22 07 2017

Ukrainian (UA)Russian (CIS)
facebook1twitter1
en

Back Блиц-новости Показать содержимое по тегу: недержавна система безпеки
Показать содержимое по тегу: недержавна система безпеки

Важным элементом существования и развития любой системы является взаимопонимание между центром ее управления и объектами управления. По разным оценкам, общий трудовой ресурс в различных формах охранной профессиональной деятельности в Украине определяется, в среднем, от трети миллиона работников. Эти цифры имеют признаки макроэкономических показателей и дают основание для оценки профессиональной охранной деятельности как важной подотрасли народнохозяйственного комплекса.

Является очевидным, что государственная система управления охранной отраслью нуждается, если не в совершенствовании, то определенно - в упорядочении. К сожалению, до настоящего времени ни юридическая наука, ни практика государственного управления не выработали необходимой методологии реформирования профессиональной охранной деятельности, адекватной изменению экономической природы общества.

UFPB_FRUПоэтому продолжаются попытки различных государственных органов укрепиться на общенациональном рынке охраны при помощи административных методов и с использованием механизмов внерыночных преимуществ. Отсюда разнобой в определении правовой основы, сфер деятельности, объеме полномочий в области охраны военных формирований и подразделений правоохранительных органов, ведомственной охраны министерств и ведомств, отсутствие методологии реформирования ведомственной военизированной охраны в процессе приватизации объектов базовых отраслей экономики.

К сожалению, в этих условиях государственное регулирование негосударственного рынка охраны и безопасности следует оценить как сдерживающее, далеко не всегда своевременное. Зачастую негосударственные охранные предприятия все еще рассматривают не как партнеров в решении социальной задачи укрепления правопорядка, а как конкурентов на рынке охранных услуг.

Очевидно, что для установления взаимопонимания, охранный рынок и нуждается, и должен овладеть определенными механизмами участия в социальном диалоге с уполномоченными государственными структурами. Законом Украины «О социальном диалоге в Украине», действующим с июня 2011года, определены участники такого диалога. Это – органы исполнительной власти и органы местного самоуправления, работники и их профсоюзы, работодатели и их организации и объединения.

Такой правовой возможностью - быть равноправным участником социального диалога, уже воспользовались объединения работодателей автомобильной, металлургической, жилищно-коммунальной, стеклянной, машиностроительной, транспортной, медицинской и микробиологической отраслей промышленности, производителей и ремонтников сельскохозяйственной техники, здравоохранения, легкой промышленности, налоговые консультанты, строители, проектанты и архитекторы, шахтеры, руководители (работодатели) в сфере топливно-энергетического комплекса, сфер туризма, а также культуры, отдыха и развлечений. 

Перечисленные объединения приведены из списка уполномоченных представителей в составе членов Федерации работодателей Украины. В этом списке должна быть представлена и наша, охранная отрасль!
Формы социального диалога определены указанным Законом. Это – равноправный, разумеется - с учетом реалий:
1. Обмен информацией.
2. Консультации.
3. Согласительные процедуры.
4. Участие в коллективных переговорах по заключению коллективных договоров и соглашений.

Цели и задачи института работодателей в социальном диалоге определены статьей 5 Закона Украины «Про организации работодателей, их объединений, права и гарантии их деятельности».

Главная из них: представительство и защита прав и законных интересов работодателей в экономической, социальной, трудовой и других сферах, в том числе во взаимоотношениях с другими сторонами социального диалога.

Разумеется, каждый из 11-ти пунктов формального перечня задач, имеет свои внутренние слагаемые. Среди тех, которые в настоящее время являются наиболее значимыми для охранного рынка – это:
• (упомянутое) представительство наших интересов в органах исполнительной власти – включая - через статус Федерации работодателей Украины, в Кабинете Министров Украины;
• участие в формировании и реализации экономической и социальной политике государства, регулировании экономических, социальных, трудовых отношений;
• (говоря неформально, охранная отрасль уже нуждается не только в квалифицированной критике и судебных процедурах по оспариванию сомнительных решений от «имени органов власти», но и в участии, в установленных форме и процедуре, в принятии разумных, профессионально - взвешенных государственных решений).
Формальные задачи «содействия увеличению объемов продукции и услуг», «содействие созданию новых рабочих мест» могут решаться:
• в связи с процессом взвешенного, с учетом задач обеспечения национальной безопасности и общественного правопорядка, установления границ рынка охранных услуг, в том числе: с одной стороны путем законного ограничения деятельности на нем военных формирований и правоохранительных органов, с другой - придание необходимых полномочий негосударственным охранным предприятиям и их персоналу, установления необходимого уровня правовой и социальной защиты работников негосударственной сферы охраны и безопасности.
• к этой же сфере может быть отнесено участие в экспертизе инвестиционных проектов как продвижение предложений услуг по охране и имущественной безопасности от украинских охранных предприятий с надежной репутацией;
• то же – при охране грузов в процессе их транснационального перемещения;
• повышение статуса профессионализма охранной деятельности можно решать при выполнении формализованных задач «усовершенствования системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации работников, содействия распространению профессиональных знаний и опыта», а также «участия в разработке и реализации государственной политике в сфере образования, занятости, профессиональной ориентации»;
• являются взаимосвязанными задачи «повышения конкурентоспособности» отечественных охранных предприятий» (накануне входа в Украину международных охранных корпораций) и «развитие сотрудничества с иностранными и международными организациями работодателей и их объединениями».

Образно говоря, организации и объединения работодателей в определенном смысле можно назвать «профсоюзом руководителей». Будет ли в будущем создан формальный профсоюз работников сферы охраны – время покажет, но к участию к диалогу в данной сфере трудовых отношений нужно быть готовыми.

Есть еще один немаловажный «плюс» от присутствия организаций работодателей и на рынке услуг, и в социальном диалоге – в форме законного участия, по заявлению заинтересованного охранного предприятия, представителя организации работодателей при проверках охранного предприятия уполномоченными административными органами, с правом подачи текущих апелляций на действия проверяющих, а также замечаний по результатам проверок (статья 21 ЗУ «Про организации работодателей, их объединений, права и гарантии их деятельности».

При этом уже сегодня представители Федерации работодателей Украины входят в Экспертно-апелляционный совет Государственной службы регуляторной политики.

Поэтому не пользоваться этими возможностями досудебной защиты права на профессиональную деятельность было бы неразумным.
Как известно, законодатель определил алгоритм создания и признания статуса организаций работодателей, а также их объединений местного, регионального и на их основе - национального (всеукраинского) уровня. Установлена также процедура установления репрезентативности органа работодателей, разумеется, и в сфере охраны, как полномочного участника социального диалога в этой сфере.

Получив такие полномочия участника социального диалога, правильно используя их с учетом интересов общества, государства и профессиональной сферы, имеется законодательно определенная возможность в недалеком будущем рассматривать вопрос о признании всеукраинского объединения работодателей- предпринимателей в области охраны саморегулируемой организацией.
Широко не комментируя перспективы возможного отраслевого управления охранной отраслью, как на примере такой корпоративной организации, можно ссылаться на Союз адвокатов Украины, Укрпотребкооперацию, Строительную палату Украины, которые имеют установленные на законодательном уровне определенные весомые полномочия по регулированию соответствующих сфер.

Автор: президент УФПБ Сергей Сидоренко

Організована професійна спільнота ринку охорони оголосила про підготовку комплексного галузевого законодавчого акту взамін чинного Закону України «Про охоронну діяльність».

Lviv_sidorenkoНа сайті УФПБ розмішений проект концепції «Програми удосконалення державної організації та галузевого управління охоронною діяльністю». Проект зокрема передбачає:

  • запровадження галузевого самоврядування охоронної галузі із визначенням засад статутних повноважень;
  • створення державного підприємства для охорони об’єктів державної форми власності за договорами;
  • використання вогнепальної зброї усіма суб’єктами охорони;
  • оголошення виключних підстав для залучення органів влади до охоронної діяльності;
  • посилення впливу місцевої влади;
  • визначення мінімальних обсягів відповідальності операторів охоронних послуг тощо.

Передбачається, що опрацювання проекту програми Українська федерація професіоналів безпеки здійснюватиме до листопада 2016 року під науковим та методичним керівництвом Інституту законодавства ВРУ. З цією метою буде створено тимчасовий творчий колектив «Центр законодавства в сфері охоронної діяльності».

На думку експертів, запропоновані кроки стикнуться з жорстким спротивом державних чиновників, керівництва держпідприємств та інших осіб, які отримують неправомірну вигоду від різних видів охоронної діяльності.

Текст проекту ПрограмиТУТ.

Опубликовано в Блиц-новости

Серед численних перлин творчості Антона Павловича Чехова є оповідання, що може, на думку дописувача, відобразити різні підходи до нормотворення представників від влади та професійного охоронного сектору країни (або ж про те, як виконавча влада бореться проти державних та недержавних охоронних підприємств).

Отже, оповідання «Зловмисник» (максимально наближено до сюжету). У земському суді досліджуються обставини вчинку місцевого селянина, затриманого за розкручування кріплень магістральної залізничної колії. Не «терорист», і не «сепаратист» - російська глибинка кінця 19-го сторіччя.

Земський судя запитує: «Навіщо Ви це робили ?». Підсудний пояснює: «З тих гайок виходять гарні грузила для рибної ловлі». Судді: «А ви розумієте, що міг потяг зійти з рейок, постраждали б люди ?». Підсудний : «А мені рибу довити – як ?».

Подібно до цього вибудовувався діалог між авторами (в усякому разі, тих, хто їх формально представляє) проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні органами поліції охорони на договірних засадах, та умов забезпечення охорони об’єктів» (оприлюднений 10 лютого 2016 року), та представниками охоронної спільноти, який мав місце днями на засіданні керівництва Державної регуляторної служби України під головуванням Голови Служби К.М. Ляпіної.

Rada_ufpbПерша поява цієї статті пов’язана із Радою УФПБ, яка відбулась наприкінці березня п.р. у Полтаві

Очевидне та явне спрямування проекту-максимальне захоплення (інший термін підібрати важко) загальнонаціонального ринку охоронних послуг структурним   підрозділом Національної поліції – поліцією охорони виключно із застосуванням адміністративного   важеля,   всупереч задекларованим Конституцією України   та   її   базовими законодавчими актами   про   розвиток підприємництва,   рівність економічних   суб’єктів   різних форм власності; ігноруючи повноваження     конкретних центральних органів виконавчої влади; а також про антимонопольні та регуляторні механізми протидії запровадженню монополій, у тому числі державної, на різних сегментах економіки.

Тези про те, що:

- встановлення та/або зміни правовідносин, що заторкаються у проекті урядового нормативного акту, є предметом регулювання правових актів вищої сили (кодекс, закон), ніж постанова Кабінету Міністрів України;

- зміст проекту прямо суперечить нормам базових галузевих законів України про повноваження окремих державних відомств на утримання відомчої, у тому числі воєнізованої охорони;

- проект не відповідає актам міжнародного законодавства та керівним цільовим директивам Європейської співдружності з питань охорони;

- законодавчі повноваження у органів поліції охорони укладати договори на охорону об’єктів державної форми власності (а лише щодо правовідносин з охорони громадян, а також майна приватної та колективної власності - відсутні;

- повноваження у будь-якого центрального органу виконавчої влади визначати обмежений обсяг цивільної відповідальності одного із суб’єктів охорони - органів поліції охорони - відсутні;

- повноваження центральних органів виконавчої влади встановлювати виключний, лише за участю органів поліції охорони, порядок охорони об’єктів недержавної форми власності – відсутні;

- визначене базовим господарським законодавством завдання про затвердження переліку окремих особливо важливих об’єктів державної форми власності – не виконане;

- взаємовідносини між суб’єктами вертикалі виконавчої влади з приводу включення об’єктів до не сформованої правової категорії «особливо важливі об’єкти» суттєво не відповідають змісту правовідносин між центральними органами виконавчої влади ні по вертикалі, ні по горизонталі;

- прийняття та реалізація означеного урядового рішення спровокує декілька тисяч позовів незаконно звільнених, внаслідок «зміни» відомчої охорони на охорону органами поліції охорони під адміністративним тиском, працівників відомчих (державних) підрозділів воєнізованої охорони про відновлення на роботі з відшкодуванням втраченого заробітку з наступним відшкодуванням цих непродуктивних витрат з безпосередніх керівників органів управління відомчої охорони у повному обсязі;

- витрати на відомчу воєнізовану охорону, що включаються до собівартості продукції відомств, є більш сприятливі для них з точки зору оподаткування господарської діяльності і майже у два рази менші, ніж витрати на послуги поліції охорони, що мають відшкодовуватися за рахунок прибутку;

- теза про протидію «тероризму» суттєво протирічить фактичній спрямованості проекту на забезпечення надмонопольного обсягу охорони лише одному суб’єкту охорони незаконним антиконкурентним актом від імені вищого органу державного управління;

тощо,

сприймалися акторами проекту Урядового рішення однозначно (майже дослівно): «Але ж ми (поліція охорони) працюємо за договорами і отримуємо за це кошти»; «ми – великі платники податків, а ви (недержавний сектор охоронної галузі) – ні!»; «є спеціальне виключення для нас (поліції охорони) у законодавстві про джерела фінансування органів влади».

А «повноваження», «чинні законодавчі акти», «міжнародне право», «компетенція органів управління у визначеній сфері», «негативні соціальні наслідки», «економічна доцільність», «невідповідність гасла і фактичної мети» - це те, що має суттєво менше значення, ніж прагнення зберегти існування поліції охорони за будь-яку ціну.

Для більш повного розуміння ситуації – не позиції однієї із сторін, а саме загальної системи правовідносин з приводу охоронної функції, пропонується порівняти дві групи складових : діяльність органів виконавчої влади на основі бюджетного фінансування та надання охоронних послуг за рахунок їх прямого фінансування замовником на договірних засадах.

Не станемо заглиблюватися у питання про кінцеву природу державних коштів періоду суцільної «совєтізації» економіки (як домінуючого джерела коштів для сплати послуг позавідомчої охорони); і про те, що згодом з’явились кошти державних організацій за рахунок госпрозрахункової діяльності. Немає відомостей для визначення співвідношення у загальному обсязі фінансування послуг охорони між коштами з кошторису бюджетних установ, прибутку від госпрозрахункової діяльності державних суб’єктів господарювання та прибутку підприємців, особистих коштів фізичних осіб – замовників послуг охорони. Головне – ці кошти не є «прямо» бюджетними. І функція позавідомчої охорони у стосунках із замовниками її послуг – була очевидно не владно-правова.

Тому, засновані на початку 20-х років минулого століття підрозділи позавідомчої охорони діяли при виконкомах місцевих рад (по «сучасному» - при державних адміністраціях), а з 29 жовтня 1952 року – при органах міліції.

Так, до слова, чомусь саме ця дата, визначена постановою Ради Міністрів СРСР за підписом її Голови – Й.В. Сталіна, з якої відбулось пониження статусу позавідомчої охорони – з установи при місцевому органі державної виконавчої влади до установи при міліції, підпорядкованій (на той час) місцевим органам влади, вважається серед ветеранів Державної служби охорони при МВС України неформальним професійним святом працівників охорони.

Отже, є визначена індивідуальна потреба замовника у певній різновидності охорони, і є унормована під запити замовника більш-менш гнучка державна функція для їх задоволення – тому «при». І ще однією «совецькою» родзинкою розвитку позавідомчої охорони стало те, що всупереч загальному вектору розатестуванню (демілітаризації) працівників різних галузей господарства (оборонно-промисловий комплекс, транспортна галузь, енергетитка тощо) у позавідомчу охорону за 40 післявоєнних «радянських» років поступово вводили штати працівників міліції.

При перетині державного кордону, на митниці, або ж, захисти вас Боже – у в’язнці, ви - лише підкоряєтесь владній функції. А для обрання певного виду і обсягу охорони,з огляду на розмаїття об’єктів та способів зберігання майна, необхідно домовлятися та ще й у формі письмово укладеного договору. Це – загальносвітова практика, а також установлена підстава для банківського супроводження цивільно-правових відносин між замовником і виконавцем охоронної послуги.

За часів радянської економіки, зважаючи на немалий обсяг результатів службової діяльності позавідомчої охорони по захисту правопоряку за межами договірних відносин по охороні за кошти замовників – переважно об’єктів державної форми власності, принципового протиріччя між природою державної «установи» та її позабюджетним фінансування – не виникало.

Дзвіночок пролунав у зв’язку з набуттям чинності з 1 січня 2004 року Цивільного та Господарського кодексів України. Зокрема , Цивільний кодекс запровадив поняття «юридичної особи публічного права», що створюється розпорядчими актами органів влади (центральних – як державної форми власності і місцевих – як комунальної форми власності)(стаття 81 ЦК України). І тоді, нарешті, з’явилася законна підстава відрізнити всеохоплюючу «совецьку» державну функцію тотальної державної охорони тотальної державної власності від некомерціної господарської діяльності Державної служби охорони при МВС України - суб’єкта публічного права державної форми власності, наділеного господарською комптенцією (статті 2 і 3 Господарського кодексу України). І до кола державних юридичних осіб державної форми власності, визначених Господарським кодексом України (підприємства, у тому числі унітарні державні та комунальні, казенні, господарські товариства), Державна служба охорони при МВС України з наявними владними повноваженнями, також відноситися ніяк не могла.

Хто пам’ятає один наріжних визначень К.Маркса про стадії розвитку – «перехід кількісних змін у корінні якісні» ? Це до того, що насичення позавідомчої охорони (а з 1993 року – Державної служби охорони при МВС України) представниками влади (міліції), врешті і зумовило надання їй статусу органу влади – в особі поліції охорони, структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади – Національної поліції.

І     тоді       протиріччя між         державно-владною     сутністю органа влади, змістом його службової діяльності у формі надання послуги - а не застосування державно-владних повноважень, та небюджетною основою його (органу вдади) фінансування як юридичної особи публічного права,   довелось терміново «замальовувати».

Для цього, поспіхом, відповідно 10 листопада та 25 грудня 2015 року були прийняті зміни:

до Закону України «Про джерала   фінансування органів державної влади» - про зарахування коштів за здійснення функцій держави виключно до державного бюджету, крім послуг з охорони,що   надаються на договірних   засадах,

а також до постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 834   - про оголошення знову створених органів поліції охорони правонаступниками підрозділів Державної служби охорони при МВС України.

Як вчить прислів’я : «Що швидко робиться, те сліпе родиться»

Ще раз про доповнення від 10 листопада 2015 року до Закону України ««Про джерала фінансування органів державної влади» і про «функції держави».

Є визначені Конституцією України функції держави – захист суверенітету і територіальної цілістності України, економічна та інформаційна безпека, оборона, освіта, підтримання правопорядку, соціальний захист населення, судочинство, податкова політики тощо.

Більшість цих функції перелічені у статях 3 (захист прав і свобод людини), 11 (консолідація і розвиток нації), 16 (забезпечення екологічної безпеки, збереження гонофонду Українського народу), 17 (захист суверенітету і територіальної цілістності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, оборона країни та соціальний захист її захисників), 19 (зовнішньополітична діяльність), 19 (підтримання правового порядку), 49 (охорона здоров’я), 53 (освіта) тощо ; функції держави в особі її вищого органу виконавчої влади – Кабінету Міністрів України, перелічені у статті 116 Конституції України; як об’єкти бюджетного фінансування ці функції зазначені у статті 87 Бюджетного кодексу України.

За юридичним змістом, юридичні особи та громадяни виступають учасниками у провадженні функцій держави при отриманні різних документів щодо сфер державного управління (облік населення, міграція, отримання різних «прав», податки, соціальний захист, участь у судових провадженнях, спадкова та митна справа, захист інтелектуавальної власності документування інших економічних та соціальних станів юридичних осіб та громадян тощо), що має місце у правовому полі надання адміністративних послуг.

В той же час, згідно із частиною першою статті 3 Господарського кодекесу України, діяльність суб’єктів господарювання, спрямована, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначенність, є господарською діяльністю.

Отже, владної функції держави у формі надання послуг з охорони за кошти замовників на договірних засадах – немає.

Є господарські функції державних підприємств та установ, спрямовані на задоволення потреб замовника ( пасажирські перевезення, культурно-видовищні, розподіл радіочастотного ресурсу, хоч і платна, але некомерційна діяльність установ охорони здоров’я тощо). Такою ж за змістом є послуга з використанням владного ресурсу – діяльність ДСО при МВС України у статусі державної установи. Її правонаступник мав би отримати той же статус, якби малось на меті зберегти важливу для охоронного сектору державну структуру у відповідній організаційно-правовій формі, передбаченій Господарським кодексом   України.

Ще один відступ - на тлі яких об’єктивних соціально-економічних перетворень змінюється структура охорона власності ?

Державний сектор економіки (колись більше ніж 90-відсотків обсягу замовлень ДСО при МВС України) невпинно зменшується, при цьому більш-менш стабільним залишається кількість бюджетних установ різних рівнів влади з напруженими кошторисами фінансування діяльності. Реорганізовані до суспільних потребі базові галузі (паливо-енергетичний комплекс, електроенергетика, різновиди транспортної галузі, пошта, спеціальний зв’язок, вибухова справа тощо), мають власні (відомчі) підрозділи воєнізованої охорони (підрозділи служб безпеки) на підставі відповідних чинних галузевих законів і утримуються за рахунок собівартості (раніш згаданої) некомерційної господарської діяльності державних відомств. Засновані кілька тисяч недержавних охоронних підприємств, економічно та організаційно більш рухливі, частина яких, розуміючі переваги певної узгодженої політики діяльності на загальному ринку охорони, концентрується у фахові федерації, у тому числі з метою застосування більш гнучких методів і способів професійної діяльності, у тому числі для захисту охоронного ринку від недобросовісної конкуренції та антиконкурентних дій та рішень органів влади.

За цих обставин для державного монополіста на охоронному сегменті прямо постає питання – як вижити ? Або, іншими словами, чи потрібна кому послуга з охорони «від держави»? Виявляється, що вкрай потрібна. Але, з огляду на рівень цін на послугу та за відсутності вибору на ринку охорони з-поміж одного охоронникам - законного користувача вогнепальною зброєю, таких охочих суттєво меншає.

І тоді починається пошук способу, щоб клієнт сам йшов за послугою. Може, хтось і почується себе ображеним – то дуже перепрошую, але це «розуміння» проблеми у стилі колишньої ДАІ – навіть законні штрафні гроші самі «приїдуть» на пост ДПС, а обов’язкові платежі і збори – до МРЕО.

Хто був і є у некомерційній державній або недержавній «охороні» - знає: за клієнтом ще треба побігати, умовити згодитися на ціну охорони, забезпечити її належне виконання та й ще сподіватися, що кошти за послугу надійдуть вчасно. Або ж, враховуючи процеси концентрації і корпоратизації, домовлятися з головним власником (головним офісом) системного господарського об’єднання про запровадження охорони, бо докоряти власним командирам місцевого рівня про те, що не можуть знайти спільної мови з відповідними менеджерами філіалів ПАТів, ВАТів і концернів – марно, оскільки, як правило, на місцевому рівні «такі» питання не вирішують.

Це – складно.

Виявилось, більш простіше згадати схему, заплановану ще у лютому 1991 року, при прийнятті Верховною Радою України Закону України «Про підприємництво» - про перелік окремих особливо важливих об’єктів державної форми власності, охорона яких може здійснюватися лише державними організаціями і підприємствами (згідно із статтею 4 цього Закону).

Цю «фішку» згадали лише через 21 рік, при прийнятті Закону України «Про охоронну діяльність».

При цьому, всупереч збереженій Господарським кодексом України (можна подивитися пункт 2 Розділу IX Перехідні положення) варіативній диспозиції статті 4 Закону України «Про підприємництво» ( «може здійснюватися») замінили на   наказну (імперативну) – «здійснюється виключно».

З яких правових підстав з’явилося оте «виключно» ? Виявляється, з пункту 5 того ж Розділу IX ГК України, але «це» стосувалося доручення Кабінету Міністрів України внести законопроект про перелік видів діяльності, «в яких забороняється підприємництво, та видів господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям». Такого законодавчого акту немає і досі.

З 1991 року ні Кабінет Міністрів України, ні нові титуловані вчені – правознавці, що отримали високі наукові регалії не відходячи від станка влади, не змогли придумати, у якому ж порядку визначати отой перелік «окремих особливо важливих державних..». Нарешті, у червні 2013 року, шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 421 постановили: доручити вирішити це питання Міністерству внутрішніх справ, при якому перебувала Державна служба охорони при МВС.

Те, що «придумали» у МВС згодом, більш ніж через 2 роки (або ж, будемо розумно-терплячими – через 1,5 року після березня 2014 року), шляхом видання наказу МВС України від 1 вересня 2015 року № 1051, виявилось знову ще не переліком, а критеріями, за якими мав визначатися той Перелік.

Щодо критеріїв.

При їх формуванні, «не мудрствуя лукаво», «перевантажили» наявні повноваження Кабінету Міністрів України (щодо ототожнення (у кількості та ознаками) поняття «об’єкти, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» з категорією «особливо важливий об’єкт державної форми власності»; втрутилися в компетенцію з питань охорони об’єктів Міністерства оборони, підконтрольних Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державного агенства з матеріального резерву; самовільно змінили вимоги з організації охорони об’єктів з операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, проведенням масових спортивних заходів; залишили без уваги визначену Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» критерії «нормативи порогової маси» небезпечених речовин - для розумного визначення доцільності або суворої необхідності запровадження державних заходів охорони конкретного об’єкта із зберіганням (використаням) відповідних речовин (матеріалів) тощо.

І ще один крок, м’яко кажучи, за межами повноважень вертикалі виконавчої влади.

Всупереч тричі проголошеній законодавчій нормі (Господарський кодекс України, закони України «Про підприємницво», «Про Національну поліцію») у вказаний наказ МВС України № 1051-2015 року самовільно включена норма про «виключну» охорону (об’єктів державної форми власності) державними підприємствами та організаціями «на підставі договорів про надання охоронних послуг».

Який державний оператор працює на вільному ринку охоронних послуг ? – колишня ДСО при МВС України, а нині поліція охорони. Чий підпис під «Критеріями» – її керівника, начальника Департаменту (нині - поліції охорони) С.І.Будніка, підкріпленого підписом (тексту наказу МВС) Міністра внутрішніх справ А.Б.Авакова.

На часі згадати (у перекладі) сентенцію ще з джерел латинської юридичної фразеології: «Особа в один і той же час не може бути суб’єктом та об’єктом дії».

І тому є дуже великі запитання до Міністра юстиції України П.Д.Петренко :

Яким чином   згаданий   наказ   МВС України від 1.09.2015 № 1051 «Про затвердження Критеріїв, відповідно до яких об’єкти включаються до переліку окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями на підставі договорів про надання охоронних послуг», міг отримати державну реєстрацію Мін’юсту від 22.09.2015 за № 1124/27569 - ?

З яких підстав в урядовому закопроекті, що пройшов експертизу Мін’юсту, прийнятому у якості Закону України № 766 –VIII від 10 листопада 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національної поліції», до визначених Конституцією України функцій держави «раптом» додалася некомерційна господарська діяльність з надання послуг охорони на договірних засадах - ?

Чи не за умов «недогляду», «перевищення», «втручання»…, вже 11 листопада 2015 року, «з коліна», поза процедурою підготовки та прийняття регуляторних нормативних актів,   приймається постанова Кабінету Міністрів України № 937 «Питання забезпечення охорони об’єктів державної та інших форм власності» (Прем’єр-міністр України А.П.Яценюк), під риторику завдань боротьби з тероризмом та з перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України, про запровадження обов’язкової охорони органами поліції охорони приміщень головних офісів господарських об’єднань державної форми власності та невизначеного кола суб’єктів господарювання недержавної форми власності (замість охорони конкретних об’єктів критичної інфраструктури) - ?; з відповідальністю лише за об’єкти нерухомості – ? на умовах незаконних договорів – ?

При цьому порушуються вимоги двох кодексів України та чи не з десятка законодавчих актів України, декількох чинних постанов самого Кабінету Міністрів України з питань охорони, без уваги залишені норми міжнародного права, орієнтація на які задекларована Україною.

 Що далі ?

В юридичному плані відповідь сформульована чітко.

Абзац другий статті 4 Цивільного кодексу України містить пряму вказівку: «Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону».

Є чинними відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 2), що визначають критерії оцінки правомірності нормативного акту як такого, що має бути прийнятим:

  • на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України;
  • з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані;
  • безсторонньо (неупереджено);
  • добросовісно;
  • з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
  • пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення;
  • з урахуванням права особи (зокрема, охоронної спільности), на участь у процесі прийняття рішення…

І тому в окружному адміністративному суді міста Києва започатковані два судові провадження за позовами про скасування згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 937. Потребує вирішення питання про особу, що зможе оскаржити наказ МВС України від 1 вересня 2015 року № 1051.

І потрібна щільна співпраця з фахівцями Державної регуляторної служби України та Антимонопольного комітету України щодо приведення у відповідність з чинним законодавством що недавно прийнятих та до нових проектів від МВС України із спробами дестабілізувати охоронний ринок.

Цікаво оцінити ситуацію через визначення ознак діяльності поліції охорони та недержавного сектору охорони та безпеки за чинною Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД – 2010).

Наведемо кваліфікаційні ознаки коду «80» «Діяльність охоронних служб та проведення розслідувань.» Цей розділ включає послуги з організації та підтримки безпеки: розслідування та послуги детективів; послуги тілоохоронців і патрулювання; інкасацію та перевезення грошей та інших коштовних речей за допомогою персоналу й устаткування для захисту подібного майна під час транспортування; управління електронними системами безпеки, такими як охоронні або протипожежні системи, у випадку, коли діяльність направлена на дистанційне спостереження за цими системами, але може включати також продаж, установлення та ремонт цих систем.

За цим кодом КВЕД-2010 означена також клас 80.1. Діяльність приватних охоронних служб. Цей клас включає також надання однієї або більше послуг з перелічених нижче: послуги охоронців та тілоохоронців, патрулювання на вулицях, інкасацію та перевезення грошей та інших коштовних речей за допомогою персоналу або устаткування для захисту подібного майна під час транспортування (броньовані автомобілі), застосування детекторів брехні, послуги зі зняття відбитків пальців. Крім того, за цим кодом ідентифікується клас 80.20 (обслуговування систем безпеки)

Отже, функції аналогічні.

І тому, знову, є кілька незручних запитань до авторів (МВС України та, зокрема, ДСО при МВС України) нині чинного Закону України «Про охоронну діяльність» (та депутатської спільноти минулої, сьомої, каденції Верховної Ради України).

Чому «охорона діяльність» визначена лише як діяльність з надання відповідних послуг (абзац другий частини першої статті 1 вказаного Закону України ?

чому дія цього Закону поширюється лише на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони у частині, що не регулюються законодавчими актами, які регламентують їх діяльність» (частина друга статті 2 Закону) ?

як кваліфікувати діяльність підрозділів відомчої, у тому воєнізованої, охорони, служб безпеки у складі відповідних органів виконавчої влади, а також суб’єктів господарювання   недержавної форми власності ?

і чому для здійснення аналогічних за економічним змістом та системою фінансування лише державним організаціям надано (збережено) право на використання в охоронній діяльності вогнепальної, у тому числі автоматичної, зброї ?

Спробуємо сформулювати відповідь на останнє запитання. При виконані завдань з охорони правопорядку, у порядку та випадках, визначених законодавством, службовці правоохоронних органів мають право застосовувати вогнепальну зброю. (На жаль, викривлена свідомість незначної частини суспільства усіх відомих людських формацій у якості найбільш переконливої перестороги від безпосереднього вчинення протиправних дій проти особи та її майна сприймає лише зброю охорони (з модифікаціями за історичними періодами та технічним рівнем їх розвитку). Але ж, за умови суттєвої реорганізації структури власності у національному економічному та правовому просторі, зберігати лише за державною структурою монопольне право на використання найбільш вражаючої «палиці» об’єктивних підстав – немає !

При цьому зрозумілою та обґрунтованою є світова законодавча практика надання недержавним суб’єктам охоронної діяльності права на застосування силових заходів впливу на правопорушників, які за правовим обсягом та способом використання, а також технічними характеристиками (відповідно до визначених показників (класи, види тощо) є нижчими (менш вразливими), ніж ті, якими суспільство (в особі законодавчого органу) наділяє відповідні   державні правоохоронні структури (затримання та утримання особи під вартою, арешт, спеціальні засоби активної оборони підвищеної уразливої дії, активне застосування службових тварин тощо).

Слід вказати, що відповідно до функцій органів поліції, у тому числі поліції охорони під час виконання службових завдань з охорони, віднесена діяльність, передбачена кодом за КВЕД 84.24. Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки (управління та функціонування регулярних і допоміжних силових структур, фінансованих органами державної влади, а також портових, прикордонних, міліцейських сил, сил берегової охорони й інших спеціальних силових структур, у т.ч. регулювання вуличного руху, реєстрацію іноземних громадян, облік арештів; забезпечення населення предметами першої необхідності у випадках надзвичайних ситуацій у мирний час;діяльність із захисту та нагляду за виловом риби.

Примітка:

Збіг редакційних згадок про діяльність героя оповідання

А.Чехова та останній клас діяльності поліції по коду за КВЕД

84.24 є суто випадковим.

Отже, за КВЕД, поліція охорони надає послуги з охорони (80), у той же час здійснює управління та функціонування регулярних і допоміжних силових структур (підрозділи ВОХОР, охоронні підрозділи «Варта») (84.22), і додамо від себе – приймає участь в охороні громадського порядку поза визначеним видом економічної діяльності як орган виконавчої влади, що не має бюджетного фінансування.

Які переваги одного ідентифікованого за КВЕД суб’єкта економічної діяльності (поліції охорони) перед приватними охоронними службами – лише володіння вогнепальною зброєю. Які переваги приватних охоронних служб перед поліцією охорони - доступна та варіативна ціна послуги, відсутність диктату виконавця охоронної послуги – монополіста.

Тому цю, цінову перевагу, за законами конкурентної боротьби, треба знешкодити. У який спосіб, не зменшуючи власної високої ціни на державні послуги охорони ? Шляхом перекриття шляху коштів замовника до приватної охоронної структури у формі спроби запровадження надширокого обсягу обов’язкової охорони об’єктів усіх форм власності виключно органами поліції охорони, вибірково починаючи з найбільш фінансово-стабільних.

І ще раз про державні кошти.

  Починаючи з 1993 року започаткована практика оголошення переліку об’єктів (за галузевою ознакою, у тому числі державної форми власності, а також визначених індивідуально), що підлягали обов’язковій охороні підрозділами ДСО при МВС України. І якщо «обов’язкової», то мали б «обов’язково» виділятися бюджетні кошти для цього. Ми свідомі, що на багатьох напрямах законодавчої практики такі завдання (пільга, дотація тощо) «є», а бюджетних коштів …Але є хоч означення рядків бюджетних витрат для їх наповнення у кращі часи. А от витрат саме на «обов’язкові» послуги (раніш ДСО при МВС України) поліції охорони, згідно ні Бюджетного кодексу України, ні наказів Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» та «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації   видатків бюджету» - немає.

Давайте повернемось до початку дослідження - про залізничні колії, суспільну безпеку їх експлуатації та примітивне (вибачте, приватне) бажання використати на власну користь елементи магістралі.

За алегорією – магістраль як уособлення складного   механізму державної влади; кріплення залізничної колії – окремі елементи взаємопов’язаного механізму, що забезпечує безпеку суспільства у русі; вилучення цих елементів із загального механізму залізниці (влади) – протиправне, а «неповторне» їх застосування для задоволення вузьковідомчого інтересу – прояв зневаги до суспільства.

Є інша думка ?

Є пропозиції – як гармонізувати національну охоронну галузь і її сегмент - надання охоронних послуг.

Перша – визначити в установленому порядку провідного   розпорядника (відповідального виконавця) процесу вкрай необхідного оновлення та вдосконалення законодавчої та нормативної бази охоронної галузі. Міжнародний та, за окремими напрямами, національний правовий досвід засвідчує про ефективність залучення до суспільного механізму управлінням окремим визначеним сегментом професійної діяльності інституту саморегулівних організацій, що працюють у правовому просторі відповідальності уповноважених державних органів   У нинішній час в Україні це, зокрема, Спілка адвокатів України, Спілка аудиторів України, творчі спілки, Будівельна палата України тощо.

Друга - налагодження співпраці провідного розпорядника з профільними органами державної влади та громадськими об’єднаннями професіоналів охоронної галузі.

Третє – спільне опрацювання Концепції реформування охоронної галузі у відповідності з чинним законодавством та у перспективі – з відповідними вимогами Європейского законодавства. Особлива увага – вдосконаленню механізму доступу на сегмент професійної охорони суб’єктів підприємництва, особливостям регулювання трудових відносин, соціальному та правовому захисту персоналу охорони, закладення процедурної, технічної, технологічної, кадрової   основ мабутнього національного модуля оцінки відповідності охороних структур до вимог національного законодавства та актів законодавства Європейського Союзу.

Четверте – обґрунтоване розмежування обсягів охоронної діяльності між уповноваженими органами виконавчої влади та недержавним ринком охоронних послуг; визначення рівня достатніх повноважень для забезпечення належного виконання послуг з охорони, у тому числі щодо особливо важливих об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури усіх форм власності регіонального та місцевого рівня.

П’яте – реорганізація оновленої структури недержавної охорони, у взаємодії з інститутами громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, приватних детективів, службами безпеки недержавних господарських об’єднань у резервну недержавну систему захисту громадської безпеки – невід’ємної складової національної безпеки України.

Автор: Володимир Борецький, керівник відділу юридичного забезпечення УФПБ

 

 

Foto_Poltava_prezidium29-30 марта организованный актив охранного рынка вырабатывал тактические и стратегические ходы по развитию бизнеса. Местом для мозгового штурма стал головной офис фирмы «Явир-2000» в Полтаве. Формат мероприятия привычный – открытое заседание Совета УФПБ.

Продолжая традиции текстового минимализма (см. тут и тут), «Секьюрити ЮЭй» в духовной столице Украины сделал следующие выводы:

1. Реакционные силы в Национальной полиции начнут вставлять палки в колеса системе ЦУНАМИ-ЧОП и лично г-же Хартии Деканоидзе.

2. Попытка рейдерского захвата Национальной сети быстрого реагирования управляется из штаба, находящегося по адресу: Киев, Малоподвальная, 5.

3. Обнародование списка фирм, которым не удалось пройти добровольную оценку соответствия услуг охраны от УФПБ, финансируется со стороны Dagon Capital.

4. Решение Киевского окружного административного суда о ликвидации Полиции охраны обречено на отмену в процессе апелляции.

5. Признание депутата Юрия Луценко в многолетнем получении «доли» от коммерческой полицейской охраны является попыткой защитить от народного гнева истинных политических «тяжеловесов», обложивших страну охранным оброком.

6. Выдача вооруженным до зубов добровольческим батальонам лицензий на охранную деятельность «по упрощенной процедуре» противоречит принципам добросовестной конкуренции.

7. Эксперимент по лицензированию охранной деятельности Торгово-промышленной палатой Украины как саморегулируемым органом создает новые коррупционные «чинники».

8. Название небесного светила в честь беглого президента компании «Спиритус» является плевком в лицо профессиональному сообществу рынка охраны.

9. Попытка внесения изменений в действующий Закон «Об охранной деятельности» с добавлением раздела о частной детективной деятельности подрывает основы полицейской государственности Украины.

 


 

ГОСПОДА!

Конечно же, это первоапрельская шутка. На самом деле, "Секьюрити ЮЭй" в Полтаве сделал несколько иные выводы :

1. Половина участников рынка видят развитие бизнес-среды во взаимодействии с Полицией, а половина - решительно настроена на формирование параллельной, оторванной от государства, системы безопасности людей и бизнеса.

2. Маховик проекта УФПБ по созданию Национальной сети быстрого реагирования набирает обороты. Быстрее, чем казалось еще месяц назад.

3. Добровольная оценка соответствия услуг охраны, инициированная УФПБ, становится «входным билетом» в Сеть, для получения которого отдельным игрокам приходится поволноваться.

4. Над коммерческой полицейской охраной служителями Фемиды занесен остро наточенный топор; спасти Полицию охраны, а вместе с ней и охранный оброк, могут лишь политические «тяжеловесы».

5. Государевы люди скорее согласятся на оккупацию охранного рынка другим государством, чем позволят своим гражданам и частным охранным компаниям защищаться с оружием.

6. Полезность инструмента лицензирования охранной деятельности со стороны Полиции является для государства более чем сомнительной.

7. Организованные участники рынка пока лишь робко определили пути, каким образом призвать к порядку зарвавшихся конкурентов.

8. В действующий Закон «Об охранной деятельности» просятся существенные поправки.

Вот так.

Несогласным просьба высказаться в закрытой группе Фейсбука «Рынок безопасности».

Всегда с Вами,

«Секьюрити ЮЭй»


Опубликовано в Блиц-новости

Журналістам ЦКП-інформ стало відомо, що з літа 2015 року на один із найбільших заводів міста Вишгорода «НІК-Електроніка» одночасно почали здійснювати неправомірний тиск поліція, СБУ та податкова.

NV_Керівництво заводу раптово почали звинувачувати у тому, що завод нібито є конвертаційним центром, тобто підприємством з ознаками фіктивності. У зв’язку з цим у жовтні 2015 року слідчі столичного главку поліції разом з сімома співробітниками СБУ провели на заводі «НІК-Електроніка» обшук. Тоді у ході обшуку правоохоронці вилучили на підприємстві купу речей не передбачених ухвалою суду. Співробітникам заводу навіть не дали можливість зробити копії вилучених документів.

Не дивлячись на те, що правоохоронці не знайшли будь-яких доказів, які б вказували на порушення закону з боку «НІК-Електроніка» та на власні очі переконались, що на підприємстві відбувається реальне виробництво, кримінальне провадження так і не було закрите.

Більше того, нещодавно атака правоохоронців на підприємство лише посилилася. Так, 11 лютого 2016 року слідчий суддя Солом’янського райсуду міста Києва Макуха дав дозвіл старшому слідчому з Головного управління ДФС у Київській області Трофімову на проведення обшуку на заводі. Слідчий обґрунтував своє клопотання тим, що завод купував продукцію у ряду фірм, яких наразі звинувачують у відмиванні коштів. Керівництво заводу вважає це абсурдним і безпідставним плодом фантазії.

Підтвердженням цьому став обшук, який слідчий провів вчора, 3 березня,  на підприємстві. Протягом п’яти годин правоохоронці знову намагались безрезультатно знайти хоч якість компрометуючі документи, але попри усі свої намагання знову пішли із заводу ні з чим. Не знайшовши того, що хотіли, правоохоронці забрали лише два  ноутбука працівників підприємства і паралізували роботу адміністрації заводу.

Директором заводу особисто для працівників Главку фіскальної служби Київської області була проведена екскурсія. Під час цієї екскурсії вони на власні очі переконалися в наявності реального виробництва та дорогого обладнання необхідного для виготовлення приладів обліку.

З яких причин силові структури так активно намагаються тиснути на керівництво заводу – незрозуміло. Можливо, вони мають з цього власний зиск або просто виконують чиїсь доручення згори. У будь-якому випадку, журналісти ЦКП-інформ будуть слідкувати за перебігом подій та проводитимуть власне розслідування.

Більше інформації тут: http://blogs.korrespondent.net/blog/business/3631777/

Джерело: http://ckp.in.ua/

Опубликовано в Криминал

Pres_konf__NepranПервый вице-президент Торгово-промышленной палаты Украины Михаил Непран обвинил народного депутата от БЮТ Александру Кужель в лоббировании незаконных финансовых интересов сына одного из основателей Партии регионов.

Обвинение прозвучало 11.02.2016 г. во время пресс-конференции «10 миллионов прокурора А. В. Вильчинского. Захват Торгово-промышленной палаты Украины набирает обороты», которая состоялась в ИА «Українські Новини».

Напомним, что ранее г-жа Кужель обвиняла ТПП Украины в коррупции, якобы, связанной с выдачей справок о наступлении форс-мажорных обстоятельств. Чиновник ТПП связал выступления депутата с просьбами неких «ходоков» выдать сертификат Палаты донецкой компании «Дирекция административных зданий».

Аргументируя свою позицию, Михаил Непран сослался на Решение Хозяйственного суда г. Киева по делу №910/9117/15, согласно которому Фемида отказалась отменить обязательства ООО «Дирекция административных зданий» по кредитному договору с ОАО «Государственный ощадный банк Украины» на сумму 31,82 млн. грн.

Принципиальную позицию ТПП в деле о возврате кредита донецкой строительной компанией, которая обусловила новые судебные разбирательства, г-н Непран назвал одной из причин, по которой на Торгово-промышленную палату «ополчились» заместитель главы Администрации Президента, депутаты и правоохранительные органы Украины.

«Товарищи милиционеры, прокуроры и народные депутаты! Вы не только в теме, но и в доле!» - эмоционально заявил первый вице-президент ТПП. – «В БЮТ уже подросла молодая смена, и ситуация выглядит так, будто Александра Владимировна (Кужель. – прим. Ред.) клепает себе пенсионный фондик».

ВИДЕО выступления - ТУТ.


Справка: по информации сайта «Киевласть», за компанией «Дирекция административных зданий» стоит бизнесмен Александр Борисович Адамов, отец которого пришел в Донецкую ОГА в период становления донецкого клана. Стройки, которые вела компания, курировал лично Александр Янукович.

В марте 2015 года, по сообщению ряда СМИ, Александр Адамов попытался «сесть» на финансовые потоки в Киеве, заняв место руководителя КП «Институт социально-экономического развития Киевской области».

Источник: "Наша версия"

Опубликовано в Криминал

Как захватить власть над государственным или частным предприятием - понятно. Суды-пересуды, титушки, йовбаки и полиция. Но вот как посадить в кресло президента общественной организации своего человечка, если главу организации выбирает сотня самодостаточных бизнесменов, - это вопрос.

А если общественная организация опирается на давнюю мировую практику и регулируется отдельным законом – это вопрос вдвойне.

А если ставленник – с криминальным душком?!

«Секьюрити ЮЭй» подсмотрел алгоритм действий по рейдерскому захвату общественной структуры в постмайданной Украине.

-0V2A07091.Предварительные мероприятия

А. Подобраться к административному ресурсу. Лучше повыше. Без 2-3 миллионов к топ-чиновнику лучше не подходить. Если покупать ресурс в розницу через судей, прокуроров и полицейских – обойдется дороже (стоимость одного обыска – от 50 тыс. у.е., взятие под стражу одного человека – до 100 тыс. у.е).

Б. Купить «говорящие головы», которые примелькались в телевизоре. Если нет бюджета на народного депутата, то сойдут «эксперты» и «журики». Лучше, чтобы число активно говорящих на всю кампанию было не меньше десятка. Одна публичная засветка по заданной теме может обойтись в 300 и более долларов.

В. Найти в организации 12 латентных подлецов, которые безнаказанно воруют. Пообещать им, что после смены руководства они продолжат воровать, но на более высокой должности.

2. Начало рейда

Начальный период может длиться от трех месяцев до одного года. Задачи, которые должны решить целевые группы:

А. Силовики ищут зацепки, чтобы открыть уголовные производства против организации. Для этого не важно, было ли событие преступления. Важно вызвать общественное осуждение «преступников». Например: «Уклонились от налогов на сумму 10 миллионов!» «Украли из госбюджета 20 миллионов!» «Передали имущество России на 50 миллионов!»

После открытия производств необходимо закидать должностных лиц организации повестками на допросы. Чтобы бухгалтеры и секретарши каждый день ходили в разные структуры: в прокуратуру, к фискалам, в полицию и СБУ. А в повестке можно в скобках дописать: «для возможного вручения подозрения».

После недели-двух общения со следователями должностные лица будут тайно грезить о президенте, при котором им не будет сниться тюрьма.

Б. «Говорящие головы» нагнетают истерию вокруг организации. Брызгание слюной по телевизору и возмущение в Фейсбуке они должны подкреплять письмами-жалобами. Письма должны скопом уходить на первых лиц государства и зарубежным послам. Проверенная форма письма – «по жалобам трудящихся».

В. «Подлецы» в структуре организации должны сеять панику и ненависть к действующему президенту. И вербовать новых противников действующего лидера.

3. Апогей

А. Силовики начинают обыски. Обыски должны длиться несколько дней и сопровождаться выносом компьютерной техники. После этого можно вручать подозрения и избирать меру пресечения для тех, кто еще остался верен президенту. Первых лиц необходимо изолировать в СИЗО или дома. Адвоката – если слишком «умный» – лучше отправить на нары.

Б. «Говорящие головы» могут включать пластинку «Мы же говорили!» И излучать радость по поводу торжества справедливости.

В. «Подлецам» следует громко удивляться: «Как же так?! Я столько лет с ними работал! Думал, что они порядочные. А они – хапуги!»

4. Финал

Ставленники в сопровождении полиции заходят в опустевшие кабинеты и обещают членам организации «Жить по-новому». Уставшие и испуганные люди голосуют за нового президента. «Подлецов», как и обещали, назначают на новые должности и объявляют им таксу за право воровать дальше.

«Говорящим головам» выдают премии. А силовики закрывают производства и выпускают на волю всех арестантов: «Извините, мы разобрались. Вы ни в чем не виноваты».

Вот так просто. Алгоритм уже работает применительно к Торгово-промышленной палате. Украинцы имеют возможность наблюдать, чем закончатся попытки неких влиятельных людей захватить общественную институцию. Лично мне интересно. Должен же я понимать, есть ли шанс у этой страны?

Опубликовано в Коррупция

02.02.2016 г. прокуратура Киева в качестве свидетелей вызвала на допрос должностных лиц Торгово-промышленной палаты Украины. Синхронно с прокурорами «отработали» следователи киевского главка Государственной фискальной службы и Шевченковского управления полиции. Они вызвали одних и тех же лиц, и сделали это аккуратно – так, чтобы у сотрудников ТПП не возникло накладок по времени.

Бизнесмены заподозрили, что действия правоохранителей координируются из единого штаба. Результатом стала акция протеста членов ТПП под стенами столичной прокуратуры. И прокуроры, и активисты на камеры обвиняли друг друга в давлении: первые – на следствие, вторые – на общественный институт, защищающий интересы предпринимателей.

Автор попытался разобраться, что стоит за этими обвинениями.

1 2 3
6 7 8
9 10 4
Повестки подписали:

от прокуратуры г. Киева – прокурор Вильчинский

от СУ ФР ГУ ГНИ в Шевченковском районе ГУ ДФС в г. Киеве - ст. следователь Сак

от Шевченковского УП ГУ НП в г. Киеве – следователь Загладько

 


Торгово-промышленную палату многие ошибочно принимают за государственную структуру. Даже уважаемый канал «1+1», освещая февральскую акцию протеста, назвал ТПП «ведомством». На самом деле, Палата – это негосударственная неприбыльная самоуправляемая организация, помогающая бизнесу на внутреннем и внешнем рынках. И это не украинское ноу-хау. Система торгово-промышленных палат имеет развитую мировую сеть с многовековой историей.

0V2A0739 

Фабула уголовного производства, из-за которого возник сыр-бор, «тянет» на десять миллионов гривен. Речь идет об активах, принадлежащих Крымской палате до аннексии полуострова. Члены этой Региональной палаты в 2014 году быстренько поклонились российскому триколору. И помахали ручкой Киеву, взяв управление активами на себя.

Прокуроры, с которыми автору удалось пообщаться, не смогли предложить алгоритм действий общественной организации по спасению своего имущества в Крыму в период «русской весны». Увы, после «референдума» к россиянам уходили не только общественные, но и государственные активы. Редкому бизнесу удавалось спасти свои деньги. Тогда в чем же провинилось руководство ТПП Украины? Какие «действенные меры» должны были предпринять, но не предприняли должностные лица Палаты по возвращению ценностей на территорию Украины?

Цинизм ситуации в том, что это государство отдало Крым России. И теперь это же государство ищет виновных в утрате материальных активов среди своих граждан.

Хотя, очень похоже, что дело совсем не в полуострове и его бедах. А ситуацией вокруг ТПП управляет некто, кому легко удается переступать через юридические и моральные барьеры. Тот, кто может спустить правоохранительных псов на любое неугодное существо, и у кого есть личный интерес.

Google «думает», что за атаками на организацию стоит бютовец Александр Дубовой. Такое предположение еще осенью прошлого года на «Украинской правде» сделал журналист Павел Шеремет. Первый вице-президент ТПП Михаил Непран шутит, что желающих стать его шефом уже «вагон и маленькая тележка». Дескать, кресло главы Палаты - это лучшее, о чем может мечтать бывший рейдер или обанкротившийся политик. Возможно, г-н Непран имел в виду Александру Кужель, которая больше года метает молнии в президента ТПП Геннадия Чижикова.

Но это и не важно. Важно то, что прокуратура, полиция и фискалы очередной раз выступили исполнителем политического заказа. Реформы - реформами, а на практике со времен Януковича мало что изменилось. Прокуратура продолжает терроризировать людей и бизнес.

0V2A0712 

По словам адвоката Дениса Цыпина, играющего на стороне ТПП, уголовные производства против должностных лиц Палаты были открыты формально. Адвокат уверен, что правоохранителям просто нужен был доступ к документам неправительственной организации, чтобы попытаться отыскать какие-нибудь зацепки.

0V2A0699 

Выйдя от прокуроров, Денис Леонидович предположил, что следователи прекрасно осознают, что имеют дело с политической «заказухой». По его мнению, рядовые правоохранители имитируют деятельность и затягивают проведение расследования в надежде, что конъюнктура в стране может измениться. А пока адвокат прогнозирует открытие новых уголовных производств против ТПП и сожалеет, что не сможет защищать права своего клиента с использованием правовых Povestki_smи процессуальных механизмов.

В ущерб Украине.

Вот такая правда.

Видео с акции – ТУТ.

 


P.S. 03.02.2016 на своей странице в Фейсбуке адвокат Цыпин сообщил, что правоохранители принесли в ТПП еще 16 повесток. «Я думаю, что это коллапс прокурорско-полицейской системы» - отметил адвокат. – «Теперь полисменам не дают заданий «сажать» или искать, их заставляют тролить оппонентов! И полисмены готовы быть тролями... Затравленные, люстрированные, деморализованные, они хотят служить... ВСЕМ, кто может их содержать!»

Автор: Алексей Попов

Источник: "Наша версия"

Опубликовано в Коррупция

В ІБ «Сек’юріті ЮЕй» потрапив експрес-аналіз виступу молодих депутатів на брифінгу в Верховній Раді відносно Торгово-промислової палати України. Аналіз здійснений медіа-детективами Всеукраїнської детективної мережі. Можливо, інформаційне бюро не стало б його викладати, якби один з депутатів – Євген Дейдей - не був членом Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Адже почитавши аналіз, частково стає зрозумілім, чому в країні так повільно розвивається недержавна система безпеки людини і підприємництва.

Інформація, якою оперували приватні детективі, отримана з відкритих джерел і від осіб, що знаходились в стану публічності.

Отже, читаємо і дивуємось.

Deydey_Suslova

Брифінг народних депутатів, Верховна Рада, 10.12.2015 р.

Відео з брифінгу – ТУТ.

Увага! Фрагменти виступів депутатів не редагувалися.

 

Ірина Суслова, позафракційна (обрана через об'єднання «Самопоміч»), голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин:

«…Керівник торгово-промислової палати пан Чижиков, який є ставлеником фактично Пшонки…»

Медіа-детективи: Пан Чижиков працює в системі ТПП понад 20 років. ТПП за статусом – це неурядова неприбуткова самоврядна організація, яка діє згідно свого статуту. Пана Чижикова обрали президентом ТПП відповідно до діючої процедури. Прізвище Чижикова, вірогідно, згадується разом с прізвищем «Пшонка», оскільки дружина екс-прокурора працювала в системі ТПП.

Ірина Суслова: «…Мають місце безпідставні відмови у засвідчені фарс-мажорних обставин підприємствам, які, незважаючи на територіальну приналежність до тимчасових окупованих територій, залишились українськими та сплачують податки до державного бюджету...»

Медіа-детективи: За півтора року підрозділами ТПП було видано близько 6,5 тисяч довідок про форс-мажорні обставини. Із них відмови недобросовісним складали 3-5 відсотків. Відповідно до Закону України № 1669 підприємства малого та середнього бізнесу довідки отримували безкоштовно, що становить близько 70 % усіх форс-мажорів. Не було випадків, коли дії підрозділів ТПП щодо незаконної відмови у видачі довідок були доведені у судовому порядку.

Ірина Суслова: «… На території Криму діє Торгово-промислова палата України і її структурний підрозділ автономної республіки Крим…»

Медіа-детективи: Фактів з боку ТПП України, що порушують вимоги Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», медіа-детективи не виявили. Торгово-промислова палата АРК після анексії і проведення референдуму увійшла до структури ТПП РФ.

Ірина Суслова: «… було встановлено про факт заподіяння шкоди державному бюджету України зі сторони Торгово-промислової палати у сумі понад 32 млн. гривень. Я хочу зазначити, що ці 32 млн. гривень підкріплюються відповідними кримінальними провадженнями, які є в розслідуваннях правоохоронних органів…»

Медіа-детективи: Відносно ТПП та її посадових осіб в теперішній час відкрито 3 кримінальні провадження. Сума, яка в них фігурує, становить 10 млн. грн. і стосується активів, які перейшли під юрисдикцію РФ після анексії Криму. Крім того, фінансова інспекція ДФС України розслідує кримінальне провадження по факту несплати податків ТПП України на суму понад 32 мільйони гривень. Кримінальні провадження відкриті на підставі Актів податкової перевірки районної ДПІ, однак ці Акти вже скасовані адміністративними судами в 1 і 2 інстанції. Вищій адміністративний суд підтвердив правильність рішень лише по одному з двох позовів. Отже судовий розгляд триває, рахунки на користь ТПП.

Євген Дейдей, член депутатськой фракції партії «Народний фронт»: «… И я вам скажу так, что если компетентные органы и впредь планируют игнорировать все наши обращения, все наши просьбы, в конце концов, просто обычные человеческие просьбы разобраться и обратить внимание на тех людей, которые до сих пор еще зарабатывают деньги для той власти, для того что бы финансировать сепаратистов в АТО, те которые стреляют в наших бойцов, мы будем это дело брать в свои руки. Мы - те люди, которые сейчас там, - знаем, знают, за что они воюют и за что они отвечают в этой стране. Мы просто-напросто начнем действовать и перестанем говорить. Когда мы начнем действовать, я думаю, что многие не совсем, как бы так, будут одобрять наши методы борьбы с подобными подонками».

Медіа-детективи: Слова, що сказані народним депутатом, не підлягають аналізу, оскільки містять загальні фрази та конкретно нікому не адресовані.


 

Даний експрес-аналіз виступів молодих депутатів змушує журналістів ІБ «Сек’юріті ЮЕй» зробити наступні припущення:

1. Пані Суслова свідомо, під чиюсь диктовку, вводить в оману громадян країни, бо жоден (!) з фактів, які вона навела під час брифінгу, не підтверджується.

2. Пан Дейдей не розуміє, що «обычные человеческие просьбы разобраться» до правоохоронців, які виходять від народного депутата, у правовий державі неможливі.

Напевно, хтось вже сказав пану Дейдею, що називати інших людей «подонками» не зовсім красиво, бо це полюбляє інший відомий політичний персонаж в інший державі, з якою ніби воює молодий депутат.

До речі, Генпрокуратурі має бути цікаво, які саме «наши методы борьбы с подонками» готується застосувати пан Дейдей.

В цілому сумно, що після Майдану депутати думають не про те, як з допомогою підприємців забезпечити країні економічне зростання, а про щось інше. І точно не про безпеку бізнесу.

Члени Торгово-промислової палати України звернулися до представників державної влади, суспільства і бізнесу, з метою донести свою спільну позицію щодо інформаційного і адміністративного тиску за боку окремих державних службовців, народних депутатів та представників правоохоронних органів на систему торгово-промислових плат в Україні.

Tpp_kartina

Президенту України,

Порошенку Петру Олексійовичу

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Голові Верховної ради України,

Володимиру Борисовичу Гройсману

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Генеральному прокурору України,

Шокіну Віктору Миколайовичу

.01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15

Директору Національного антикорупційного бюро України,

Ситнику Артему Сергійовичу

м. Київ, вул. Сурікова, 3

Громадян України та членів Торгово-промислової палати України

Представник від громадян Щоголєв Олександр Григорович

Адреса для листування:

04071, м. Київ, вул. Почайнинська 25/49

Тел. (044) 228-63-69

КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ

З сумом повідомляємо, що за останні півтора роки правоохоронні органи в Україні не стали краще, а навіть гірше у порівнянні з минулими періодами. «Елітні» слідчі центральних апаратів Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, прокурори Генеральної прокуратури України і їх підлеглі з прокуратури міста Києва, слідчі управління фінансових розслідувань, разом і кожен окремо, цинічно використовували надані ним законом повноваження для тиску на керівників ТПП. Замовний характер порушених ними кримінальних проваджень не викликає сумніву, оскільки правоохоронці замість розслідування зазначених заявником-наклепником фактів, намагалися провести фінансовий і адміністративний «аудит» роботи кожного керівника і працівника ТПП, вивчити правомірність кожного виданого ТПП документа. До честі працівників палати, їх робота виявилася бездоганною, бо жодному з них не пред’явлені підозри чи обвинувачення.

У січні цього року до керівників ТПП України стали надходити анонімні погрози, суть яких зводилася до вимог залишити займані посади під загрозою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності. Шантажистами називалася кінцева дата «самостійного, мирного» усунення керівників ТПП України – 28 січня цього року. І вже 29.01.2016 року погроза була реалізована: майже одночасно до Торгово-промислової палати України (м. Київ, В. Житомирська, 33) прибули слідчі прокуратури м. Києва, слідчі Шевченківського управління поліції і слідчі служби фінансових розслідувань, щоб викликати на допит всіх керівників. Складається враження, що саме прокуратура міста Києва очолює цю атаку за участю відомих рейдерів на замовлення певних політичних сил.

Достеменно невідомо, хто насправді намагається захопити ТПП України і хто, відповідно, є замовником цькування її керівників. Але зрозуміло, що ці особи здатні наказати Генеральній прокуратурі, СБУ, МВС І ДФС кинути всі свої особливо важливі справи і шукати компромат на працівників ТПП України. Наразі складається враження, що правоохоронні органі України стали найманцями, які виконують брудну роботу для осіб, що увірвалися на політичний олімп або просто мають потрібні суми грошей. Для окремих правоохоронців закон, честь, порядність, служіння народу України є лише ширмою задля отримання контролю над державними, громадськими та бізнес-ресурсами України.

Викликає подив і обурення діяльність окремих депутатів Верховної Ради України, які не соромлячись використовують свій статус і можливості задля дискредитації ТПП України. Саме ці брудні, наклепницькі і брехливі заяви народних обранців супроводжують ганебні дії правоохоронців, надають їм ореолу борців із «злочинним режимом», народних героїв. Депутати у бажанні скомпрометувати ТПП України ладні спричинити непоправну шкоду міжнародному іміджу, інвестиційному та бізнес-клімату нашої країни, дискредитувати всю систему торгово-промислових палат в України, вдаватися до брутальних висловлювань та особистих образ. Найбільш безпринципними у цій брудній кампанії були й залишаються депутати О. Кужель, І. Суслова, І. Луценко, Є. Дейдей.

Незважаючи на тиск і бруд, Торгово-промислова палата України кожного дня працює над створенням сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні. Система ТПП сприяє розвитку економічних зв’язків України з понад 100 країнами світу, щодня робить свій вагомий внесок у реформування економіки, сприяє сталому розвитку України, допомагаючи вітчизняним підприємствам інтегруватися у європейську господарську систему. Саме тому діяльність окремих політичних сил і правоохоронців схожа на зраду національних інтересів України, яку можна пояснити виключно особистими корисливими мотивами. Торгово-промислова палата України відома в усьому світі, користується повагою і посідає гідне місце у світових товариствах і європейських структурах, але в себе вдома, в Україні, популісти і брудні політикани знищують здобутки палати, принижують її членів і демократично обране керівництво.

Відчуваючи виклики часу, які постають перед нашою організацією, ми маємо твердий намір докласти максимум зусиль, щоб притягнути до відповідальності правоохоронців, що зловживають владою, а також в судовому порядку захистити честь ТПП України та її ділову репутацію.

Закликаємо представників бізнесу, органів державної влади та громадянського суспільства підтримати Торгово-промислову палату України в її прагненні дати відсіч державному рейдерству та захистити самоврядність і незалежність найбільшої та найавторитетнішої бізнес-асоціації України.

Ініціативна група членів ТПП України

 


Інформація для членів ТПП!

02 лютого 2016 року о 10:00 годині члени Торгово-промислової палати України проведуть акцію протесту біля Прокуратури м. Києва та встановлять «Пункт психологічної допомоги і обігріву членів Торгово-промислової палати України», яких масово викликають на допит прокурори.

Адреса місця проведення акції: м. Київ, вул. Предславинська, 45/9.

Мета акції: привернути увагу громадян та керівництва України до участі працівників прокуратури у замовних нападах на керівництво Торгово-промислової палати України.

Прокурори зловживаючи владою, порушують кримінальні справи та використовуючи повноваження, викликають на допити велику кількість працівників ТПП, проводять масові обшуки, вилучають тони документів, а потім припиняють розслідування. Незабаром прокурори відкривають нове кримінальне провадження і знову тероризуватимуть ТПП України.

Так продовжується вже два роки. В 2016 році прокурори відновили одразу три кримінальних провадження, і 29.01.2016 року слідчі майже разом принесли до ТПП більш ніж дванадцять викликів, сім з яких - до прокуратури м. Києва.

Організатор: Богдан Андрійович Цімейко – член Київської торгово-промислової палати України.

Учасники: Богдан Андрійович Цімейко, працівники ТПП, громадські активісти до 100 осіб.

Контакти: Богдан Андрійович: +38(063) 140-00-48, Юлія Гаєвська – координатор: +38(093) 785-28-90;

Увага!!!   03.02.2016 відбудеться пікет біля Адміністрації Президента.

Опубликовано в Криминал

Страница 1 из 7