Автор: Олександр Краснопьоров, керівник Security UA

Початок розмов про патріотизм означає лише те, що хтось щось поцупив. Це давнішня прикмета. Так само, часто починають горлати про поразку в тендері, коли можливість красти незворотньо зникає.

Укргазвидобування”. Стратегічне підприємство України, надія і гарант незалежності і перемоги. Акціонерне товариство щорічно видобуває мільярди кубів нафти і природного газу, тони газового конденсату; виробляє пропан-бутан і світлі нафтопродукти, здійснює розвідку родовищ і транспортування нафти і газу, займається реалізацією продукції через власну мережу АЗС тощо. Географія роботи — майже вся Україна.

Не дивно, що інфраструктура товариства потребує шалених витрат на охорону. Йдеться про щорічні сотні мільйонів гривень. Так, наприкінці минулого року відбувся тендер, на якому п'ять охоронних фірм виборювали охоронний бюджет “Укргазвидобування” розміром майже 290 млн. грн.

За підсумками торгів одна компанія — харківська “Бастіон-Сервіс” — потрапила до Реєстру недобросовісних учасників закупівлі. Харків'яни намагалися посперечатися з організаторами тендера у суді і навіть виграли суд першої інстанції. Проте апеляція в лютому ц.р. встановила, що місцевий суд багато чого не врахував, і “Бастіон-Сервіс” остаточно лишився ласого шматка охоронного пирога (справа № 910/17522/18).

Reestr nedobr

Після судового провалу “Бастіон-Сервісу” на численних Інтернет-ресурсах з'явилися явно писані “під копірку” статті про “нечистоплотність” керівників “Укргазвидобування”. Ніби охорона стратегічних об'єктів з порушеннями закону доручається наближеним колишнім силовикам. Авторами непристойно схожих статей навперемінки зазначались “Николай Ткачук” та “Олег Бойко”. Деякі серйозні, на першій погляд, видання автора геть не згадували. Заради інтересу Security UA звернувся до редакції одного з сайтів з запитанням — хто такий “Николай Ткачук”? Відповідь прогнозовано не надійшла.

Варто зазначити, що “Бастіон-Сервіс” періодично потрапляє в об'єктиви журналістів в не найкращому світлі. Зокрема, у 2014 році компанія разом з київською фірмою “Альфа-Щит” відкусила у газовиків майже 132 млн. грн. При цьому “Бастіон-Сервіс” на той період мав на озброєнні лише 15 джипів, хоча кваліфікаційні вимоги Замовника вимагали в п'ять разів більше позашляховиків для охорони.

В публікаціях, що вказані вище, журналістів Security UA скаламутила агресивна брехливість авторів (або автора). Ніби компанії-переможці порушили вимоги щодо кількості охоронників. Дивимось на умови закупівлі. Вони містять лише кількість постів на об'єктах Замовника, а щодо чисельності персоналу охорони — жодних вимог.

Чинні державні розрахунки норм тривалості робочого часу зафіксували число 1993. Тобто, з врахуванням усіх вимог законів про працю людина має працювати в рік не більш, ніж 1993 години. Кількість годин цілодобового посту в рік становить 365 х 24=8760. Відповідно, чисельність охоронників на один цілодобовий пост 8760/1993=4,4. Щодо лоту №2, відносно якого у “літератора” виникли претензії, виставляється 71 пост. 71 х 4,4= 312,4. Це означає, що для роботи потрібно трохи більше трьохсот співробітників. Наявність даної кількості охоронників у фірми-переможця ніким не заперечується.

SingaevskiyЗа версією утаємниченого автора, головним “паскудником” нафто-газового гіганту є Олександр Сінгаєвський, директор з питань безпеки. Журналісти Security UA не полінувались і вирушили на вулицю Кудрявську, де розташований офіс акціонерного товариства.

Олександр Миколайович виявися небагатослівною, конкретною і щирою людиною. Від нього журналісти дізнались, що “Бастіон-Сервіс” тимчасово опинився “поза грою”, оскільки не забезпечив пропозиції процедури закупівлі у формі електронної банківської гарантії. А саме: на документах харківської фірми була відсутня кваліфікована електронна позначка часу. Без такої позначки неможливо довести факт існування документу на певний момент часу. Якби пан Сінгаєвський “не помітив” цього порушення, йому б самому довелось відповідати перед Законом.

Директор з питань безпеки емоційно обурився відвертою брехнею “замовних писак” про нібито відсутність у переможців допуску до державної таємниці. Олександр Миколайович продемонстрував копії документів на бланках СБУ, що свідчили про провадження обраними фірмами діяльності, пов'язаною з таємницею. “Невже хтось справді вважає, що під час війни державна структура знехтує такими принциповими речами?!” - здивувався досвідчений службовець.

Security UA не має наміру ідеалізувати ані керівництво державного монополіста, ані переможців тендеру. Скоріш за все, компанії мають порушення, які є характерними для усього охоронного ринку. Це може стосуватись офіційного оформлення охоронників, виплат “у конвертах”, зберігання зброї тощо. Проте хотілось би зазначити інше.

Об'єкти “Укргазвидобування” давно і міцно обступили крадії і мародери. Навколо “труби” годуються найрізноманітніші люди і структури. Навряд чи в ЗМІ потрапляє один відсоток випадків розкрадання нафти і конденсату. При цьому крадіжки аж ніяк (!!) не можуть відбуватись без спільної участі персоналу товариства на місцях і охоронних структур. Інсайдери згадують випадок, коли рукав “врізки” від труби виходив прямо в караульне приміщення. Тому варто більш уважно придивитися до компанії “Бастіон-Сервіс”, яка разом зі своїм “постійним клієнтом” (див. скрін-шот) в особі київської фірми “Альфа-Щит” більше десяти років “сидить на трубі”.

Klienti

Журналісти і медіа-детективи Security UA схиляються до думки, що насправді не “Альфа-Щит” купує послуги “Бастіон-Сервісу”, а навпаки: “Бастіон-Сервіс” на даний час є повністю підконтрольним київським колегам. Щоб отримати докази, необхідно провести повноцінне розслідування діяльності компанії “Альфа-Щит” з початку бурхливих дев'яностих. Можливо, знайдуться родинні зв'язки керівництва компанії з одним, вже покійним, міністром МВС (з таким родичем можна не охороняти, а лише приїжджати з торбою за грошима); намалюється повна картина того, як один “талановитий” співробітник “Альфа-Щит” з московським корінням став головою СБУ і, пізніше, радником Януковича, потрапивши в список сімнадцяти “апостолів” колишнього режиму. Нарешті, з'ясуються усі жертви рейдерських захоплень, до яких залучалась фірма “Альфа-Щит”.

Щодо “Укргазвидобування” важливо прослідкувати, чи не охороняють зараз співробітники “Бастіон-Сервіс” конденсато- і газопроводи, станції катодного захисту тощо, які офіційно взяла під охорону “Альфа-Щит”. І, нарешті, варто пошукати можливий кримінальний зв'язок між компанією “Альфа-Щит”, “врізками” в трубу і міліцейсько-поліцейською комерційною охороною. Принаймні, певний зв'язок між “Альфа-Щит” і арештованим, але виправданим начальником Поліції охорони генералом Будником вже простежується.

Ось до яких сумних висновків і припущень приводить аналіз медіа-активності структур, ображених на рішення тендерного комітету державного стратегічного підприємства. Спитаєте - а що ж робити? Відповідь ви знаєте: боротися!

Опубліковано в індустрія

Автор: Олександр Краснопьоров, ІБ “Сек’юріті ЮЕй”

Доки існує ринок, нікуди не зникне недобросовісна конкуренція. Це явище приймає різні форми в залежності від політичної ситуації і стану розвитку того чи іншого ринку. Security UA вирішив проаналізувати, яким чином помінялася брудна конкуренція на ринку охорони з перемогою Революції Гідності і початком військових дій на Сході України.

001

До 2014 року ринок структурувався. На фоні комерційної міліцейської охорони, яка традиційно порала і досі порає третину ринку, сім десятків підприємств ділили між собою близько половини об'ємів, що лишилися. Другу половину освоювали чотири тисячі фірм і фірмочек, яким не пощастило бути у першому ешелоні. При цьому на ринку чітко оформились “олігархи” - структури, що створили власні регіональні мережі і йшли у наступ по всіх напрямках: фізична і пультова охорона, реагування, розробка і виробництво технічних засобів безпеки тощо.

Недобросовісна конкуренція зразка 2005-2013 пам'ятається у масці “демпінгу”. Демпінгували “усі проти усіх”, звинувачуючи колег в цинічних антиконкурентних діях. Організовані учасники ринку — члени УФРНСБ/УФПБ — регулярно підписували джентльменські правила поведінки на ринку, але після розкішнішого чаркування і колективного співу одразу про них забували.

Вчорашні “горілчані браття”, з одного боку, підігрували один одному в тендерах, а з іншого - скажено боролися за лаштунками публічних закупок. Найчастіше все вирішував тривіальний підкуп представників замовника. Хто дасть більше — той і охороняє. На державних об'єктах розміри “відкатів” іноді складали більше половини вартості охорони, що компенсувалось кардинальним скороченням постів охорони. Керівники служб безпеки приватних банківських та торгових мереж, як правило, отримували 10 відсотків “відкату”, але регулярно змінювали підрядників, щоб отримувати свій “профіт” частіше.

Дуже розповсюдженим був, такий собі, “ляпас” конкуренту: вночі невідомі розбивали вітрину об'єкту, що охоронявся, а вранці приходили до власника: “Ти бачиш, як працює твоя охорона?! Переходь!” Якщо подібні методи ефекту не досягали, звертались до правоохоронців — хлопці, підсобіть. “Хлопці” оцінювали фінансові можливості кожного конкуренту і приходили з обушками до того, хто пропонував менше.

Вищим пілотажем” вважалось позбавлення конкурента ліцензії на здійснення охоронної діяльності руками МВС. Проте після того, як фірма “В” за 20 тис. у.о. замовила фірму “К”, і люди з Богомольця “роботу” виконали, але суд ліцензію повернув, - цей метод втратив свою популярність.

До речі, на ті двадцять тисяч зараз певна відома особа на літеру “Р” купує ескімо на вулицях Москви.

У боротьбу з недобросовісною конкуренцією намагалися системно вв'язатися харківські активісти, проте, на жаль, чудові наміри не були до кінця реалізовані.

2014 рік. Багато охоронних фірм провели на війну своїх співробітників - добровольців і мобілізованих. Як правило, бійцям продовжували виплачувати зарплатню, а на Схід з волонтерами регулярно відправлялись продукти і амуніція. Родинам загиблих надавалася допомога...

Війна не завадила розквіту нових методів недобросовісної конкуренції, що притаманні більш розвиненим економікам. А саме: дискредитація суб'єкта господарювання в ЗМІ, порівняльна реклама, поширення інформації, що вводить в оману, добування і використання конфіденційної інформації конкурента та чужих позначень тощо.

Наприклад, після тендеру в АТ “Укргазвидобування” в ЗМІ з'явилась серія “викривальних” статей, що дискредитує переможців. Об'єктом дивних звинувачень стали компанії “ВК”, “Антарес-2000” та АБ “Легіон-Київ”. Вірогідними замовниками статей є фірми “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”. Перша виявилася “за бортом”, потрапивши до “чорного списку” замовника, а друга - в рази зменшила обсяги робіт, до яких звикла на протязі минулих років. Причиною конфлікту могли стати світоглядні і політичні розбіжності у поглядах - адже нове керівництво державного товариства позбавлялось контрагентів, наближених до найвідданіших соратників президента-втікача Януковича.

avtootkat620

Нежартливий конфлікт виник у Київській області, де власник охоронної фірми намагався за допомогою правоохоронців прибрати з ринку свого конкурента — колишнього партнера. Незважаючи на ініційовані кримінальні провадження, обшуки, побиття охоронників, проникнення в особисті приміщення, провокації поліції з можливим арештом, партнер виявився міцнішим. Як наслідок, потік недобросовісної конкуренції зараз зупинений (назви фірм не оголошуємо, аби зайвий раз не колупати гноянку).

Щодо тендерів. Поява системи ProZorro потребувала зміни тактики з боку хитруганів. Так з'явились фейкові учасники торгів, які знижували ціну нижче мінімально можливої. А після перемоги фейкова структура відмовлялась від укладення договору на користь іншої фірми, яка, власне, створила віртуального учасника. Є припущення, що такими “фейками” є компанії “Охорона-002”, “Охорона-004” та “Охорона-006”, за якими проглядається зв'язок з фірмою “Шериф” та її фронтменом Дмитром Стрижовим. Нещодавно спотворення результатів торгів стало причиною того, що “Шериф” потрапив під санкції Антимонопольного комітету.

Пан Стрижов відмовився коментувати цей факт, зазначивши у Фейсбуці (дуже схоже, що це була публічна відповідь на публічний запит Security UA) буквально наступне: “Як я буду діяти в тій чи іншій життєвій ситуації - виключно мій вибір. І при всій повазі, звітувати з якихось питань, якщо в мене не має бажання через мої власні принципи, я не буду ні перед ким».

Щоб перевірити, чи існує зв'язок між холдингом “Шериф” та, наприклад, компанією “Охорона-002”, необхідно три рази кликнути по клавішах комп'ютеру.

1. Відкриваємо на сайті ZAKUPKI.PROM.UA сторінку тендеру в ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України” навесні 2016 року.

 21

2. Серед учасників аукціону знаходимо фірму “Охорона-002”; відкриваємо додаток з документами фірми “Охорона-002”, які були надані учасником.

22

3. Бачимо вікно з переліком документів. Бінго! Серед інших файлів учасник надав статут ПП “Шериф-Захист” (файл sherif_zahist.pdf).

233

Ось таким чином пан Стрижов — депутат Київради, до речі, — зробив свій “вибір”. Будемо знати.

Йдемо далі.

На постмайданне конкурентне середовище впливають цікаві трансформації, які відбулись в Українській федерації професіоналів безпеки. Члени федерації одночасно вступили до організації роботодавців охоронної галузі. Таким чином, практично вся громадська робота ведеться з нового майданчику, а УФПБ зайнялась розробкою і впровадженням спільних бізнес-проектів на кшталт Національної мережі реагування. Хоча в організованих спільних діях бізнесменів недобрі антиконкурентні наміри не простежуються, частина фірм (“Явір-2000”, “Спрут”) відлучилася від Федерації. Зокрема, “Явір-2000” обвинуватив керівництво УФПБ у “неефективному використанні бюджету Федерації”. Хоча все вказує на те, що “Явір” разом з “Венбестом” просто намагався взяти під охорону 15 тисяч об'єктів “Приватбанку”, який раптово став державним. А УФПБ зайняла при цьому чітку, законодавчо обґрунтовану позицію.

Варто зазначити, що той же “Явір-2000” у грудні 2014 року проявив шалену активність у боротьбі з недобросовісною конкуренцією під час тендеру в “Укргазвидобуванні”. Тоді теж в якості сумнівних гравців фігурували знайомі читачам “Бастіон-сервіс” та “Альфа-Щит”.

Але, безумовно, самим показовим недобросовісним гравцем у царині конкуренції стало приватне підприємство “Сіріус”. Підприємство оголосило себе “лідером пультової охорони”, ще не маючи на озброєнні жодної одиниці транспорту реагування. На підтвердження свого “лідерства” співробітники “Сіріусу” позаліплювали фірмовими наліпками ледь не половину Києва. При цьому засновник фірми - журналіст інформаційного агентства “Сіріус” Ігор Ніколенко — готував численні відеосюжети, в яких нищив ділову репутацію своїх конкурентів. Від дій пана Ніколенка постраждало багато фірм, у тому числі, "Венбест", "Явір-2000", "Статус", "Віктан", "Охоронний холдинг", "КомСервіс" тощо. Учасники ринку навіть звернулись до Комісії з журналістської етики на дії “Сіріусу”. Комісія у складі поважних професіоналів оголосила колегам з “Сіріусу” попередження. Але це не зупинило гіперактивних журналістів-охоронників.

Тоді учасники ринку звернулись до суду. За позовом “КомСервісу” дії пана Ніколенка півтора року розглядались у різних судових інстанціях. Нарешті Верховний суд оголосив, що Ніколенко має публічно спростувати поширену ним недостовірну інформацію. Хоча у постанові суду був наведений конкретний текст спростування, засновник “Сіріусу” зараз вперто “вмикає дурня” і щось публічно мямлить про мізерне відшкодування частини судового збору з боку “КомСервісу”, в той час як суд й так «пожалів» його та не «нагородив» відшкодуванням моральної шкоди «КомСервісу».

Мазок до психологічного портрету зіркового недобросовісного конкурента. Одного дня пару років тому керівник “Сіріусу” звернувся до автора статті з пропозицією підготувати глянцевий відеосюжет про компанію. Звичайно, на комерційній основі. Ділок отримав відповідь, що Security UA за будь-які гроші не вводитиме в оману споживачів охоронних послуг. Після цього “Сіріус” розпочав судове переслідування інформаційного агентства, лякаючи головного редактора позовом з п'ятьма нулями. Ось як буває...

Новий і вкрай жахливий метод недобросовісної конкуренції зароджується в Одесі. Там дві невеличкі фірми з досвідом участі в рейдерських захопленнях домовились між собою і, взявши на “підкріплення” “патріотів”, почали тероризувати власників салонів ігрових автоматів, мереж аптек, МАФів тощо. Вимога “рекетирів” одна: укласти договір на надання охоронних послуг. Ситуація тим більш жахлива, що відбувається у політично нестабільному регіоні.

Таким чином, ані Революція Гідності, ані війна на Сході України ніяк не зменшили рівень недобросовісної конкуренції. Даруйте, так що ж тоді його може зменшити?!

 

P.S. В травні минулого року організована частина ринку запропонувала усім п'яти тисячам охоронних фірм стати підписантами так званих «Правил професійної етики суб’єктів господарювання у сфері надання послуг з охорони власності та громадян». Для того, щоб правила мали юридичну силу на рівні Антимонопольного комітету, необхідно 300 учасників. За рік свій підпис поставили керівники лише 118 компаній - трохи більше 2 % від загальної кількості гравців охоронного ринку.

Як зараз кажуть, ДУМАЙ!

 Privat 2

 

Опубліковано в індустрія