих чи інших ринків є досить поширеною. Комітет усіляко підтримує розроблення та запровадження таких правил, допомагає підприємцям у цьому процесі, спрямовує їхні дії, дає поради. Наприклад, за сприяння АМКУ вже діють «Правила професійної етики у конкуренції на ринку алкогольних напоїв», які були розроблені Асоціацією «Союз оптовиків і виробників алкоголю та тютюну» та погоджені із Комітетом. Зараз, за ініціативою АМКУ, триває робота щодо розроблення «Правил професійної етики у конкуренції на ринку мобільних операторів». 

На запит «Сек’юріті ЮЕй» в АМКУ повідомили, що учасники ринків охоронної діяльності не зверталися до Комітету з проханням погодити правила професійної етики щодо їхньої сфери. Це, на думку АМКУ, є перспективним питанням.

В «Правилах професійної етики у конкуренції в сфері пультової охорони» має бути відображена консолідована позиція учасників ринку з таких основних питань, як:

- перелік послуг, які відповідають поняттю «пультова охорона» (очевидно, такий перелік послуг необхідно мінімізувати, щоб не створювати безліч можливостей проводити демпінг, не порушуючи Правил; наприклад, явно треба заборонити збирати платню за кожний окремий тривожний виїзд);
- мінімальні вимоги до ПЦС, об’єктового обладнання, транспорту реагування, персоналу охорони тощо;
- класифікація об’єктів охорони і, відповідно, максимальний термін реагування;
- деталізований механізм формування розміру матеріальної відповідальності (це необхідно для того, щоб уникнути можливості обману клієнта щодо реальних можливостей підприємства у відшкодуванні збитків; наприклад, обов’язковою умовою визначення розмірів матеріальної відповідальності може бути представлення договору страхування комерційних ризиків підприємства на відповідну суму, або відкриття депозитного рахунку в даному банку на суму матеріальної відповідальності, що розглядається, як застава фінансової спроможності підприємства щодо відшкодування збитків);
- розподіл відповідальності у випадках, коли моніторинг здійснює одна компанія, а реагування – інша (наприклад, підписання договору з клієнтом повинно бути прерогативою підприємства, яке здійснює реагування, відповідно воно і повинно нести відповідальність, а вже питання отримання та передачі сигналів повинно залишатись предметом цивільних відносин з тим, хто здійснює моніторинг);
- порядок участі у тендерах щодо надання послуг пультової охорони;
- порядок збирання, перевірки та розповсюдження інформації про порушення компаніями Правил професійної етики.

2. Розробити у взаємодії із Міністерством економіки України мінімальні тарифи щодо надання послуг пультової охорони (окремо моніторинг та оперативне реагування) в різних регіонах України в прив"язці до категорії об"єктів, що охороняються; тарифи після відповідної процедури узгодження також можуть знайти своє відображення у «Правилах професійної етики у конкуренції в сфері пультової охорони».

3. Створити на базі компаній, що підтримали Правила і тарифи, широкий антидемпінговий пул з реєстрацію відповідного товарного знаку, який знайде своє відображення у фірмовому стилі підприємств-членів пулу.

Члени антидемпінгового пулу на основі «Правил професійної етики у конкуренції в сфері пультової охорони», і відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист економічної конкуренції», мають можливість відпрацювати так звані «узгоджені дії» та отримати відповідний дозвіл на їхнє здійснення в органах Антимонопольного комітету або Кабінеті міністрів України.

4. Розробити та втілити медіа-маркетинговий план щодо популяризації торгового знаку антидемпінгового пулу та формування культури споживання послуг в сфері пультової охорони. 

5. Провести аналіз законодавчої бази та ініціювати розробку сучасних нормативних документів в сфері пультової охорони силами технічних комітетів Держспожівстандарту України ТК-143 та ТК-165. 

6. Перешкодити штучному порушенню письменницького рефлексу в тих, хто написав ці перші 5 пунктів... 

Далі буде. А як буде – цивілізовано, або «як зазвичай», - поки що ніхто сказати не відважиться…

Коментар експерта:

Елена Воронкова, аналитик юридической компании DEGA Consulting:

"Дальнейший сценарий развития событий на рынке будет зависеть от того, сумеют ли ведущие охранные структуры объединиться, разработать отраслевые стандарты и правила профессиональной этики в конкуренции в сфере пультовой охраны, создать неформальное объединение профессиональных охранных компаний, готовых оказывать качественные услуги по пультовой охране в рамках совместно выработанных правил. Только с помощью выработки таких согласованных антидемпинговых действий можно создать легальный механизм для коллективного решения проблемы. Нужно не бояться называть недобросовестные фирмы и быть готовыми юридически отстоять свою правоту в суде. В противном случае вполне вероятно, что дальнейшее снижение рентабельности рынка сделает его неинтересным для сегодняшних лидеров, что, в свою очередь, может привести к полной дискредитации частной охраны и государственной монополии на охранную деятельность."   

Олег Шор, голова правління міжнародної охоронної агенції «Group 1», заступник директора Канадсько-української ділової ради:

“Я довгий час займався безпекою у Канаді, і можу впевнено сказати, що випадків демпінгу там набагато менше. В основному це через дотримання встановлених правил гри, чіткого дотримання законодавства та розподілу повноважень. Довгий час я працював менеджером з безпеки великого готельного комплексу. За статусом це – майже поліціянт: охоронники мають досить широкі повноваження. При цьому, кожен охоронник має власну ліцензію на охоронну діяльність: при наймі на роботу ліцензування відбувається через компанію, яка надсилає запит до Міністерства юстиції. То є досить принциповий факт, що ліцензію як охороннику так і компанії видає Міністерство юстиції, а не поліція. В Україні, ви знаєте, зовсім інша процедура. Ліцензія на охоронну діяльність в Канаді коштує 45 доларів, проте домовитися і отримати її хоч би і за 450 доларів просто неможливо. До того ж, власники ліцензій повинні раз на три роки проходити спеціальні курси по наданню першої допомоги, але просто скласти іспит не можна, треба обов’язково прослухати курс. Урядом визначено перелік медичних закладів, що мають право проводити відповідну атестацію. Мені ніколи не доводилося чути про якусь корупцію чи зловживання у цій сфері. Ще більш жорсткі правила на отримання ліцензії на зброю. Знов-таки курси, іспити і т.д. У Канаді досить чітко розподілені компетенції охоронників, муніципальної поліції, провінційної поліції та федералів. Наприклад, якщо охоронник працює у ресторані, де подають алкоголь, він забов’язаний не дозволяти сідати за кермо нетверезим клієнтам. Одного разу у ролі клієнтів з перебільшеною нормою алкоголю у мене були співробітники муніципальної полії, яким я не дозволив сісти за кермо. Додому вони поїхали на таксі, а вранці заступник начальника регіонального підрозділу поліції приїхав, щоб персонально вибачитись. І це незважаючи на те, що вони не були при виконанні службових обов’язків. Уявіть тільки, якщо б це була київська міліція! Алкоголь за кермом - то серйозна проблема. Саме тому в Канаді існують спеціальні ліцензії на право охороняти заклади, де продається алкоголь. Приватні охоронні компанії займаються у Канаді виїздами за спрацюваннями, інкасацією, супроводженням VIP-осіб, охороною масових заходів. Є спеціальні магазини, які продають спорядження як поліції, так і охоронним компаніям.”  

Евгений Постоев, руководитель компании «Техно-Кобальт», г. Белая Церковь:

«Проблема демпинга абсолютно реальна. Благодатной почвой для неё является желание заказчиков пультовой охраны получить «…надёжную охрану за минимальные деньги…», а также желание «мини-компаний охраны» любой ценой (в т.ч., и по 100 грн. с объекта за пультовую охрану) закрепиться на рынке. Обе эти позиции провальные, но как к клиентам, так и к новоявленным «охранным фирмам» понимание этого приходит исключительно через личный негативный опыт – одних обворовывают, а другие разоряются… Формирование цены в ДСО на пультовую охрану является специфическим в силу «милицейской природы» этой службы (есть установленные в МВД нормы положености по ряду ценообразующих критериев). Идея регулирования путём установки «Правил...» - хорошая и одновременно не новая. Главное даже не столько «математически» упорядочить цены, сколько создать действенный механизм реагирования на нарушения этих «Правил…». В противном случае – мы получим ещё один «мёртвый» документ, каких у нас в стране великое множество!»

Павел Прыгунов, директор учебно-научного института менеджмента безопасности Университета экономики и права «КРОК», г. Киев:

«Проблема демпинга достаточно серьезно завязана на вопросы взаимодействия МВД с негосударственным сектором безопасности. Пойдет ли новое руководство министерства на конструктивное взаимодействие - покажет время.

На каком уровне будет организовано это взаимодействие - зависит, прежде всего, от ценностных ориентаций и профессиональной подготовленности первых лиц министерства и Департамента ГСО».

Костянтин Лесик, директор СП «СЕНК», м. Ужгород:
«З приводу демпінгу можу сказати, що ДСО, як міцна розгалужена державна структура, має більше можливостей для його здійснення. У Закарпатті, наприклад, ДСО може охороняти приватні будинки та квартири за ціною 100 грн., хоча, калькулятор на офіційному сайті Служби вираховує мінімальну вартість 150 грн. Проте, як зазначено у статті (і з цим не можна не погодитись), більшість приватних компаній, які не займаються «свідомим введенням клієнта в оману», не можуть пропонувати ціни нижче 350-400 грн. 
Не можна припустити, що ДСО займається благодійністю відносно власників садиб, тому робимо висновок, що різні «вага» і статус охоронних структур обумовлюють великий ціновий діапазон собівартості послуг пультової охорони.

Що робити? В першу чергу, треба усі компанії поставити в рівні конкурентні умови. Про це вже багато говорилося – вогнепальна зброя, світломаяки, спецзасоби тощо. Здоровий глузд підказує, що люди в погонах мають охороняти державні стратегічні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки (власне, саме це й надає їм право раніше виходити на пенсію та користуватись іншими соціальними пільгами). Решту – повинні взяти на себе державні та приватні охоронні компанії, що керуватимуться однаковими законодавчими вимогами. І лише тоді боротьба з демпінгом може стати результативною».