Держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень. Такий висновок зробили юристи адвокатського об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Фахівці зазначили, що ГПУ, СБУ і Нацполіція отримали від українців у 2017 році 35 615 234 572,14 грн. Проте кількість потерпілих від злочинів постійно зростає. Статистика: у минулому році зареєстровано 336 тис. злочинів проти власності (близько 1 тисячі на день!); майже половина з них — тяжкі та особливо тяжкі. Також зареєстровано 40 тис. злочинів проти життя та здоров'я. Загалом зареєстровано 523 тис. проваджень. Середня навантаженість слідчих становить близько 500 проваджень на одну особу.

Важливо! До суду доходить лише близько 5 % проваджень.

При цьому в країні, яка бореться з корупцію, зареєстровано лише 243 провадження за статтею “легалізація доходів”; з них розслідувані лише 62 випадки.

Кількість випадків, коли люди з різних мотивів відмовляються звертатись до Поліції, рахуванню не підлягає.

Згідно КПК, підозрюваний в Україні має більше прав, ніж потерпілий, який навіть не є повноцінною стороною в кримінальному провадженні.

У підсумку: у 2017 році вручено 176 тис обвинувальних актів; відповідно, “ціна” одного обвинувачення склала 201 тис. грн.!

Висновок: держава фізично нездатна виконати функцію захисту від кримінальних правопорушень!

Нагадаємо, що 01.02.2018 р. у Києві відбудеться круглий стіл на тему: “Приватне досудове розслідування. Шляхи впровадження”. Мета круглого столу: запропонувати суспільству дієві шляхи запровадження приватного досудового розслідування.

Про свою попередню участь у круглому столі зголосили низка народних депутатів України, провідних адвокатів та лідерів громадської думки, зокрема: Ігор Луценко, народний депутат; Андрій Циганков, адвокат, Олексій Арестович, вільний філософ. Також очікується участь екс-судді Конституційного суду Віктора Шішкина та радника міністра МВС Зоряна Шкіряка.

Організатори: інформаційне агентство “ІБ “Сек’юріті ЮЕй” та адвокатське об'єднання "Ореховський та Коломієць".

Захід відбудеться в ІА “Українські новини”, вул. Еспланадна, 20, 1 поверх; початок — о 10.00.

Пряма трансляція круглого столу відбудеться за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=vpVtEssnGuo

Телефон з питань участі: 066 176 86 88

Акредитація ЗМІ: (+38 050) 412 48 61 або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Компания «Бастион-Киев» представляет мобильный доступ МАСЕ от Nedap IS (Нидерланды) – универсальное решение, позволяющее использовать в роли идентификаторов  смартфоны, RFID-карты и QR-коды  на одном и том же считывателе.

Универсальные считыватели

Считыватели Nedap MACE позволяют организовать в единой системе доступ по идентификаторам различных типов – смартфонам, RFID-картам и QR-кодам.

Это дает возможность настроить оптимальную схему идентификации с учётом особенностей различных групп пользователей. Например, сотрудникам офиса удобнее проходить по смартфонам, тем, у кого смартфон не поддерживает интерфейсы NFC или Bluetooth, выдаются RFID-карты, а посетители проходят по разовым пропускам со штрих-кодами, распечатанным на обычном принте.

Кроссплатформенность

Доступ по смартфону Nedap MACE поддерживают большинство современных мобильных устройств на базе операционных систем Android и iOS. Данные передаются на считыватель по протоколам BLE (дистанция считывания - до 15 м) или NFC (несколько см).

В случае, если смартфон пользователя не поддерживает ни один из перечисленных протоколов, и при этом необходимо выдать идентификатор удалённо, ему может быть сгенерирован и выслан идентификатор в виде QR-кода.

Повышение уровня безопасности

Существует несколько факторов, позволяющих повысить общий уровень безопасности на объекте при использовании Nedap MACE.

Во-первых, выданный пользователю идентификатор «привязан» к конкретному смартфону и, соответственно, не может быть фальсифицирован или скопирован на другое устройство.

Во-вторых, смартфон обладает собственными средствами защиты – например, блокировка паролем, графическим паролем или требование биометрической авторизации. Это значит, что даже если злоумышленник завладеет смартфоном авторизованного пользователя, он не сможет пройти на объект так же легко, как в случае с пластиковой картой.

И, наконец, дополнительную защиту обеспечивает отношение пользователей к собственным смартфонам. Смартфон нужен если не 24 часа в сутки, то близко к тому – его трудно где-либо забыть. Информация, хранящаяся на смартфоне, в том числе личная или конфиденциальная, не позволит передавать его другим лицам – таким образом, пресекаются махинации с учётом рабочего времени.

 Один телефон вместо множества карт

На одном смартфоне с установленным приложением MACE может храниться множество идентификаторов, используемых для прохода на различные объекты или внутренние помещения внутри объекта, для проезда на закрытую парковку и т.п.

Это удобно? Бесспорно, ведь вместо того, чтобы искать по сумкам и карманам нужный пропуск, пользователю системы нужно лишь достать из кармана смартфон, который и так всегда с собой.

Интеграционные возможности

Поддержка подключения по RS-485 и современному защищённому протоколу OSDP, а также открытый протокол передачи данных позволяют легко интегрировать решение в сторонние системы доступа, учёта рабочего времени, управления и оплаты парковки и т.п.

Кроме того, Nedap MACE позволяет настраивать формат передаваемого идентификатора, например, обрезать, переставлять или смещать определённые биты данных. Это обеспечивает возможность интеграции в уже работающие системы, даже если они используют нестандартные форматы идентификаторов.

Нестандартные применения

Гибкость Nedap MACE позволяет применять его не только в классических системах контроля доступа, но и для решения целого ряда других задач, перечень которых ограничен лишь воображением проектировщика.

Например, это может быть защищённый доступ на мероприятия. После оплаты билета посетитель мероприятия скачивает бесплатное приложение MACE App, регистрируется в системе и получает на смартфон мобильный идентификатор.

Основное преимущество перед обычным «электронным билетом» заключается в том, что такой идентификатор защищён от копирования и привязан к смартфону пользователя. Даже если злоумышленнику удастся увидеть и скопировать номер идентификатора, пройти на мероприятие он не сможет. Кроме того, это удобно – как для организаторов, так и для посетителей, а использование перспективных технологий повысит статус мероприятия и компании-организатора.

Портал администратора MACE позволяет выдавать и отзывать идентификаторы пользователей и отслеживать их статусы. Отозванный идентификатор может быть использован повторно, для другого пользователя.

Мобильное приложение  MACE может функционировать на большинстве популярных смартфонов на базе iOS и Android с поддержкой NFC или BLE.

Подробнее — ТУТ.

На правах рекламы

В Одесі дуже нездорова ситуація на охоронному ринку, яка виникла з появою компанії “Зевс”.

Про це у мережі Фейсбук написав Олександр Краснопьоров, головний редактор Security UA.

“Нещодавно був випадок, коли охоронники “Зевса” розпочали у центрі Одеси бійку проти інших охоронних компаній, які, переважно, входять до Національної мережі реагування. Пролунало 4 постріли. Є травмовані”, - зазначив журналіст.

У компанії “Зевс” підтверджують факт бійки і наявність травмованих осіб в результаті силових зіткнень. У той же час, офіційні особи “Зевсу” вважають свої дії виправданими з урахуванням загроз майну свого клієнта.

Нагадаємо, що охоронну фірму “Зевс” пов'язують з одеським впливовим бізнесменом “К”. Є певні підстави вважати, що “Зевс” у силовій спосіб вирішує конфлікти в інтересах свого власника та його оточення.

На думку деяких учасників ринку охорони, бізнесмен своїми діями “підставляє” власну охоронну компанію, оскільки вона, нібито, порушує Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності.

Пан Краснопьоров зазначив, що детальний і всебічний погляд на ситуацію буде представлений у черговому випуску відеожурналу Security UA.

Компания Softline IT присоединяется к недавнему заявлению Федерации Работодателей Украины (ФРУ) о том, что государство должно создать системы мгновенного реагирования на нарушение прав инвесторов. В том числе, и против получившей распространение в последние годы схемы, под условным названием «рейдерство под видом ГО».

В частности, атакам подверглись такие компании как «Борщаговский химико-фармацевтический завод», «Дельта Вилмар СНГ» и еще 5 компаний, которые обратились с подобной проблемой к ФРУ. А на днях по такой же схеме начались недружественные действия и против Softline IT.

Сама по себе схема, по которой работают карманные «громадські організації» (ГО), незамысловатая, придумана и обкатана в среде одесских аферистов. Представители организации (напрямую либо через посредников) обращаются к предприятию с предложением сделать благотворительный взнос на ее счет и, если предприятие отказывается, — на него оказывается давление.

Вначале ГО, основанное мошенниками, публикует на своем сайте и фэйсбук-страницах активистов и/или заслуженных волонтеров (проплаченных или обманутых) выдуманную либо состоящую из перекрученных фактов информацию негативного характера. После этого «бомбит» запросами, обращениями и заявлениями МВД, прокуратуру и НАБУ. Так как согласно с Уголовно-процессуальным кодексом уголовные производства у нас открываются автоматически (по факту заявления), то вскоре против компании, отказавшейся платить дань, открывается одно или несколько производств. Судебных перспектив у таких уголовных производств нет, но тянутся они годами, играя на руку всевозможным аферистам.

Следующий шаг – информация о том, что против компании открыто уголовное производство, доносится ее партнерам и контрагентам в виде обращений от тех же ГО, а также путем размещения на так называемых сайтах-помойках (порталы, созданные для размещения черного ПР, не зарегистрированные как СМИ), в которых сообщается, что предприятие является недобросовестным и против него открыты производства. Так как международные партнеры боятся Украины (у нас нестабильность, война, коррупция), то на время разбирательства прекращаются финансово-юридические операции.

Например, в случае с «Борщаговским химико-фармацевтическим заводом» Вьетнам заблокировал импорт лекарств, а в случае с «Дельта Вилмар СНГ», был остановлен инвестиционный проект на $150 млн. В случае с Softline IT под угрозой оказались проекты в оборонной сфере, где сложно подсчитать убытки, но точно можно сказать, что в случае срыва работ (из-за действий вымогателей), существенно пострадает обороноспособность Украины.

Премьер-министр Украины Владимир Гройсман назвал действия подобных ГО чистым мошенничеством и поручил Министерству юстиции, Министерству внутренних дел и Департаменту защиты экономики Национальной полиции Украины получить полную информацию о фактах рейдерских атак, а также обеспечить привлечение к ответственности физических лиц, которые стоят за этим. В данный момент Softline IT передала в правоохранительные структуры информацию о недружественных действиях.

Нужно отметить, что компания Softline IT провела собственный анализ того, кто стоит за подобными действиями с помощью информационной системы YouControl. Оказалось, что подрабатывает таким образом некий одессит Марк Гордиенко (на фото), основавший в 2007 году ГО «Рада громадської безпеки», с группой «братьев по разуму». До 2007 года данная ГО находилась в спящем режиме, однако с 2014 года, пользуясь общим патриотическим подъемом, начала бурно имитировать волонтерскую деятельность.

Уточним, что в Украине в данный момент каждая третья “живая” организация оказывает помощь фронту, ребятам, которые находятся на передовой. В том числе и Softline IT, поставляющая в виде волонтерской помощи военным автомобили, компьютерную техники, беспилотники тепловизоры и прочие важные вещи. Мы делаем это тихо, без огласки — с бескорыстным желанием помочь. Организация же «Рада громадської безпеки» любую мелочь показывает как серьезную работу, пытаясь таким образом замаскироваться под волонтерскую структуру.

Вот фрагмент переписки сотрудника компании Softline IT с одним из реальных волонтеров, проводящих большую часть своего времени на передовой, где он сообщил нам детали о деятельности Гордиенко и его сообщников.

Информация от другого волонтера прояснила ситуацию.

Понятное дело, что переписка с волонтером — не является юридическим доказательством. Поэтому мы присмотрелись к работе ГО «Рада громадської безпеки» в разрезе судебных дел.

А тут – полный набор. Иски о защите чести и достоинства, административные нарушения, а также заказные уголовные дела. Деятельность псевдоактивистов продолжается уже много лет и приобрела значительные масштабы. Большая часть компаний, которые подверглись атаке, откупаются, но нашлись и смелые люди, которые предали данные факты огласке.

В частности, в ноябре 2015 года (более двух лет назад) в Одессе реальные волонтеры и предприниметели провели пресс-конференцию под названием “Чому псевдо-патріотична організація в Одесі прикривається Майданом”. На ней была озвучена причастность ГО «Рада громадської безпеки» к преступным организованным группам, вымогательству средств и захвату предприятий, а также нанесению телесных повреждений, угрозам убийством и уничтожением имущества, использованию огнестрельного оружия и созданию незаконных финансовых схем.

Волонтер Максим Ярощук сообщил, что пострадал от данной организации, а характеризует он ее не иначе, как ОПГ (организованная преступная группировка), которая прикрывается флагом и патриотическими лозунгами.

Softline IT призывает общественность критически относиться к различного рода громким заявлениям и псевдорасследованиям, которые исходят от мошенников и вымогателей, целью которых является исключительно собственная нажива, а не забота об обществе.

Softline IT призывает общественность критически относиться к различного рода громким заявлениям и псевдорасследованиям, которые исходят от мошенников и вымогателей, целью которых является исключительно собственная нажива, а не забота об обществе.

Джерело: "Наша версія"

По темі: Корпоративная безопасность и тайны украиснкого активизма.

Поліція охорони вводить в оману дійсних та потенційних клієнтів охоронних послуг, поширюючи неповні та неточні дані про господарську діяльність приватних охоронних підприємств.

Зокрема на офіційному сайті Поліції охорони 24.01.2018 р. з'явилася стаття під назвою: “Охорона: державна чи приватна?” У статті наведене наступне: “ При спрацюванні сигналізації співробітники приватних фірм прибувають на місце, однак серед засобів, з якими вони можуть піти проти злодіїв - лише гумовий кийок та газовий балончик”.

Нагадаємо, що перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності для приватних охоронних компаній передбачає наступне:

• бронежилети;
• захисні каски;
• газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії;
• газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії;
• гумові кийки;
• наручники пластикові (текстильні) одноразового використання;
• електрошокові пристрої;
• пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Нагадаємо також, що гідно п.п. f п. 2.2.1. розділу IV Коаліційної угоди парламентських політичних партій, комерційна поліцейська охорона мала бути ліквідована, проте на її захист виступив двічі екс-міністр МВС та нинішній генеральний прокурор Юрій Луценко.

Компания «Статус» за последние три года потратила более 3 млн. гривен на модернизацию собственного автопарка.

Об этом в сети Facebook написал фронтмен компании Сергей Кравец.

«Наш коллега указал на то, что мы вкладываем немалые средства, но не говорим про модернизацию, улучшение материально технической базы. Исправляем: обновлен парк автомобилей групп оперативного реагирования, за последние 3 года приобретено 10 новых автомобилей «Рено» на общую сумму более 3 000 000 грн. Сейчас в составе Национальной сети реагирования, в г. Киеве и области по сигналам «тревога» выезжают 32 автомобиля охраны», - отметил г-н Кравец.

Напомним, что компания «Статус» явилась одним из инициаторов создания Национальной сети реагирования (см. ВИДЕО).

Автор: Віталій Коломієць, адвокат

Щодо нормативно-правових актів, які визначають повноваження МВС

Правовий статус (права, обов'язки, компетенція) суб'єкта владних повноважень визначається правовими актами з урахуванням ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 ЗУ “Про центральні органи виконавчої влади”, систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Відповідно Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади.

Нормами ст. 3 цього Закону визначені правові засади діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а саме:

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

2. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

3. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.

Отже, повноваження ЦОВВ визначаються безпосередньо законами або опосередковано указами Президента чи нормативними актами КМУ, ВРУ, якщо такі акти прийняті з посиланням на конкретні норми Конституції чи законів.

Законом України “Про національну поліцію” було визнано таким, що втратив чинність ЗУ “Про міліцію”, що був профільним законом, яким визначалися повноваження органів внутрішніх справ.

Крім цього, 23 грудня 2015 року було прийнято ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", у ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень якого, законодавець встановив, що  “до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України покласти на органи Національної поліції повноваження видавати та анулювати відповідно до законодавства дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об’єктів, де вони зберігаються чи використовуються, на діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування.”

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті МВС у розділі “Законодавство. Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ України” (http://mvs.gov.ua/ua/pages/25_Zakonodavstvo.htm) МВС діє, зокрема і на підставі “Положення про Міністерство внутрішніх справ України” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878.

Згідно даних щодо нормативно-правових актів, розміщених на офіційному сайті  Верховної Ради України, на сьогодні є чинними два Положення про МВС:

1) Положення про МВС, затверджене Указом Президента № 383 від 06.04.2011,

відображення сторінки сайту додається: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/383/2011;

2) Положення про МВС, затверджене  Постановою КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 878,

відображення сторінки сайту додається:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/878-2015-%D0%BF;

Ці два положення між собою є взаємовиключними (зокрема щодо повноважень з призначення та звільнення міністра МВС).

Положення про МВС, затверджене Указом Президента № 383 від 06.04.2011 та Положення про МВС, затверджене  Постановою КМУ від 28 жовтня 2015 р. № 878 не містять повноважень МВС встановлювати порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї.

Більше того, як стало відомо з відкритих джерел інформації, МВС, на запит ВГО “Бюро громадських експертиз” про наявність повноважень щодо дозвільних процедур зі зброєю, дає чітку відповідь, що такі повноваження для МВС не врегульовані. Неврегульованість повноважень в контексті ст. 19 Конституції означає відсутність таких повноважень.

Щодо повноважень встановлювати порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання зброї, а також відкриття та функціонування тирів та стрільбищ 

Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються правовий режим власності. Тобто, всі норми, які встановлюють умови і порядок набуття, володіння, користування і розпорядження майном як власністю повинні бути визначені саме законом. 

Щодо визначення правового режиму власності, то як зазначив Конституційний Суд України в рішеннях від 13 грудня 2000 року  № 14-рп/2000 “правовий режим   власності,   порядок   і  умови  набуття  та припинення права власності,  а також права володіння, користування та  розпорядження майном визначаються законами.” та від 11 травня 2005 року  №4-рп/2005 “відповідно до пункту 7 частини першої статті  92  Конституції України  правовий  режим  власності  визначається виключно  законом.”

Також, у мотивувальній частині Рішення КСУ від  11 лютого 2014 року № 1-рп/2014, Конституційний Суд України зазначив, що “загальні положення про право власності, його зміст, здійснення та підстави набуття визначені в Цивільному Кодексі (глави 23, 24). Правом власності визнається право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина перша статті 316, частина перша статті 317, частина перша статі 319, частини перша, друга статті 321, частина перша статті 328 Кодексу).”

Згідно з нормами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Крім цього, згідно з положеннями ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно з ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, встановленому законом. Таким законом є ЦК України.

Законодавець у положеннях ст. 328 ЦК України, встановив, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Оборотоздатність об'єктів цивільних прав визначена нормами ст. 178, відповідно до яких “Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Згідно ст. 42 Конституції України гарантована свобода підприємництва за якою, кожен має право займатися діяльністю, що не заборонена законом. Крім цього згідно ст. 92 Конституції правові засади і гарантії підприємництва встановлюються виключно законом.

Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 ГК України забороняється незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Як зазначено у ст. 12 ГК України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, встановлюються лише Конституцією України та законами.

Натомість Наказ МВС 622, який очевидно не є законом, встановлює обмеження для підприємницької діяльності, що не передбачені законом, наприклад щодо відкриття та функціонування тирів і стрільби.

На підставі зазначеного вище, маємо констатувати, що всі норми, які встановлюють умови і порядок набуття, володіння, користування і розпорядження майном як власністю повинні бути визначені саме ЗАКОНОМ, а тому у не може бути надано повноважень службовим особам МВС щодо встановлення  порядку виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї.

Компетенція  МВС щодо зброї

Компетенція  МВС щодо зброї є обмеженою тими повноваженнями, що визначені положеннями ст. 39 ЗУ “Про національну поліцію”, а саме:

1) МВС має право визначати порядок огляду за участю адміністрації (керівництва) юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.
2) визначати порядок вилучення зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів, матеріалів і речовин, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатування і закриття об’єктів, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.

Отже, положення ст. 39 вказаного вище закону не надають повноважень МВС встановлювати порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї.

Щодо повноважень органів МВС встановлювати порядок надання платних адміністративних послуг

Щодо повноважень органів МВС встановлювати порядок надання платних   адміністративних послуг на отримання дозволів, зокрема, на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них.

Відповідно до Наказу МВС № 622 встановлена плата для:

1. видачі дозволу на право відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, видачі органом поліції

2. Дозволу на придбання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям,

3. Дозволу на право придбання суб'єктом господарювання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них;

4. Дозволу на перевезення територією України зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, а також пристроїв та патронів;

5. Дозволу на право зберігання, використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них є заява керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про адміністративні послуги”:

“1.Виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються:
1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання;
2) суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;
3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;
4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги;
5) граничний строк надання адміністративної послуги;
6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.
2. Адміністративні послуги визначаються виключно законом.”

На сьогодні МВС не наділені повноваженнями щодо регулювання порядку  надання адміністративних послуг,  немає Закону, котрий визначав  би МВС як субєкт надання адміністративних послуг з перелік і вимоги до документів на отримання адміністративних послуг, а також немає закону, який би встановлював платність адмін.послуг, які надаються Національною поліцією.

Фактично МВС в порушення ЗУ “Про адміністративні послуги” відомчими наказам без відповідних законних  повноважень встановила адміністративні послуги з оформлення дозволів на придбання, зберігання, перевезення зброї і боєприпасів, а також відкриття та функціонування стрілецьких тирів та стрільбищ.

Також, як повідомило Міністерство юстиції України листом від 27.12.2017р. №50792/ПІ-ЮР-3194/10.2 на запит ГО “Бюро громадських експертиз” про надання реквізитів закону, яким передбачено регулювання плати за надання адміністративних послуг МВС та Національною поліцією - такий закон в нормативно-правовій базі Мінюсту відсутній.

Альтернативної розповсюдженої охоронної сигналізації можуть бути звичайні сусіди.

Наприклад, днями на Львівщині до відділу поліції зателефонував чоловік та повідомив про шум у помешканні його сусіда. За вказаною адресою виїхала група реагування Поліції охорони та затримала особу, яка незаконно проникла у помешкання.

Є підстави вважати, що деякі приватні охоронні компанії сплачують готівкові гроші сусідам VIP-клієнтів, яких вони охороняють.

Впродовж 2017 року слідчі Національної поліції розслідували 2,5 млн. кримінальних проваджень. При цьому розслідування було закінчене у 35 % проваджень.

Із загальної кількості закінчених розслідувань до суду було направлено лише 14,5 % проваджень.

Таким чином, до суду було направлене лише 5 % проваджень, які розслідувались силами Національної поліції.

Вказана інформація у неявному вигляді наведена на сайті Кабінету міністрів України.

Нагадаємо, що 01.02.2018 року у Києві відбудеться круглий стіл з питань впровадження приватного досудового розслідування. Представники Національної поліції свою участь у заході станом на 19.01.2018 р. не підтвердили.

Комунальне підприємство “Муніципальна охорона” має намір рішуче потіснити з ринку охорони комерційні підрозділи охорони Національної поліції.

Такий висновок можна зробити з коментаря Олега Куявського, начальника Управління з питань взаємодії з правоохоронними органами по забезпеченню правопорядку та муніципальної безпеки КМДА, який чиновник надав кореспонденту ІБ “Сек’юріті ЮЕй”.

“Ми готові забезпечити той рівень охорони, який надає Поліція охорони. Разом з тим, ми зможемо надати ці послуги дешевше, ніж надає Поліція охорони”, - зазначив пан Куявський (на світлині — праворуч).

За словами чиновника, новостворене підприємство у січні ц.р. отримало ліцензію МВС на провадження охоронної діяльності.

Нагадаємо, що у вересні 2017 року у Києві було створене КП “Муніципальна охорона”, яке, відповідно до Статуту, надає послуги з охорони об'єктів комунальної та інших форм власності, у тому числі, виробництво та реалізацію власної продукції охоронного призначення.

Довідка: за деякими оцінками, у Києві більш ніж 2 тисячі підприємств, установ та організацій комунальної власності, на охорону яких щорічно із міського бюджету виділяється близько 300 млн. грн.; за часів попередньої влади розмір “віткатів” у цьому сегменті ринку становив від 30 %.