20 07 2017

Ukrainian (UA)Russian (CIS)
facebook1twitter1
en

Back Информация к размышлению Показать содержимое по тегу: кримінал
Показать содержимое по тегу: кримінал
У Старосамбірському районі, що на Львівщині, корумповані правоохоронці під керівництвом місцевого прокурора Ігора Лупака роками переслідують місцевих жителів в кримінальному порядку за видобуток копалин начебто загально-державного значення, що насправді не є такими.

СС_ 22

У цей час «подільники» — представники місцевого кріміналітету, маскуючись під патріотів, гноблять підприємців ринків, обкрадають мешканців сіл, безкарно роздаючи їх землю комерційним структурам, записуючи власників паїв у списки померлих громадян.

Настав час, коли в українців увірвався терпець, їм набридло потерпати від свавілля місцевої влади. І всі, хто не згодні з розгулом тамтешнього ОПГ, створили громадське об’єднання з метою громадсько-правового опору різноманітним мафіозним структурам Старосамбірського району. Вони запросили на допомогу київських журналістів разом з правозахисниками для всебічного й об’єктивного висвітлення кричущої ситуації, що склалася на Львівщині.

Журналісти газети «Наша версія», активісти правозахисної організації «Громадський нагляд», за інформаційної підтримки активістів ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» провели своє дослідження стану справ з правами людини в Старосамбірському районі. Про все знято трисерійний документальний фільм, який ми пропонуємо увазі наших глядачів.

DIM1
DIM2
  DIM3

 

Більше інформації тут:

У селі Солянуватка, що на Львівщині, живих власників земельних паїв зробили… мертвими!

http://n-v.com.ua/u-seli-solyanuvatka-shho-na-lvivshhini-zhivix-vlasnikiv-zemelnix-pa%D1%97v-zrobili-mertvimi/

Активісти Старосамбірського району: соціальному ідіотизму не місце в громадянському суспільстві

http://n-v.com.ua/aktivisti-starosambirskogo-rajonu-socialnomu-idiotizmu-ne-misce-v-gromadyanskomu-suspilstvi/

Старосамбірці кажуть: «Бандити, суди, прокуратура і міліція — одна коаліція»

http://n-v.com.ua/starosambirci-kazhut-banditi-sudi-prokuratura-i-miliciya-odna-koaliciya-2/?refresh

Фото:


Опубликовано в Коррупция
Як повідомляє "Наша Версія", на Львівщині люди впевнені, що місцеві бандити, суди, прокуратура і міліція — одна злочинна команда. Проведення журналістського розслідування в Старосамбірському районі Львівської області лише підтвердило це бачення. Корупція пронизала усі гілки місцевої влади!

«Бандити і міліція – одна коаліція» – з такими плакатами 20 січня 2014 року євромайданівці в центрі Луцька біля обласного управління Міністерства внутрішніх справ влаштували флеш-моб, щоб закликати міліціонерів-«беркутівців» не їхати до Києва боротися проти мітингувальників. Як розповідав тоді один з лідерів Євромайдану на Волині Володимир Бондар, активісти у такий спосіб хотіли зупинити тих силовиків, хто намагався виконувати злочинні накази банди Януковича.

Не менш патріотично вели себе кращі представники українців і на Львівщині. Так, Олег Яворський із Солянуватки пішов добровольцем на війну в зону АТО із зовнішнім ворогом. Але ж, на жаль, нікуди не подівся внутрішній ворог змін на краще, задля чого чинилася Революція Гідності. Подібно до тих «беркутівців», хто їздив взимку минулого року до столиці нищити демократію, діють на Львівщині і зараз. Бо як інакше пояснити те свавілля, що вчиняють по відношенню до людей у Старосамбірському районі місцева влада, співробітники міліції та прокуратури? А найприкріше, що їм у цьому потурає місцевий суд. Саме про це і піде наша розповідь…

«Коли народи перестають скаржитися, вони перестають мислити»

Наполеон Бонапарт

Коли власники паїв с. Солянуватки не змогли добитися від сільського голови Василя Івашка та землевпорядника Василя Кузяна відповіді, чому без їх відома передавалася земля в оренду, а на окремих заявах і договорах поставлені підроблені підписи, вони звернулися до міліції. Не кажучи вже взагалі про кричущий випадок — як депутати сільради за велінням голови живу односельчанку зробили покійницею, аби її землю віддати в оренду й отримати бариш. А разом з тим пан Івашко робить все, аби паї людей, котрі справді пішли у світ інший, не змогли переоформити на себе їхні найближчі родичі.

Так, Надія Гамрат у своїй заяві писала: «1 липня 2013 року був складений договір без мого відома про оренду моєї земельної частки паю з фірмою «Агро Л. В. Лімітед», а також мій підпис на договорі є підробленим. Землевпорядник сільради В.В.Кузян зробив це власноруч». Мало того, що на цю заяву не відреагували ні в міліції, ні в прокуратурі району, так ще й жінку почала залякувати і цькувати на неї односельців, мовляв, не звертайте на неї уваги, вона чи не сповна розуму. А найнеприємніше в даній ситуації полягає в тому, що ні землевпорядник В. Кузян, ні сільський голова В. Івашко не вбачають якогось криміналу в підробці підпису! Мовляв, ну, подумаєш – поставив підпис, навіщо з цього трагедію робити.

І що ж у міліції? Більше, як півроку знадобилося, аби змусити старосамбірських правоохоронців взятися за безпосередні службові обов’язки. Та й то лише після втручання народного депутата України.

Але Надія Гамрат та її односельці, стосовно кого скоєно злочин і завдано матеріальний збиток, завчасно сподівалися, що справедливість буде відновлена. Хоча перша звістка була обнадійливою: їм повідомили, що 8 липня 2015 року розпочато кримінальне провадження за ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»). Справу було внесено до ЄРДР за № 12015140320000383 від 08.07.2015 року.

Однак старший слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції Василь Голубець, кому було доручено ведення справи, фактично саботує здійснення її досудового розслідування. Про це йдеться в адвокатському запиті Наталії Ковальчук до народного депутата України Ірини Суслової. Зокрема, Н. Ковальчук повідомляє:

«Гамрат Надія Ярославівна визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та допитана… Гамрат Н.Я. вказала, що їй стало відомо про те, що між нею та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Орендар) в особі Груци Мар’яни Романівни було укладено Договір оренди землі від 01 липня 2013 року і що відповідно до умов вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,3 га. Однак вказаний Договір Гамрат Н.Я. не підписувала і в договорі стоїть не її підпис, а підпис землевпорядника Солянуватської сільської ради Василя Кузяна…»

Отже цілком слушно були поставлені адвокатом Н. Ковальчук конкретні питання не лише слідчому, а й керівникам міліції та прокуратури Старосамбірського району. По-перше, чому для перевірки вказаного факту слідчий В Голубець не було призначив ані почеркознавчої експертизи, ані відібрав зразків почерку у потерпілої, а також не провів одночасного допиту кількох осіб, а саме — Гамрат Н.Я. та Кузяна В.В.? По-друге, чому не виконані вимоги ч. 1 ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України, згідно з якими слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій? Адже, порушуючи вказані норми закону, слідчий не провів по справі необхідні процесуальні дії, що призвели до порушення розумних термінів проведення досудового розслідування та порушення законних прав й інтересів потерпілої й інших учасників кримінального провадження.

З цього приводу пригадалися слова громадського активіста і воїна АТО Олега Яворського: «Сільський голова Солянуватки Василь Івашко завжди заручається підтримкою міліції й прокуратури — саме ці структури районного рівня «кришують» його. Тому його безчинства проходять на раз-два і всі скарги чи заяви проти нього закінчуються без жодних негативних наслідків».

Фраза, винесена у підзаголовок даного розділу нашої публікації, сказана Бонапартом Наполеоном понад 200 років тому, але і нині надзвичайно актуальна. Такі як Надія Гамрат, Олег Яворський, Ігор Луць та їхні однодумці на власному досвіді усвідомили її зміст в Старосамбірському районі. Вони на ділі показали, що почали мислити і повели людей за собою. Причому стали не просто писати заяви чи скарги, а створили громадську організацію, аби допомагати найбільш незахищеним мешканцям району, надаючи правову підтримку в усіх установах, в тому числі і в судах.

Незнання закону не звільняє від відповідальності, а знання — запросто!

Саме у таких стосунках із законом перебувають старосамбірські правоохоронці. Така думка, на перший погляд, видасться абсурдною, але вона змінюється, якщо зважити, що саме в такому суцільному бесправно-правовому оточенні українці живуть уже десятки років. Дійсно, простим селянам або міським трудівникам часто доводиться чути від чиновників і юристів розхожу фразу, що «незнання закону не звільняє від відповідальності». А тепер ми спробуємо довести на прикладі Старосамбірського району, що тутешні чиновники, працівники міліції, прокурорські та судді якраз і живуть за формулою «знання законів – запросто звільняє їх від відповідальності».

Власне, вище вже йшлося про те, як сільський голова В. Івашко та землевпорядник В. Кузян (а вони стверджують, що із законами, які потрібні для їхніх посад, добре ознайомлені) попри все уникають відповідальності за скоєні порушення. А допомагають їм в цьому власною БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ старосамбірська районна влада, міліція, прокуратура і судді.

Однак бездіяльність їхня носить вибірковий характер. Бо вона проявляється лише стосовно скарг і заяв пересічних громадян району, особливо з числа громадських активістів. А от у підтримці сільського голови пана Івашка або знахабнілого підприємця Ярослава Жука їхня ДІЯЛЬНІСТЬ аж зашкалює!

Проводячи журналістське дослідження, ми ретельно проаналізували багато документів, вислухали всі сторони старосамбірських конфліктів між людьми і владою на місцях, а також ознайомилися з роботою над зверненнями і заявами про злочини від громадян до міліції та прокуратури. Ми відзняли багато відео, яке можна переглянути на сайті «Нашої версії» (http://n-v.com.ua/).

Перше, що нас найбільше стурбувало – це ставлення до своїх обов’язків працівників правоохоронних структур і суддів. Склалося враження, що всі вони разом із місцевими князьками (будь то голови сільрад чи підприємці, у яких в районі «все схоплено») живуть в якомусь іншому вимірі. Тому закони, які вони, до речі, мають уміти втілювати на практиці, писані не стосовно них. Тобто, оперуючи законами чи службовими інструкціями, місцеві правоохоронці застосовують їх до неугодних людей з тих чи інших причин надто вже упереджено і з максимальним покаранням, не переймаючись доказовою базою.

Михайло Б_лецький та  Василь Старевич

Обвинувачувані Михайло Білецький та Василь Старевич

Так, в липні 2014 року екскаваторник Михайло Білецький та водій КамАЗу Василь Старевич на прохання священнослужителя місцевого храму набрали на прибережній смузі річки Вигор піщано-гравійну суміш і хотіли привезти на потреби церкви. Однак були затримані працівниками міліції та прокуратури.

Було негайно відкрито кримінальне провадження від 16.07.2014 року і внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014140320000012 по обвинуваченню Старевича і Білецького у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України «Видобування корисних копалин загальнодержавного значення». Оперативність правоохоронців з огляду на сам факт притягнення до відповідальності за скоєне здивував багатьох місцевих жителів. По-перше, вищезазначеною піщано-гравійною сумішшю майже в усіх селах селяни будували свої житла. У 2014 році вартість 1 м. куб. цієї суміші коштував 180 гривень. Той же сільський голова В. Івашко і зараз будується на околиці Солянуватки біля дороги у напрямку до його рідного села Губичі. Але ніхто ніколи не затримував під час перевезення шутеру (так тут називають дану суміш) ні пана Івашка, ні його родичів, ні жодного з депутатів Солянуватської сільради. По-друге, місцеві жителі, котрі як і їхні батьки та діди прожили все життя біля цих річок, ніколи не чули, що шутер належить до «корисних копалин загальнодержавного значення».

А втім тему корисних копалин і розгляд цього питання у суді ми розглянемо більш детально в наступному розділі.

_гор Лупак

Прокурор Ігор Лупак зберігає абсолютний спокій, хоча в Старосамбірському районі ситуація з порушенням прав людей далеко неспокійна

До речі, відомості про вищевказане кримінальне провадження були внесені до ЄРДР прокурором Старосамбірського району Ігорем Лупаком. Але чомусь не було проведено експертизу і не встановлено, чим насправді була та суміш, а саме 6 куб. м, у видобуванні якої обвинувачуються М. Білецький та В. Старевич.

Кримінальне провадження спочатку проводив слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України в Львівській області лейтенант міліції Олександр Яворський, який підробивши підписи понятих у протоклі огляду місця події, плані до протоколу огляду місця події та сфальсифікувавши інші матеріали направив кримінальне провадження до суду. Ця справа знаходиться на розгляді Старосамбірського районного суду (головуючий суддя Людмила Ніточко).

Людмила Н_точко

Суддя Людмила Ніточко хвилюється і переживає, що на неї будуть скаржитися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Адвокат обвинувачених Наталія Ковальчук зазначає, що згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства протоколи слідчих дій є джерелом доказів виключно у випадках, коли вони складені і оформлені в порядку, передбаченому КПК України. Однак, як було встановлено під час судового розгляду, протокол огляду місця події від 16.07.2014 року та схема до протоколу огляду місця події від 16.07.2014 року були складені слідчим О. Яворським з порушенням вимог ст. 104 КПК України, оскільки у вказаних документах не тільки не зафіксовано всіх осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання), а взагалі було зафіксовано осіб, які не були присутні під час їх складання, а також поставлені підписи невідомих осіб!

Судова тяганина триває вже більше року. Фактично судять невинних людей, оскільки немає жодного доказу вини Білецького та Старевича. А оскільки відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, то має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Окрім всіх інших протизаконних дій, було встановлено, що речовий доказ було знищено, ще до вирішення справи в суді. А тому встановити, що то була за суміш тепер неможливо. Однак для прокуратури і суду це останній бастіон, поступившись яким, вони змушені будуть визнати підсудних невинними. Наразі прокуратура стоїть перед фактом, що не може довести провину вказаних людей, бо не здобуто належних та допустимих доказів їх вини. На жаль, і місцева «феміда» чомусь не наважиться ухвалити справедливе й законне рішення, щоб виправдати невинних людей. Під час судового засідання неозброєним оком було видно як нервує суддя Л. Ніточко, коли, наприклад, вона забула привести до присяги говорити правду свідка — експерта-геолога Олега Кшановського.

Олег Кшановський

Експерт-геолог Олег Кшановський свідчить у суді

Хоча мій колега-журналіст зауважив, що видно було як їй не подобається відповідь свідка на запитання адвоката обвинувачуваних, можливо, тому суддя й зупинила опитування експерта. Адже, з одного боку, вона розуміє, що його покази йдуть у розріз із заготовленим вироком для підсудних, а тому дуже боязко оголошувати «домашню заготовку» з такою слабкою доказовою базою, наданою слідством. А з другого боку, дуже вже кортіло виконати замовлення корпоративного співтовариства «міліція-прокуратура-суд».

А між тим адвокат Н. Ковальчук наголосила в судовому засіданні на цілому букеті процесуальних порушень: «Взагалі, із самого початку розгляду вказаного кримінального провадження і протягом всього подальшого розгляду постійно встановлювалися численні порушення вимог чинного законодавства та недотримання прав, свобод і законних інтересів моїх підзахисних, а саме: не було вручено підозру, обвинувальний акт (який був вручений лише під час підготовчого судового засідання), для підписання документів слідчий приїздив до Старевича В.М. в Старосамбірську ЦРЛ, де той знаходився на стаціонарному лікуванні, в протоколах слідчих дій зазначені особи, які не були присутні при тих чи інших процесуальних діях і стоять невідомі підписи. Що є службовим підробленням, а також найголовніше — речові докази по кримінальному провадженню знищені ще до вирішення справи по суті, і тому встановити, що то була за сировина в кількості 6 м. куб., на даний час взагалі неможливо».

Михайло _ваницький

Свідок Михайло Іваницький, попри залякування з боку родичів слідчого лейтенанта міліції Олега Володимировича Яворського, у суді говорив правду

Ще один цікавий факт було встановлено в ході журналістського дослідження. Свідок Михайло Іваницький показав у суді, що він не був понятим і свій підпис у протоколі не міг поставити. Але як він потрапив до числа свідків? Виявляється слідчий О. Яворський разом зі своїм знайомим, який був односельцем і однокласником М.Іваницького, умовили останнього піти й посвідчити у «простій чисто формальній справі». Мовляв, обвинувачувані все визнали, а тобі лише для протоколу поставити свій підпис. Однак, хлопець прийшов додому і поділився про все з батьками, які категорично відрадили сину лжесвідчити. Михайло прийшов на суд і сказав всю правду.

Після цього з приводу підробки підписів у протоклі огляду місця події та плані до протоколу огляду місця події, прокурору Старосамбірського району І. Лупаку було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення слідчим О. Яворським. Однак прокурор Лупаку було начхати на покази свідків, і він, аби приховати цей злочин, відмовився вносити відомості по вказаному факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це прокурорське рішення було оскаржено в Старосамбірському районному суді. І суддя Марія Лойзик зобов’язала прокуратуру внести відомості до ЄРДР. А в ході досудового розслідування було призначено почеркознавчу експертизу, під час проведення якої слідчий О. Яворський відмовлявся давати свої підписи. Однак його підписи було взято в бухгалтерії і встановлено, що саме Яворським О.В. було підроблено підписи. Таким чином, можна констатувати, що і прокурор Лупак сам став на шлях порушника закону. Підтвердженням цього стало як правочинне рішення судді Марії Лойзик, так і поведінка слідчого О.Яворського, якого визнали підозрюваним у вчиненні злочину.

Крім того, під час судового засідання знову було встановлено підробку підпису, але на цей раз оперуповноваженим СДСБЕЗ Старосамбірського РВ ГУ МВС України в Львівській області старшим лейтенантом міліції В. Біяном, який підробив підпис В. Старевича у Акті обміру піщано-гравійної сировини від 23.07.2014 року.

І знову було подано заяву прокурору Старосамбірського району І. Лупаку про те, що оперуповноважений В. Біян вчинив кримінальне правопорушення. І знову пан Лупак намагається приховати злочин, відмовившись вносити відомості по вказаному факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але вже цього разу та ж суддя М. Лойзик скорилася прокуратурі. Вона вийшла за межі розгляду скарги і відмовилась зобов’язати прокурора внести відомості до ЄРДР(?!) Хоча кримінально-процесуальним кодексом не встановлено іншої можливості, окрім внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, щоб встановити чи причетна особа до вчинення кримінального правопорушення.

Під час зустрічі з журналістами пан Лупак на запитання, чому він порушує вимоги ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, не бажаючи внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення слідчим О. Яворським і оперуповноваженим В. Біяном, прокурор району весь час посилався на те, мовляв, що нині справа розглядається в суді і він не буде давати жодних коментарів. Ще б пак! Прокурора можна зрозуміти в тому сенсі, а навіщо йому свідчити проти себе і обговорювати те, в яку халепу він вляпався?

Микола Щербан

Підполковник міліції Микола Щербан не хоче внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення своїх підлеглих, бо побоюється, що вони не будут мовчати про справжній стан справ в районній міліції…

Те ж саме слід сказати і про виконуючго обов’язки начальника Старосамбірського РВ підполковника міліції Миколу Щербана. Журналістам довелося двічи зустрічатися в Старому Самборі з керівництвом міліції (і прокуратури теж), щоб з’ясувати як ведеться слідство щодо підробки підписів слідчим Яворським та оперуповноваженим Біяном. Пан Щербан вважає, що він не порушує вимоги ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України, бо у підпорядкованому йому райвідділі зараз проводиться службове розслідування з приводу кримінального правопорушення слідчим О. Яворським і оперуповноваженим В. Біяном щодо підробки ними підписів. Коли ми запитували у нього, де в даних статтях КПК йде мова про службове розслідування, він стверджував, а як же без нього…

Це нам нагадало старий армійський анекдот, як солдат поправив прапорщика, мовляв, правильно казати «алюміній». На що прапорщик покарав вояка кількома нарядами поза чергою зі словами: «Я сказав люміній – значить люміній».

Wyrwa

Міліція та прокуратура Старого Самбора відкрили у Прикарпатті нову корисну копалину – шутер!

У протоколі огляду місця події вказано: «маються сліди забору шутру» та «здійснювалось завантаження шутру». Однак, як правильно зауважила в ході судового засідання Наталія Ковальчук, адвокат звинувачуваних М. Білецького та В. Старевича, «в Переліку корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення, такої корисної копалини, як «шутер» я не знайшла.Щодо супровідного листа № 75 від 24.02.2015 року за підписом в. о. начальника Львівської ГРЕ Кметюка В.В., яким були надіслані результати фізико-механічних випробувань піщано-гравійних сумішей з русла річки Вигор поблизу с. Підмостичі та супровідного листа № 93/02 від 26.02.2015 року за підписом Голови ДКЗ Рудько Г.І., на які теж сторона обвинувачення посилається, як на доказ вини моїх підзахисних, то незрозуміло, яким саме чином, дві проби, що відібрані із заплави р. Вигор, поблизу села Підмостичі та смт. Ніжинковичі відносяться до піщано-гравійної суміші в кількості саме 6 м. куб. вилученої 16.07.2014 року і власне в незаконному заборі якої, обвинувачуються мої підзахисні Білецький М.П. та Старевич В.М.»

Крім того, у відповіді за підписом Голови ДКЗ Г. Рудько на адвокатський запит Н.Ковальчук відомо, що для віднесення всього покладу гравійно-піщаних порід, які знаходяться на прибережній смузі заплави р. Вигор, що протікає вздовж с. Підмостичі та Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області до піщано-гравійної сировини та встановлення її значення (загальнодержавне чи місцеве) слід у межах зазначеної ділянки провести комплекс робіт з геологічного вивчення. Такі роботи включають буріння свердловини, лабораторні роботи, камеральні роботи, екологічне обстеження тощо. Вони спрямовані на забезпечення потреб у мінеральній сировині певних галузей народного господарства або конкретного надрокористувача. Без проведення зазначеного комплексу робіт достовірно встановити відповідність всіх гравійно-піщаних порід, у межах окресленої ділянки, до піщано-гравійної сировини та встановити її значення (загальнодержавне чи місцеве) неможливо.

Адвокат Н. Ковальчук також звернула увагу суду на те, що у всіх документах, на які посилається сторона обвинувачення, як на доказ вини обвинувачених М. Білецького та В. Старевича, вказано піщано-гравійна сировина, в кількості 6 м. куб. Але ж, відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення сировина піщано-гравійна розподіляється на: гальку, піщано-гальковий матеріал, гравій, ракушку, а відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення сировина піщано-гравійна розподіляється на пісок.

До речі, у Вікіпедії про надра Старосамбірського району пишеться, що вони «багаті на різноманітні корисні копалини. Переважають серед них поклади кухонної солі. Є тут будівельні та вогнетривкі глини, щебінь та нафта».

Саме тому для встановлення, до якого ж виду – місцевого чи загальнодержавного значення відноситься 6 м. куб. піщано-гравійної сировини, вилученої 16.07.2014 року, необхідний був висновок експерта але, у порушення вимог кримінально-процесуального законодавства стороною обвинувачення висновку експерта не було надано. І як було встановлено під час судового розгляду, вказаного провадження цього зробити вже неможливо, а саме – провести експертизу, оскільки речовий доказ – саме піщано-гравійна сировина в кількості 6 куб. м., яку 23.07.2014 року передали на зберігання до ВАТ «Старосамбірський кар’єр» була знищена до закінчення розгляду кримінального провадження.

Отже не складаються пазли обвинувачень у старосамбірських прокурорів та законопорушниками з числа слідчих та оперуповноважених. Бо законодавець встановив, що кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 240 КК України настає лише за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а за видобування корисних копалин місцевого значення кримінальна відповідальність не передбачена.

Словом, панове прокурори та слідчі Старосамбірського району, не морочте людям (і суддям теж) голову та відкликайте свої обвинувачення проти невинних М. Білецького та В. Старевича, бо як кажуть у народі «не ровен час» самим доведеться в суді відповідати за свої вибрики, а дехто з вас уже й на буцегарню «накосячив.»

Підготували: Вячеслав КОВТУН, Дмитро ФЕДОРЕНКО

 

PostSkriptum

Коли верстався цей номер НВ, нам повідомили із Старосамбірщини, що в селі Спас, де мешкає Михайло Іваницький, на нього напав батько слідчого О. Яворського, який нині відсторонений від своїх обов’язків, бо йде службове розслідування. Пан Яворський-старший вирішив помститися Михайлу, який своїм правдивим свідченням викрив протиправні дії його сина-міліціонера. М. Іваницький подав заяву до Старосамбірського РВ і оперативна група виїхала на з’ясування обставин і опитування свідків.

Михай _ваницький

На фото: дільничний міліціонер складає протокол опитування потерпілого Іваницького

Джерело:  "Наша Версія" 

Опубликовано в Криминал

Когда вы будете читать этот материал, то возникнет ощущение нереальности от того, что история слишком уж детективная. Однако и в вероятность войны с Россией мало кто верил еще год назад. Жизнь порой бывает покруче самого запутанного детектива.

Командир батальона «Киев-2» Богдан Войцеховский

Комбат Войцеховский

Часть 1. Биография

Сегодня мы не станем ворошить детские и юношеские годы Богдана Александровича, а рассмотрим лишь его карьерные прыжки, начиная с 2010 года. В это время еще не было никакого Войцеховского. Фамилия Войцеховский – выдумка, фикция для сокрытия некоторых эпизодов биографии. Лишь в конце августа 2013 года на свет появился Богдан Войцеховский, который отказался от своей исконно русской фамилии Яшунин. Поэтому тут мы будем говорить о гражданине Яшунине, который в свое время провел тщательную подготовку пути бегства из Украины в земли обетованные.

Так вот, просидев два года без работы, в октябре месяце 2010 года каким-то образом господин Яшунин становится помощником-консультантом депутата Верховной Рады от Партии Регионов Татьяны Бахтеевой. Да-да, той самой Бахтеевой, которая прошлым летом настаивала на «круглом столе» с обязательным участием представителей ДНР и ЛНР!Той самой, которая, «то распускала слухи о своем родстве с криминальным «авторитетом» Аликом Греком, то представлялась ближайшей подругой не менее «авторитетного» Жигана Такташева, то вдруг оказывалось, что она любимица президента Ющенко, а сейчас и вообще выясняется, что она чистокровная татарка и сестра… Рината Ахметова»*

 

«Поконсультировав» госпожу Бахтееву, Яшунин получает «путевку в жизнь» от Партии Регионов и переводится в контролирующие структуры Украины: сначала в Киевскую региональную таможню, а затем в Департамент миграционной службы, где получает доступ к бланкам строгой отчетности и к бланкам паспортов. Следует отметить, что происходит это в то самое время, когда ястребы регионалов ускоренными темпами выстраивают вертикаль власти, делят сферы влияния, отжимают бизнес, изгоняя из страны конкурентов, и запускают проекты новых коррупционных схем. В этот напряженный момент «работы» важен был каждый «свой человек» в госструктурах, коим и стал Богдан Яшунин.

Однако самый темный период карьеры Яшунина начинается в марте 2013 года, когда он переходит в Главное управление разведки ВЧ А0515 и увольняется оттуда лишь в мае 2014 года. Не трудно сосчитать, что именно в период последней украинской революции Богдан Яшунин служит разведчиком в одной из силовых структур Януковича. В тот самый период, когда в палаточный городок на Майдане десятками внедряются агенты власти, чтобы вносить смуту и провоцировать распри в кругах революционеров. Тогда же появляется на Майдане и Яшунин, который к осени уже сменил фамилию на Войцеховский, чем скрыл свою связь с Партией Регионов.

Кроме того есть достоверные сведения, что в свое время Яшунин служил в Донецком СБУ. Хоть официальная информация об этом и сокрыта под грифом секретности, но нашлись свидетели-сослуживцы.

Что касается плана «исхода» из Украины, то он разрабатывался давно и, как у любого внедренного агента, являлся профессиональной необходимостью. Известно, что, возглавив батальон «Киев-2», Яшунин-Войцеховский активно занимался оформлением израильского гражданства.

Итак, в лице командира батальона «Киев-2» мы имеем бывшего донецкого эсбэушника, выходца из Партии Регионов, разведчика периода правления Януковича, и самое главное – периода революции 2013-2014 гг., который регулярно появлялся на Майдане, выдавая себя за патриота. Не так ли зарождалась та самая 5-я колонна, берущая сегодня реванш и уничтожающая совместно с российской армией украинский народ и украинскую государственность?

Что касается получения комбатом израильского гражданства, то оно необходимо ему как возможность избежать уголовной ответственности за то, что уже совершено в Украине и за то, что сегодня продолжает совершаться под руководством майора милиции Войцеховского.

 

Часть 2. Бизнес

С самого начала батальон «Киев-2» был для Яшунина коммерческим предприятием. Именно поэтому бренд «К-2» раскручивался на телевидении и в прочих СМИ. Чем громче имя – тем больше размер спонсорской помощи и волонтерских вливаний!

Батальону «Киев-2» нужен тепловизор! Батальону «Киев-2» нужен оптический прицел! Нужны берцы! Нужны продукты! Батальону «Киев-2» нужны новые джипы! Нужно топливо! Нужны деньги! Много денег! Очень много денег…

5902335_orig

Кряж (Махно) рад подаренному волонтерами джипу

Могу сказать о каких суммах идет речь: по состоянию на осень 2014 года — это 300 тысяч долларов в месяц. На содержание батальона уходит не более 10 процентов от этой «помощи»! Однако в последние месяцы сумма доходов прилично возросла. Всего за одни сутки 27 февраля 2015 года через блокпост в Волновахе прошло 23 грузовика с контрабандой! Стоимость пропуска одной машины составляет от 2 до 20 тысяч гривен в зависимости от груза. Не сложно сосчитать доход за один «рабочий» день.

Сколько выдуманных подвигов, инсценированных терактов, нафантазированных геройств распространялось в массы через лояльных журналистов. Один только подрыв машины на посту в Волновахе чего стоил! Тогда в ноябре мы, бойцы батальона «К-2», еще не знали, что водителя этой машины Наздрычкина Войцеховский лично забил до смерти на блокпосту и присвоил его деньги: 10 тысяч гривен и 20 тысяч рублей. Бравый комбат ничем не брезгует. Война все спишет!

Но неужели он так глуп, чтобы рисковать своей свободой ради банальной наживы? И тут мы подходим к основному вопросу – кому и зачем нужен комбат Войцеховский?

 

Часть 3. Система

Войцеховский нужен Системе! Сотни тысяч долларов в месяц — вот цена неприкосновенности комбата, цена его иммунитета к уголовному законодательству Украины.

Когда я говорю «Система», я имею в виду не абстрактное явление, а живых людей, которые выступают по телевидению и говорят о патриотизме, которых иногда мы знаем лично и пожимаем им руку при встрече. Одним мы верим, других презираем, с третьими пытаемся работать. В эту Систему входят люди со всех политических партий и госструктур. Система всеядна. Она состоит как из Януковичей, Ахметовых и Бахтеевых, так и из Аваковых, Шкиряков, Геращенко, Гелетеев, Муженко – все они винтики одной Системы. А с некоторыми из представителей этой Системы мы даже стояли на баррикадах Майдана и считали их своими «побратимами». К сожалению, это было заблуждением…

Для гражданина Войцеховского появление на революционном Майдане было необходимой частью легенды для создания имиджа патриота и внедрения в патриотично настроенные массы. Именно на этой волне ему удается договориться в МВД о назначении комбатом добровольческого батальона «Киев-2». Местом дислокации тренировочной базы были выбраны охотничьи угодья Януковича в Сухолучье. Размещение там военизированного подразделения гарантировало сохранность имущества изгнанного президента на случай его возвращения в Украину. Система, через подконтрольного ей майора Войцеховского, смогла направлять действия добровольческого батальона в нужное русло, включив батальон в состав МВД и подчинив Киевскому Главку, в котором после бегства Януковича ничего так и не поменялось.

8920143_orig (1)

Банька в Сухолучье, где комбат любит попарить косточки

Справедливо спросить: а как же добровольцы — те люди, которые оставили свои семьи и массово двинулись защищать страну от российской оккупации? Ответ прост — они до сегодняшнего дня остаются в неведении. Они стали заложниками Системы. Взрослые и порядочные люди, попав в структуру МВД, вынуждены соблюдать субординацию, и выполнять приказы своего непосредственного командования, в данном случае – преступника майора Войцеховского и его ближайшего окружения. Медленно, незаметно для неопытного глаза в батальоне проводилась и продолжает проводиться селекция – отбор бойцов, готовых беспрекословно подчиняться комбату и, следовательно, Системе. Те, кто не способен на подобную трансформацию, увольняются из батальона сами или под давлением руководства. На их место приходят новые люди, готовые служить по «правилам», но вернее сказать «по понятиям».

В данный момент батальон «Киев-2» несет службу на блокпосту в Донецкой области недалеко от города Волноваха. По официальной версии на этом пропускном пункте производится проверка паспортов и пропусков, а так же проводится досмотр грузов с целью не допустить контрабанды и проникновения на территорию Украины оружия, наркотиков и взрывчатки. На самом деле комбат Войцеховский совместно со своим другом и подельником Вячеславом Кряжем, выходцем из милицейской структуры в наихудших ее проявлениях, и при помощи пары-тройки бойцов создали собственный бизнес-проект под названием КП «Бугас», где без угрызений совести выколачивают деньги из каждого, кто хоть что-то может заплатить.

Контрабанда угля в Волновахе

Контрабанда угля из ДНР через блокпост в Волновахе

Удивительно, как быстро под покровительством Системы несколько негодяев смогли превратить подразделение из 160 человек в машину по добыванию денег, не гнушаясь пытками, вымогательством, контрабандой, сотрудничеством с сепаратистами, в конце концов, убийствами. Помимо прочего, сегодня практикуется вымогательство с местных  бизнесменов от 50 до 300 тысяч гривен за разрешение продолжать вести свой бизнес. Несогласные объявляются сепаратистами и подвергаются пыткам. Налажено производство и поставки поддельной водки. Через блокпост «Бугас» из Донецка в Украину за взятки без досмотра проходят десятки грузовиков. А в новостях мы слышим о найденных тайниках с оружием, терактах, взрывах в Одессе, Харькове, Киеве… Аппетиты растут, ставки увеличиваются, цинизм не имеет границ, а ответственность для виновных так и не наступает.

 Система, как механизм ограбления украинского народа, была создана еще при президенте Кравчуке. Тогда она трансформировалась из партийной номенклатуры в криминалитет. Система всегда находила самый легкий способ отбирания денег. Нужно было резать на металлолом заводы – Система это делала. Нужно было утюгами и битами нарабатывать начальный капитал – Система этим не гнушалась. Нужно было создать грабительскую банковскую сеть – и Система перевыполнила план. Только у последнего лоха в правительстве сегодня нет собственного банка!

 И вот в страну пришла война. Кровь, страдания, пытки, женские слезы… Но это не кровь и слезы Системы! Это кровь и слезы терпил, которых Система никогда не считала за людей. Это кровь и слезы электората, который «ведется» на предвыборные обещания.

 Система включилась в военный бизнес. Она создала батальоны добровольцев, которых не стала кормить и одевать. Все это сделали рядовые украинцы, потому что им было жаль своих сыновей. Система кинула патриотов в «котлы», понимая, что погибнут самые смелые и достойные. Система, с помощью комбатов – своих рычагов управления на местах, стала собирать волонтерские жертвоприношения. А так же запретила товарооборот через блокпосты. Система искусственно создала условия для контрабанды и взяток. А потом ввела пропуска, добивая обездоленных людей. Последним гвоздем в ладони распятого народа стала гиперинфляция, которая всех нас сделала нищими.

 Система не безлика. Она имеет фамилии и имена своих «героев». Комбат Яшунин-Войцеховский – это конкретное имя одного из винтиков Системы. С помощью таких комбатов, как командир батальона «Киев-2» Система занимается естественным отбором личного состава. Тех, патриотов, которые не погибли в котлах и на передовой, Система вынуждает переводиться из батальона в батальон и, в конце концов, выходить из борьбы. Батальон «Киев-2» за последние 6 месяцев обновился как минимум на 40 процентов. В состав подразделения вошли новые люди, среди которых масса беспринципных исполнителей. Система возвращает себе старые кадры и подбирает новые согласно собственных критериев, уничтожая ростки чести. Именно поэтому в МВД негласно введен испытательный срок длиной в 1 год для тех, кто «с улицы» пришел служить в батальоны. При увольнении по собственному желанию, ты все равно попадаешь под статью, как не выдержавший испытательный срок, и не имеешь возможности восстановления в дальнейшем. Зачистка!

 Почему руководители МВД, прокуратуры, СБУ, Совета национальной безопасности, в конце концов, президент не останавливают Яшуниных и Войцеховских? Почему молчат СМИ? Почему не звонит колокол?

 Потому что и МВД, и прокуратура, и Администрация президента – это механизмы Системы. На некоторых дверях этих структур сменились таблички с фамилиями, а на большинстве остались старые. Каждый механизм, каждый винтик щепетильно охраняет бесперебойную работу Системы. И даже те, кто еще вчера боролся вместе с нами на революционных баррикадах, войдя в Систему стали ее неотъемлемой частью. Сегодня в том числе и они не позволяют провести объективное расследование преступлений комбата Войцеховского. Более того, они научились влиять на средства массовой информации, загнав журналистов в узкие рамки цензуры. «Нельзя критиковать власть во время войны!» — это идеологический кляп, которым сегодня Система затыкает рот журналистам.

 Революция в Украине захлебнулась войной. Система осталась. Смена нескольких фамилий не изменила ее сути. Обращаться за помощью не к кому, искать справедливости не у кого. Суд над Яшуниным-Войцеховским возможен лишь в одном случае – если комбат станет мешать Системе. Тогда она отторгнет его, как отработанный материал.

  

Есть ли выход из этого замкнутого круга?

 Выход есть — звонить в колокол! Единственное, чего боится Система – это огласки ее преступлений. Система, состоящая из имен и фамилий, панически боится услышать эти фамилии с телеэкранов. Система боится огласки того, что командир добровольческого батальона Богдан Войцеховский – выходец из Партии Регионов, помощник скандального депутата, таможенный шулер и майор разведки времен правления Януковича, вор и убийца, который во время войны занимается откровенным бандитизмом и грабежом украинского народа.

Dima

Об этом нужно говорить, об этом нужно кричать на весь мир! Только так, вскрывая нарыв за нарывом, разоблачая преступника за преступником, мы сможем заставить Систему изрыгать Яшуниных и Войцеховских одного за другим. Все вместе через журналистов, не боясь угроз и провокаций, мы должны оглашать правду. Люди имеют право на правду! Не завтра, не после войны, а сегодня, прямо сейчас! Мы должны громко заявлять о проблемах, а государство должно эти проблемы решать! В противном случае – эта война не закончится никогда, а Украина просто перестанет существовать!

 

Министр внутренних дел Арсен Аваков,

Генеральный прокурор Виктор Шокин,

председатель Службы безопасности Валентин Наливайченко,

президент Украины Петр Порошенко,

вот вопросы, на которые вы должны дать ответ украинцам:

 

  1. Почему проекту регионалов Яшунину-Войцеховскому позволено командовать добровольческим батальоном?
  2. Почему Яшунину-Войцеховскому позволено безнаказанно заниматься вымогательством, контрабандой, убийствами и прочими преступлениями?
  3. Почему Яшунин-Войцеховский чувствует полную безнаказанность перед лицом закона?
  4. Почему Яшунину-Войцеховскому позволено деморализовать личный состав батальона и демонстративно ломать веру в справедливость и правосудие?
  5. Почему Яшунину-Войцеховскому позволено очернять своими действиями добровольческие батальоны перед гражданским населением?
  6. Почему Яшунину-Войцеховскому позволено открыто вести «бизнес» с сепаратистами?
  7. Почему Яшунину-Войцеховскому позволено совершать откровенные преступления против государства Украина???

 

Мы ждем ответов и действий…

Дмитрий Цветков — младший сержант милиции, боец добровольческого батальона «Киев-2″.
Заявил в СМИ о ряде преступлений комбата и его ближайшего окружения. Подробно об этом ТУТ.
В связи с угрозами от командования батальона в феврале 2015 вынужден был покинуть Украину.
В гражданской жизни — писатель, фотограф.

* Использованы материалы с web страницы  www.gromnaglyad.com.ua

Опубликовано в Криминал

Бюджет “Укрзалізниці” полегшав на 1 млрд. грн. Факт розкрадання коштів на підприємстві визнав і колишній його очільник, а з 2012 року Міністр інфраструктури України, Володимир Козак.

За словами посадовця, своєї вини у масштабному злочині він не бачить, натомість  усіма засобами допомагатиме правоохоронцям у пошуку злочинців.

За інформацією ТСН за фактом розкрадання коштів порушено близько 15 кримінальних справ.

Про зловживання, що пов'язані з наданням об'єктам “Укрзалізниці” послуг з охорони, не повідомляється.

Для прикладу, деякі відомості про охрону даного об'єкту:

ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ обирає ВЕКТОР

ФОРПОСТ-ОБЕРІГ охоронятиме ОДЕСЬКУ ЗАЛІЗНИЦЮ за 13 млн.грн.

Опубликовано в Блиц-новости

Охоронник та слідчий Печерського районного управління столичного ГУМВС погоріли на крадіжці одягу з магазину «Zara», що на Хрещатику. Дует, здавалось би, не сумісних за статусом у цій справі людей не був успішний — злодіїв спіймали “на гарячому”, коли ті намагалися зникнути з товаром на суму 16,5 тис. грн.
Справа розгорталася наступним чином: заповзятливий охоронник, в минулому начальник зміни охорони вищевказаного магазину, запропонував пограбувати колись охоронюваний ним заклад своєму товаришу-міліціонеру. Не дарма існує народна мудрість : скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. До речі, дружба між майбутніми спільниками зав'язалась під час розслідувань попередніх крадіжок з магазину «Zara», в яких тоді ще охоронник закладу виступав свідком, а співіробітник внутрішніх органів безпосередньо виконував свою роботу.

Отже, правоохоронець погодився на “справу”. Чоловіки планували збути товари своїм знайомим за півціни. Для цього переддень пограбування охочі одягнутися зі знижкою завітали в магазин та залишили облюбовані речі на касі. Вночі товариші прибули до закладу, міліціонер залишився в авто, а злодій-охоронник, вичекавши момент “перекуру” нинішнього охоронника, через службовий вхід проник у магазин, зібрав речі та ...зіткнувся на виході з перекурившим співробітником закладу.

В результаті вищевказаних дій, екс-охоронник отримав 4 роки умовно, а тепер вже екс-міліціонер — 5 років.

За інформацією pressua.info

Опубликовано в Курьезы

Охорону маріупольського ювелірного магазину, на який 8 листопада ц.р. було скоєно збройний напад, здійснювала приватна охорона структура.

Про це ІБ “Сек'юріті ЮЕй” повідомив начальник Маріупольського міськуправління ГУ МВС України в Донецькій області Олександр Бугай.

Нагадаємо, що близько 09.20 год. 08.11.12 р. двоє невідомих осіб у медичних масках скоїли напад на ювелірну крамницю, в ході якого застосували вогнепальну зброю до двох працівників закладу, що отримали поранення несумісні з життям.

Очільник міськуправління також зазначив, що на момент нападу працівники магазину знаходилися біля вхідних дверей, через що не встигли скористатися технічним засобом тривожного сигналу.

Опубликовано в Криминал

Працівника УДСО при ГУ МВС України в Київській області, який викрав 240 тис. грн. та 5 тис. доларів з одного з банків, засуджено до 5 років позбавлення волі.

За інформацією офіційного сайту столичної прокуратури міліціонера звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки. При винесенні вироку Голосіївським районним судом м. Києва було враховано, що підсудний зізнався у вчиненні крадіжки, розкаявся та повернув банку майже всі гроші.

Нагадаємо, що 13 липня співробітники банку помітили відсутність грошей у інкасаторському авто, супровід якого здійснював молодший інспектор УДСО при ГУ МВС України в Київській області.

Опубликовано в Блиц-новости

Александр Усиков, учредитель предприятия «Новые охранные технологии», 5 сентября выступил в качестве свидетеля на заседании Ворошиловского районного суда Донецка, которое продолжает рассматривать дело об убийстве сотрудников «Приватбанка».

Об этом сообщили «УРА-Информ.Донбасс».

Господин Усиков отметил, что тревожная группа выехала на место происшествия сразу же после получения сигнала. Сотрудники предприятия были там уже через 2 минуты, но в помещение не заходили, поскольку увидели труп охранника.

Милиция, по его словам, приехала в течении получаса, но только через полтора час зайшла внутрь.

Этот факт удивил даже судью, который поинтересовался, почему милиция зашла в здание только спустя полтора часа, ведь там могли быть живые люди, которые могли нуждаться в помощи.

По теме: Труп. Ух ты!!! А деньги забрали?

Опубликовано в Криминал

Comservice_ohranaСпівробітники охоронної компанії “КомСервіс-Безпека” затримали молодика, який нахабним чином відібрав у двох жінок сумки з продуктами та грішми, коли ті заходили у ліфт київської баготоповерхівки.
Група мобільного реагування ненароком опинилася в потрібний час у потрібному місці - заїхали в магазин купити води, - розповідає Микола Лебідь, один з членів ГМР. Коли до охоронників звернулися жінки з проханням допомогти затримати грабіжника, який все ще перебував десь у під'їзді, вони викликали міліцію та кинулись на його пошуки.

Підозрюваного швидко виявили та передали працівникам Оболонського ВДСО, які прибули на місце події.

Відео можна подивитись ТУТ.

Опубликовано в Криминал

yavir_komsomolsk23 июля 2012 года в 00:49 на пульт централизованного наблюдения компании “Явир-2000” поступил сигнал о сработке сигнализации на охраняемом объекте - магазине по ул.Ленина в городе Комсомольск (Полтавская обл.). Диспетчер пульта, действуя согласно инструкции, немедленно отправила группу быстрого реагирования на место происшествия.
Через 4 минуты прибыв на объект, ГБР обнаружила следы проникновения в магазин. Действуя профессионально, наряд блокировал объект, вызвал второй экипаж группы быстрого реагирования и милицию.
Правонарушитель был задержан на горячем при попытке совершения кражи денег из кассы магазина, а также других материальных ценностей, и передан наряду милиции.


Охранная компания "Явир-2000" имеет 31 региональное представительство на территории Украины, где осуществляется проектирование, монтаж и обслуживание охранной сигнализации на объектах всех типов, начиная с небольших торговых точек и заканчивая крупными заводами. Все объекты подключаются на собственный пульт централизованного наблюдения. При получении сигнала сработки охранного прибора, диспетчер незамедлительно отправляет на объект группу быстрого реагирования. Выезд ГМР осуществляется на современных патрульных автомобилях “RENAULT Duster” и “HYUNDAI Tucson”, оснащенных новейшими информационными системами.

Информация размещена на правах рекламы

Опубликовано в Криминал

Страница 1 из 4