18 10 2017

Ukrainian (UA)Russian (CIS)
facebook1twitter1
en

Back Владимир Баканов
Владимир Баканов

Владимир Баканов

главный конструктор ЧП «Артон»

URL сайта:

При построении систем автоматического пожаротушения, управления противодымной вентиляцией и других систем пожарной автоматики нельзя обойтись без применения устройств ручного запуска и дистанционного управления. Например, в п. 4.3.2 ДСТУ 4469-1 [1] имеется однозначно трактуемое требование:

bak

 

"а) получение и обработка, по крайней мере, одного входного сигнала включения от СПС и входного сигнала включения от устройства (-тв) ручного запуска, присоединенного непосредственно к ПУиЗ "

Но в самом стандарте нельзя найти определение таким устройствам ручного типа. Нет определения ни в ДСТУ EN 54-1 [2], ни в ДСТУ ISO 7240-1 [3]. В представленных выше стандартах даже не указано, что компоненты группы G (см. рис. 1) – устройства управления автоматическими средствами противопожарной защиты – необходимо оснащать устройствами ручного управления. В тоже время, необходимость разделения функций и реакции системы пожарной сигнализации (СПС) ручных и автоматических пожарных извещателей прописана вполне определенно.

 

 

 

bak1

Рис. 1

где:

А – пожарный (-ые) извещатель (и);

В – пожарный приемно-контрольный прибор;

С - пожарный (-ые) оповещатель (и);

D – ручной (ые) пожарный (-ые) извещатель (и);

E – устройство передачи пожарной тревоги

F – пульт централизованного пожарного наблюдения;

G – пожарное усторойство управления автоматическими средствами противопожарной защиты;

H – автоматическое средство противопожарной защиты;

J – устройство передачи предупреждения про неисправность;

K - пульт приема предупреждения про неисправность;

L – оборудование электропитания.

Только для систем газового пожаротушения в ДСТУ 4469-3 [4] можно найти определения, причем только для двух устройств подобного назначения:

"3.9 устройство останова ручного типа (manual stop device)

Электрическое устройство, с помощью которого оператор может выполнить функцию аварийной остановки электрического управления системой пожаротушения.

Примечание. Функция остановки приведена в EN 12094-1

3.10 устройство запуска ручного типа (manual triggeringp device)

Неэлектрическое или электрическое устройство, с помощью которого оператор может запустить контрольное устройство системы пожарогашения".

В последней редакции российского стандарта ГОСТ Р 53325 [5] последним пунктов в третьем разделе появилось определение техническим средствам пожарной автоматики, которые выполняют аналогичную функцию ручного управления:

"3.62 элемент дистанционного управления; ЭДУ: Техническое средство систем противопожарной защиты, предназначенное для ручного запуска систем противопожарной защиты (пожаротушения, дымоудаления, оповещения, внутреннего противопожарного водопровода и т. д.), выполненное в виде конструктивно оформленной кнопки, тумблера, переключателя или иного средства коммутации, и обеспечивающее взаимодействие с системой по линии связи".

Но так уж случилось, что для этого вида технических средств пожарной автоматики в российском стандарте не нашлось места для технических требований и методов их контроля. ЭДУ не стали подвидом извещателей пожарных ручных (ИПР), которые также выполняют функции тумблера, оформленного в особой, жестко регламентированной конструкции. Не попали они и в раздел прочих устройств, предназначенных для работы в шлейфах пожарной сигнализации [6]. Ведь линия связи в этом определении может трактоваться только как шлейф сигнализации. А имея не малый опыт применения ИПР в различных шлейфах пожарной сигнализации, производители предлагают использовать в ЭДУ те же самые конструкторские решения, примененные в ИПР, но изменив окраску корпуса в другой цвет, отличный от красного, и иные надписи на лицевой панели изделия.

Вот тут и начинается "творчество масс", неограниченное нормативными требованиями. Про то, какие устройства запуска ручного типа на основе ИПР производят отечественные производители, говорилось в статье [7]. Данным проблемам посвящено немало дискуссий и на разных отраслевых форумах [8 - 10].

Отсутствие каких-либо технических требований к этому виду изделий порождает у некоторых производителей полет фантазии, в результате которого техническое средство пожарной автоматики превращается в рекламную тумбу с надписями, которые не будут понятны человеку в экстремальных условиях возникшего пожара - рис. 2 [11].

bak2

Рис. 2

В советские времена был ГОСТ 29149-91 [12], который распространялся на цвета и устанавливал правила их использования в сигнализации, в том числе и для кнопок в любых условиях их применения. Для поверхностей кнопок стандарт предусматривал следующие цвета: красный, желтый, зеленый, синий, черный, белый и серый. Однако в настоящее время на территории Украины этот стандарт уже не действует.

В том же ДСТУ 4469-3, в котором приведены определения для двух устройств ручного типа, приведены требования и по цвету корпусов этих устройств. Кроме цвета имеются и другие требования к конструкции изделий, но их изложение нельзя отнести к четко изложенным требованиям, допускающим только однозначное толкование:

"4.1 Общие требования к электрическим устройствам запуска и остановки

4.1.1 Электрические устройства запуска

Электрические устройства запуска (кроме указанных в 4.1.3) должны соответствовать требованиям EN 54-11, тип В (за исключением 4.1, 4.2 и 4.7.2.3 EN 54-11) с четким указанием функции. Это означает, что они должны быть промаркирована в соответствии с 4.7.3.2.1 EN 54-11 на лицевой стороне обозначением «РУЧНОЙ ЗАПУСК - Система газового пожаротушения» (или национальной языке (языках) страны, в которой они используются). Цвет устройства должно быть желтый

Примечание. Приемлемость желтого цвета установлено в ISО 3864.

4.1.2 Электрические устройства остановки

Электрические устройства остановки (кроме указанных в 4.1.3) должны соответствовать требованиям ЕN 54-11, тип В (за исключением 4.1, 4.2 и 4.7.2.3 ЕN 54-11) с четким указанием функции, при этом они должны быть способны самостоятельно возвращаться в исходное положение. Они должны быть промаркированы в соответствии с 4.7.3.2.1 EN 54-11 на лицевой стороне обозначением «АВАРИЙНАЯ ОСТАНОВКА - Система газового пожаротушения» (или на национальном языке (языках) страны, в которой их используют). Цвет устройства должен быть синий.

Примечание. Приемлемость синего цвета установлено в ISО 3864.

Элемент должен функционировать должным образом при испытании в соответствии с 5.3.

4.1.3 Другие конструкции

Устройства запуска и остановки, которые не соответствуют конструктивным требованиям ЕN 54-11 должны иметь такие же функции, эксплуатационные характеристики и маркировка, указанными в 4.1.1 и 4.1.2 соответственно".

В Украине сегодня действует стандарт ДСТУ ISO 3864-1 [13], в котором оговорено применение следующих цветов для знаков безопасности для рабочих мест и мест общественного назначения:

- красный;                                                     - синий;

- желтый;                                                      - белый;

- зеленый;                                                     - черный.

Но не существует единого мнения по цветовой гамме кнопок ручного типа, например, один производитель предлагает в системе дымоудаления использовать желтую кнопку (рис. 3), а для запуска пожаротушения (не газового) – кнопку синего цвета. Другой производитель (см. рис. 4) в системе дымоудаления предлагает использовать кнопку "Подпор воздуха" в корпусе белого цвета, а кнопку "Стоп гашения" – в синем корпусе. Приведенные на рис. 4 устройства имеют на передней панели надписи, которые не соответствуют требованиям ДСТУ 4469-3, и это не удивительно, так как эти устройства и не проходили сертификацию на соответствие указанному нормативу. Производитель же пытается реализовывать такую продукцию под сертификат на ИПР. Хотя не только по цвету и надписям, но и по функционированию кнопки "Стоп гашения" и "Пуск гашения" существенно отличаются от ИПР [7].

bak3

Рис. 3

bak4

Рис. 4

Еще один украинский производитель производит устройство аварийной остановки (ПАЗ "Тірас") и устройство ручного запуска (ПРЗ "Тірас") на основе СПР "Тірас" типа В [7], причем в сертификате на эти изделия указано, что они соответствуют требованиям пп. 4.1.1 и 4.1.2 ДСТУ 4469-3. В паспорте же на ПАЗ "Тірас" говорится:

"5.2 Для проверки работоспособности устройства ударить по хрупкому элементу и нажать кнопку устройства. При этом цвет стрелок меняется с черного на красный и включается светодиод (для схемы с замыкающимися контактами). После отпускания кнопки возврат рабочего элемента в исходное состояние и выключение светодиода производится автоматически, возврат хрупкого элемента производится ключом через отверстие в нижней части устройства".

Изменение цвета стрелок на рабочей поверхности при нажатии кнопки является вторым действием после устранения хрупкого элемента (тип В). Так что при отпускании кнопки цвет стрелок тоже должен был бы поменяться с красного на черный автоматически, а не с помощью ключа при восстановлении хрупкого элемента. Правомочность действий по указанному паспорту была бы, если бы в сертификате было указано соответствие п. 4.1.3. И стандарт ДСТУ 4469-3 такие действия допускает.

Возвращаясь к цветовой гамме устройств ручного управления необходимо сказать, что и России данный вопрос не раскрыт в нормативных документах. На форуме 0-1.ru [8] авторитетными специалистами высказывалось следующее мнение по цветовой гамме подобных устройств, как устоявшейся в практическом применении:

желтый – АУПТ;                                                                 зеленый – ВЫХОДы;

белый – дымоудаление;                                                    синий – ОХРАНА.

Ряд производителей представляет на рынок не законченные изделия, а полуфабрикаты, из которых проектировщик должен выбрать подходящий корпус, необходимую функциональность и соответствующие надписи, которые надо будет нанести на корпус изделия, только тогда получится продукт, пригодный для использования. Такие изделия предлагает известный российский производитель «Систем Сенсор Фаир Детекторс» [14] – рис. 5

bak5

Рис. 5

Такой же подход к производству кнопок для пожарной автоматики предлагает и украинское предприятие ООО "ПРОЕКТ АО". По техническим условиям этого харьковского производителя ТУ У 31.6-34469518-001:2011 [15] кнопки подразделяются на следующие группы:

для включения оповещения, пожарных насосов, закрытия противопожарных ворот или отключения лифта;

для разблокировки двери аварийного выхода или ворот;

для управления вентиляцией: вытяжной, приточной или аварийной;

для включения системы пожаротушения;

для прекращения пожаротушения;

тревожная кнопка.

Для визуального различия кнопок по функциональному назначению, применяются корпуса разных цветов: красный, зеленый, белый, желтый и синий.

Для электрических устройств запуска и остановки, технические параметры которых определены действующим нормативным документом, имеются фиксированные исполнения, а остальные кнопки производятся по условиям заказа по структуре, приведенной на рис. 6.

Все кнопки являются изделиями типа А, как и ИПР, на основе которого они созданы. Причем кнопка с надписью «АВАРИЙНАЯ ОСТАНОВКА - Система газового пожаротушения» выполнена с механической фиксацией активного состояния и возвратом в исходное состояние с помощью специального инструмента, как это надлежит быть у ИПР. Но разве это соответствует требованиям ДСТУ 4469-3?

bak6

Рис. 6

По сертификату выданному этому предприятию для управления системами тепло- и дымоудалением используются корпуса белого цвета [16]. Образец такого решения представлен на рис. 7. Но по отдельному заказу аналогичное изделие может быть сделано в корпусе другого цвета.

bak7

 

Рис. 7

Свой путь по созданию устройств ручного управления систем пожаротушения и дымоудаления прошло и предприятие "АРТОН". Все типы устройств, сертифицированных в настоящее время, представлены в таблице. Первые два устройства из серии РУПД, которые представлены на рис. 8, были сертифицированны [17] на соответствие п. 4.1.3 ДСТУ 4469-3.

 

 

 

 

 

 

 

bak8_1

         bak8_2                              bak8_3                  

Рис. 8

Устройство РУПД-02-Y-O-M-0 "Ручной запуск" имеет как механическую, так и световую индикацию активного состояния. Именно по тому, что прозрачная заслонка не является хрупким элементом, изделия соответствуют требованиям именно п. 4.1.3 ДСТУ 4469-3. Устройство РУПД-01-B-O-N-1 "АВАРИЙНАЯ ОСТАНОВКА" не имеет механической фиксации рабочего элемента в активном состоянии. Кроме индикации состояния устройство имеет еще и дополнительный синий оптический индикатор состояния ПУиЗ, расположенный чуть выше центра рабочего поля. Этот индикатор может иметь надпись режима или состояния. Питание этого индикатора осуществляется отдельным шлейфом от ПУиЗ. Тем самым исключается необходимость в отдельном устройстве отображения состояний ПУиЗ на местах дистанционного управления прибором управления и задержки.

Варианты выполнения других устройств типа РУПД, которые получили сертификат иного содержания [18], представлены на рис. 9.

­­

bak9

Рис. 9

Особенностью применения устройства блокировки дверей является использование не только цепи коммутации электромагнита замка дверей, но и отдельной гальванически развязанной цепи управления шлейфом ППКПиУ. Подключение такого устройства необходимо проводить по схеме, приведенной на рис. 10.

Для дистанционного управления системой дымоудаления предлагаются устройства в корпусах белого цвета. Именно такое принятое в Украине распределение цветов для корпусов РУПД было поддержано специалистами испытательной лаборатории ВЦ Росток и центра сертификации.

bak10Рис.10

Зарубежные производители для систем тепло- и дымоудаления предлагают потребителям кнопки в корпусах, как например на рис. 11 [19] оранжевого цвета. Но разве такие цвета можно однозначно считать оранжевым цветом? Ответ здесь должен дать только действующий стандарт по тепло- и дымоудалению. Но в Украине пока нет такого нормативного документа.

bak11

 

 

Рис. 11

В Германии руководящие принципы для системы естественной вытяжки дыма изложены в директиве VdS 2592 [20], которая была положена в основу проекта международного стандарта prEN12101-9. По этой директиве внешние элементы изделия должны быть окрашены в следующие цвета:

- корпус и передняя панель: глубокий оранжевый RAL 2011

- рабочая поверхность: чистый белый RAL 9010

- ярлыки: черный RAL 9005

- кнопка: черный RAL 9005 или красный RAL 3000 или глубокий оранжевый RAL 2011.

 

 

 

Таким условиям удовлетворяет изделие [21], фотография которого приведена на рис. 12.

bak12

 

 

Рис. 12

Фирма KAC Alarm Company Ltd ввела оранжевый корпус, как соответствующей проекту стандарта prEN12101-9, для использования в качестве ручного устройства активации в системах управления дымоудалением. Системы дымоудаления установлены в различных зданиях, начиная от традиционных промышленных зданий, больших закрытых общественных местах и многократного размещения до центров обработки данных, содержащих большое значение, предприятия критичного оборудования. Марк Томсон, менеджер по маркетингу фирмы KAC, так определил позицию предприятия в этом направлении: "Пожарные системы управления вентиляционными устройствами являются лишь одним из примеров растущего ассортимента продукции, предлагаемых для специальных применений. Развитие также подчеркивает нашу способность удовлетворять потребности клиентов и адаптироваться к предстоящим стандартам до их применения".

 

 

 

В новой редакции ДБН В. 2.5-56 [22] имеются ссылки практически на все части стандарта ДСТУ 4469 кроме девятой его части, которая должна была бы быть национальным переводом проекта международного стандарта prEN12101-9.

Возникают закономерные вопросы:

- планируется ли внедрение в Украине стандарта ДСТУ 4469-9?

- будет ли этот стандарт идентичным переводом prEN12101-9?

- планируется ли корректировка стандарта ДСТУ 4469-3?

- будет ли при этом изменяться содержание стандарта ДСТУ ISO 3864-1:2005?

Но, по всей видимости, эти вопросы так и останутся риторическими...

 

Баканов Владимир - главный конструктор ЧП "АРТОН"

Киселев Юрий – зам.гл. конструктора ЧП "АРТОН"

 

 

Литература:

1. ДСТУ 4469-1:2006 Системи газового пожежогасіння. Частина 1. Електричні пристрої автоматичного контролю і затримки (EN 12094-1:2003, MOD)

2. ДСТУ EN 54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Частина 1. Вступ

3. ДСТУ ISO 7240-1:2007 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 1. Загальні положення та визначення понять

4. ДСТУ 4469-3:2005 Системи газового пожежогасіння. Частина 3. Пристрої ручного запускання та зупинення. Загальні вимоги (EN 12094-3:2003, MOD)

5. ГОСТ Р 53325-2012 Техника пожарная. Технические средства пожарной автоматики. Общие технические требования. Методы испытаний

6. Баканов В. "Устройства согласования, контроля, сигнализации и управления в шлейфах пожарной сигнализации" ж. ТЗ, № 1, 2014, с. 43

7. Баканов В. " Национальные особенности производства и применения ручных пожарных извещателей", ж. ТЗ Украина, № 3, 2014, с. 28

8. http://www.0-1.ru/discuss/?id=27124

9. http://eom.com.ua/index.php?topic=12292.0

10. http://www.firehelp.org.ua/forum/index.php?id=1131029

11. http://kuznetsov.info/prod2.htm

12. ГОСТ 29149-91 ЦВЕТА СВЕТОВОЙ СИГНАЛИЗАЦИИ И КНОПОК

13. ДСТУ ISO 3864-1:2005 ГРАФІЧНІ СИМВОЛИ КОЛЬОРИ ТА ЗНАКИ БЕЗПЕКИ. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення

14. http://www.systemsensor.ru/?catalog&open=43c61a7d82c8b&p=492e9a490f236

15. http://www.proektao.com.ua/files/TU_KA_2011.pdf

16. http://www.proektao.com.ua/files/sertif_AO_ka_2.jpg

17. http://www.arton.com.ua/files/sert_ua/001.jpg

18. http://www.arton.com.ua/files/sert_ua/002.jpg

19. http://mercorproof.ru/products/knopka-dyimoudaleniya/

20. http://vds.de/fileadmin/vds_publikationen/vds_2592_web.pdf

21. http://www.kac.co.uk/assets/smokevent-range.pdf

22. http://eom.com.ua/index.php?topic=13087.msg123570#new

У ДСТУ EN 54-1:2003 є вказівка що до сумісності сповіщувачів пожежних (СП) та приладів приймально-контрольних пожежних (ППКП):

"1.6 Те, що компонент системи задовольняє вимогам відповідної частини EN 54, не означає того, що такий компонент буде обов’язково правильно функціювати спільно з іншим компонентом, який також задовольняє вимогам відповідної частини ЕN 54 (наприклад, пожежний приймально-контрольний прилад у сполученні з пожежним сповіщувачем), якщо тільки обидва компонента не були оцінені разом як ті, що задовольняють вимогам щодо системи".

Дійсно, на практиці далеко не завжди досягається ідилія узгодження технічних вимог. Далеко не всі виробники ППКП усвідомлюють, що сучасні СП - и це не просто НЗ або НР контакти, а активні вироби , які мають далеко не однакові вольт - амперні характеристики. З іншого боку, розробники СП не рідко ототожнюють шлейф пожежної сигналізації (ШПС) з лабораторним джерелом живлення.

У таких умовах у проектувальників систем пожежної сигналізації виникає безліч питань, причому питань типових, тобто практично однакових, часто повторюваних від різних проектних організацій. Для скорочення часу відповідей на такі питання розробники технічних засобів широко використовують можливості своїх сайтів:

- розміщують на них типові проекти з використанням виробленого ними устаткування;

- розміщують каталоги схем застосування для конкретних виробів, вказуючи номінали узгоджувальних елементів, кількісні та якісні параметри ліній зв'язку між блоками;

- у спеціальному розділі дають відповіді на типові питання;

- коригують експлуатаційну документацію;

- повідомляють про випуск нових виробів.

Проектним організаціям сьогодні доводиться створювати нові проекти на основі нових компонентів, вивчаючи нову експлуатаційну документацію від виробників технічних засобів, намагаючись врахувати вимоги замовника, при практичній відсутності власного досвіду та зауважень інсталяторів по попередніх проектах. При цьому критерії вибору обладнання можуть бути різноманітними (особливості об'єкту, дизайн виробів, цінова політика та інше), але вибравши ППКП від одного виробника, оповіщувачі від іншого, комунікатор від третього, а сповіщувачі від четвертого, п'ятого та шостого - виходить вже не система, а клубок протиріч.

Не дивлячись на те, що про проблеми узгодження сигналів в ШПС уже говорилося у багатьох публікаціях [48 - 51], але окремого стандарту, який би визначив основні технічні вимоги до параметрів ШПС, не було створено, що не були конкретизовані технічні характеристики СП та ППКП у якомусь окремому національному галузевому документі, які б стосувались електричних параметрів забезпечували їх взаємне узгодження. Усі обмеження звелись тільки до п. 1.6, який наведено на початку статті. Ось і виходить, що для підключення певних СП до певних ППКП доводиться використовувати пристрої узгодження, які безпосередньо підключаються у ШПС.

Прикладом таких пристроїв узгодження можуть служити релейні модулі М412RL та М424RL фірми System Sensor [52]. M412RL розрахований на номінальну напругу в ШПС 12 В, а М424RL - 24 В. На рис. 62 і 63 представлені фотографії такого модуля.

                         bak62                                                               

                                 Рис. 62

                                                  bak63                       

                                    Рис. 63

Як видно з представлених рис. 62 та 63 такий модуль містить електронний блок, встановлений в пластмасовий корпус, з двох сторін якого є гвинтові контакти з універсальними шліцами. На електронному блоці розташовані: реле, два транзистора, світлодіодний індикатор, резистори та конденсатори. Пристрої забезпечені пристосуваннями, що дозволяють легко встановлювати їх на різні поверхні.

Пристрій узгодження M424RL призначений для підключення 2 - х провідних пожежних сповіщувачів серій ECO1000 і ПРОФІ виробництва SYSTEM SENSOR до приймально-контрольних приладів (ППК) з 4-х провідноюї схемою включення, тобто з живленням напругою 24 В за окремою парою дротів. Типова схема підключення M424RL наведена на рис. 64.
bak64                                                                                                Рис. 64

M424RL забезпечує живлення підключених пожежних сповіщувачів та контроль їх струму споживання. Перехід одного або декількох сповіщувачів у режим "ПОЖЕЖА" супроводжується збільшенням струму споживання, що викликає перемикання контактів реле пристрою та включення червоного світлодіода. Скидання режиму "ПОЖЕЖА" пристроїв M424RL ( M412RL ) проводиться короткочасним відключенням напруги живлення.

Сигнал "ПОЖЕЖА" формується при замиканні (розмиканні) контактів реле, що дозволяє комутувати струм до 1 А при напрузі 30 В.

Максимально допустимий струм споживання в черговому режимі 6 мA дозволяє підключати до кожного пристрою узгодження до 40 сповіщувачів серій: ECO1000, ПРОФІ, 100. Ручні пожежні сповіщувачі серії МСР включаються в шлейф пристрої узгодження паралельно з використанням нормально розімкнутих контактів.

Схема підключення пристрою узгодження до ППК та до сповіщувачів серії ECO1000 з базами E1000B представлена на рис. 65.
bak65                                                                                                     Рис. 65

Недоліком пристроїв узгодження M412RL є висока падіння напруги на самому пристрої у черговому режимі роботи через значний опір резистора - обмежувача струму у ланцюзі активних пожежних сповіщувачів, внаслідок чого на ці сповіщувачі подається занижена напруга, при якій не забезпечується їх стійка робота. Крім того, модулі M412RL та M424RL не забезпечують формування сигналів ні "ТРИВОГА", ні "НЕСПРАВНІСТЬ" при обриві у ланцюзі активних пожежних сповіщувачів. Для реалізації цієї функції необхідно використовувати додаткове реле для контролю струму в ланцюзі кінцевого резистора, встановленого в кінці ланцюга підключення активних пожежних сповіщувачів, що вимагає проведення додаткової пари провідників уздовж усього ланцюга активних пожежних сповіщувачів. Таким чином, підключення активних пожежних сповіщувачів, живлення яких здійснюється від шлейфу пожежної сигналізації, за допомогою таких модулів здійснюється по чотирьох провідній схемі.

Для забезпечення працездатності двох провідних пожежних сповіщувачів спільно з цілою низкою вітчизняних та імпортних приладів українським підприємством "АРТОН" були розроблені модулі узгодження шлейфів, які розрізняються розміром, способом формування вихідних сигналів та кількістю індикаторів. Усі модулі містять кнопку скидання електроживлення сповіщувачів у двох провідному шлейфі.

В основу першого з них - МУШ-1, фотографія якого представлена на рис. 66, покладено технічне рішення за винаходом [53]. Перехід на SMD компоненти дозволив дещо зменшити розміри і вартість виробу. Модернізований у такий спосіб модуль МУШ-1М представлений на рис. 67 .

                                                         bak66                                             bak67                                                

                                             Рис. 66                                                                                    Рис. 67

МУШ-1, як і МУШ-1М мають практично однакові схеми (див. рис. 68) і містять обмежувач струму 9, компаратори 11 і 12, джерело опорних напруг 13, один індикатор 5 червоного кольору та одне реле 6, яке розмикає сигнальний ланцюг ППКП при спрацюванні одного або декількох сповіщувачів, або при несправності в шлейфі, підключеному до клем 8 і 10.
  bak68

                                                                                            Рис. 68

Підключається димові сповіщувачі СПД-3 за допомогою модуля до ППК за схемою, наведеною на рис. 69.
bak69

                                                                                               Рис. 69

Модулі МУШ-1 та МУШ-1М призначені для контролю струму в ланцюзі двох провідного шлейфу і залежно від величини струму, змінювати стан вихідного ключа для передачі сповіщень ЧЕРГОВИЙ РЕЖИМ та ТРИВОГА на ППК. Модулі формують сигнал ТРИВОГА та індикують цей стан червоним оптичним індикатором при виявленні таких подій:

- спрацювання одного або декількох пожежних сповіщувачів;

- обрив або коротке замикання в ланцюзі шлейфу з сповіщувачами.

Формування сигналу ТРИВОГА проводиться розривом ланцюга сигнальної лінії ШПС, що з'єднує модуль з ППК. Модулі забезпечують обмеження струму при виникненні короткого замикання в ланцюзі шлейфу з сповіщувачами. Модулі дозволяють відключати живлення сповіщувачів за допомогою кнопки СКИДАННЯ, яка на рис. 68 не приведена.

Головним недоліком цього технічного рішення було те, що при обриві в ланцюзі електроживлення модулів ланцюг вихідних контактів реле залишається замкнутим, що відповідає черговому режиму роботи виробу. При такій несправності у разі пожежі ППК не отримав би тривожне сповіщення.

bak70Інше технічне рішення, яке усувало зазначений недолік модулів узгодження МУШ-1, і яке також було захищено патентом на винахід [54], було покладено в основу наступного модуля узгодження. МУШ-2 мав додатковий індикатор зеленого кольору, світіння якого здійснювалося тільки в черговому режимі роботи, а контакти вихідного реле при відсутності напруги живлення були розімкнуті. Зовнішній вигляд модуля МУШ-2 представлений на рис. 70, блок схема - на рис. 71. Модернізований модуль узгодження МУШ-2М, фотографія якого представлена на рис 72, був виконаний за іншою схемою (див. рис. 73), але підключення сповіщувачів за допомогою цих модулів здійснювалося точно так само, як і за допомогою модуля МУШ-1М. Схема підключення модуля МУШ-2М, наведена на рис. 74, відрізняється від схеми наведеної на рис. 69 тільки назвою використовуваного модуля узгодження. Відмінність внутрішньої схеми модуля МУШ-2М зумовлено використанням інтегральних компараторів напруги LM311, і по даному технічному рішенню був отриманий свій патент на винахід [55].

                                      Рис. 70             bak71                    

                                                                                                      Рис. 71

                                                 bak72                
                      bak73                                        

                                           Рис. 72                                                                                                            Рис. 73
 bak74

                                                                                                    Рис. 74

Працює МУШ-2М таким чином. При подачі напруги живлення на клеми 1 і 2 та при відсутності струму в ланцюзі активних пожежних сповіщувачів, підключених до вихідних клем 7 та 9, падіння напруги на першому резисторі 8 мале, оскільки струм, що протікає через цей резистор значно менше струму чергового режиму роботи. Потенціал, поданий на другий інвертуючий вхід компаратора 5 щодо другої клеми 2, буде менше величини опорної напруги "Uo1". Вихід типу "відкритий колектор" компаратора 5 не впливає на величину потенціалу, поданого на вхід другого компаратора 6 через другий резистор 10. На другий інвертуючий вхід другого компаратора 6 з другого виходу джерела 4 опорних напруг подається потенціал "Uo2", який також перевищує падіння напруги на першому резисторі 8. Тому на виході другого компаратора 6 встановиться низький потенційний рівень. У цьому випадку блок 11 комутації та індикації через клеми 12 формує в сигнальному шлейфі ППК сигнал ТРИВОГА. Падіння напруги на струмообмежувальному елементі 3 буде незначним, тому падіння напруги на клемах 7 і 9 буде близько до напруги джерела живлення, підключеного до клем 1 і 2. Величини опорних напруг "Uo1" та "Uo2" на виходах джерела 4 опорних напруг, вибираються такими, щоб напруга перемикання другого компаратора 6 ("Uo2") відповідала першому граничному значенню струму в ланцюзі живлення активних пожежних сповіщувачів, підключених до клем 7 і 9, наприклад,      5 мА. Напруга перемикання першого компаратора 5 вибирається такою, щоб вона відповідала другому граничному значенню струму у ланцюзі живлення активних пожежних сповіщувачів, наприклад, 15 мА. Величина струму у ланцюзі живлення цих сповіщувачів, при якій настає обмеження, викликане збільшенням опору струмообмежувального елемента 3, повинна бути більше другого граничного значення приблизно в два рази, наприклад, 30 мА. Оскільки це обмеження настає при досягненні падіння напруги на першому резисторі 8 (0,6 - 0,7) В, то діапазон значень напруги на першому резисторі 8 у черговому режимі роботи, складатиме від 0,1 до 0,3 В. Падіння напруги на струмообмежувальному елементі 3 у черговому режимі роботи не більше 0,2 В. Таким чином, загальне падіння напруги на пристрої узгодження шлейфів пожежної сигналізації становитиме не більше 0,5 В у черговому режимі роботи. А оскільки напруга живлення у шлейфах пожежної сигналізації становить 12 або 24 В з допустимим відхиленням    15 %, то можна вважати, що падіння напруги на МУШ-2М не перевищує допустимих значень, що у свою чергу забезпечує стійку роботу активних пожежних сповіщувачів, що підключаються до цього пристрою.

У черговому режимі роботи струм в ланцюзі, підключеного до вихідних клем 7 та 9, буде являти собою сумарний струм споживання активних пожежних сповіщувачів та струм в ланцюга кінцевого резистора. Струм у ланцюзі кінцевого резистора повинен бути більше сумарного струму споживання активних пожежних сповіщувачів, який у свою чергу не повинен перевищувати величини першого граничного значення (5 мА). При спрацьовуванні одного або декількох активних пожежних сповіщувачів струм у цьому ланцюгу має перевищити величину другого граничного значення (15 мА). Тому при розриві ланцюга живлення активних пожежних сповіщувачів в будь-якому місці струм буде менше величини першого граничного значення.

При збільшенні струму в ланцюзі активних пожежних сповіщувачів більше першого граничного значення (5 мА) падіння напруги на першому резисторі 8 збільшується до значення, при якому відбувається перемикання другого компаратора 6, відповідно відбувається зміна стану на виходах цього компаратора 6, а значить, також відбудеться зміна стану блоку 11 комутації та індикації. Тому в сигнальному шлейфі пожежної сигналізації встановиться стан, що відповідає черговому режиму роботи.

Таке співвідношення буде спостерігатися доти, поки струм в ланцюзі живлення активних пожежних сповіщувачів не перевищить друге граничне значення. Якщо падіння напруги на першому резисторі 8 досягне величини, при якій відбудеться перемикання першого компаратора 5, то на першому вході другого компаратора 6 встановиться потенціал нижче граничного значення "Uo2", а значить на виході цього компаратора 6 відбудеться зміна стану. У цьому випадку блок 11 комутації та індикації через клеми 12 сформує в сигнальному шлейфі ППК сигнал ТРИВОГА.

Подальше зменшення опору між вихідними клемами 7 і 9 не змінить стану другого компаратора 6, але завдяки наявності струмообмежувального елемента 3 подальше збільшення струму вище встановленого значення (30 мА) буде неможливо.

За відсутності напруги живлення, блок 11 комутації та індикації через клеми 12 формує в сигнальному шлейфі ППК сигнал ТРИВОГА.

Таким чином, у сигнальному шлейфі ППК, підключеного до клем 12, за відсутності напруги живлення або при струмі між вихідними клемами 7 і 9, меншому першого граничного значення або більшим другого граничного значення, формуватиметься сигнал ТРИВОГА. У черговому режимі роботи, коли струм між клемами 7 і 9 знаходиться між першим і другим граничними значеннями, МУШ -2М споживатиме від джерела живлення , підключеного до клем 1 і 2, струм більше, ніж споживають сповіщувачі разом з кінцевим резистором. У той же час падіння напруги на самому МУШ-2М буде значно менше величини напруги живлення. Застосування як компараторів 5 і 6 мікросхем типу К521СА3, LM311, або аналогічних, дозволяє забезпечити високу стабільність значень струму в ланцюзі сповіщувачів, при яких відбувається перемикання стану шлейфу пожежної сигналізації.

В результаті подальшої роботи у цьому напрямку були знайдені нові рішення, за якими теж були отримані патенти на винахід [56] та корисну модель [57]. Ці технічні рішення були реалізовані в цілому ланцюжку нових модулів узгодження: МУШ-3, МУШ-3М, МУШ-6М, МУШ-ДЛ, МУШ-ДЛМ. Блок - схема, яка використовувалася у цих модулях, представлена на рис. 75.
bak75

                                                                                                   Рис. 75

Ці модулі мали вже по три індикатори - жовтий, зелений та червоний, за допомогою яких реалізується індикація усіх можливих станів шлейфу пожежної сигналізації: "несправність", "черговий режим" та "пожежна тривога".

Фотографії МУШ-3 та МУШ-3М представлені відповідно на рис. 76 і 77.

                                                        bak76                                                        bak77                            
                                           Рис. 76                                                                               Рис. 77

МУШ-3 та МУШ-3М забезпечують збільшення струму у шлейфі та відключення кінцевого резистора ШПС за допомогою транзисторних оптронів. А МУШ-6М, МУШ-ДЛ, МУШ-ДЛМ формують вихідні сигнали двома реле, забезпечуючи збільшення опору в ШПС. Цією особливістю обумовлене застосування різних схем підключення для цих модулів.

Схема підключення пожежних сповіщувачів з допомогою МУШ-3 до ППК зі знакозмінним ШПС представлена на рис. 78, а до ППК з постійно струмовим шлейфом - на рис. 79.
bak78

                                                                                                      Рис. 78
bak79

                                                                                                       Рис. 79 

Підключення до аналогічних ППК за допомогою модуля МУШ-6М представлено відповідно на рис. 80 та 81.
bak80

                                                                                                      Рис. 80
bak81

                                                                                                       Рис. 81

МУШ-ДЛ та МУШ-ДЛМ також формують вихідні сигнали двома реле, збільшуючи опір у шлейфі при пожежній тривозі та розриваючи ланцюг при несправності. Свою назву ці модулі отримали за своїм основним призначенням - для узгодження сигналів при підключенні лінійних димових пожежних сповіщувачів "Артон-ДЛ". Схема підключення "Артон-ДЛ" за допомогою МУШ-ДЛ до ППК представлена на рис. 82.
bak82

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      Рис. 82

bak83

 

Особливі труднощі виникають при узгодженні електричних параметрів двоточкових сповіщувачів для приміщень з підвісними стелями СП-2.4 (ИП-2.4), так як вони мають фіксований струм в режимі пожежної тривоги. Для забезпечення простого узгодження таких сповіщувачів з ППК був розроблений двох канальний модуль узгодження МУШ-4 , фотографія якого наведена на рис. 83.

Такий модуль узгодження містить також кнопку скидання "Reset", індикатор стану зовнішнього напруги живлення "Power" та дві пари індикаторів стану шлейфів "Fire" та "Fault". Схема підключення двоточкових сповіщувачів з допомогою МУШ- 4 представлена на рис. 84 .

                                                      

                                                    Рис. 83


bak84

                                                                                                     Рис. 84

Вихідні ключі МУШ-4 виконані також як і в МУШ-3 на транзисторних оптронах. Крім основного застосування цей модуль можна використовувати для збільшення кількості шлейфів для ППКП, перетворюючи один шлейф на повноцінну пару шлейфів. Причому живлення модуля може здійснюватися від окремого джерела живлення зі своїм контуром заземлення.

Тоді підключення сповіщувачів, наприклад , СПД-3 здійснюється за схемою, наведеною на рис. 85.
bak85

                                                                                                    Рис. 85

При використанні ППК зі знакозмінним формуванням напруги у ШПС підключення приладу має бути зроблено так, як наведено на рис. 86, а підключення сповіщувачів в залежності від поставленого завдання по рис. 84 або 85.
bak86

                                                                                                  
                                                                                                  Рис. 86

Якщо вважати, що всі представлені у цій частині модулі узгодження типу МУШ не потребують кнопок скидання, бо функцію верифікації шлейфу завжди виконують з ППКП, то їх треба модернізувати. Але чи потрібна споживачам така модернізація - питання поки залишається відкритим.                                                                                                                                                                                                                                                             


Володимир Баканов - головний конструктор ПП "Артон"

 

Література :

48. И. Неплохов "Классификация неадресуемых шлейфовый, или почему за рубежом нет двухпороговых приборов", ж. "Алгоритм безопасности", № 3, 2008, с 7.

49. И. Неплохов "Анализ параметров шлейфа двухпорогового ППКП" ж. "Алгоритм безопасности" № 5 2010

50. Баканов В. "Пути решения проблем в шлейфах пожарной сигнализации", ж. "F + S: технологии безопасности и противопожарной защиты", № 4, 2009, с 54.

51. Баканов В. "Ключ к системам пожарной сигнализации высокой надежности", ж. "Алгоритм безопасности", №6, 2010 г., с. 14

52. Релейный модуль М412RL, Инструкция D 500-37-100,

http://www.systemsensor.ru/?catalog&open=43d644db5c7ac&p=43d9f55be3520

53. Баканов В. В., Міхавчук М. І., Мисевич І. З., Красовський В. В. "Пристрій узгодження шлейфів пожежної сигналізації" патент України на винахід № 53497, бюл. № 1, 15.01.2003

54. Баканов В. В., Міхавчук М. І., Мисевич І. З., Красовський В. В. "Пристрій узгодження шлейфів пожежної сигналізації" патент України на винахід № 64245, бюл. № 2, 16.02.2004

55. Абушкевіч В. А., Баканов В. В., Міхавчук М. І., Мисевич І. З. "Пристрій узгодження шлейфів пожежної сигналізації" патент України на корисну модель № 3778, бюл. № 12, 15.12.2004

56. Абушкевіч В. А., Баканов В. В. "Пристрій узгодження шлейфів пожежної сигналізації" патент України на винахід № 75261, бюл. № 3, 15.03.2006

57. Баканов В. В., Мисевич І. З. "Оптико - електричний перетворювач сигналів у шлейфі пожежної сигналізації " патент України на корисну модель № 48198, бюл. № 5, 10.03.2010





В останні роки на ринках СПД все більше проявляється тенденція використання базових основ з безгвинтовим підключенням провідників і елементів шлейфу сигналізації [36]. Прикладом може служити технічне рішення за патентом на винахід RU2314612 [37]. У формулі цього винаходу зазначено, що базова основа, оснащена елементами для затиску проводу, одним з яких є струмопровідний пружинний контакт, відрізняється тим, що другий затискний елемент виконаний у вигляді вирізаного у основі пружного важеля з можливістю хитання щодо місця з'єднання його з основою, струмопровідний пружинний контакт розміщений на загальній поверхні основи і пружного важеля, а обидва затискних елемента забезпечені виступами, пов'язані розміри яких виконані таким чином, щоб забезпечити затискання проводу за рахунок пружних властивостей важеля та контакту.

        bak44

                                                    

                                        Рис.44

      

Формулу винаходу пояснює креслення, наведене на рис. 44,
де:

1 - контакт;

2 – базова основа;

3 - засувки;

4 - важіль;

5 - стійки;

6 - пази у важелях;

7 - пружні стійки;

8 - пази в стійках;

9 - Г-подібний важіль.

                                                    

                                                     

Вельми не просто розібратися в суті технічного рішення по формулі винаходу навіть за наявності пояснювальних малюнків.

Для того щоб провідник шлейфу підключити до контакту цієї бази необхідно за допомогою спеціального інструменту - Г- подібного важеля відігнути на базі пластикову пружину та завести оголений провідник в утворену щілину між металевим контактом та пластмасовою пружною стійкою.

Винахід за вказаною вище патентом було реалізовано у базових основах сповіщувача ИП 212-85 "Вірний" [38], фотографія однієї з них наведена на рис. 45, а схема підключення до ППКП зі знакозмінною напругою в ШПС представлена на рис. 46. У даній базі не були передбачені контакти для з'єднання кінцевих та струмообмежувальних елементів. Крім того, в одну й ту ж щілину між металевим контактом та пружною пластмасовою стійкою необхідно було зафіксувати провідники різного діаметра: вивід резистора та провідник шлейфу. Таке з'єднання не можна назвати надійним, тому що зусилля затиску буде різним. Але навіть для одного провідника в процесі експлуатації зусилля затиску буде істотно зменшуватися при втисканні провідника у пластмасу, особливо при підвищеній температурі експлуатації.

                    bak45                                                       bak46                                                 

                                       Рис. 45                                                                                        Рис. 46

Однак цей виріб недовго проіснував на російському ринку пожежних сповіщувачів та був знятий з виробництва в 2010 році.

Безгвинтовий затискач для електричних проводів за патентом RU2314613 [39 ] був застосований у димових сповіщувачах ИП 212-41М [40]. Не переймаючись читачів описом винаходу та його формулою зрозуміти принцип роботи такого затиску можна по рис. 47 та 48, де показаний затискач у розрізі разом із провідником ШПС до та після фіксації цього провідника у  такому затискачі:

                                                               bak47                              

                                    Рис. 47

                 

bak48                                           Рис. 48                  

       Фотографія бази сповіщувача ИП 212- 41М, в якій були застосовані такі затискачі, представлена на рис. 49 , а монтажна схема підключення сповіщувачів наведена на рис. 50.

Резистор R1, представлений на рис. 50 виконує роль кінцевого елемента, а струмообмежувальні резистори в ланцюзі живлення кожного сповіщувача відсутні.                                                             

                                    bak49                                                                          bak50                                      

                                 Рис. 49                                                                                        Рис. 50                       

У цієї бази є кілька суттєвих недоліків:

- вузький діапазон значень площі перетину використовуваних провідників;

- перегин провідників шлейфу, введеного в такій безгвинтовий затиск, здійснюється між пластиковою та металевою пластиною;

- виводи елементів та провідники ШПС виходять у бік піддону активної частини, заважаючи якісному електричному контакту між базою та активною частиною пожежного сповіщувача .

Для забезпечення тактики формування сигналу "Пожежа" за двома спрацюваннями сповіщувачів у одному ШПС схема підключення ИП 212-41М не може обійтися без струмообмежувальних резисторів R, з'єднання з провідниками ШПС якого доводиться здійснювати за допомогою самонарізних гвинтів на так званому 5 контакті такої бази. Принципова електрична схема підключення та місце розташування струмообмежувальних резисторів R наведено на рис. 51.

bak51

                                                                                                 Рис. 51

На кожній такій базі доводиться здійснювати вже гвинтове з'єднання двох провідників шлейфу з виводом резистора, а на кінцевій базі - двох виводів резисторів з провідником шлейфа.

Безгвинтовий затискач електричних провідників по патентах на винахід UA94835 [41] та RU2455737 [42] розроблявся також для застосування у в базах СПД. Особливістю цього винаходу є те, що сам затискач, представлений на рис. 52, складається всього з трьох деталей:

1 - плоский контакт ;

2 - ізоляційна основа;

3 - фігурний важіль.

Такий затискач дозволяє здійснити електричне підключення двох - трьох провідників однакового діаметру. На рис. 53 показано підключення до такого безгвинтові затискача двох провідників (4).

              bak52                                                                                       bak53                                            
                                Рис. 52                                            Рис. 53

Фігурний важіль 3 цього затискачу представлений на рис. 54. Він має складну форму і складається з наступних частин:

                                       bak54               Рис. 54            

8 - вісь;

14 - П-подібний вигін;

15 - рукоятка.

                                      

Завдяки пружним властивостям фігурного важеля, а також взаємному розташуванню в ізоляційній основі плоского контакту та фігурного важеля забезпечується надійне електричне з'єднання провідників з плоским контактом.

Величина перехідного опору в електричному з'єднанні плоского контакту з циліндричним провідником, що притискається до площини контакту в одній точці, залежить від зусилля стиснення згідно [43]. Теорія електричних з'єднань свідчить, що опір звуження обернено пропорційний кубічному кореню від зусилля стиснення. Це означає, що для того, щоб опір перехідного точкового контакту збільшилася в два рази, наприклад, з 0,01 Ом до 0,02 Ом, необхідно, щоб зусилля стиснення зменшилася в ВІСІМ разів, тобто з 40 Н до 5 Н. Так як хід із зусиллям рукоятки важеля пропорційний цьому зусиллю, то стає очевидним, що при статичному зусиллі стиснення перехідний опір контакту практично не буде помітно зростати навіть у процесі тривалої експлуатації затискача.

На основі цього технічного рішення було розроблено декілька базових основ до різних СПД. Фотографії баз різного діаметру Б90МК, Б95М, Б100МК наведено на рис. 55. Особливістю побудови цих баз є те, що кожна з них має конструкторське виконання, в якому контакт 1 бази (для підключення ЗПІ) не має електричного з'єднання з відповідним контактом активної частини сповіщувача. Така базова основа - крайня з права на рис. 55.
bak55

                                                                                                 Рис. 55

На звільненому першому контакті можна провести з'єднання провідників шлейфу та виводу струмообмежувального резистора Rо. Схема підключення сповіщувачів СПД Кадет [44] до УВВ "Сигнал- 20П вик.01", "Сигнал- 20П SMD ", версії 2.05 з такою базою наведена на рис. 56. У цьому випадку до сповіщувача не можна підключити ЗПІ, але так як дана функція необов'язкова, то в більшості застосувань можна використовувати представлену схему підключення.

У тому випадку, коли ЗПІ необхідно підключати до кожного сповіщувача, тоді необхідно використовувати базу Б95М/1, у якої перші 4 контакту однакові, а також є ще два гвинтових контакти 5 та 6. Схема підключення сповіщувачів СПД Кадет спільно з ЗПІ до УВВ Сигнал - 20П наведена на рис. 57.

           bak56

                                                                                             Рис. 56
bak57
                                                                                                   Рис. 57

Як проводиться підключення провідників до безгвинтовий базі Б95М можна подивитися тут: http://www.youtube.com/watch?v=iWDIWo1DUe0#t=21

Переваги, які надає безгвинтова база у порівнянні із звичайною гвинтовий базою можна побачити тут: http://www.youtube.com/watch?v=4NnTZNBIrLI

При побудові безадресних ШПС доводиться неухильно дотримуватися умови: забезпечувати радіальний характер таких шлейфів. Практично будь-яка спроба організувати відведення від радіального безадресного ШПС призводить до порушення нормативних вимог.

Відомо з нормативних документів, таких як EN 54-2, ГОСТ Р 53325, NFPA 72 та інших, що прилад приймально-контрольний пожежний повинен фіксувати в ШПС крім сигналу «ПОЖЕЖА» сигнал «НЕСПРАВНІСТЬ». Не є обов'язковим вимога виявлення та відображення причин появи сигналу «НЕСПРАВНІСТЬ» у ШПС: обрив , або коротке замкнення.

Крім того, для знімних пожежних сповіщувачів цими ж нормативними документами встановлено правило, що при знятті будь-якого такого сповіщувача з бази, підключеної до шлейфу пожежної сигналізації, прилад приймально-контрольний пожежний повинен зафіксувати сигнал «НЕСПРАВНІСТЬ» у відповідному шлейфі. Для виконання цих вимог у безадресному радіальному постійно струмовому ШПС існує співвідношення струмів обриву, сумарного струму споживання сповіщувачами, струму через кінцевий резистор, струму при спрацьовуванні одного або двох та більше сповіщувачів, а також струму короткого замикання.

Тому пряме відгалуження ШПС з встановленням кінцевого резистора тільки в одному кінці шлейфу або кінцевих резисторів в кожному кінці шлейфа подвоєного опору не можливо, тому що будуть порушені вимоги зазначених нормативних документів.

Для вирішення проблеми узгодження сигналів у ШПС існують пристрої узгодження шлейфів пожежної сигналізації, за допомогою яких можливо "дорощування" ШПС в кінцевій частині шлейфа. Недоліком відомих пристроїв узгодження шлейфів пожежної сигналізації є обов'язкове живлення їх від додаткового джерела живлення. Особливості підключення СПД за допомогою пристроїв узгодження шлейфів будуть розкриті у наступній частині цієї публікації. Тут же розглянемо інше технічне рішення, яке захищене патентами UA 48194 [45 ] та RU 104355 [46]. Перетворювач сигналів у ШПС по цих патентах по суті є Т-подібним розгалужувачем, що має один вхід та і два виходи. Такий виріб не вимагає для роботи додаткового джерела живлення, в той же час має індикацію активізації свого стану з вказівкою напрямку, в якому виник обрив шлейфа. Блок-схема Т- подібного розгалужувача представлена на рис. 58.
bak58

                                                                                               Рис. 58

Працює Т-подібний розгалужувач таким чином. До вхідних клем IN 1 та 2 підключається та частина ШПС, яка йде від ППКП і на якій можуть бути розташовані пожежні сповіщувачі. До вихідних клем OUT1 9 та 10 першого виходу і до вихідних клем OUT2 14 та 15 другого виходу підключаються ще дві частини ШПС із своїми пожежними сповіщувачами. В далеких від пристрою кінцях цих двох частин шлейфу встановлюються кінцеві резистори, опір кожного з них вибирається таким, щоб при паралельному з'єднанні їх обох він становив рекомендований опір кінцевого резистора для звичайних радіальних ШПС.

Опори резисторів 5 та 6 вибирається такими, щоб падіння напруги на цих резисторах у стані «ПОЖЕЖА» становило кілька відсотків від напруги, прикладеної до вхідних клем 1 та 2. У черговому режимі роботи падіння напруги на кожному з цих резисторів буде перевищувати напругу перемикання граничних елементів 3 та 4. Обидва транзисторних ключа 7 та 13 будуть вимкнені, світлодіодні індикатори 8 та 11 не будуть світитися. Сумарний струм споживання граничними елементами 3 та 4 не перевищує струм споживання одним активним сповіщувачем. Якщо в одній з частин ШПС, що підключена до одного з виходів, наприклад, OUT1 станеться обрив лінії зв'язку, то зменшиться величина струму, що протікає через резистор 5. Переключиться відповідний граничний елемент 3. Зміниться стан і на виході відповідного транзисторного ключа 7. Світитиметься світлодіодний індикатор 8. У цьому випадку транзисторний ключ 7 сформує в ШПС коротке замикання. При струмі (20-25 ) мА, що характерно для короткого замикання, сумарне падіння напруги на стабілітроні 12, світлодіодному індикаторі 8 і на відповідному транзисторному ключі 7 буде цілком достатнім для нормальної роботи граничних елементів 3 та 4. Аналогічно буде працювати пристрій при обриві в іншому плечі Т- подібного образного розгалужувача.

Таким чином, при виявленні обривів у частинах ШПС Т-подібний розгалужувач передасть на ППКП сигнал, що відповідає стану «Коротке замикання». Одночасно відповідний світлодіодний індикатор 8 або 11 буде сигналізувати про те, в якій частині шлейфу була виявлена несправність типу «ОБРИВ».

Якщо несправності типу «ОБРИВ» будуть з'являтися у тій частині ШПС, що підключена до входу Т- подібного розгалужувача, то він не буде перешкоджати роботі ППКП, який прийме і обробить цей сигнал. Підвищення струму у вихідних ланцюгах частин шлейфу, що підключені до виходів OUT1 і OUT2 , не змінюватиме стан граничних елементів 3 або 4 , але такий приріст струму буде надходити на ППКП і оброблятися їм.

Такий Т-подібний розгалужувач у ШПС дозволяє, не порушуючи вимог нормативних документів, скорочувати загальну довжину шлейфів пожежної сигналізації.

Зовнішній вигляд Т-подібного розгалужувача РТ-2 [47], у якому реалізовано описане вище технічне рішення, представлений на рис. 59. На рис. 60 приведено це виріб без верхньої кришки.

                                             bak59                                               

                                    Рис. 59

            bak60                                         Рис. 60                        

Схема підключення пожежних димових сповіщувачів, наприклад, СПД-3 до ППКП за допомогою Т–подібного розгалужувача РТ- 2 представлена на рис. 61.
bak61

                                                                                                    Рис. 61

Для нормальної роботи виробу існує певне обмеження за кількістю сповіщувачів у в кожній частині ШПС, до і після нього. Рекомендується між ППКП та розгалужувачем встановлювати не більше 16 сповіщувачів, а до кожного з виходів OUT1 і OUT2 підключати не більш ніж по 8 сповіщувачів.

                                                                                                Володимир Баканов - головний конструктор ПП "Артон"

Література :

36. Баканов В. "Непаяные соединения в проводных системах сигнализации", ж. Алгоритм безопасности, № 4, 2011 г., с 60.

37. Горелик А. С., Язынин М. П. "Устройство подключения провода в охранных приборах и извещателях пожарных", Патент России на изобретение №2314612, бюл. № 1, 2008 г.

38. Извещатель пожарный дымовой оптико-электронный ИП212-85, ТУ-4371-006-59069151-2004, Паспорт.

39. ООО "К Б П А" "Безвинтовой зажим для электрических проводов", Патент России на изобретение №2314613, бюл. № 1, 2008 г.

40. Извещатель пожарный дымовой оптико-электронный ИП212-41М, Паспорт 4371-005-12215496-00 ПС

41. Баканов В. В., Капре М. К., Мисевич І. З., Чумак А. М. "Безгвинтовий затискач електричних провідників", Патент України на винахід № 94835, бюл. №11, 2010 р.

42. Баканов В. В., Капрэ Н. К., Мисевич И. З., Чумак А. Н. " Безвинтовой зажим электрических проводников" Патент России на изобретение № 2455737, бюл. №19, 2012 г.

43. Фролих Я. «Непаяные соединения в электронике» Пер. с венгер. М. Энергия, 1978, с.11.

44. Извещатель пожарный дымовой оптико-электронный "Кадет-М" ТУ У 31.6-37240283-001:2010 Паспорт.

45. Баканов В. В., Мисевич І. З. "Перетворювач сигналів у шлейфі пожежної сигналізації" Патент України на корисну модель № 48194, бюл. № 5, 2010 р.

46. Баканов В. В., Мисевич И. З. "Преобразователь сигналов в шлейфе пожарной сигнализации", Патент России на полезную модель № 104355, бюл. №13, 2011 г.

47. Разветвитель Т-образнный РТ-2, Паспорт МЦИ 426479.00 ПС

Особливістю димових пожежних сповіщувачів є те, що в процесі їх експлуатації необхідно проводити технічне обслуговування. А це означає, що димові сповіщувачі повинні бути знімними і складатися з головки та бази. Так як наявність зовнішнього пристрою індикації (ЗПІ ) - функція необов'язкова, то для виконання основних функцій знімний пожежний сповіщувач може містити на активної частини тільки два контакти для підключення його через базу до двопровідного шлейфа пожежної сигналізації (ШПС). Однак як у європейських, так і у російських нормативних документах є вимога, що при вилученні головки з бази в працюючому ШПС повинні відбутися зміни, які прилад приймально-контрольний пожежний (ППКП) повинен сприйняти як несправність. Зазвичай це забезпечується розривом одного з провідників ШПС за допомогою двох контактів на базі та двох замкнутих між собою контактах на головці сповіщувача. У технічному рішенні, захищеному патентами UA 86260 [25] та RU 2372663 [26], вдалося реалізувати найпростішу базу для підключення до двопровідного ШПС та головку з мінімальною кількістю контактів, що контактують з базою - у сповіщувачі СПД-3.10 [27]. Але головною відмінною цього виробу було використання широкої номенклатури баз для включення сповіщувачів у чотирьохпровідний шлейф та для підключення ЗПІ при використанні тієї ж самої головки сповіщувача з мінімальною кількістю контактів.

Аналіз можливих і необхідних підключень провідників та елементів шлейфу пожежної сигналізації показує, що найбільш прийнятними на базах сповіщувачів є гвинтові з'єднувачі з застосуванням квадратних шайб або квадратних гайок, як це показано правих нижніх прикладах рис. 5 в першій частині цієї статті [6].

Реалізовані у сповіщувачах пожежних димових (СПД) принципи побудови вимагають і певних технічних рішень при підключенні цих виробів до приладів приймально-контрольних пожежних (ППКП) за допомогою шлейфів пожежної сигналізації. Про організацію шлейфних драйверів у різних ППКП автор говорив в статті [1]. Тут же розглянемо особливості схем підключення пожежних сповіщувачів, і в першу чергу СПД до шлейфів пожежної сигналізації (ШПС). Головною особливістю таких сповіщувачів є те, що в процесі їх експлуатації потрібно проводити технічне обслуговування: відключити виріб від шлейфу, провести чистку оптичної частини - камери димового сенсора і перевірку параметрів, розбракувати сповіщувачі за результатами перевірки, придатні вироби та/або сповіщувачі з резерву встановити замість відключених. Природно, що проводити таку процедуру простіше зі знімними сповіщувачами, тобто такими, що складаються з головки та бази. Кількість рознімних контактів на головці та на базі залежить від безлічі причин і, напевно, немає оптимального рішення по кількості і якості цих контактів для будь-яких СПД.

Одним з перших російських пожежних сповіщувачів на мікроконтролері був максимально-диференційний тепловий сповіщувач ИП101-3А-А3R1 [62]. Виконаний він був на мікроконтролері з обмеженими можливостями без вбудованого аналогово-цифрового перетворювача (АЦП) і з зовнішньою енергонезалежною пам'яттю. Схема цього виробу представлена на рис. 91, а фотографія - на рис. 92.

pic_91

                                                                                                               рис. 91

Як було показано у статті [58] перетворити максимальний тепловий сповіщувач в максимально-диференційний можна доповненням резистивного мосту ще одним термістором, який перебуватиме в середині сповіщувача і буде захищений від прямого контакту з повітрям. Блок схема такого сповіщувача представлена на рис. 82. При швидкому підвищенні температури опір внутрішнього терморезистора не встигає зменшитися, напруга на входах компаратора зростає і досягає порогу відкривання транзисторів цього компаратора при температурі нижче мінімальної температури спрацьовування для обраного класу сповіщувача. При повільному підвищенні температури у такому сповіщувачі опір терморезисторов зменшується пропорційно один одному, але завдяки резистору, включеному послідовно з внутрішнім термістором, зростає різниця потенціалів на входах компаратора. Тому такий сповіщувач спрацьовує при досягненні певного порогу спрацьовування і у випадку повільного наростання температури.

pic_82

Недоліком теплових пожежних сповіщувачів з контактним тепловим сенсором є те, що температура спрацьовування такого сповіщувача залежить тільки від температури спрацьовування контактного теплового елемента. Така залежність не дозволяє відповідно до вимог ринку в умовах серійного виробництва оперативно змінювати клас теплового пожежного сповіщувача. Крім того, контактний тепловий сенсор не забезпечує стійкого значення температури спрацьовування сповіщувача в умовах підвищеної вібрації. При використанні в якості сенсора термістора доводиться долати температурну нестабільність інших елементів схеми - в першу чергу напівпровідникових приладів: діодів і транзисторів.

У технічному рішенні, представленому на рис. 77 і захищеному патентами України № 89097 [47] та Росії № 2390848 [48] реалізована спроба: недоліки транзистора - його температурну нестабільність перетворити в перевагу теплового сповіщувача. В основу цього винаходу поставлено завдання - застосування в якості теплового сенсора транзистор, що дозволяє цьому транзистору за рахунок зв'язків з іншими елементами схеми одночасно виконувати декілька функцій, при цьому, встановлення температури спрацьовування сповіщувача забезпечується простим співвідношенням опорів резисторів. Крім того, таке застосування транзистора дозволяє виключити вплив вібрації на температуру спрацьовування сповіщувача.

bakanov_77

Наступним виробом, створеним співробітниками підприємства "АРТОН " на шляху вдосконалення теплових пожежних сповіщувачів, став сповіщувач, в основу якого було покладено винахід по патентах України № 78376 [37] та Росії № 2303291 [38]. Це технічне рішення, яке представлене на рис. 71 , було реалізовано у сповіщуващах ТПТ -2. Фотографія теплових сповіщувачів серії ТПТ представлена на рис. 72.

               71_4                   part_72_4                 
                               рис. 71                       рис. 72

 

Виріб містить невелику кількість елементів, але зберігає стан пожежної тривоги у знакозмінному шлейфі пожежної сигналізації при малій величині ємності конденсатора пам'яті спрацювання.

Бістабільний елемент цього сповіщувача від типового (див. рис. 15 у частині 2.1) відрізняється наявністю тільки двох елементів: діода та конденсатора пам'яті спрацювання.

Працює сповіщувач таким чином. Якщо температура навколишнього середовища нижче граничної температури теплового сенсора, то його опір значний - кілька МОм. Після подачі напруги живлення на вхідні клеми завдяки відсутності заряду на всіх трьох конденсаторах обидва транзистора залишаються закритими. Діод випрямляча здійснює захист інших елементів теплового пожежного сповіщувача при помилковому підключенні полярності напруги живлення. У нормальному стані через випрямляч і світлодіодний індикатор буде проходити струм, обмежений значенням опору резистора в цьому ланцюзі. Якщо значення струму не перевищує 50 мкА, то світлодіодний індикатор виконує тільки роль обмежувача напруги на рівні (1,5-2 ) В, практично не випромінюючи червоне світло. Струм споживання тепловим сповіщувачем в черговому режимі роботи не перевищуватиме вказане значення, так як зворотні струми транзисторів значно менше цієї величини в діапазоні робочих напруг шлейфу пожежної сигналізації та у діапазоні робочих температур.

При досягненні температури навколишнього середовища граничного значення тепловий сенсор різко змінює свій опір до значень в кілька десятків Ом. На базі транзистора зворотної провідності виділяється напруга, достатньої величини для його відкриття. Завдяки струму колектора цього транзистора на базі транзистора прямої провідності також створюється падіння напруги, від якої він відкривається. Після перемикання транзистора прямої провідності значна частина струму його колектора буде протікати через резистор і світлодіодний індикатор. Значення опору цього резистора вибирається достатнім для нормальної роботи світлодіодного індикатора, який у стані "ПОЖЕЖА" повинен забезпечувати належний рівень яскравості. Крім того, значенням опору цього резистора у стані "ПОЖЕЖА" забезпечуються належні умови формування сповіщення про пожежу у шлейфі пожежної сигналізації. Через діод бістабільного елементу потече струм, який забезпечить накопичення заряду на конденсаторі пам'яті спрацювання, а також збільшення базового струму транзистора зворотної провідності. Таким чином, забезпечується збереження стану "ПОЖЕЖА" тепловим сповіщувачем навіть при відновленні високоімпедансного стану тепловим сенсором. Крім того, за рахунок накопиченого заряду на конденсаторі пам'яті спрацювання забезпечується збереження сповіщувачем стану "ПОЖЕЖА" при наявності імпульсів зворотної напруги на шлейфі пожежної сигналізації з тривалістю менше 0,1 с. Діод бістабільного елементу в цьому режимі перешкоджає розряду конденсатора пам'яті спрацювання через світлодіодний індикатор. Але відсутність напруги живлення необхідної полярності протягом декількох секунд при відновленні високоімпедансного стану теплового сенсора повертає тепловий сповіщувач у початковий стан чергового режиму роботи.

Якщо температура середовища повертається до нормального стану, то й тепловий сенсор відновлює свій стан, а значить, його опір значно зростає. Таким вимогам відповідають терморезистор ТРП68-01И2 ТУ 6190-003-42187449-2001 та реле температурне РТ-1-З К ТУ 4218-001-42187449-2001.

За рахунок обмеження напруги, яка прикладається до теплового сенсора забезпечується стабільна робота сповіщувача у широкому діапазоні напруг живлення шлейфу пожежної сигналізації. Крім того, завдяки обмеженню напруги на тепловому сенсорі досягається стабільність температури перемикання сповіщувача при застосуванні в якості теплового сенсора терморезистора ТРП68 – 01И2 . За рахунок застосування діода і конденсатора у бістабільному елементі, а також їх зв'язків з іншими елементами схеми забезпечується нормальна робота теплового сповіщувача у шлейфах зі знакозмінним формуванням напруги. Крім того, за рахунок використовуваних зв'язків забезпечується значне зменшення струму бази транзистора зворотної провідності, що, у свою чергу, дозволяє значно зменшити ємність конденсатора пам'яті спрацювання в порівнянні з ємністю конденсатора випрямляча у сповіщувачі СПТ-2Б (див. рис. 54 в частині 4.1).

Для реалізації функції індикації чергового режиму роботи була створена схема для теплового пожежного сповіщувача ТПТ -3 , яка представлена на рис. 73.

part_73_4

                                                                                                               рис. 73

По суті, до технічного рішення, що використовувалось у сповіщувачі ТПТ-2, додався тільки один елементарний кубик - генератор імпульсів. Однак і цей пристрій було захищено патентом України № 85255 [39] та патентом Росії № 2351016 [40].

У тепловому пожежному сповіщувачі ТПТ -3 за рахунок застосування незначної кількості елементів із зазначеними зв'язками забезпечується відповідність усім вимогам нормативних документів до теплових пожежних сповіщувачів, а також цей сповіщувач забезпечує збереження свого стану після закінчення дії імпульсів напруги зворотного напрямку, які створюються приладами приймально-контрольними зі знакозмінною живленням шлейфу пожежної сигналізації. У черговому режимі роботи забезпечується формування світлодіодним індикатором коротких світлових імпульсів з тривалими проміжками між цими спалахами. За таким оптичним сигналом можна судити про працездатність даного теплового пожежного сповіщувача та про наявність напруги живлення на шлейфі пожежної сигналізації, до якого підключений сповіщувач. Крім того, імпульсний режим контролю стану теплового сенсора додатково забезпечує завадостійкість сповіщувача у цілому.

Подальша робота над поставленим завданням призвела до нового технічному рішення, захищеного патентами України № 87559 [41] та Росії № 2372664 [42], яке представлене на рис. 74.

part_74_4

                                                                                                             рис. 74

На перший погляд зміна у схемі бістабільного елементу незначна - резистор з колекторної ланцюга транзистора зворотної провідності був перенесений у ланцюг емітера. Це дозволило збільшити вхідний опір транзисторного каскаду, а це вже дозволило ще зменшити ємність конденсатора пам'яті спрацювання і застосувати конденсатор зі стабільно малими температурними залежностями. Таким чином, досягається збільшення температурної стабільності часу збереження стану пожежної тривоги при збереженні усіх функцій теплового сповіщувача відповідно до вимог ГОСТ Р 53325 і ДСТУ EN54-5.

Ще однією проблемою, що потребує вирішення, виявилося застосування в якості теплового сенсора елемента з нормально замкнутими контактами. Схема, що представлена на       рис. 75, вирішувала цю проблему, а за технічним рішенням, реалізованому тими ж авторами, було отримано ще два патенти:

- Україна № 86308 [43] ;

- Росії № 2386175 [44].

part_75_4

                                                                                                            рис. 75

Працює цей сповіщувач аналогічно попереднім пристроям з наступними відмінностями. У черговому режимі роботи, коли падіння напруги на конденсаторі пам'яті спрацювання становить (1,2-1,5) В, дільник напруги, створений резисторами, забезпечує на базі транзистора зворотної провідності потенціал, який не дозволяє цьому транзистору бути відкритим. У такому випадку буде закрито й транзистор прямої провідності. При досягненні температури навколишнього середовища граничного значення тепловий сенсор різко підвищує свій опір до значення у кілька МОм. Потенціал на базі транзистора зворотної провідності різко підвищується до потенціалу на аноді світлодіодного індикатора. Цей транзистор відкривається і відповідно відкривається транзистор прямої провідності. Потенціал на колекторі цього транзистора щодо "земляної" клеми залежить від струму, який протікає між вхідними клемами сповіщувача. Чим більше буде протікати цей струм, тим більше буде й струм бази транзистора зворотної провідності. Таким чином, забезпечується збереження стану "ПОЖЕЖА" тепловим сповіщувачем, навіть при зниженні температури навколишнього середовища до нормальної. Якщо температура середовища повертається до нормального стану, тепловий сенсор відновлює свій стан, а значить, його опір значно падає. Таким вимогам відповідає реле температурне РТ -1 -Р по ТУ 4218-001-42187449-2001.

При конструюванні друкованої плати для електронного блоку сповіщувачів ТПТ-2 та ТПТ-3 вдалося розмістити на одній і тій же платі кілька варіантів виконання: з генератором імпульсів й без нього, з нормально розімкненим та з нормально замкнутим тепловими сенсорами. Однак для виготовлення теплових пожежних сповіщувачів певного температурного класу: А1, А2, А3 або В виробнику необхідно було мати у запасі необхідну кількість відповідних теплових сенсорів або обмежитися випуск сповіщувачів тільки одного класу, наприклад А2.

Застосування універсального теплового сенсора, наприклад: термістора, вимагає використання, як це було показано на рис. 44 в частині 3.1, значної кількості елементів. Крім того, у сповіщувачі ИПК-9 для збереження режиму пожежної тривоги у знакозмінному шлейфі потрібний електролітичний конденсатор великої ємності. Вільним від цих недоліків виявилося технічне рішення, представлене на рис. 76, яке було захищено патентом України № 89550 [45] та патентом Росії № 2390849 [46]. Крім звичайних елементів: теплового сенсора, світлодіодного індикатора, випрямляча, бістабільного елементу в цій схемі присутній обмежувач струму (див. рис. 37 в частині 2.2), а бістабільний елемент виконаний на трьох транзисторах. Додатковий транзистор у бістабільному елементі дозволив створити вхід з властивостями компаратора. По суті, на двох з'єднаних емітерами транзисторах зворотної провідності був реалізований тригер Шмітта [21 , с.98 , рис.8.12 ].

part_76_4

                                                                                                       рис. 76

Такий сповіщувач з термістором працює наступним чином. Якщо температура навколишнього середовища нижче граничної температури спрацювання для обраного класу сповіщувача, то значення опору термістора буде великим. Після подачі напруги живлення на вхідні клеми і завдяки відсутності заряду на усіх трьох конденсаторах, бістабільний елемент буде закритим. У нормальному стані частина струму стабільної величини , яка проходить через обмежувач струму, забезпечує стабільне падіння напруги на світлодіодному індикаторі. Значення струму, який проходить через світлодіодний індикатор не перевищує 50 мкА, тому світлодіодний індикатор виконує роль обмежувача напруги на рівні (1,5 - 2) В, практично не випромінюючи світло. Завдяки високому опору термістора на вхід бістабільного елементу подається потенціал, який відкриває перший транзистора тригера Шмітта і він надійно закриває другий транзистор цього тригера. Струм споживання тепловим пожежним сповіщувачем у черговому режимі роботи не перевищуватиме струм, який протікає через обмежувач струму, тому що бістабільний елемент буде вимкнений. Термістор знаходиться поза корпусом сповіщувача, а інші елементи - в корпусі. При квазістатичній зміні температури навколишнього повітря всі елементи мають температуру повітря. При значній швидкості приросту температури за рахунок малої маси термістор швидко набирає температуру навколишнього повітря, в той же час інші елементи - більш інерційні, оскільки температура в корпусі сповіщувача буде збільшуватися зі значною затримкою .

Температурна нестабільність напруги перемикання тригера Шмітта істотно залежить від температурного коефіцієнта напруги база-емітер транзистора цього тригера. У той же час температурний коефіцієнт напруги світлодіодного індикатора майже дорівнює температурному коефіцієнту напруги база-емітер. Таким чином, температура перемикання тригера Шмітта істотно залежить від температури навколишнього повітря і мало залежить від температури в корпусі сповіщувача. Тобто температурна інерційність сповіщувача залежить від інерційності термістора, і майже не залежить від інерційності інших елементів схеми сповіщувача.

У черговому режимі роботи, навіть під час дії імпульсів зворотної напруги перший транзистор тригера Шмітта залишатиметься відкритим, а інші транзистори бістабільного елементу будуть залишатися закритими.

При підвищенні температури навколишнього середовища теплової сенсор буде зменшувати свій опір, змінюючи потенціал на вході бістабільного елемента. При досягненні граничного значення, відбудеться перемикання тригера Шмітта - перший транзистор закриється, а другий транзистор цього тригера відкриється. У результаті цього перемикання відкриється й транзистор прямої провідності бістабільного елемента. Крім того, за рахунок накопиченого заряду на конденсаторі пам'яті спрацювання забезпечується збереження стану "ПОЖЕЖА" при наявності імпульсів зворотної напруги заданої шпаруватості й тривалості. Але відсутність напруги живлення необхідної полярності протягом декількох секунд та при відновленні високого опору термістором повертає теплової пожежний сповіщувач у початковий стан чергового режиму роботи.

Термістор має фіксоване значення опору при нормальному значенні температури навколишнього повітря. При збільшенні температури опір термістора зменшується із заданим коефіцієнтом. Таким вимогам відповідає термістор фірми PHІLІPS серії 640 і ін

 

Володимир Баканов - головний конструктор ПП " Артон "

Література :

37. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич І. З. патент України на винахід № 78376 "Тепловий пожежний сповіщувач", бюл. № 3, 2007

38. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич И. З. патент Российской Федерации на изобретение № 2303291 "Тепловой пожарный извещатель", бюл. № 20, 2007

39. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич І. З. патент України на винахід № 85255 "Тепловий пожежний сповіщувач", бюл. № 1, 2009

40. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич И. З. патент Российской Федерации на изобретение № 2351016 "Тепловой пожарный извещатель", бюл. № 9, 2009

41. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич І. З. патент України на винахід № 87559 "Тепловий пожежний сповіщувач", бюл. № 14, 2009

42. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич И. З. патент Российской Федерации на изобретение № 2372664 "Тепловой пожарный извещатель", бюл. № 31, 2009

43. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич І. З. патент України на винахід № 86308 "Тепловий пожежний сповіщувач", бюл. № 7, 2009

44. Абушкевич В. А., Баканов В. В., Мисевич И. З. патент Российской Федерации на изобретение № 2386175 "Тепловой пожарный извещатель", бюл. № 10, 2010

45. Абушкевич В. А. патент України на винахід № 89550 "Тепловий пожежний сповіщувач Абушкевича", бюл. № 3, 2010

46. Абушкевич В. А. патент Российской Федерации на изобретение № 2390849 "Тепловой пожарный извещатель Абушкевича ", бюл. № 15, 2010

Страница 1 из 3