Ratushniak“Сек"юріті ЮЕй”: Вікторе Івановичу, скільки ліцензій охоронним підприємствам було видано та анульовано за останні шість місяців? Яких найбільше причин скасування ліцензій? Наведіть, будь ласка, найбільш вражаючі факти порушення Ліцензійних умов.

Віктор Ратушняк: Упродовж березня - серпня цього року Міністерством внутрішніх справ прийнято рішення щодо видачі 244 та анулювання 193 ліцензій на провадження господарської діяльності з надання послуг, пов"язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.

Основними підставами для анулювання ліцензій стали заяви самих ліцензіатів про анулювання ліцензії.

Наразі підстави для анулювання ліцензій за порушення законодавства у сфері ліцензування охоронної діяльності майже відсутні, бо Законом України від 15.12.2009 „Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" до 1 січня 2011 року встановлено мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб"єктів малого підприємництва, крім проведення перевірок підприємств, господарська діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику.

 

Сек"юріті ЮЕй”: Дуже актуальним для фірм-ліцензіатів є питання майнової відповідальності. Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності передбачають, що розмір майнової відповідальності визначається на етапі укладання договору про охорону. Проте, конкретна форма відшкодування збитків не вказується. Скажіть, будь ласка, чи відстежуються випадки відшкодування завданих збитків охоронними компаніями? Чи має перспективи запровадження обов"язкового страхування відповідальності охоронних підприємств? Які організаційно-фінансові форми відшкодування збитків Ви вважаєте найбільш перспективними?

В.Р.: Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг суб"єкт охоронної діяльності при укладенні договорів зобов"язаний конкретно вказувати в них об"єкт охорони та, якщо це майно громадян або юридичних осіб, зазначати розмір майнової відповідальності суб"єкта охоронної діяльності, який визначається відповідно до вимог ч. 2 статті 96 та п. 3 ч.1 ст. 980 Цивільного кодексу України. У разі виявлення факту невиконання вимог цієї норми, орган ліцензування через розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов зобов"язує суб"єкта охоронної діяльності забезпечити її виконання. Встановлення факту невиконання вимог розпорядження оформляється відповідним актом, який є підставою для анулювання ліцензії на охоронну діяльність. 

Облік випадків відшкодування завданих суб"єктами охоронної діяльності збитків не здійснюється, оскільки законодавство у сфері ліцензування охоронної діяльності не зобов"язує ліцензіатів звітувати про ці випадки орган ліцензування. 

Вважаємо, що найбільш перспективною формою відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням охоронних заходів, є укладання суб"єктами охоронної діяльності договорів страхування комерційних ризиків зі страховиками відповідно до правил страхування.

 

Сек"юріті ЮЕй”: Як Ви вважаєте, чи повністю відповідає процес ліцензування охоронної діяльності сучасному стану на ринку безпеки? Чи вважаєте Ви за доречне посилення контролю за певними аспектами виконання Ліцензійних умов? Які рекомендації з дотримання Ліцензійних умов Ви хотіли б дати компаніям, які працюють на українському ринку безпеки? 

В.Р.: Наразі умови провадження господарської діяльності з надання послуг охорони суб"єктами господарювання потребують найшвидшого законодавчого регулювання, оскільки ситуація на ринку охоронних послуг через збільшення кількості суб"єктів охоронної діяльності постійно загострюється, що призводить до судової тяганини, конфліктів, непорозумінь, негативно впливає на забезпечення охорони та безпеки значної кількості фізичних і юридичних осіб.

Вважаємо, що Закон України „Про охоронну діяльність", проект якого готується на друге читання, належним чином урегулює відносини між суб"єктами охоронної діяльності та забезпечить сприятливі умови для провадження господарської діяльності з надання охоронних послуг на українському ринку безпеки. 

Суб"єктам охоронної діяльності рекомендуємо провадити обраний вид господарської діяльності виключно в межах норм діючих нормативно-правових актів, оскільки їх недотримання призводить до анулювання ліцензії на охоронну діяльність, що позбавляє права надавати послуги з охорони майна та громадян.

Опубліковано в суспільство

Демпінг ринку охорони

Середа, 01 грудня 2010 20:42

 Щодо проблем демпінгу та недобросовісної конкуренції на ринку пультової охорони

Скільки існує вітчизняний охоронний ринок, стільки ж існує й демпінг. Іноді – як останній аргумент для залучення неплатоспроможного клієнта, іноді – як жорсткий інструмент в конкурентній боротьбі для захоплення певного сегменту ринку. В результаті, на ринку практично не залишилося компаній, які б не вважали себе такими, що постраждали внаслідок демпінгових інтриг конкурентів.

Опубліковано в індустрія

Вы бы хотели видеть своего сына в форме охранника? Устало и невесело бредущего к дому навстречу утреннему людскому потоку? Или стоящего в торговом зале и имитирующего силу и солидность в костюме с базарного лотка и туфлях за 100 гривен?

Нетушки! Пусть, если уж никуда не годится, будет юристом или экономистом. Благо, под домом в здании бывшего детского садика развернулась целая Академия какого-нибудь бизнеса и предпринимательства. Но охранником – дудки!

Разве не так рассуждают многие родители, готовясь отправить отпрысков на вольные хлеба? Но, извините, а чем профессия охранника хуже профессии милиционера или официанта?

Об официантах. Как-то в одной из стран озаботились престижем этой профессии и придумали давать юношам и девушкам визитки, которые те при получении заказа должны были вручать ее клиенту со словами: «Здравствуйте. Сегодня я буду Вашим официантом». Делая упор на слово «сегодня».

Т.е., неизвестно, кто и кем станет завтра. Пройдя школу официанта, молодой человек станет высокооплачиваемым менеджером по продажам, которому слово «клиентоориентированность» легче будет понять, чем произнести. А охранник, при тревоге на объекте нервно набрасывающий на себя бронежилет в тесном автомобиле группы быстрого реагирования, – завтра овладеет специальностью аналитика по безопасности бизнеса, чтобы эти самые ситуации больше не допускать.

Так может, стоит слегка ограничить употребление слова «охранник», ставшего синонимом слов «сторож» и «вахтер»? А ввести в обиход слова «страж», «дежурный агент» или «секьюрити-менеджер»?

Тогда, кто знает, может с годами к вам подойдет опрятный молодой человек и скажет: «Здравствуйте. Я сегодня отвечаю за Вашу безопасность. Вы не могли могли бы...»?

Опубліковано в суспільство

охорона для банку ПУМБ

Середа, 24 квітня 2013 21:50

ПАТ “ПУМБ” повідомляє про початок проведення з 24.04.2013 р. конкурсу «Вибір постачальника послуг фізичної та технічної охорони об'єктів ВІДДІЛЕННЯ ПАТ «ПУМБ» «РЦ у м. ОДЕСА».

PUMB logoСекретар тендерної комісії: Литвин Юлія Володимирівна, тел.: (062) 332 48 93, факс: (062) 332 47 64, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Прийом пропозицій закінчується 17.05.2013 р.

Конкурсна документація ТУТ.

Перелік об'єктів ТУТ.

Опубліковано в суспільство

Під час конференції УФПБ 17.12.2015 р. представники Управління ліцензування МВС України розповіли про нові форми впливу на порушників Ліцензійних умов. Для конкретизації цієї інформації ІБ «Сек’юріті ЮЕй» звернулось до компанії «СВІТ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ». Відповідь надав Віталій Мацелюх, адвокат, керуючий партнер компанії.

VitaliyЗгідно з п.17 цьогорічних Ліцензійних умов провадження охоронної діяльностіПерсоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності (входять до штату). По суті аналогічна норма містилась і в Ліцензійних умовах 2013 року, лише без уточнення про штат.

Однак раніше факт офіційного працевлаштування охоронця (охоронника) було дуже тяжко проконтролювати. Адже дані про працівників подавались щокварталу (форма №1ДФ). Особа могла пропрацювати на об’єкті неофіційно працевлаштованою декілька місяців, а потім її оформлювали задній числом, або взагалі «звільняли». І боротись з цим було, скажемо чесно, неможливо.

Однак 28 грудня 2014 року в КЗпП було внесено ряд змін, зокрема змінена ч.3 ст.24, яка закріпила, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом, та повідомлення податкових органів про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ще півроку норма не діяла, бо не було «порядку» і відповідної форми повідомлення контролюючих органів. Постанова КМУ №413, що її закріпила, прийнята лише 17 червня 2015 року, а почала діяти взагалі з 3 липня. Саме з цієї дати стало можливо встановлення факту неофіційного працевлаштування персоналу охорони.

А таке порушення передбачено ч.1 ст.164 КУпАП – провадження господарської діяльності з порушенням умов ліцензування.

Отже, притягнути суб’єкта охоронної діяльності до відповідальності за охорону об’єктів непрацевлаштованим персоналом стало реально можливим лише з 3 липня. Тепер на охоронну фірму-порушника може бути накладений штраф від 17 до 34 тисяч гривень з конфіскацією зароблених грошей або без. Ось такий «недитячий» важіль впливу.

Звертаємо увагу на те, що накладення вищезгаданих санкцій передбачається не лише за непрацевлаштованих працівників, а за будь-які порушення умов ліцензування. Тобто при недотриманні Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності. Так що бажаємо всім діяти в межах законодавства при наданні охоронних послуг.

Опубліковано в суспільство
Сторінка 5 із 8