Коррупция http://security-ua.com Tue, 28 Mar 2017 17:46:52 +0000 Joomla! 1.5 - Open Source Content Management ru-ru Лісники: Сагач і Гладуш. Чи коли закінчиться жадібна беліберда? (ВІДЕО) http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5166:lisniki-sagach-i-gladush-chi-koli-zakinchitsya-zhadibna-beliberda?-video&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5166:lisniki-sagach-i-gladush-chi-koli-zakinchitsya-zhadibna-beliberda?-video&Itemid=580&lang=ru

Село Лісники, що за 5 км від Києва, часто називають «українською Швейцарією». Тому тут надзвичайно жадано придбати, а ще краще безкоштовно отримати земельну ділянку.

Тож і за посаду сільського голови Лісників ось уже більше десятка років точиться найзапекліша боротьба – в традиціях, що притаманні українському політикуму зверху до низу. Адже на кону поставлені можливості розподіляти земельні наділи – так-так, як не прикро, такі вже особливості національного бізнесу за допомогою владних посад.

IMG_2579Колектив редакції газети «Наша версія» ось уже дев’ятий рік спостерігає за перепитіями лісничанських подій, каталізатором змін в яких стала боротьба активістів села і всього столичного регіону за порятунок від знищеня Чернечого лісу.

Попередній сільський голова Лісників Ольга Сагач, на боротьбу з якою Олександр Гладуш витратив майже 10 років свого життя, та її родинний клан проблем не мав – землю отримали всі: від онуків до бабусь…

Що цікаво, Олександр Гладуш репрезентував себе ініціатором руху за розбудову та відродження села Лісники з 2003 року і до тепер. Колись О. Гладуш, працював водієм у Ольги Сагач, яка теж без зайвої скромності вважала себе ініціатором відродження цього мальовничого села.

Коли Гладуш став депутатом райради, то, звільняючись з посади водія сільради, звинуватив Ольгу Сагач у махінаціях із землею і в підробці підписів його та дружини, про що розповів у «Надзвичайних новинах» на одному з телеканалів України.

Саме з цього інциденту почалося протистояння між двома ініціаторами відродження села Лісники. Ольга Сагач заявила, що то вона зробила з Гладуша районного депутата, тому, мовляв, за те, що той не виправдав сподівань, стала докладати усіх зусиль, щоб довести його депутатську неспроможність. Бажання помститися бунтівному однопартійцю Гладушу затьмарювало Ользі Сагач розум. Її камарилья блокувала кожен його крок і навіть вдавалася до прокльонів. Гладушу не давали відкрити свою приймальню, навіть міліцію викликали…

Дійшло до того, що Ольга Сагач з командою вимагали зняти український прапор над депутатською приймальною і районне начальство принизливо прийняло відповідне рішення. Так себе поводити Ольга Сагач могла тому, що за її спиною стояв адмінресурс: адже чиновники Верховної Ради, Кабміну, столичних, обласних і районних владних і правоохоронних структур, всі вони самі або їх родичі отримали землю у заповідних Лісниках і побудували на ній свої хатинки.

IMG_2994Громадським активістам і журналістам, які виступали проти дерибану землі і знищення Чернечого лісу, часто перепадало від охоронців голови-корупціонерки. Але Ольга Сагач, маючи покровителів у всіх гілках влади, з легкістю уникала буцегарні. Натомість, за найбрутальніші порушення закону отримувала нові порції нагород, грамот і подяк.

Односельцям голова замилювала очі святами, художньою самодіяльністю, і регулярними обіцянками покращень, але не спромоглася за 8 років ані побудувати навіть нею ж розрекламований дитячий садочок, ані завершити розробку пропіареного генплану «української Швейцарії»…

Крапку у протистоянні двох ініціаторів відродження села поставив Майдан. А за ним і місцеві вибори. Завдяки передовій частині громадськості села і активістам у боротьбі за спасіння Чернечого лісу при великій підтримці ЗМІ найбільшу кількість голосів отримав Олександр Гладуш.

Ольга Сагач вважала себе ошуканою. Але ошуканими, як це стало зрозумілим сьогодні, є прості лісничани і громадськість, яка чекала, що новий голова ініціюватиме розслідування і покарання за злочини по Чернечому лісу, скоєні за головування Ольги Сагач.

Тепер би новому складу Лісниківської сільської ради та голові, не гаючи часу, оперативно провести інвентаризацію усієї землі Лісників. Та даремні були сподівання людей…

SagachЩо характерно, екс-голова Ольга Сагач з’явилася на сесію і, наче нічого й не було раніше, чи то благословила, чи то затвердила Олександра Гладуша на владу…

А потім вона попросила сільраду: по-перше, продовжити  оренду офісу Громадянського об’єднання з фізіотерапії, яке вона очолює, і між іншим капнула єлеєм на ідею Гладуша, говорячи, що під час децентралізації ГО виступить проти приєднання села до Чабанів. По-друге, запропонувала запрошувати її на сесії в якості помічника районного депутата Миколи Михайленка, іі онука, і натякнула на виділення онуку приймальні…

Що це – новий етап боротьби Олександра Гладуша з Ольгою Сагач на шляху «відродження села Лісники»? Чи, можливо, ця боротьба прийняла гібридну форму. Час покаже.

GladushАле нам видається, що Олександр Гладуш став на хибний шлях і стає таким же самодуром, як і його попередниця.

Замість того, щоб опиратися на людей нового покоління, покоління Майдану, він дозволив затягнути себе в гниле болото чвар і потакання корупції.

 

Нова каденція депутатів Лісниківської сільської ради дуже неоднорідна: частина уявляє собі владу за старою моделлю — попередні обговорення  рішень, одностайне голосування без аргументації, небажання бачити на сесії ЗМІ та представників громади; частина депутатів бачить свою роботу по-новому:  повна прозорість влади перед людьми, відкритість сесій і обговорення рішень у присутності громади. Ось, наприклад, як пояснює свою позицію в цьому питанні Катерина Пасічна (депутат, учасник руху «Чернечий ліс-SOS»).  Як громадський діяч, вона виступає за інформаційну відкритість влади, як базову умову системних змін; вважає  відкритість новою моделлю життя, що продукує нові відносин між людьми і владою, і є основним механізмом подолання корупції і основою реального самоврядування в державі.

Вона цілком по-державницьки вважає, що «поки люди не знають, що відбувається (як витрачається бюджет, що роблять чиновники за свою зарплату, яка земля кому виділяється і чому) – доти вони ніяк не можуть впливати на дії влади… Саме тому нечесна влада й ховає інформацію. Відкритість інформації про дії влади на всіх рівнях у державі – це основна рушійна сила змін на краще. Якщо, звичайно, знайдеться певна кількість активних розумних людей, які будуть вникати у все це і намагатиметься впливати на процеси в державі. Окремий випадок цієї ідеї – реалізація її на рівні села…».

Ось таких людей підтримуватимуть ЗМІ, які бажають справжнього поліпшення українців. Звичайно ж, до цієї справи долучається і журналістський колектив «Нашої версії».

Відео, які ми пропонуємо увазі читачів нашого видання, саме і розпочинають таку підтримку…

Дії і методи роботи сільського голови Лісників Олександра Гладуша, на жаль, справляють враження, що до влади в селі дорвався клон Ольги Сагач. «Наша версія» оголошує рішучу підтримку активістам Лісників у боротьбі проти старих методів роботи влади, заснованих на корупції та закритості від людей!

Джерело: «Наша версія»

Film_LesnikiЛісники: життя після Сагач. Перший фільм

]]>
Коррупция Tue, 01 Nov 2016 09:04:55 +0000
Діяльність Торгово-промислової палати заблокована http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5115:diyalnist-torgovo-promislovoyi-palati-zablokovana&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5115:diyalnist-torgovo-promislovoyi-palati-zablokovana&Itemid=580&lang=ru

Слідчі ДФС України заблокували роботу Торгово-промислової палати України після того, як протягом року не змогли довести винуватість посадових осіб цієї недержавної неприбуткової організації у нанесенні збитків державі.

21.03.16_nalogovaya__Зокрема, вранці 21.03.2016 року в службові приміщення ТПП України за адресою: м. Київ, вул. В. Житомирська, 33, увірвалися особи, які виявилися співробітниками управління фінансових розслідувань ДПІ Шевченківського району ДФС у м. Києві. Кореспондент «Нашої версії» повідомляє, що правоохоронці розпочали т.з. «обшук», не допускаючи адвокатів.

За спостереженням правозахисників, прокуратура, поліція та Державна фіскальна служба більш ніж півтора роки тому розпочали злагоджені дії по пошуку компромату на посадових осіб ТПП України. Кримінальне провадження, за яким розпочалися «слідчі дії», було відкрите ГСУ МВС України 15.03.2015 року.

Ухвала суду, яку мали на руках фіскали, була прийнята ще 03.03.2016 року. Журналісти пов’язують затримку у проведенні обшуку с необхідністю створити гучний інформаційний привід напередодні засідання Президії ТПП, яка може «на прохання» екс-депутата від БЮТ Олександра Дубового порушити питання зміни президента Торгово-промислової палати.

Нагадаємо, що журналісти пов’язують DDOS-атакі на сайт «Нашої версії» с публікацією матеріалів, які в негативному сенсі висвітлюють діяльність бізнес-імперії пана Дубового.

Нагадаємо також, що газета «Наша версія» в лютому-березні ц.р. зняла фільм «НЕПРИСТУПНА ПАЛАТА» про спробу рейдерського захоплення ТПП з боку Олександра Дубового та відповідних політичних сил.

Джерело: Наша версія

]]>
Коррупция Mon, 21 Mar 2016 15:00:54 +0000
МІНСТЕЦЬ перетворили у турфірму з круїзами по АТО? http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5113:minstets-peretvorili-u-turfirmu-z-kruyizami-po-ato?&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5113:minstets-peretvorili-u-turfirmu-z-kruyizami-po-ato?&Itemid=580&lang=ru

Стає зрозуміло, чому Україна програє інформаційну війну. І завдяки кому. Купка нахабно-переляканих чиновників та якісь мутні “грантососи-медіаексперти”. Осмисленої державної інформаційної політики як не було, так і немає! Хоча саме для цього створили цілого держбюджетного монстра – Міністерство інформаційної політики. З подачі тих веселих хлопців, у зоні АТО, особливо у 1-3 лініях оборони, розпочалося справжнє принизливе полювання на вільних журналістів!

minstec

Дивно, що кореспонденти великих олігархічних ЗМІ мовчки проковтнули цю пілюлю. Доводиться боротися спираючись на маленькі культурологічні сайти, які і можна назвати залишками так званої вільної преси.

Отож, ще раз про перешкоджання журналістській діяльності, цензуру, обмеження свободи слова, пересування, демократичних норм у Донецькій та Луганській областях, де з юридичної точки зору відбуваються грандіозні порушення Конституції України. Там майже два роки йде війна, яку вперто не хочуть визнавати на законодавчому рівні. Відкриту агресію Росії назвали АТО, а дві великих області проголосили Зоною. Генії юриспунденції! Фронт – то лінія розмежування. Окуповані землі – територія непідконтрольна українській владі. Українська земля – територія підконтрольна. Три лінії оборони. Від кого? Типу незаконні озброєні формування і російсько-терористичні війська. Всі до того якось і звикли, а пресують чомусь лише журналістів.

Маючи паспорт громадянина України і посвідчення “аполченца” ДНР-ЛНР у таємній кишені, можна легко дістатися будь-якої точки вздовж лінії фронту. Рейсовим автобусом чи автівкою. Повна свобода. А от будучи громадянином, патріотом і журналістом з фотоапаратом і відеокамерою, миттєво перетворюєшся на потенційного шпигуна. Що спершу шокує, а нині викликає протест, яким хочеться поділитися з тими, хто може вплинути на ситуацію. Адекватних ще не знайшли. В процесі…

Про військових кореспондентів, які цілеспрямовано їздять у бойові частини, скажу, що їм дійсно потрібна акредитація, дозволи, супровід, осмислення терміну військова таємниця. То справа серйозна і ставитися до неї варто відповідно. І Міноборони вже напрацювало певний прийнятний досвід. Прикол у кількості. Більше 5000 так званих “журналістів” пройшли “спецперевірку”  СБУ і судячи з усього, утворили на фронті ще одну лінію оборони – потішну. Підозрюю, то справжні “герої”, деякі з яких справді швидкісним Хюндаєм доїхали до Краматорська, випили винця на фуршеті і увечері повернулися. Дехто взагалі не доїхав. Справжніх фронтових кореспондентів у нас кілька десятків. І читачі та глядачі їх прекрасно знають. Честь їм і хвала!

Що робити журналістам, які пишуть на теми педагогіки, культури, економіки, спорту? Ми просто сідаємо на рейсовий автобус і їдемо скажімо у звичайний райцентр Мар`їнка, відвідуємо публічні заклади, що працюють – музей і бібліотеку, потім у сільський музей Новомихайлівки. І повертаємося. Нюанси – нещодавно у дах потрапив Град і не розірвався, під вікнами гахнуло пару мін – все посікло осколками, у двір музею Новомихайлівки прилетів снаряд – вишибло всі вікна. Дорога йде вздовж траншей і бліндажів Першої лінії оборони, деякі ділянки якої прострілюються снайперами і у прямій наводці кількох артбатарей. І там живуть люди, ростуть діти. Майже два роки. Аби я туди поїхав офіційно як журналіст, завернули б на блок-посту – акредитація, дозвіл штабу сектору, замполіт… Хоча, ми їхали в музеї! Цивільні заклади в звичайних українських населених пунктах, що фінансуються з бюджету і постійно проводять масові заходи за участі дітей. Те саме школи, дитсадки, промисловість… Рівень дискримінації і приниження звичайних журналістів відчуваєте? Написав я про це в Мінстець Ю.Стецю – є проблема, вивчить, вплиньте і вирішіть. http://museum-ukraine.org.ua/?p=6763

Відповіла якась видно напівпритомна баришня, до якої нічого не доходить, навіть якщо прочитати ще раз, повільно і вголос. Суть – Мінстець не може! І цікавенький лінк, що я повинен мати, аби поїхати на екскурсію в музей Донецької області:

“Страховий поліс на роботу журналіста в зоні бойових дій

ПРЕДСТАВНИК ЗМІ повинен обов’язково мати при собі засоби індивідуального захисту, що включають в себе, як мінімум, бронежилет не менше 4 класу захисту, шолом з відповідним маркуванням “Преса”, мати при собі медичну аптечку (в ній має бути все необхідне для надання першої медичної допомоги) та вміти нею користуватися. Договір страхування життя та здоров’я зі страховою сумою не менше 100 тис. грн. або в іноземній валюті…”

Хочеться ввічливо поцікавитися, це осмислена підстава Міністра Ю.Стеця, чи у тому Міністерстві всі такі інтелектуально прокачані? Чи це якийсь новітній стиль у спілкуванні з пресою? У Донецькій і Луганській областях діють Закони і Конституція України? Це не анекдот! Листування редактора журналу з Міністерством на дуже важливу тему роботи журналістів у цивільних закладах прифронтової зони:

Міністру інформаційної політики України пану Ю.Стецю

Шановний пане Юрію!

Журнал “Музеї України” інформує Вас про грубе порушення Конституції України, обмеження свободи слова, пересування, перешкоджання роботи журналістів у так званій прифронтовій зоні АТО, якої юридично не існує!

Повідомляємо, що на територіях, прилеглих до так званої “лінії розмежування”, якої юридично теж нема, живуть сотні тисяч громадян України, виховуються діти, відповідно, забезпечується робота всієї інфраструктури. У тому числі закладів освіти та культури. Проводяться публічні масові заходи. Вся відповідальність за ситуацію у тих районах покладена на органи місцевого самоврядування. Діють Закони України у повному обсязі.

Однак, деякі структури Генерального штабу ЗСУ та Міністерства оборони України, при неналежній увазі Вашого відомства, вирішили поставити себе над Конституцією України, Президентом, Урядом, парламентом. Мова йде про безглузді обмеження для журналістів центральних та місцевих ЗМІ і абсолютно абсурдної акредитації в так званому прес-центрі АТО, легітимність якого варто вивчити, отримання дозволів на пересування пресі в штабах секторів АТО, хоча журналісти їдуть на діючі цивільні об`єкти, особливо, для висвітлення роботи закладів освіти і культури, що потребують у тих страшних місцях, постійної громадської уваги.

Просимо Міністерство, у межах діючого законодавства, негайно вивчити це болюче питання, і забезпечити безперешкодний доступ журналістів до діючих цивільних закладів, наших співгромадян, що не з власної волі живуть на війні, якої офіційно нема, поблизу фронту, якого за документами, не існує.

Вихід простий – якщо бойова обстановка дозволяє, і на блок-постах відбувається вільне пересування місцевих жителів, дітей, хворих, стариків, значить дозволено і безперешкодне пересування таких же громадян України – журналістів. Відповідно, вільний збір інформації у закладах, що не відносяться до оборонної сфери і не порушують законів про військову чи державну таємницю.

Дискримінацію журналістів за професійною ознакою в зоні АТО треба негайно припинити!

Можливо, варто провести якісь дослідження, вивчити закордонний досвід, організувати міжвідомчий круглий стіл, але напругу варто зняти!

Очікуємо публічної відповіді!

З повагою!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

 

Шановний Вікторе Вікторовичу,

Міністерство інформаційної політики України (далі – Міністерство)

розглянуло Ваше звернення від 06.03.2016 року щодо обмеження свободи

слова, пересування, перешкоджання роботи журналістів у зоні АТО.

Повідомляємо, що Міністерство у своїй діяльності базується виключно на

принципах захисту свободи слова та думки, захисту прав громадян на

вираження своєї позиції.

 

З метою розширення інформаційних потоків із зони АТО Міністерство

оборони України спільно з Міністерством інформаційної політики України

відкрили додаткові інформаційні підрозділи, завдяки чому журналісти

можуть оперативно отримувати інформацію з передової та оформлювати

прес-карти для роботи в зоні АТО. В травні 2015 року стартувала програма

«Embedded journalism» - програма прикріплення журналіста до військової

частини.

Враховуючи вищезазначене, пропонуємо журналістам долучитися до

програми та безперешкодно протягом тижня перебувати у військовій частині

в одній з обраних точок.

(http://mip.gov.ua/content/proekt-embedded-journalism.html)

 

Разом з тим, повідомляємо, питанням акредитації журналістів у зоні АТО

займається Служба безпеки України. Міністерство оборони України здійснює

на основі акредитації друк прес-карт АТО для журналістів та перепуск в

населені пункти. Міністерство інформаційної політики не має повноважень

здійснювати контроль за умовами виконання повноважень вказаних структур.

 

--

З повагою,

Ольга Огієнко

Головний спеціаліст сектору

зв'язків з громадськістю

та координації з органами влади

І те, що можна прочитати за лінком, якщо дійде і знімуть:

Шановні журналісти!

Міністерство оборони України спільно з Міністерством інформаційної політики України продовжують проект «Embedded journalists» – закріплення журналіста за військовою частиною в зоні АТО, та запрошують журналістів взяти участь.

На посаду Embedded journalists передбачено 4 точки з щотижневою ротацією.

Участь у конкурсі на Embedded journalisms можуть взяти журналісти, які мають:

  1. Страховий поліс на роботу журналіста в зоні бойових дій
  2. Сертифікат про проходження спеціалізованого тренінгу військового журналіста.
  3. Допуск до роботи в зоні АТО від СБУ (можливо буде встановлена додаткова перевірка).
  4. На момент прикріплення журналіст має перебувати у відмінному фізичному стані. Перед прикріпленням представники ЗМІ повинні консультуватися з лікарем(-ями) щодо свого стану здоров’я. Журналіст усвідомлює, що у випадку, якщо у нього виявляться в анамнезі захворювання серця або легенів, а також ішемічної хвороби, або інші хронічні чи поширені захворювання, або схильності до таких хвороб, а також у період вагітності не можуть брати участь у таких заходах. ПРЕДСТАВНИК ЗМІ декларує відсутність у нього будь-яких травм, або наслідків травм, що можуть спровокувати хворобу під час прикріплення.

Статус Embedded journalists передбачає підписання контракту між журналістом, ЗМІ і Міністерством оборони України про нерозголошення державних таємниць та інформації, яка може загрожувати інформаційній безпеці України. З журналістом буде постійно працювати прес-офіцер.

Редакція ЗМІ, представником якого є Embedded journalists, має гарантувати дотримання вимог трудового кодексу та класифікувати перебування журналіста в зоні АТО як офіційне відрядження.

ПРЕДСТАВНИК ЗМІ повинен обов’язково мати при собі засоби індивідуального захисту, що включають в себе, як мінімум, бронежилет не менше 4 класу захисту, шолом з відповідним маркуванням “Преса”, мати при собі медичну аптечку (в ній має бути все необхідне для надання першої медичної допомоги) та вміти нею користуватися.

Місце перебування журналіста: р-н Широкине, Піски, Авдіївка, Щастя.

Від редакції на одну точку на один тиждень максимально може бути приписано на embedment не більше 2 представників редакції.

Просимо надсилати необхідні документи на адресу  popova@mip.gov.ua за два тижні до запланованої дати перебування в АТО. Договір страхування життя та здоров’я зі страховою сумою не менше 100 тис. грн. або в іноземній валюті за курсом НБУ на дату укладання договору можна отримати у членів наступних об’єднань страховиків:  Асоціація страховий бізнес, Ліга страхових організацій України, Українська федерація убезпечення.

Примітка: за довідками можна звернутися до генерального директора Асоціації страхового бізнесу Білошицької Людмили Анатоліївни – 067 547-27-01

PDF-презентація спільного проекту МІП та МОУ

А ось тут варто поговорити про певні ознаки корупції в Мінстеці. Аби потрапити у прифронтову зону з акредитацією, збираються страхувати життя у конкретній приватній страховій фірмі. Телефон її представника Білошицької Людмили Анатоліївни відкрито вказаний на сайті центрального органу державної влади, яким є МІП! Привітна пані Людмила дає номер свого заступника, а той вказує реальний номер фірми – 2392311,- 14. Милі дівчатка розповіли, що мінімальний внесок 1000 гривень на сім днів. А якщо довше? А наскільки грошей вистачить! 145 гривень на день! Як все чарівно!

Особливо, знаючи, що страхові фірми дуже щедрі і завжди за такі послуги щиро віддячують тих, хто допоміг! І хто там у Міністерстві такий спритний? Може СБУ і Антикорупційному бюро час здійснити “спецперевірку” дармоїдів з Мінстеця, а не шмонати журналістів, які своїм коштом їдуть у прифронтову зону, реально ризикують. Проект, у плані чийогось особистого збагачення суперовий! 4 поїздки на місяць. 1000 гривень страховки з кожного журналістського носа! А турфірми залучати не пробували? Ще є асоціація готелей. Асоціації перевізників, ресторанів, масажисток… Дерзайте!

Окрема зелена тема – організація поїздок іноземних кореспондентів. Хто, куди, за скільки їх пускає, супроводжує і допомагає… Там вже колеги досліджують, чекайте…

Чиновники Мінстеця готові поговорити на всі означені теми з тими, за інтереси кого вони так “переживають” – бійцями АТО, мешканцями прифронтової зони, журналістами?

І чи не є наведені факти саботажно-системними? Такими, що підривають національну безпеку і оборону у їх інформаційному сегменті?

Спробуємо отримати відповідь з парламенту…

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар В.П.

Шановна Вікторіє Петрівно!

Журнал “Музеї України” просить Вас негайно втрутитися у ситуацію з грубим порушенням державними органами Конституції України, діючого законодавства, прав українських журналістів у зоні АТО. Варто зняти обмеження щодо пересування, збору інформації співробітникам ЗМІ, які відвідують населені пункти прифронтової зони і пишуть про життя тих людей, роботу закладів культури, освіти, спорту, економіку…

Складається враження, що на певних територіях України виникли зони, куди журналісти, громадяни України, не можуть потрапити через заборону силових структур, у той час, коли всім іншим категоріям населення, вільне пересування забезпечене. Вже можна говорити про дискримінацію журналістів за фаховою ознакою.

Опубліковані матеріали і листування додаються.

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, керівник Музейних експедицій в зону АТО

Джерело: http://museum-ukraine.org.ua/?p=6821

]]>
Коррупция Wed, 16 Mar 2016 17:55:00 +0000
Как захватить власть в общественной организации (пошаговая инструкция) http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5095:kak-zahvatit-vlast-v-obschestvennoy-organizatsii-poshagovaya-instruktsiya&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5095:kak-zahvatit-vlast-v-obschestvennoy-organizatsii-poshagovaya-instruktsiya&Itemid=580&lang=ru

Как захватить власть над государственным или частным предприятием - понятно. Суды-пересуды, титушки, йовбаки и полиция. Но вот как посадить в кресло президента общественной организации своего человечка, если главу организации выбирает сотня самодостаточных бизнесменов, - это вопрос.

А если общественная организация опирается на давнюю мировую практику и регулируется отдельным законом – это вопрос вдвойне.

А если ставленник – с криминальным душком?!

«Секьюрити ЮЭй» подсмотрел алгоритм действий по рейдерскому захвату общественной структуры в постмайданной Украине.

-0V2A07091.Предварительные мероприятия

А. Подобраться к административному ресурсу. Лучше повыше. Без 2-3 миллионов к топ-чиновнику лучше не подходить. Если покупать ресурс в розницу через судей, прокуроров и полицейских – обойдется дороже (стоимость одного обыска – от 50 тыс. у.е., взятие под стражу одного человека – до 100 тыс. у.е).

Б. Купить «говорящие головы», которые примелькались в телевизоре. Если нет бюджета на народного депутата, то сойдут «эксперты» и «журики». Лучше, чтобы число активно говорящих на всю кампанию было не меньше десятка. Одна публичная засветка по заданной теме может обойтись в 300 и более долларов.

В. Найти в организации 12 латентных подлецов, которые безнаказанно воруют. Пообещать им, что после смены руководства они продолжат воровать, но на более высокой должности.

2. Начало рейда

Начальный период может длиться от трех месяцев до одного года. Задачи, которые должны решить целевые группы:

А. Силовики ищут зацепки, чтобы открыть уголовные производства против организации. Для этого не важно, было ли событие преступления. Важно вызвать общественное осуждение «преступников». Например: «Уклонились от налогов на сумму 10 миллионов!» «Украли из госбюджета 20 миллионов!» «Передали имущество России на 50 миллионов!»

После открытия производств необходимо закидать должностных лиц организации повестками на допросы. Чтобы бухгалтеры и секретарши каждый день ходили в разные структуры: в прокуратуру, к фискалам, в полицию и СБУ. А в повестке можно в скобках дописать: «для возможного вручения подозрения».

После недели-двух общения со следователями должностные лица будут тайно грезить о президенте, при котором им не будет сниться тюрьма.

Б. «Говорящие головы» нагнетают истерию вокруг организации. Брызгание слюной по телевизору и возмущение в Фейсбуке они должны подкреплять письмами-жалобами. Письма должны скопом уходить на первых лиц государства и зарубежным послам. Проверенная форма письма – «по жалобам трудящихся».

В. «Подлецы» в структуре организации должны сеять панику и ненависть к действующему президенту. И вербовать новых противников действующего лидера.

3. Апогей

А. Силовики начинают обыски. Обыски должны длиться несколько дней и сопровождаться выносом компьютерной техники. После этого можно вручать подозрения и избирать меру пресечения для тех, кто еще остался верен президенту. Первых лиц необходимо изолировать в СИЗО или дома. Адвоката – если слишком «умный» – лучше отправить на нары.

Б. «Говорящие головы» могут включать пластинку «Мы же говорили!» И излучать радость по поводу торжества справедливости.

В. «Подлецам» следует громко удивляться: «Как же так?! Я столько лет с ними работал! Думал, что они порядочные. А они – хапуги!»

4. Финал

Ставленники в сопровождении полиции заходят в опустевшие кабинеты и обещают членам организации «Жить по-новому». Уставшие и испуганные люди голосуют за нового президента. «Подлецов», как и обещали, назначают на новые должности и объявляют им таксу за право воровать дальше.

«Говорящим головам» выдают премии. А силовики закрывают производства и выпускают на волю всех арестантов: «Извините, мы разобрались. Вы ни в чем не виноваты».

Вот так просто. Алгоритм уже работает применительно к Торгово-промышленной палате. Украинцы имеют возможность наблюдать, чем закончатся попытки неких влиятельных людей захватить общественную институцию. Лично мне интересно. Должен же я понимать, есть ли шанс у этой страны?

]]>
Коррупция Thu, 11 Feb 2016 15:50:21 +0000
ПРОКУРОРСКИЙ ТРОЛЛИНГ или О рейде силовиков на Торгово-промышленную палату http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5092:prokurorskiy-trolling-ili-o-reyde-silovikov-na-torgovo-promyishlennuyu-palatu&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5092:prokurorskiy-trolling-ili-o-reyde-silovikov-na-torgovo-promyishlennuyu-palatu&Itemid=580&lang=ru

02.02.2016 г. прокуратура Киева в качестве свидетелей вызвала на допрос должностных лиц Торгово-промышленной палаты Украины. Синхронно с прокурорами «отработали» следователи киевского главка Государственной фискальной службы и Шевченковского управления полиции. Они вызвали одних и тех же лиц, и сделали это аккуратно – так, чтобы у сотрудников ТПП не возникло накладок по времени.

Бизнесмены заподозрили, что действия правоохранителей координируются из единого штаба. Результатом стала акция протеста членов ТПП под стенами столичной прокуратуры. И прокуроры, и активисты на камеры обвиняли друг друга в давлении: первые – на следствие, вторые – на общественный институт, защищающий интересы предпринимателей.

Автор попытался разобраться, что стоит за этими обвинениями.

1 2 3
6 7 8
9 10 4
Повестки подписали:

от прокуратуры г. Киева – прокурор Вильчинский

от СУ ФР ГУ ГНИ в Шевченковском районе ГУ ДФС в г. Киеве - ст. следователь Сак

от Шевченковского УП ГУ НП в г. Киеве – следователь Загладько

 


Торгово-промышленную палату многие ошибочно принимают за государственную структуру. Даже уважаемый канал «1+1», освещая февральскую акцию протеста, назвал ТПП «ведомством». На самом деле, Палата – это негосударственная неприбыльная самоуправляемая организация, помогающая бизнесу на внутреннем и внешнем рынках. И это не украинское ноу-хау. Система торгово-промышленных палат имеет развитую мировую сеть с многовековой историей.

0V2A0739 

Фабула уголовного производства, из-за которого возник сыр-бор, «тянет» на десять миллионов гривен. Речь идет об активах, принадлежащих Крымской палате до аннексии полуострова. Члены этой Региональной палаты в 2014 году быстренько поклонились российскому триколору. И помахали ручкой Киеву, взяв управление активами на себя.

Прокуроры, с которыми автору удалось пообщаться, не смогли предложить алгоритм действий общественной организации по спасению своего имущества в Крыму в период «русской весны». Увы, после «референдума» к россиянам уходили не только общественные, но и государственные активы. Редкому бизнесу удавалось спасти свои деньги. Тогда в чем же провинилось руководство ТПП Украины? Какие «действенные меры» должны были предпринять, но не предприняли должностные лица Палаты по возвращению ценностей на территорию Украины?

Цинизм ситуации в том, что это государство отдало Крым России. И теперь это же государство ищет виновных в утрате материальных активов среди своих граждан.

Хотя, очень похоже, что дело совсем не в полуострове и его бедах. А ситуацией вокруг ТПП управляет некто, кому легко удается переступать через юридические и моральные барьеры. Тот, кто может спустить правоохранительных псов на любое неугодное существо, и у кого есть личный интерес.

Google «думает», что за атаками на организацию стоит бютовец Александр Дубовой. Такое предположение еще осенью прошлого года на «Украинской правде» сделал журналист Павел Шеремет. Первый вице-президент ТПП Михаил Непран шутит, что желающих стать его шефом уже «вагон и маленькая тележка». Дескать, кресло главы Палаты - это лучшее, о чем может мечтать бывший рейдер или обанкротившийся политик. Возможно, г-н Непран имел в виду Александру Кужель, которая больше года метает молнии в президента ТПП Геннадия Чижикова.

Но это и не важно. Важно то, что прокуратура, полиция и фискалы очередной раз выступили исполнителем политического заказа. Реформы - реформами, а на практике со времен Януковича мало что изменилось. Прокуратура продолжает терроризировать людей и бизнес.

0V2A0712 

По словам адвоката Дениса Цыпина, играющего на стороне ТПП, уголовные производства против должностных лиц Палаты были открыты формально. Адвокат уверен, что правоохранителям просто нужен был доступ к документам неправительственной организации, чтобы попытаться отыскать какие-нибудь зацепки.

0V2A0699 

Выйдя от прокуроров, Денис Леонидович предположил, что следователи прекрасно осознают, что имеют дело с политической «заказухой». По его мнению, рядовые правоохранители имитируют деятельность и затягивают проведение расследования в надежде, что конъюнктура в стране может измениться. А пока адвокат прогнозирует открытие новых уголовных производств против ТПП и сожалеет, что не сможет защищать права своего клиента с использованием правовых Povestki_smи процессуальных механизмов.

В ущерб Украине.

Вот такая правда.

Видео с акции – ТУТ.

 


P.S. 03.02.2016 на своей странице в Фейсбуке адвокат Цыпин сообщил, что правоохранители принесли в ТПП еще 16 повесток. «Я думаю, что это коллапс прокурорско-полицейской системы» - отметил адвокат. – «Теперь полисменам не дают заданий «сажать» или искать, их заставляют тролить оппонентов! И полисмены готовы быть тролями... Затравленные, люстрированные, деморализованные, они хотят служить... ВСЕМ, кто может их содержать!»

Автор: Алексей Попов

Источник: "Наша версия"

]]>
Коррупция Fri, 05 Feb 2016 11:07:40 +0000
Нардеп Олександра Кужель та дехто з її колег можуть постати перед судом? http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5076:nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dehto-z-yiyi-koleg-mozhut-postati-pered-sudom?&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5076:nardep-oleksandra-kuzhel-ta-dehto-z-yiyi-koleg-mozhut-postati-pered-sudom?&Itemid=580&lang=ru

Півтора місяця назад на нашому сайті була передрукована з інших інтернет-видань стаття «Руководитель Торгово-промышленой палаты Украины Геннадий Чижиков пособник ДНР?» ( http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/), а також фотокопія листа народного депутата України Олександри Кужель до Надзвичайного і Повноважного посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон. Стаття негативно висвітлювала діяльність керівництва ТПП України з подачі пані Кужель, яка позиціонувала себе як борчиню за права підприємців і захисника держави. А майже через місяць – 4 листопада нинішнього року – представники Торгівельно-промислової палати України запросили журналістів «Нашої версії» на свою акцію протесту, що відбулася перед офісом Національного антикорупційного бюро України.

3У рамках свого робочого візиту до України Президент Республіки Кіпр Нікос Анастасіадіс (на фото разом з головою ТПП України Геннадієм Чижиковим) відвідав українсько-кіпрський бізнес-форум, який сьогодні проходив у Торгово-промисловій палаті України. Глава Республіки розповів про активізацію економічного співробітництва між Україною та Кіпром і відмітив особливу роль у цьому процесі Торгово-промислових палат обох держав.

Щоб збалансувати суперечливу інформацію отриману від опонентів, ми опублікували фоторепортаж з місця подій – «У Києві відбулася акція щодо незаконного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України» ( http://n-v.com.ua/u-kiyevi-vidbulasya-akciya-shhodo-nezakonnogo-vtruchannya-predstavnikiv-derzhavno%D1%97-vladi-u-diyalnist-torgovo-promislovo%D1%97-palati-ukra%D1%97ni-foto/). Однак, адвокат, який здійснює представництво інтересів Торгово-промислової палати України, наполіг, щоб на сайті «Наша версія» було опубліковано більш детальне спростування редакційної статті, а також і листа нардепа Олександри Кужель. Ми ознайомились з претензією представника ТПП України і ретельно дослідили надані нам документи. Отже редакція «НВ» вирішила опублікувати у повному обсязі текст спростування, наданий адвокатом ТПП України Денисом Ципіним.

4

Пані Кужель поводить себе так, наче приміряє на себе мантію судді…

5

Шановний Дмитре!

Я захищаю інтереси Торгово-промислової палати України та її президента Чижикова Геннадія Дмитровича.

11.10.2015 року на сайті Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Наша версія», де ви є шеф-редактором інтернет-сайту, було опубліковано статтю «Руководитель Торгово-промьішленной палатьі Украиньї Геннадий Чижиков пособник ДНР», яка знаходиться за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/). Стаття повністю дублює факти наведені в прикріпленому до неї листі від 25.09.2015 року за підписом народного депутата Кужель О.В.

Факти викладені в листі народного депутата Кужель О.В. та в опублікованій статті носять наклепницький характер, є неправдивими, порушує норми моралі, принижує честь та гідність Чижикова Геннадія Дмитровича, як почесного консула Французької Республіки та як президента Торгово-промислової палати України. З приводу розповсюдження наклепницької інформації про Президента Торгово-промислової палати, ми вже звернулися до суду із відповідною позовною заявою.

Хочу звернути увагу на наступну невідповідність викладеним у статті фактам.

1. Кужель зазначає: «…зараз пан Г. Чижиков с фігурантом по п’яти кримінальних справах».

Однак на сьогоднішній день Чижиков Г.Д. не є підозрюваним по жодній кримінальній справі. Крім того, справи, на які посилається Кужель і відкриті на підставі її заяв, зараз вже майже закриті, постійно передаються різним органам та на думку самих правоохоронців не мають жодних перспектив. Отже за гучними звинуваченнями з посиланням на номери проваджень — лише популізм і зловживання правами народного депутата України.

2. Кужель О.В. наводить у в своєму листі такий факт: «Відразу після анексії Криму пан Г. Чижиков домовився з керівництвом російської ТПП і зберіг персонал Кримської ТПП і ТПП міста Севастополь після переходу останніх під юрисдикцію Росії. Після цього в порушення українського законодавства, ці палати, за допомогою українських печаток і бланків, які були залишені Чижиковим, продовжували видавати сертифікати українського походження кримським компаніям. Відповідно кримські компанії, у порушення міжнародних санкцій!, продовжували здійснювати експорт своєї продукції, в том числі і до ЄС, чим нанесли багатомільйонні втрати державного бюджету України».

Отже в хворобливій уяві Кужель О.В., президент ТПП України Чижиков Г.Д. особисто вирушив до Криму і наказав залишити печатки і бланки в Криму, а потім ще примусив персонал залишитися на роботі і домовився з керівництвом російської ТПП про «здачу» палат.

Перш за все, слід зазначити, що Кримська ТПП і ТПП міста Севастополь, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», є самостійними юридичними особами, недержавними неприбутковими самоврядними організаціями, які об’єднують юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих в якості підприємців, та їх об’єднання. А тому втручання в їх діяльність є неприпустимим.

Російська агресія в Криму, поки що закінчилася анексією територій і захопленням всього, що там було розташовано. А тому, уява депутата, що якісь окремі юридичні особи, які вирішили залишитися на території Криму, мали змогу обирати під якою юрисдикцією їм залишатися?! — є лише свідомою спекуляцією.

3. Також Кужель О.В. робить висновок: «… і в Криму, і на окупованій території Донецької області відбулося систематичне і багаторазове порушення ембарго США та ЄС завдяки цілеспрямованій діяльності пана Г. Чижикова».

В чому полягає ця діяльність — Кужель О.В. пише лише опосередковано, спираючись на загально відомі факти, які не мають прямого відношення до Чижикова. Однак через призму бажання депутатки принизити честь і гідність Почесного консула Французької Республіки та президента ТПП України Чижикова Г.Д. сама стає на місце головного ворога України і провідником російського спротиву в регіоні. Ця ганебна безпідставна уява, наклепництво і популізм, притаманні депутату Кужель у всіх питаннях, що стосуються її погляду на ТПП України.

4. Далі Кужель О.В. зазначає: «внаслідок цього СБУ 20.11.2014 року було порушено кримінальне провадження проти Чижикова Г. № 2214000000000216 по cm. 366 КК України».

Неправдивий характер такого твердження Відповідача підтверджується листом-відповіддю за № 6/ц-445/2 від 30.03.2015 року на мій адвокатський запит від 18.03.2015 року № 182/15 до Головного управління Служби безпеки України щодо наявності у базах даних СБУ відомостей відносно надходження повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень керівництвом ТПП України в період з 01.02.2013 року по 16.03.2015 року, відкриття кримінальних проваджень відносно ТПП України або її керівництва, а також повідомлення посадовим особам ТПП України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у зазначений час. У відповіді зазначено, що така інформація в базах даних Головного слідчого управління Служби безпеки України відсутня. Що стосується зазначеного провадження, то воно дійсно існує на підставі заяв Кужель та інших депутатів, однак розслідування проводилося відносно дочірньої структури ТПП України і на момент складання листа було вже давно закрите. Окремо треба додати, що завдяки діяльності депутатки і її колег, кримінальне провадження проводилося силами кращих слідчих Головного слідчого управління СБУ. Цих слідчих примусили розслідувати справу, яка їм не підслідна, надумана і мала зовсім іншу мету — примусити Чижикова звільнитися за власним бажанням. У позапроцесуальному спілкуванні слідчі казали про образу, оскільки замість захисту безпеки України і придушення тероризму, їх змушують займатися вивченням питання, хто і яким чином склав звичайну бухгалтерську звітність та чи зазначені бухгалтером відомості є правдивими. Врешті-решт справа була закрита.

5. Народний депутат у своєму листі стверджує: «… президент ТПП України Г.Чижиков, замість того, щоб бути зразком для українських підприємців у веденні чесного і прозорого бізнесу, діяв у діаметрально протилежному напрямку — робив все можливе і неможливе, щоб уникнути сплати податків до Державного бюджету».

Такі твердження депутатки начебто підкріплюються наявністю кримінальних проваджень щодо несплати податків ТПП України. Але до цього слід додати, що кримінальні провадження є кричущим порушенням закону і зловживанням правами, оскільки адміністративний суд вже визнав незаконними і безпідставними претензії податкової інспекції. Працівники податкової міліції навіть не приховують, що відчувають тиск з боку керівництва, яке вимагає від підлеглих неналежного об’єктивного розслідування, а дестабілізації роботи ТПП України та створенням загроз кримінального переслідування, щоб керівництво ТПП України змушено було піти із посад, звільнивши місце для рейдерів.

6. Кужель О.В. стверджує: «за дорученням пана Чижикова Г. було знято герб Східної Республіки Уругваю в Україні і виламані двері консульства Східної Республіки Уругваю в Україні. Дипломатичний архів, документація, обладнання, цінності і речі консульства були вивезені невідомо куди».

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до листа-відповіді Міністерства закордонних справ від 30.09.2015 року № 913/36-172/3-1385, наданого на інформаційний запит ІА «»Центр Конфліктології і Права», вбачається, що штатна консульська установа Східної Республіки Уругвай в Україні відсутня. Жодного почесного консульства чи консульського архіву на території ТПП України ніколи не знаходилося, а тому звинувачення більше ніж брехливі. Однак з цього приводу було проведено дуже ретельне кримінальне розслідування, в межах якого було встановлено, що зазначений герб був знятий робочими в зв’язку з проведенням ремонту фасаду будівлі, а кабінет був відкритий дублікатами ключів в зв’язку з тим, що упродовж п’яти місяців звільнена з посади віце-президента пані Подолева О.Є. не виконала свого обов’язку звільнити робочий кабінет від власних речей.

Отже лист Кужель містить лише наклепницькі твердження і бажання народного депутата за будь-яку ціну і будь-яким способом опорочити честь і гідність достойної і порядної людини.

Ці та інші аргументи дають достатньо підстав вважати, що опублікована Вами стаття містить неправдиву та неперевірену інформацію, яка не ґрунтується на правдивих фактах та носить наклепницький характер.

Відповідно до статті 3 Конституції України честь та гідність людини визнаються найвищими соціальними цінностями. Стаття 28 Конституції гарантує кожному право на повагу до його гідності.

Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію. Частиною 7 вказаної статті визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно з частиною 2 статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» під масовою інформацією розуміють інформацію, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

Положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначає одним із основних принципів інформаційних відносин достовірність і повноту інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Публікуючи статтю на сайті «Нашої версії» редакція не перевірила інформацію, що містилася в листі Кужель О.В.

Пропоную Вам в досудовому порядку:

— визнати викладену інформацію в статті від 11.10.2015 року за посиланням — (http://n-v.com.ua/rukovoditel-torgovopromyshlenoj-palaty-ukrainy-gennadij-chizhikov-posobnik-dnr-dokument/) — стосовно Чижикова Г.Д. недостовірною;

— спростувати цю інформацію опублікувавши іншу статтю, яка повністю спростовує всі викладені неправдиві факти.

В іншому випадку, буду вимушений в інтересах мого клієнта, звернутися до суду в порядку ч. З ст. 297, ч. 2 ст. 299 Цивільного кодексу України з позовом про захист його честі та гідності, ділової репутації.

Крім того, ТПП України готово надати правдиву інформацію з приводу зазначених вище подій та документи, а також не заперечуємо проти проведення об’єктивного журналістського розслідування зазначених вище подій.

Сподіваюсь на Вашу розсудливість та швидке реагування.

 

Особливості національної толерантності

Тож редакція «Нашої версії» дотрималась усіх вимог, передбачених у відповідних статтях Конституції України, Цивільного кодексу України і Закону України «Про інформацію», надавши слово іншій стороні конфлікту.

Досліджуючи більш ретельно усе, що пов’язано з метушнею навколо Торгово-промислової палати України, ми вирішили поділитися і власними думками з цього приводу. Причому зробимо це в ракурсі наявності чи абсолютної відсутності толерантності з боку вітчизняних парламентаріїв.

Напевне, не зайвим буде кому нагадати, а кому й повідомити як новину в якості політологічного лікнепу, що таке, власне, толерантність? Отже, толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних.

Якщо взяти розуміння цього поняття на побутовому рівні, то у пересічного громадянина України зі словами «терпимість» і «толерантність» стійко асоціюється заклик підстаркуватого кота Леопольда до розбишак-мишей, що обсіли та скубуть його з усіх боків — «Ребята, давайте жить дружно!».

Але що ми маємо в сучасних реаліях? На тлі безперервних політичних баталій у вищих ешелонах влади, що досить часто переходять у фазу вуличної бійки і завдяки телебаченню транслюються на всю країну, будь-яке щире посилання на толерантність у політиці тлумачиться як прояв відвертої слабості або ж тактична хитрість. Треба визнати, що таке розуміння толерантності, як, власне, і поширена практика нетерпимості на усіх рівнях теперішнього буття, не є випадковим явищем.

Як слушно відзначав свого часу професор-філософ з Харкова Олександр Тягло, основи політикуму сучасної України заклав той прошарок громадян, який зростав ще за умов офіційно санкціонованої КПРС войовничості до всього «іншого». Тому практично уся наша політична еліта всмоктала войовничість з молоком тієї чи іншої Alma Mater — через курси діалектичного та історичного матеріалізму, наукового атеїзму і ще більш наукового комунізму, не кажучи вже про історію КПРС. Насправді ця жахлива «історія» створювала лже-героїчні міфи про жорстоку боротьбу з численними «ворогами» ззовні й усередині країни — з різноманітними «лівими» і «правими» ухилами від «лінії партії», з недорізаними буржуями, з попами-мракобісами, з шкідниками-спеціалістами, з несвідомим середняком, з українським буржуазним націоналізмом, з лікарями-отруювачами, з брехунами-дисидентами, з генетикою, кібернетикою і соціологією, з Вавіловим і Сахаровим, Ахматовою і Стусом, Чорноволом і Солженіциним… Як нам вже добре відомо, що ця боротьба призвела до багатомільйонних людських жертв, до загрозливого збіднення духовного і державотворчого потенціалу нації, до втрати випробуваних віками традицій людської моралі.

Войовничість набула нового підґрунтя у період «початкового накопичення капіталу», коли недовіра і нетерпиме ставлення до ближнього перетворились в передумову не тільки збагачення, але й просто виживання. Кримінальна субкультура з її нормами «не вір, не бійся, не проси» та «стріляй перший, потім розберемося» виявилась досить ефективним «ідеологічним дороговказом» у перерозподілі власності і влади. Представники криміналітету дістали політичні мандати й управлінські посади різного рівня. Як наслідок — значне поширення тіньової економіки і корупції, замовлені убивства політичних опонентів та бізнесменів-конкурентів, маніпулювання натовпом голодних і обдурених людей, цькування правоохоронців на своїх опонентів. Все це аж ніяк не можна вважати за прояви прихильності до ідеї терпимості. Паралельно агресивна лже-героїка «злодіїв у законі» і «нових руських/українців», шахраїв з респектабельних «довірчих товариств» і вуличних «лохотронів» швидко відвоювала собі чільне «місце під сонцем», заполонивши арт-майданчики, програми мас-медіа, популярні видання. У такий спосіб була вкрай здеформована свідомість значної частини населення, особливо молоді.

На жаль, не обминула ця пошесть і нинішнє покоління так званої «політичної еліти» в Україні. Хоча, власне, у нас це словосполучення можна вживати з великою натяжкою. Бо язик не повертається називати елітою завсідників уже протягом більше як двох десятиліть на вулицях Грушевського і Банковій. А щодо іншого слова у цьому сполученні, то політика тут виступає в якості об’єкту устремлінь ділків, які прийшли в парламент, в Кабмін чи в АП, щоб втілювати бізнес-проекти на політичній ниві.

Черговою ілюстрацією неблаговидних діянь вітчизняної «політеліти» в повній мірі може слугувати багатомісячна епопея приборкання персоналу Торгово-промислової палати України і намагання зміни її керівництво. Що найприкріше, що самі законодавці є порушниками ними ж виданих законів. Адже відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП України — недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об’єднання. Головне завдання Палати — створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зав’язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами. До речі, нині членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.

Впродовж 2014-2015 р. представники держаної влади, зокрема, народні депутати України, а з їхньої подачі і працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України незаконно, безпідставно і навмисно втручаються у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено Законом, з метою примусити керівництво ТПП добровільно залишити займані посади.

Зокрема, народні депутати України Ірина Суслова та Ігорь Луценко на початку 2015 року провели брифінг під гаслом «Хто і чому покриває діючі схеми Януковича у ТПП України», на якому бездоказово заявляли, що президент ТПП України Геннадій Чижиков є фактичним ставлеником екс-генпрокурора Віктора Пшонки, що ТПП України відмиває кошти Віктора Януковича та є осередком корупційних організацій, а також, що проти керівництва ТПП України відкрито безліч кримінальних проваджень. При цьому вони відкрито підбурювали суспільство та закликали самовільно здійснити люстрацію керівництва ТПП України.

А ряд інших нардепів (до речі, з різних фракцій і груп ВР України 8 скликання) хочуть призначати для ТПП керівників на свій розсуд. Наприклад, народні депутати України Олександр Сочка, Руслан Лук’янчук, Валерій Бабенко, Олександр Кодола – усі з фракції «Народный фронт» і Олег Осуховський зі «Свободи» 6 лютого 2015 року підписали «Клопотання» на ім’я президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, в якому пропонують призначити на посаду першого віце-президента ТПП України Сергія Локарєва. Здавалося б, нічого протизаконного в цьому немає. Але вже через кілька днів, 17.02.2015 р., невідомі особи в «балаклавах» увірвалися до приміщення ТПП України під гаслом «Смітникова люстрація» і хотіли насильно кинути президента ТПП України до смітникового баку та змусити написати заяву про звільнення із займаної посади. На щастя керівник для перебував у відрядженні.

Та вже наступного місяця, 17 березня нинішнього року, нова група депутатів – Георгій Логвинський з «Народного фронту», Ірина Суслова з Об’єднання «Самопоміч», Олексій Ленський з Радикальної партії та Олександра Кужель з ВО «Батьківщина» – настрочила на ім’я очільника МВС України Арсена Авакова прохання відкрити кримінальне провадження проти керівництва ТПП України.

Особливо розчулює перший пункт заключної частини звернення до Авакова: «В разі виявлення приведених фактів просимо відкрити кримінальне провадження за фактами привласнення державних коштів шляхом зловживання службовим становищем керівництвом Торгово-промислової палати України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України». Повна беліберда! В цій фразі нардепи нічтоже сумняшеся виступили і в якості слідчих, і прокурорських, і оголосили вердикт – отак!

Отут хочеться запитати: пані та панове народні депутати, а невже головні злочинці бандитської команди Януковича, багато з яких сидить поруч з вами в сесійній залі ВР, уже понесли покарання за розкрадання численних мільярдів? А чи вже покарані ті, хто своїми злочинними діями в стінах парламенту спричинив нинішню смертельну небезпеку для України та її народу?

А щодо особи Г. Чижикова, то ось, що пише один з відомих журналістів, який не перший рік знає його:

«Геннадія Чижикова на пост очільника Торгово-промислової палати України обрали в 2013 році, ще до Майдану, у часи загального пришестя «донецьких» у владу. До Києва він переїхав після керівництва найбільшої в Україні Донецької торгової палати. Він пропрацював в донецькій палаті майже 20 років і пишається її результатами. Є й «темні плями» в його біографії. З висоти сьогоднішнього дня очевидно, що в біографії Чижикова є серйозний «гріх» — йому не пощастило, він працював разом з дружиною прокурора Пшонки. Давно. Але факт такий є і на ньому зараз будують стратегію боротьби з Чижиковим ті, хто хоче захопити ТПП. Про це, а також про його «донецькому походження» зараз можна прочитати на різних зливних бачках в Інтернеті. Проти Чижикова почалася справжнісінька війна — із залученням людей з СБУ, які натякають йому на відкриття справ, з погрозами покликати Правий сектор, із запитами від депутатів, листами до прокуратури, і замовними статтями на брудних сайтах.

Дійшло до смішного — у четвер один з авторів намагався під шумок опублікувати свою заказушну статтю про ТППУ на «Українській правді». Коли його викрили в заказусі, він прикрився сім’єю з Дебальцевого, яку нічим годувати. Редактор сайту, на якому були опубліковані підписані автором-одноденкою статті про ТППУ, зізнався, що його мета — «зробити все, щоб жоден донецький не займав більше тепле місце в Києві». Красиве популістське формулювання, що прикриває напівкримінальний наїзд.

А коли в офіс ТППУ увірвалися молодчики в балаклавах з вимогою провести «люстрацію» Чижикова, то «рядженими» керував такий собі Всеволод Філімоненко. Цього типа, як повідомяли активісти ЧЕСНО, ще в 2012 році вигнали з цієї організації за те, що він торгував місцями в рейтингу. Ось так — на брехні, погрозах та помсті — хтось намагається зайняти місце глави ТППУ. Цей хтось прикривається новою владою, новими порядками, ненавистю до «донецьких» і зрощує продажних журналістів».

На мою думку, вже давно треба звести якісь паркан навколо Верховної ради і не випускати звідти продажних депутатів та їх пасіпак, щоб не чипали тих хто справді на своєму місці і працює. А потім паркан, що захищає депутатів від пересічних громадян, які у відчаї від діяльності обранців, хочуть їх хоч за горло потримати. Накрити все це саркофагом і побудувати нове справедливе суспільство.

А якщо серйозно, отакі особливості нашої української толерантності! І дуже прикро, що завдяки тим депутатам, які прийшли до парламенту на хвилі Революції Гідності. Тому хочеться запитати у них: як же ви – коаліціянти – збираєтесь втілювати лозунг «Україна – єдина держава»?

Автор: Влад Григорів

Джерело: Наша версія

 

]]>
Коррупция Wed, 23 Dec 2015 20:19:34 +0000
Кужель, Суслова та Карпунцов своїми нападами налаштували людей на захист Торгово-промислової палати України http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5020:kuzhel-suslova-ta-karpuntsov-svoyimi-napadami-nalashtuvali-lyudey-na-zahist-torgovo-promislovoyi-palati-ukrayini&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=5020:kuzhel-suslova-ta-karpuntsov-svoyimi-napadami-nalashtuvali-lyudey-na-zahist-torgovo-promislovoyi-palati-ukrayini&Itemid=580&lang=ru

4 листопада 2015 р. перед офісом Національного антикорупційного бюро України відбулася акція протесту проти незаконного і навмисного втручання представників державної влади у діяльність Торгово-промислової палати України, що прямо заборонено законом. Зокрема, до цієї ганьби вдаються народні депутати України, працівники Генеральної прокуратури України, працівники СБУ і МВС України.

TppТоргово-промислова палата України є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка створена з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічного розвитку усіх видів підприємництва, науково-технічних і торговельних зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн. Фактично ТППУ є потужним засобом просування українських товарів і послуг на міжнародній арені, розвитку ділової активності. Але така діяльність, перш за все, ґрунтується на авторитеті ТПП України серед інших ТПП світу, довірі підприємців до ТПП України та всебічному сприянні її діяльності з боку державних установ і організацій. На жаль, останнім часом іміджу ТПП України завдається непоправна шкода, у тому числі й на міжнародному рівні, з боку окремих народних депутатів України, підконтрольних їм ЗМІ та підставних осіб, начебто ображених «незаконною» діяльністю керівників ТПП України.

Так, впродовж 2014-2015 років група народних депутатів України, зловживаючи своїми правами та наданими законом повноваженнями, безпідставно і навмисно розсилають до правоохоронних органів України наклепницькі заяви про начебто здійснення керівниками ТПП України ряду тяжких злочинів.

Серед співучасників інформаційних нападів помічені народні депутати О. Кужель, І. Суслова, В. Карпунцов, деякі засоби масової інформації, такі як «Голос», «Газета по-українські», «Лівий берег», «Цензор.нет», тощо. Розповсюджена ними інформація не витримує жодної критики і побудована лише на свідченнях «зі слів».

Наклепницька інформація надсилається у низку посольств, акредитованих в Україні, що викликало негативний резонанс, наслідки якого неможливо оцінити чи виправити. Враховуючи послідовність, цинічність і нахабність наклепників, можна зробити висновок, що мова йде про організовані, заздалегідь сплановані інформаційні диверсії, метою яких є знищення іміджу і міжнародних досягнень ТПП України, зміщення з посад теперішніх керівників ТПП України. Наприклад, такі диверсійні дії були помічені під час Генеральної асамблеї Європалати, що проходила у Брюсселі в жовтні 2014 року. Перед початком асамблеї на адресу організаторів надійшов анонімний наклепницький лист з наміром породити сумнів у добропорядній репутації ТПП України, а також завадити обранню президента ТПП України Геннадія Дмитровича Чижикова до Ради директорів Генеральної асамблеї Європалати. Цей ганебний наклеп не досяг своєї мети – особистий авторитет президента ТПП України не викликає в європейських структурах жодного сумніву – і пан Чижиков Г.Д. був обраний до складу Ради директорів Генасамблеї Європалати.

Проте, не зважаючи на відсутність будь-яких вагомих підстав, слідчі Головного управління СБУ, прокурори Генеральної прокуратури України, слідчі Головного управління МВС України використовують зазначені звернення народних депутатів як привід для шаленого психологічного і фізичного тиску на керівництво ТПП України. Зокрема, для багаточасових допитів всіх керівників і їх заступників, раптових масштабних обшуків, вилучення документів і обладнання, внаслідок чого паралізується робота кількасот працівників ТПП України та її регіональних палат. Інформація про конкретні процесуальні дії правоохоронців миттєво потрапляє до ЗМІ, які перекручуючи факти ллють інформаційний бруд на ТПП України.

В Україні йдуть реформи, однак корупція в державі, яка була раніше, так і продовжує існувати й надалі. Все це вказує на те, що хтось зацікавлений у відібранні керівних посад ТПП України та реалізує свою мету за допомогою своїх корупційних зав’язків серед представників держаної влади. Тому учасники протесту пришли до офісу новоствореного Національного антикорупційного бюро України, щоб звернути увагу його керівництва, хто безкарно займається корупцією в Україні.

Учасники акції, серед яких були переважно працівники ТПП України, заявили, що «хочуть допомагати та безперешкодно сприяти розвитку підприємницької діяльності, бо це і є головним завданням Палати». Вони висловили сподівання, що звернення із вимогою припинення тиску з боку державних установ та правоохоронних органів на керівництво ТПП України не залишиться поза увагою очільників держави.

Відповідальні працівники Національного антикорупційного бюро України вийшли до учасників акції і прийняли звернення та інші документи з обіцянкою, що невідкладно вивчать їх і почнуть розслідування вказаних у «Заяві про злочин» фактів.

Відео з заходу - відео 1, відео 2

Джерело: «Наша версія»

]]>
Коррупция Thu, 05 Nov 2015 08:31:34 +0000
Київські журналісти зняли документальний фільм про мафіозний клан на Львівщині http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4992:kiyivski-zhurnalisti-znyali-dokumentalniy-film-pro-mafiozniy-klan-na-lvivschini&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4992:kiyivski-zhurnalisti-znyali-dokumentalniy-film-pro-mafiozniy-klan-na-lvivschini&Itemid=580&lang=ru У Старосамбірському районі, що на Львівщині, корумповані правоохоронці під керівництвом місцевого прокурора Ігора Лупака роками переслідують місцевих жителів в кримінальному порядку за видобуток копалин начебто загально-державного значення, що насправді не є такими.

СС_ 22

У цей час «подільники» — представники місцевого кріміналітету, маскуючись під патріотів, гноблять підприємців ринків, обкрадають мешканців сіл, безкарно роздаючи їх землю комерційним структурам, записуючи власників паїв у списки померлих громадян.

Настав час, коли в українців увірвався терпець, їм набридло потерпати від свавілля місцевої влади. І всі, хто не згодні з розгулом тамтешнього ОПГ, створили громадське об’єднання з метою громадсько-правового опору різноманітним мафіозним структурам Старосамбірського району. Вони запросили на допомогу київських журналістів разом з правозахисниками для всебічного й об’єктивного висвітлення кричущої ситуації, що склалася на Львівщині.

Журналісти газети «Наша версія», активісти правозахисної організації «Громадський нагляд», за інформаційної підтримки активістів ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» провели своє дослідження стану справ з правами людини в Старосамбірському районі. Про все знято трисерійний документальний фільм, який ми пропонуємо увазі наших глядачів.

DIM1
DIM2
  DIM3

 

Більше інформації тут:

У селі Солянуватка, що на Львівщині, живих власників земельних паїв зробили… мертвими!

http://n-v.com.ua/u-seli-solyanuvatka-shho-na-lvivshhini-zhivix-vlasnikiv-zemelnix-pa%D1%97v-zrobili-mertvimi/

Активісти Старосамбірського району: соціальному ідіотизму не місце в громадянському суспільстві

http://n-v.com.ua/aktivisti-starosambirskogo-rajonu-socialnomu-idiotizmu-ne-misce-v-gromadyanskomu-suspilstvi/

Старосамбірці кажуть: «Бандити, суди, прокуратура і міліція — одна коаліція»

http://n-v.com.ua/starosambirci-kazhut-banditi-sudi-prokuratura-i-miliciya-odna-koaliciya-2/?refresh

Фото:


]]>
Коррупция Fri, 02 Oct 2015 18:55:44 +0000
ФСБ и СБУ - возбудю и за... стращаю http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4833:fsb-i-sbu-vozbudy-i-za-strachay&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4833:fsb-i-sbu-vozbudy-i-za-strachay&Itemid=580&lang=ru

В сетях, да и во всем информационном пространстве, нарастает психоз: какие они, москали, подлецы, мерзавцы, сволочи, подлюки, гниды, козлы, паскуды, гады, скоты, мрази.

Мол, ФСБ-шники морят у себя в тюрьмах ни в чем не повинных украинцев.

USBU_dedМинутку. Вдох-выдох.

Наши-то чем отличаются?

В Интернет попало видео, в котором немолодой директор фирмы сходил к операм столичного УСБУ.

Советую посмотреть. Видео ТУТ.

Ну не верю я в актерский талант этого почтенного человека. В то, что он «Фунт» - тоже не верю.

Простой «терпила». Если на сленге следаков.

Психологическое давление на подозреваемого во время допроса понять можно. Но если подозреваемый который час не может вкумекать, в чем его обвиняют - то это уже не допрос, а глумление и издевательство.

Если верить материалам правозащитной организации (а я им верю!), поводом для допроса явилось вызывающее смех подозрение оперработников киевского УСБУ. И даже фамилии их в протоколе обыска засветились: К.С. Мельник, С.И. Поповиченко, Е.А. Элистратов, А.В. Киптенко, В.С. Кочеривец.

USBU_bolГлумление чекистов обернулось для пожилого человека больничной койкой.

Это он еще приходил с адвокатом. Хоть и с девушкой, но, видать, очень боевой. По словам жертвы, адвокат не побоялась отстаивать права свои и клиента в то время, когда оперработник применял к ней физическую силу волнообразными движениями своего молодого торса.

Вот так. А кругом кричат: «москали», «ФСБ-шники!»

Господа, да взращенные нами «опричники» покруче будут. Если дать им команду отлавливать безоружных женщин и стариков. Пока мужчины воюют.

Автор: Александр Маркович

]]>
Коррупция Mon, 16 Feb 2015 11:06:52 +0000
Схемы УКРГАЗВИДОБУВАННЯ натолкнулись на журналистов и активистов http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4792:shemyi-ukrgazvidobuvannya-natolknulis-na-zhurnalistov-i-aktivistov&Itemid=580&lang=ru http://security-ua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=4792:shemyi-ukrgazvidobuvannya-natolknulis-na-zhurnalistov-i-aktivistov&Itemid=580&lang=ru

Бизнесмена, который 19.12.2014 г. в Киеве поднял вопрос о наличии возможных криминальных схем, связанных с охраной объектов ПАО «Укргазвидобування», поддержали журналисты, адвокаты, юристы и правозащитники.

avtootkat2_smТак, индустриальное информационное агентство ИБ «Секьюрити ЮЭй» начало журналистское расследование по факту возможного неправомерного определения победителей открытых торгов на закупку услуг систем безопасности № 14П-066 от 04.12.2014 г., пытаясь заручиться поддержкой министра энергетики и угольной промышленности г-на Демчишина. А общественная организация «Медиа-правовой СЕКТОР» объявила громадську підозру руководителю комитета конкурсных торгов Андрею Дмуху.

Напомним, что 9.12.2014 г. состоялись открытые торги (редукцион) ПАО «Укргазвидобування», в которых победителями стали фирмы «Альфа-Щит» и «Бастион-Сервис». Суммарное предложение этих фирм по 5 лотам составило 131,7 млн. грн., что на 20,6 млн. больше, чем предложение ЧП «Явир-2000». При этом наибольшие сомнения у участников торгов вызвало соответствие победителей квалификационным критериям по количеству штатных автомобилей-внедорожников.

Компания «Явир-2000», которую, на ее взгляд, противозаконно отклонили от участия в торгах, сообщила о возможном уголовном правонарушении в Генеральную прокуратуру Украины, а руководитель компании Евгений Лихожон рассказал о ситуации с трибуны съезда Украинской федерации профессионалов безопасности.

]]>
Коррупция Tue, 23 Dec 2014 23:51:16 +0000